Історія кафедри
Історія кафедри філософії
Чернівецького національного університету
імені Юрія Федьковича
Філософія в Чернівецькому університеті посіла пріоритетне місце з часу його заснування в 1875 році, коли в ньому відкрилися три класичні факультети – філософський, теологічний і юридичний. Відповідно до кантівської класифікації, в європейських університетах існували факультети вищі (теологічний, юридичний і медичний) і нижчий – філософський, названий так не через його другорядне значення, а тому, що філософська освіта вважалася першою сходинкою, своєрідною “перепусткою” до всіх інших наук. Окрім того, поза філософією неможливо було в ті часи уявити (на відміну від сучасності) процес отримання викладачами університету наукового ступеня “доктор філософії” (PhD). Попри всі новітні “віяння”, статус національного може мати лише класичний університет, який у своїй структурі має філософський факультет, спроможний навіть у ситуації тотальної прагматизації, комерціалізації та вузької спеціалізації вищої освіти забезпечувати формування та виховання всебічно й універсально освічених, культурно розвинутих особистостей, представників національної еліти, здатних керувати людьми, колективами, державою та розуміти всю повноту відповідальності за свої світоглядні переконання, вчинки та діяльність. У цьому кафедра філософії завжди добачала свою головну місію в університеті.
Фундатором академічної університетської філософії в Чернівцях був Антон Марті (1847–1914) – учень видатного австрійського філософа Франца Брентано, засновника феноменології, автора поняття “інтенціональність”, предтечі логічного позитивізму й аналітичної філософії.
Після захисту докторської дисертації “Критика теорій походження мови” (Kritik der Theorien über den Sprachursprung, Richter, Würzburg, 1875) під керівництвом Германа Лотце та публікації першої фундаментальної праці “Про походження мови” (Über den Ursprung der Sprache, Stuber, Würzburg, 1875) А. Марті був запрошений у новостворений Чернівецький університет, у якому написав ще одну відому працю “Питання про історичний розвиток відчуття кольору” (Die Frage nach der geschichtlichen Entwicklung des Farbensinnes, Gerold, Wien, 1879).
Про зростання популярності та впливу Антона Марті свідчить те, що 1880 року його запросили у німецький Карлів університет м. Праги, де він 1890 року стає деканом філософського факультету, а 1894 – ректором, обов’язки якого виконував аж до 1913 року.
З 1884 до 1892 р. А. Марті опублікував серію статей під загальною назвою “Про мовний рефлекс, нативізм і усвідомлене формування мови” (Über Sprachreflex, Nativismus und absichtliche Sprachbildung // Vierteljahrsschrift für wissenschaftliche Philosophie, 1884–1992 (8–16). Див. також: Gesammelte Schriften, I. Bd., 2. Abt., S. 1–134).
Другий період філософської творчості А. Марті відкриває праця “Про співвідношення граматики і логіки” (1892). Цій темі присвячена ще одна серія статей “Про безсуб’єктні речення та відношення граматики до логіки і психології” (Über subjektlose Sätze und das Verhältnis der Grammatik zur Logik und Psychologie // Vierteljahrsschrift für wissenschaftliche Philosophie, 1884–1995 (8–19). Див. також: Gesammelte Schriften, II. Bd., 1. Abt., S. 1–307).
Головну працю свого життя “Дослідження засад загальної граматики і філософії мови” (Untersuchungen zur Grundlegung der allgemeinen Grammatik und Sprachphilosophie, I., Niemeyer, Halle, 1908), де репрезентовано вчення про загальну семасіологію, А. Марті присвятив Ф. Брентано. Через два роки він опублікував працю “До питання про філософію мови. “Логічні”, “локальні” й інші теорії відмінків” (Zur Sprachphilosophie. Die «logische», «lokalistische» und andere Kasustheorien. Niemeyer, Halle, 1910), що присвячена критиці “етнічної психології” Вундта.
В останній (третій) період творчості Антон Марті видає книгу “Простір і час” (Raum und Zeit. Niemeyer, Halle, 1916), яка побачила світ уже після смерті мислителя завдяки старанням його найближчих учнів – Оскара Крауса і Альфреда Кастіля. Незакінчені частини запланованого другого тому “Досліджень засад загальної граматики і філософії мови” опублікував інший учень – Отто Функе у вигляді трьох окремих книг: “Речення і слово” (Satz und Wort, Bern, Francke, 1925); “Про цінність і метод описового вчення про значення” (Über Wert und Methode einer beschreibende Bedeutungslehre, Stiepel, Reichenberg i. Böhmen, 1926); “Психіка і структури мови” (Psyche und Sprachstruktur. Bern, Francke, 1940).
На жаль, до цього часу не лише творча спадщина цього видатного філософа, а й загалом історія філософської освіти у Чернівецькому університеті ґрунтовно ще не досліджена. Йдеться передусім про так званий “австрійський” (1875 - 1918 рр.) та “румунський” (1918–1940 рр.) періоди історії Чернівецького університету. Хочеться вірити, що цю велику прогалину зможуть усунути наступні покоління філософів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича після повноцінного входження незалежної держави Україна в Європейський Союз.
Так само небагато відомо про філософію в університеті 1941–1944 років, коли його евакуювали до російського міста Куйбишев. Хоча фактично Чернівецький державний університет з українською мовою навчання постав 13 серпня 1940 року після приєднання Північної Буковини до України у складі СРСР, під час Другої світової війни у місто знову повернулася румунська влада. Лише після звільнення Чернівців 10 жовтня 1944 року державний університет відновив свою повноцінну роботу. Почався “радянський” період його історії.
Післявоєнна реорганізація університету кардинально змінила статус університетської філософії. По-перше, було ліквідовано всі три класичні факультети – філософський, теологічний і юридичний. По-друге, тоталітарна компартійно-державна влада насаджувала так звану “єдино наукову” філософію діалектичного та історичного матеріалізму, що виконувала роль ідеології марксизму-ленінізму. В кожному вищому навчальному закладі були створені відповідні кафедри, які жорстко контролювалися партійними комітетами, так само як і споріднені кафедри суспільних наук: наукового комунізму, політичної економії та наукового атеїзму. Викладачі, як правило, були членами комуністичної партії. Філософію вивчали студенти всіх факультетів і спеціальностей упродовж цілого навчального року (щотижня лекційні та семінарські заняття). Крім того, випускники складали ще й державний іспит. У позаурочний час викладачі читали лекції та проводили бесіди на підприємствах, оскільки зобов’язані були “нести передові знання в маси”, виконуючи функції агітаторів і пропагандистів. Історія світової філософії трактувалася з погляду “партійної” боротьби матеріалізму з ідеалізмом. А західну, так звану буржуазну філософію дозволялося згадувати лише в контексті критики.
Першим завідувачем кафедри діалектичного й історичного матеріалізму в Чернівецькому державному університеті був кандидат філософських наук, доцент Сопільнюк Тихон Микитович, який очолював її з 1945 до 1958 року. До цього призначення був завідувачем кафедри філософії Київського педагогічного інституту.
Кафедра забезпечувала викладання філософських дисциплін на всіх факультетах, які діяли в той час (біологічному, геолого-географічному, історичному, фізико-математичному, філологічному, хімічному).
На кафедрі тоді працювали А. М. Шемякін, М. О. Шелудько, Г. Г. Мілюхін, О. В. Агеєв, М. Ф. Гуськов, В. О. Шульга, М. О. Хромов, І. Ф. Бруневський, І. Т. Новіков, М. М. Чечін. Новими членами кафедри стали Г. П. Донець, М. Г. Козубенко, М. В. Логвінов, П. І. Мельник, В. І. Передерій, В. А. Свірський, Н. А. Кошарська.
Викладачі кафедри взяли участь у написанні статей до Української Радянської Енциклопедії та Філософського словника.
У 1958–1970 рр. кафедрою керував кандидат історичних наук, доцент Логвінов Микола Васильович.
Колектив кафедри поповнювався випускниками різних факультетів Чернівецького державного університету (В. В. Бажан, З. К. Вигнан, С. М. Вовк, О. С. Гасяк, В. А. Любичанківський, І. Я. Лисий, А. М. Маковецький, В. В. Романенко, М. М. Сидоренко, Л. Л. Ткачук, В. Я. Чайковський, З. М. Филипович). Викладачами стали також випускники єдиного в Україні філософського факультету Київського державного університету (А. М. Колодний, А. І. Колодна, М. Г. Тофтул) та Московського державного університету (Л. М. Гавриленко, П. О. Фольварочний).
Наукова робота кафедри була зосереджена в основному на розробці світоглядних проблем наукового пізнання та ролі суб’єктивного чинника в історичному розвитку суспільства.
З 1970 до 1976 року кафедру очолював кандидат філософських наук, доцент Колодний Анатолій Миколайович, який після закінчення історико-філософського факультету Київського державного університету (1960) разом з дружиною А. І. Колодною працював спочатку в Одеському університеті, а з 1964 року – в Чернівецькому державному університеті. В 1967–1970 рр. він за сумісництвом був деканом факультету підвищення кваліфікації викладачів суспільних дисциплін середніх спеціальних навчальних закладів. У 1967 році захистив кандидатську дисертацію, а в 1970-му отримав атестат доцента кафедри філософії.
У цей час на кафедрі почали працювати І. П. Проценко та І. П. Чорний.
Кафедра входила до трійки найкращих кафедр суспільних наук ВНЗ України. Активізувалася наукова робота викладачів. Було видано біля 30 праць, у тому числі й самого завідувача кафедри: «Специфіка релігії як форми суспільної свідомості. Брошура» (Чернівці, 1968); «Особливості пізнання суспільних явищ. Брошура» (Чернівці, 1969); «Суспільне буття й суспільна свідомість. Брошура» (Чернівці, 1971); «Ідеологія сучасного релігійного сектантства. Монографія» (Львів, 1971; співавтор і редактор).
На кафедрі діяв дискусійний клуб „Veritas” (керівник І. Я. Лисий) і три студентські наукові гуртки. Студенти брали участь і виборювали призові місця на всесоюзних конкурсах наукових робіт (див спогади А. Колодного, де йдеться також про ідеологічні причини звільнення та переїзду (разом з дружиною і доцентом М. Г. Тофтулом) у Житомирський державний педагогічний інститут: https://kolodnyj2009.wordpress.com/about-2/).
Нині А. М. Колодний – доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, відомий вчений-релігієзнавець, заступник директора Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, завідувач відділення релігієзнавства, президент Української асоціації релігієзнавців. Головний редактор бюлетеня «Українське релігієзнавство», щорічника «Релігійна свобода», часопису «Релігійна панорама», «Релігієзнавчого словника» (К., 1996), 10-томів «Історії релігії в Україні» (К., 1996–2011). Має понад 1000 праць, у тому числі: «Релігійна духовність українців: вияви, постаті, стан» (К., 1996); «Religion and Church in the democratic Ukraine» (К., 2000); «Академічне релігієзнавство» (К., 2000); «Україна в її релігійних виявах» (К., 2005); «Історіософія релігії» (К., 2012).
У 1976–1977 рр. виконувачем обов’язків завідувача кафедри був кандидат філософських наук, доцент Передерій Віктор Іванович.
Співробітниками кафедри стали Б. В. Починок, В. В. Огородник, А. М. Вознюк. Провідні викладачі кафедри керували науково-методологічними семінарами професорсько-викладацького складу різних факультетів.
Будучи головою Чернівецького відділення Філософського товариства, В. І. Передерій сприяв участі викладачів кафедри в роботі літньої школи молодих філософів, яка наприкінці 80-х років діяла в м. Алушта Кримської області, де виступали провідні філософи України та колишнього СРСР.
З 1977 до 1983 р. кафедрою керував кандидат філософських наук, доцент Фольварочний Петро Онуфрійович.
Колектив кафедри поповнили В. О. Скуміна, П. А. Петляков, В. В. Мірошник, В. І. Ткач, В. І. Докаш, Н. Д. Чухим, М. Г. Марчук. Сферою наукового дослідження викладачів була в основному світоглядна та ідеологічна проблематика. Значною подією стало проведення 1981 року Всесоюзної науково-практичної конференції на тему «Світогляд і наукове пізнання». Розпочав роботу дискусійний клуб «Коло». За умов загострення ідеологічної боротьби та розгортання, так би мовити, контрпропаганди, тягар якої став дедалі більше пригнічувати філософію, діяльність цього гуртка дозволяла культивувати критичне мислення, вміння вільно висловлювати власні думки, аналізувати негативні, застійні тенденції в розвитку суспільства, котре, як ми знаємо, стрімко наближалося до “перебудови”.
У 1984–1996 рр. кафедру очолював кандидат філософських наук, доцент Починок Борис Віталійович.
Це був переломний період у становленні кафедри, тісно пов’язаний з драматичними суспільно-політичними подіями, розпадом СРСР, початком розбудови незалежної України, деідеологізацією навчального процесу, переосмисленням ідеї та завдань університетської філософської освіти тощо.
Після нетривалого ідеологічного «вигнання» на кафедру повернулися І. П. Чорний і Я. Р. Козьмук. Новими викладачами кафедри стали Л. В. Сарнацька, І. О. Буховець, М. О. Шкепу.
Викладачі кафедри (в основному молодші) заявили про вихід із комуністичної партії, що було сприйнято керівництвом і старшими колегами неоднозначно. Згодом кафедра марксистсько-ленінської філософії була перейменована, діставши назву “кафедра філософії”. Головні труднощі полягали в різкому скороченні навчальних годин і ставок, а відтак і персонального складу кафедри, оскільки філософія, незважаючи на всі зусилля викладачів трансформувати зміст і структуру навчальної дисципліни, все ще асоціювалася з ідеологією. Практично всі викладачі кафедри мали неповні посадові оклади.
У цій складній ситуації, коли богослови стали обговорювати можливості відновлення в університеті теологічної освіти, з’явилась ідея створення філософсько-теологічного факультету, що дозволило б і легітимізувати релігієзнавство як антипод атеїзму, і відродити традиційні для Чернівецького університету факультети (у цьому випадку, здавалося, в єдино можливому варіанті “два в одному” – філософсько-теологічному).
Викладачі кафедри філософії взяли активну участь у розробці відповідної документації, робочих програм і методичного забезпечення, що дозволило 1993 року відкрити в університеті спеціальність “філософія”. Того ж року на базі кафедри філософії зусиллями її працівників та за підтримки і сприяння ректора С. С. Костишина було створено філософсько-теологічний факультет, першим деканом якого став доктор філософських наук, професор кафедри М. М. Сидоренко.
З 1998 до 2001 Б. В. Починок виконував обов’язки декана філософсько-теологічного факультету.
З 1996 до 2004 р. кафедрою керував доктор соціологічних наук, професор Маковецький Адам Мефодійович .
Робота колективу кафедри спрямовується на вдосконалення процесу підготовки фахівців і підвищення рівня викладання філософських дисциплін. Викладачами кафедри стали Н. В. Карпенко, І. О. Роман, а також перші випускники філософсько-теологічного факультету О. М. Задубрівська, О. В. Гаврилиця, В. В. Танасійчук, Р. Г. Рошкулець.
У цей час побачили світ перші випуски «Наукового вісника Чернівецького університету. Філософія». З 1997 до 2004 р. за редакцією А. М. Маковецького здійснено 10 видань (13 випусків): 8 (1997); 35 (1998); 64 (1999); 69 (2000); 101 (2001); 130 (2002); 148-149, 163-164 (2003); 198, 203-204 (2004).
Кафедра філософії відновила традицію проведення наукових конференцій.
Так у 1996 році відбулася конференція, присвячена гуманітарній освіті. Видано дві книги матеріалів («сучасна гуманітарна освіта: стан і перспективи. Матеріали науково-практичної конференції (Чернівці, 24-27 вересня 1996 року)»; «сучасна гуманітарна освіта: стан і перспективи. Тези виступів учасників науково-практичної конференції (Чернівці, 24-27 вересня 1996 року)».
У 2007 році проведено ще одну конференцію з тієї ж проблематики, результати якої відображені у 3-х виданнях («Гуманітарна освіта: фактор світової інтеграції. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Чернівці, 23-25 жовтня 1997 року). Частина I»; «Гуманітарна освіта: фактор світової інтеграції. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Чернівці, 23-25 жовтня 1997 року). Частина II»; «Гуманітарна освіта: фактор світової інтеграції. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Чернівці, 23-25 жовтня 1997 року). Частина III»).
У 2001 році конференція була присвячена світоглядно-філософській освіті («Освітньо-виховний та професійний потенціал світоглядно-філософських дисциплін: класичні парадигми та альтернативи ХХІ століття. Матеріали науково-практичної конференції (Чернівці, 1-2 листопада 2001 року)»).
Кафедра філософії забезпечувала викладання більшої частини нормативних курсів і спецкурсів. Поступово від неї відокремились у самостійні підрозділи інші кафедри. Так, у 1998 році було відкрито кафедру релігієзнавства та теології, завідувачем якої став декан, доктор філософських наук, професор кафедри філософії М. М. Сидоренко, а у 2005 році – кафедру соціології, котру очолив доктор соціологічних наук, професор Маковецький А. М.
З вересня 2004 року завідувачем кафедри філософії став доктор філософських наук, професор Марчук Михайло Георгійович, випускник філософського факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1983 р.), де згодом закінчив аспірантуру й захистив кандидатську дисертацію (1990 р.). Докторську дисертацію, виконану в докторантурі кафедри філософії Чернівецького університету, захистив 2003 року.
За його керівництва розпочалося цілеспрямоване омолодження колективу кафедри. Викладачами стають кращі випускники: Людмила Подгорна, Тетяна Радзиняк, Світлана Мудра, Ірина Григорків, Андрій Машталір, Антоніна Косівчук, Володимир Звенигородський, Ірина Починок, Олена Цинтила, Богдана Манчул, Ігор Руснак, Леся Мирутенко, Роман Онуфрійчук, Іван Дутковський, Мирослав Мельничук, Юлія Ткачова, Інна Халай, Ігор Омельчук.
Викладачі кафедри філософії зробили вагомий внесок у ліцензування спеціальності “культурологія”.
Головне завдання колективу кафедри – підготовка через постійно діючі аспірантуру і докторантуру висококваліфікованих кадрів, а також активізація наукової роботи, яка набула чіткої спрямованості. Пріоритетною проблематикою, що досліджується викладачами кафедри, є філософія науки, специфіка гуманітарно-наукового пізнання, антропологічно-ціннісні виміри наукового знання тощо.
У цьому напрямі розроблялись і кафедральні науково-дослідні теми: “Сучасна філософія науки і проблеми гуманітарного дискурсу” (2005-2009 рр.); “Гуманітарно-наукова парадигма знання в контексті філософсько-методологічного дискурсу” (2010-2014 рр.); “Комунікативні засади постнекласичної гуманітарної методології” (2015–2019 рр.). Цілеспрямована робота над кафедральною науково-дослідною тематикою позитивно позначилася на функціюванні аспірантури і докторантури. Змістовнішою стала тематика курсових, дипломних і магістерських робіт.
У руслі виконання кафедральної теми було проведено цілу низку міжнародних наукових конференцій. За редакції завідувача кафедри видано збірники матеріалів конференцій: “Філософія та методологія гуманітарних наук: історія, концепції, можливості”. Матеріали наукової конференції (Чернівці, 20–21 жовтня 2005 року). – Чернівці: Рута, 2005. – 335 с.; “Філософія гуманітарних наук: актуальність і перспективи розвитку”. Матеріали наукової конференції (Чернівці, 5–6 жовтня 2006 року). – Чернівці: Рута, 2006. – 263 с.; “Філософія гуманітарного знання: соціокультурні виміри”. Матеріали міжнародної наукової конференції “ (Чернівці, 26–27 жовтня 2007 року). – Чернівці: Рута, 2007. – 271 с.; “Філософія гуманітарного знання: раціональність і духовність”. Матеріали міжнародної наукової конференції (Чернівці, 2–3 жовтня 2008 року). – Чернівці: Рута, 2008. – 470 с.; “Філософія гуманітарного знання: після Вільгельма Дільтея”. Матеріали міжнародної наукової конференції (Чернівці, 16–17 жовтня 2009 року). – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2009. – 375 с.; “Гуманітарно-наукове знання: становлення парадигми”. Матеріали міжнародної наукової конференції (Чернівці, 7–8 жовтня 2011 року). – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 447 с.; “Гуманітарно-наукове знання: розмаїття парадигм”. Матеріали міжнародної наукової конференції (Чернівці, 14–15 жовтня 2013 року). Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2013. – 376 с.; “Гуманітарно-наукове знання: дисциплінарні матриці”. Матеріали міжнародної наукової конференції (Чернівці, 9–10 жовтня 2015 року). – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2015. – 311 с.; “Гуманітарно-наукове знання: комунікативні засади”. Матеріали міжнародної наукової конференції (Чернівці, 6–7 жовтня 2017 року). – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2017. – 463 с.
Діяла спеціалізована вчена рада Д 76.051.08 із захисту докторських і кандидатських дисертацій (спеціальність 09.00.09 – філософія науки). Починаючи з 2005 року кандидатські дисертації захистили: І. Роман (2005); О. Задубрівська (2006); Р. Рошкулець (2006); І. Починок (2007); О. Турко (2007); О. Бродецький (2007); І. Григорків (2008); О. Мартиненко (2009); Т. Радзиняк (2010); С. Мудра (2010); Б. Манчул (2010); О. Цинтила (2010); І. Скакун (2013); І. Руснак (2013); Р. Онуфрійчук (2013); Л. Подгорна (2013); М. Мельничук (2014); І. Дутковський (2014); Л. Мирутенко (2014); Т. Кадобний (2014). У спецраді Інституту філософії НАН України ім. Г. С. Сковороди захистила докторську дисертацію О. Рупташ (2015) і кандидатські дисертації – Ю. Ткачова (2016) та І. Халай (2016). Нарешті, І. Омельчук захистив кандидатську дисертацію у спецраді Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2017).
Докторантуру кафедри філософії закінчили, але ще не захистили дисертації Р. Г. Рошкулець, О.Ф. Терешкун, І. О. Снегірьов.
Регулярно видається фаховий збірник наукових праць «Науковий вісник Чернівецького університету. Філософія» (гол. редактор М. Марчук). З 2005 до 2018 року включно здійснено 39 видань (73 випуски): 240-241, 242-243, 249-250, 264-265 (2005 рік); 291-292, 301-302, 309-310 (2006 рік); 346-347, 350-351, 352-353 (2007 рік); 389-390, 410-411, 412-413, 414-415 (2008 рік); 462-463, 464-465, 466-467 (2009 рік); 504-505, 512-513, 534-535 (2010 рік); 539-540, 541-542, 561-562, 563-564 (2011 рік); 602-603, 621-622, 638-639 (2012 рік); 646-647, 663-664, 665-666 (2013 рік); 706-707, 726-727 (2014 рік); 754-755, 756-757 (2015 рік); 779 (2016 рік); 780, 791 (2017 рік); 799, 806 (2018 рік). Основні рубрики виданих в останні роки Вісників: «Гуманітарні виміри філософії наукового знання», «Наукові парадигми в контексті гуманітаристики», «Історико-теологічні та релігієзнавчі розвідки», «З історії філософської думки України та світу», «Етика, естетика, філософія культури та освіти», «Людиномірні аспекти філософії науки і техніки» та ін.
Видано також колективні міжкафедральні монографії: Вільгельм Дільтей і філософія “духовно-наукового знання” / за заг. ред. М. Марчука. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. 231 с.; Хосе Ортега-і-Гасет: життя, історичний розум і ліберальна демократія: монографія. Заг. ред.: М. Марчук, Х. Боладо. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2017. 824 с.
З 2017 року кафедру очолює доктор філософських наук, доцент Рупташ Ольга Василівна – випускниця рідного філософсько-теологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (2000 рік). Захистивши 2007 року кандидатську, а 2015 – докторську дисертацію, вона стала на чолі сформованого в попередні роки молодого колективу, перед яким у ці непрості часи постали проблеми збереження та подальшого розвитку філософської освіти і науки в університеті, який від самого свого заснування був істинно європейським і завдяки філософії повинен залишатися таким і надалі.
Вона стала першою жінкою на цій посаді, що, поміж іншим, символізує новітні тенденції та європейський вектор еволюції вищої освіти, зокрема й університетської філософії на Буковині в ХХІ столітті.
Тривале зволікання в попередні роки зі здійсненням сутнісних змін і завершенням реформування в усіх соціальних сферах і галузях діяльності в Україні призвели до низки системних кризових явищ, що не оминули й освіту та науку. Нині університети отримали ще більше автономії від міністерства, що потребує значних зусиль і вміння користуватися здобутими свободами й шукати нових форм і способів здійснення наукової та освітньої діяльності. Виклики, які стоять перед університетом загалом і кафедрою філософії зокрема, загострюються в ситуації відтоку кваліфікованих кадрів, зниження контингенту студентів і некомерційного спрямування філософії.
Попри всі труднощі, молодий і водночас висококваліфікований, досвідчений колектив кафедри філософії ставить перед собою і виконує актуальні завдання: розробити нові освітні програми підготовки бакалаврів, магістрів і докторантів (PhD), постійно коригувати зміст навчальних дисциплін відповідно до найсучасніших наукових тенденцій, послуговуватись новітніми методами викладання, реалізувати нові наукові проекти, розширювати ареал міжнародної співпраці тощо.
Сучасний стан і перспективи подальшого розвитку кафедри
Нині кафедра готує фахівців за трьома рівнями підготовки – “бакалавр”, “магістр” і “доктор філософії”. За спеціальністю “філософія” на філософсько-теологічному факультеті навчається 49 студентів.
Кафедра забезпечує викладання курсу «Філософія» для студентів різних спеціальностей в університеті. На філософсько-теологічному факультеті викладачі кафедри забезпечують викладання таких нормативних і вибіркових навчальних дисциплін: Вступ до спеціальності; Антична філософія; Філософія та культура Сходу; Філософія Середніх віків; Філософія Нового часу; Філософія ХІХ століття; Сучасна світова філософія; Формальна логіка; Класична логіка; Некласична логіка; Філософія та історія релігії; Історія філософії в Україні; Історія науки і техніки; Онтологія та метафізика; Філософський аналіз міфології; Сучасна філософська антропологія; Сучасна релігійна філософія; Основи психоаналізу; Філософія культури; Постмодернізм; Соціальна філософія; Філософія історії; Практична філософія; Філософія творчості; Філософія мови; Проблема людини в історії філософії; Філософія та методологія науки; Епістемологія; Філософські проблеми природознавства; Новітня філософія науки; Аналітична філософія; Синергетика; Віртуальна реальність; Філософія гуманітарних наук; Методологія філософських наук; Герменевтика; Феноменологія; Проблема смислу в гуманітарному знанні; Основи академічної культури; Організація науково-дослідної роботи; Менеджмент знання; Філософія освіти; Методика викладання філософських дисциплін; Методика викладання філософських дисциплін у ЗВО; Аксіологія; Екофілософія; Біоетика; Філософія здоров’я; Конфліктологія та медіація; Філософія права; Філософія політики; Історія та теорія фемінізму; Проблема свободи в сучасній філософії.
Продовжується співпраця з іншими факультетами університету. Розроблено спеціалізовані курси для філологічного, економічного, педагогічного, історичного, географічного факультетів університету: «Філософія мови», «Комунікативна логіка», «Філософія та методологія науки», «Актуальні проблеми сучасної філософії» та ін.
Наукова та педагогічна діяльність викладачів кафедри скерована на дотримання вимог доброчесності та професійної етики, підвищення свого професійного рівня шляхом стажування за кордоном, участь у всеукраїнських і міжнародних наукових проектах, залучення студентів до міжнародних освітніх і наукових програм. Постійно проводяться теоретичний і методичний семінари кафедри, на яких обговорюються розроблені викладачами навчальні та робочі програми, проспекти навчальних посібників, тексти лекційних курсів, плани семінарських і практичних занять, матеріали навчально-методичного забезпечення навчального процесу.
Викладачі кафедри видали низку підручників і навчально-методичних посібників: Задубрівська О.М., Козьмук Я.Р. «Психоаналіз: філософсько-антропологічний аспект. Конспект лекцій» (Чернівці, 2005); Починок Б.В., Починок І.Б. «Епістемологія. Методичні рекомендації» (Чернівці, 2005); Починок Б.В. «Аналітична філософія. Методичні рекомендації» (Чернівці, 2005); Чорний І.П. «Філософія як світоглядне знання. Методичний посібник» (Чернівці, 2005); Гасяк О.С. «Логіка. Частина 4. Методичні рекомендації до практичних занять» (Чернівці, 2005); «Короткий філософський словник-довідник» / за ред. І.П.Чорного, О.Є.Бродецького (Чернівці, 2006); Починок І.Б. «Філософія гуманітарних наук. Навч. посібник. Частина 1» (Чернівці, 2007); Задубрівська О.М., Козьмук Я.Р. «Онтологічний та антропологічний аспекти філософії М.Гайдеґера. Навчальний посібник» (Чернівці, 2007); Задубрівська О.М. «Філософські проблеми екології: методологічний аспект. Навчальний посібник» (Чернівці, 2007); Чорний І. «Філософський аналіз міфології та релігійного символізму. Частина 1. Міф у структурі світоглядного самоутвердження людини» (Чернівці, 2007); Гасяк О.С. «Логіка. Частина 5. Методичні рекомендації до практичних занять» (Чернівці, 2007); Гасяк О.С. «Логіка. Частина 6. Методичні рекомендації до практичних занять» (Чернівці, 2007); Починок І. «Прагматизм. Навчальний посібник» (Чернівці, 2008); Чорний І., Рошкулець Р. «Філософія. Навчальний посібник» (Чернівці, 2008); Гасяк О. «Практична логіка: навчальний посібник» (Чернівці, 2008); Марчук М.Г., Починок Б.В. «Провідні філософські напрями ХХ століття. Частина І» (Чернівці, 2008); Турко О.В. «Філософія. Навчально-методичний посібник» (Чернівці, 2008); Задубрівська О., Козьмук Я. «Філософія. Конспект лекцій та методичні рекомендації» (Чернівці, 2008); Задубрівська О. «Онтологія та метафізика. Конспект лекцій та методичні рекомендації» (Чернівці, 2008); Марчук М.Г. «Основи філософії. Тести» (Чернівці, 2008); Вовк С.М. «Синергетика – джерело формування міждисциплінарних цілісностей: Навчальний посібник з курсу «Синергетика». Частина 1. Синергетика – новий міждисциплінарний напрям» (Чернівці, 2009); Вовк С.М. «Синергетика – джерело формування міждисциплінарних цілісностей: Навчальний посібник з курсу «Синергетика». Частина 2. Нелінійність і світогляд філософії Сходу в контексті синергетичного світобачення» (Чернівці, 2009); Вовк С.М. «Синергетика – джерело формування міждисциплінарних цілісностей: Навчальний посібник з курсу «Синергетика». Частина 3» (Чернівці, 2009); Починок Б.В., Починок І.Б. «Едмунд Гуссерль як засновник феноменології: Методичні рекомендації» (Чернівці, 2009); Вовк С.М. «Даофізика. Основні передумови синтезу філософій та культур Сходу. Книга четверта» (Чернівці, 2010); Сидоренко М.М., Троянський В.А., Манчул Б.В., Скакун І.О. «Філософія. Навчально-методичний посібник» (Чернівці, 2010); Вовк С.М. «Даофізика» (Чернівці, 2012); Починок Б.В., Починок І.Б. «Вступ до філософії гуманітарних наук: навч. посібник» (Чернівці, 2012); Козьмук Я.Р. Задубрівська О.М. «Філософія: навч. посібник» (Чернівці, 2012); Рупташ О., Радзиняк Т. «Історія науки і техніки: навч.-метод. посіб.» (Чернівці, 2011).
Кафедра підтримує творчі зв’язки з Київським, Прикарпатським, Львівським, Дрогобицьким, Харківським, Черкаським і багатьма іншими національними університетами, Інститутом філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, Центром Гуманітарної освіти НАН України, Інститутом філософії НАН Білорусії. У 201. р. за ініціативою кафедри філософії університет підписав угоду про співпрацю з Національним університетом дистанційного навчання у Мадриді (The National Distance Education University, Іспанія), у 2016 – з Байройтським університетом (Universität Bayreuth, Німеччина).
Кафедра філософії >
Історія кафедри