Оновлено
2019-05-15
14:34

Історія кафедри

      Історичні витоки та головні етапи розвитку філософії в Чернівецькому університеті збігаються з його заснуванням і становленням, адже від самого початку (1875 р.) в ньому існував (поряд із богословським і юридичним) філософський факультет. І хоча цей факультет, по суті, готував фахівців з найрізноманітніших природничо-наукових спеціальностей, більшість викладачів були докторами філософії (PhD).
     Ще недостатньо дослідженими залишаються «австрійський» (1875-1918 рр.) та «румунський» (1918-1940 рр.) періоди розвитку філософії в Чернівецькому університеті.
     Після закінчення другої світової війни завідувачем кафедри діалектичного й історичного матеріалізму Чернівецького державного університету був призначений кандидат філософських наук, доцент Тихон Микитович Сопільнюк, який очолював її з 1945 до 1958 р. Кафедра набула статусу загальноуніверситетської, забезпечуючи вакладання філософських дисциплін на всіх факультетах. Викладачами кафедри тоді працювали А.М. Шемякін, М.О. Шелудько, Г.Г. Мілюхін, О.В. Агеєв, М.Ф.Гуськов, В.О.Шульга, М.О. Хромов, І.Ф. Бруневський, І.Т.Новіков, М.М.Чечін. Згодом кафедру поповнили Г.П. Донець, М.Г. Козубенко, М.В. Логвінов, П.І. Мельник, В.І. Передерій, В.А. Свірський, Н.А. Кошарська. Викладачі кафедри брали участь у написанні статей до Української Радянської Енциклопедії та Філософського словника.
     У 1958-1970 рр. кафедрою керував кандидат історичних наук, доцент Микола Васильович Логвінов. Нове поповнення колективу кафедри склали випускники різних факультетів Чернівецького (В.В. Бажан, З.К. Вигнан, С.М. Вовк, О.С. Гасяк, В.А. Люби-чанківський, І.Я. Лисий, А.М.Маковецький, В.В. Романенко, М.М. Сидоренко, Л.Л. Ткачук, В.Я. Чайковський, З.М. Филипович), Київського (А.М. Колодний, А.І. Колодна, М.Г. Тофтул), Московського (Л.М. Гавриленко, П.О. Фольва-рочний) державних університетів. Наукова робота була зосереджена в основному на розробці світоглядних проблем наукового пізнання та ролі суб’єктивного чинника в суспільстві.
З 1971 до 1975 р. кафедру очолював кандидат філософських наук, доцент Анатолій Миколайович Колодний, нині відомий вчений-релігієзнавець, доктор філософських наук, професор, заступник директора Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України, президент Української Асоціації Релігієзнавців України. У цей час викладачами кафедри стали І.П. Проценко, І.П. Чор-ний. Наукова робота колективу кафедри здійснювалася в руслі дослідження закономірностей і форм духовного освоєння дійсності.
     У 1975-1977 рр. виконувачем обов’язків завідувача кафедри був кандидат філософських наук, доцент Віктор Іванович Передерій. Співробітниками кафедри стали Б.В. Починок, В.В. Огородник, А.М. Вознюк. Провідні викладачі керували науково-методологічними семінарами професорсько-викладацького складу різних факультетів.
З 1977 до 1983 р. кафедрою керував кандидат філософських наук, доцент Петро Онуфрійович Фольварочний. Колектив кафедри поповнили В.О.Скуміна, П.А.Петляков, В.В.Мірошник, В.І.Ткач, В.І.Докаш, Н.Д.Чухим, М.Г.Марчук. Сферою наукового дослідження викладачів була в основному світоглядна та ідеологічна проблематика. Значною подією стало проведення 1981 року Всесоюзної науково-практичної конференції на тему «Світогляд і наукове пізнання». Розпочав роботу дискусійний клуб «Коло», що сприяло активізації наукової роботи студентської молоді.
     У 1984-1996 рр. кафедру очолював кандидат філософських наук, доцент Борис Віталійович Починок. Це був переломний період у становленні кафедри, тісно пов’язаний з драматичними суспільно-політичними подіями, розпадом СРСР, початком розбудови незалежної України, деідеологізацією навчального процесу. Після нетривалого «ідеологічного вигнання» повернулися на кафедру І.П.Чорний і Я.Р.Козьмук. Новими викладачами кафедри стали Л.В.Сарнацька, І.О.Буховець, М.О.Шкепу.
Ряд викладачів кафедри заявили про вихід з комуністичної партії. Згодом кафедра марксистсько-ленінської філософії була перейменована, діставши назву «кафедра філософії». Головні труднощі полягали в різкому скороченні навчальних годин і ставок, а відтак і персонального складу кафедри, оскільки філософія, незважаючи на всі зусилля викладачів трансформувати зміст і структуру навчальної дисципліни на засадах світоглядно-методологічного плюралізму, продовжувала асоціюватися в очах керівництва з комуністичною ідеологією. Практично всі викладачі кафедри мали неповні посадові оклади.
     У цій складній ситуації народилась ідея створення (відновлення) філософсько-теологічного факультету. Викладачі брали активну участь у розробці навчально-методичного забезпечення відкритої 1993 року спеціальності «філософія». На базі кафедри філософії, зусиллями її працівників та за всебічної підтримки і сприяння ректора С.С.Костишина було відроджено філософсько-теологічний факультет, першим деканом якого став доктор філософських наук, професор М.М.Сидоренко.
Кафедрою філософії розроблено всю ліцензійну документацію, навчальні плани, програми, курси і спецкурси. Поступово від неї відокремились у самостійні підрозділи інші кафедри. Так, у 1998 році було відкрито кафедру релігієзнавства та теології (з відносно самостійним богословським відділенням), яку очолив декан, доктор філософських наук, професор М.М. Сидоренко. У 2005 році відкрито кафедру соціології.
     З 1996 до 2004 р. кафедрою керував доктор соціологічних наук, професор Адам Мефодійович Маковецький. Робота колективу кафедри спрямовується на вдосконалення процесу підготовки фахівців і підвищення фахового рівня викладання. Членами кафедри стали Н.В.Карпенко, І.О.Роман, а також випускники факультету О.М. Задубрівська, О.В. Гаврилиця (Турко), В.В. Танасійчук, Р.Г. Рошкулець.
     У цей час побачили світ перші випуски «Наукового вісника Чернівецького університету. Філософія». З 1997 до 2004 р. здійснено 8 видань: Випуски 8 (1997); 35 (1998); 64 (1999); 69 (2000); 101 (2001); 130 (2002); 148-149 (2003); 198 (2004).
Велась активна робота з відкриття спеціальності «соціологія». 2005 року двоє викладачів (Л.В.Сарнацька і Н.Г.Каралаш) разом з її першим завідувачем – доктором соціологічних наук, професором А.М.Маковецьким перейшли на новостворену кафедру соціології.
     З вересня 2004 року кафедру очолює доктор філософських наук, професор Михайло Георгійович Марчук, який працює тут з 1983 року після закінчення філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де згодом захистив кандидатську (1990 р.) і докторську (2003 р.) дисертації.
     Розпочалось істотне омолодження кафедри. Викладачами стають кращі випускники факультету: Людмила Подгорна, Тетяна Радзиняк, Світлана Мудра, Ірина Григорків, Андрій Машталір, Антоніна Косівчук, Володимир Звенигородський, Ірина Починок, Олена Цинтила, Богдана Манчул, Ігор Руснак, Леся Проданик, Роман Онуфрійчук, Іван Дутковський, Мирослав Мельничук, Юлія Ткачова, Інна Халай, Ігор Омельчук.
Головне завдання колективу кафедри – підготовка через постійно діючі аспірантуру і докторантуру висококваліфікованих кадрів, а також активізація наукової роботи, яка набула чіткої спрямованості. Пріоритетною проблематикою, що досліджується викладачами кафедри, є філософія науки, специфіка гуманітарно-наукового пізнання, антропологічно-ціннісні характеристики знання тощо.
     У цьому руслі розроблялась і виконувалась кафедральна науково-дослідницька тематика: 1). «Сучасна філософія науки і проблеми гуманітарного дискурсу» (2005-2009 рр.); 2). «Гуманітарно-наукова парадигма знання в контексті філософсько-методологічного дискурсу (2010-2014 рр.).
     Все це позитивно вплинуло на роботу аспірантури і докторантури. Змістовнішою стала тематика курсових, дипломних і магістерських робіт, якісно позначившись і на навчальному процесі.
     Цьому сприяє також регулярне проведення міжнародних наукових конференцій, присвячених різним аспектам філософії та методології гуманітарних наук, а також студентських наукових конференцій.
    Діє спеціалізована вчена рада Д 76.051.08 із захисту докторських і кандидатських дисертацій (спеціальність 09.00.09 – «філософія науки»). Починаючи з 2005 року кандидатські дисертації захистили: І.Роман (2005); О.Задубрівська (2006); Р.Рошкулець (2006); І.Починок (2007); О.Турко (2007); О.Бродецький (2007); І.Григорків (2008); О.Мартиненко (2009); Т.Радзиняк (2010); С.Мудра (2010); Б.Манчул (2010); О.Цинтила (2010); І.Скакун (2013); І.Руснак (2013). Подали в спеціалізовану вчену раду кандидатські дисертації: Р.Онуфрійчук, Л.Мирутенко, Л.Подгорна, І.Дутковський, Т.Кадобний. Працюють над дисертаціями: докторанти Р.Рошкулець, О.Рупташ, О.Терешкун; аспіранти М.Мельничук, І.Халай, Ю.Ткачова; здобувачі О.Щипковський-Бідюк, О.Самборська, Г.Олійник, Р.Слухенська, К.Ференц.
     Кадровий потенціал кафедри достатньо високий. Він істотно омолоджується через працевлаштування кращих випускників і постійно нарощується завдяки підвищенню кваліфікації в аспірантурі та докторантурі. Навчальний процес забезпечують 2 доктори наук, професори, 12 кандидатів наук (доцентів і асистентів).
     Регулярно видається фаховий збірник наукових праць «Науковий вісник Чернівецького університету. Філософія» (гол. редактор М.Марчук). З 2005 до 2013 року здійснено 58 випусків: 240-241; 242-243; 249-250; 264-265 (2005 р.); 291-292: 301-302; 309-310 (2006 р.); 346-347; 350-351; 352-353 (2007 р.); 389-390; 410-411; 412-413; 414-415 (2008 р.); 462-463; 464-465; 466-467 (2009 р.); 504-505; 512-513; 534-535 (2010 р.); 539-540; 541-542; 561-562; 563-564 (2011 р.); 602-603; 621-622; 638-639 (2012 р.); 646-647; 663-664 (2013 р.). У «Науковому віснику» друкуються статті докторів і кандидатів наук, аспірантів і магістрів з вищих навчальних закладів і наукових установ усієї України, близького і далекого зарубіжжя. За цей час опубліковано понад 1200 статей. Тематика публікацій збігається в основному з кафедральними науково-дослідницькими темами і проблематикою наукових конференцій. Основні рубрики виданих в останні роки Вісників: «Гуманітарні виміри філософії наукового знання», «Наукові парадигми в контексті гуманітаристики», «Історико-теологічні та релігієзнавчі розвідки», «З історії філософської думки України та світу», «Етика, естетика, філософія культури та освіти», «Людиномірні аспекти філософії науки і техніки» та ін.
     Видано також колективну міжкафедральну монографію: Вільгельм Дільтей і філософія “духовно-наукового знання” / за заг. ред. М. Марчука. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 231 с.
Сфера наукових інтересів професорсько-викладацького складу кафедри досить широка, проте зосереджена в основному довкола проблематики сучасної філософії та методології науки, її ціннісних аспектів, особливостей соціально-гуманітарного знання.
     Михайло Марчук (доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри, заступник декана з наукової роботи) основну увагу приділяє дослідженню провідних тенденцій сучасної філософії та методології науки, її ціннісного потенціалу, структури аксіосфери наукового знання, його епістемних, етичних, естетичних параметрів, єдності наукового та позанаукового знання, взаємозумовленого розвитку наукової та релігійної картини світу, соціокультурної зумовленості процесу зміни наукових парадигм, історико-філософських витоків наукової методології, специфіки соціогуманітарного наукового пізнання, постнекласичного світоглядного та науково-методологічного дискурсу.
     Микола Сидоренко (доктор філософських наук, професор) осмислює проблеми аксіології, духовності, моральної філософії, природничонаукового та гуманітарного знання, філософські питання біології, медицини, екології, співвідношення науки і релігійного світогляду, антропологічні виміри сучасного наукового знання тощо.
     Орест Гасяк (кандидат філософських наук, доцент) аналізує проблеми традиційної та сучасної логіки, проблемології, логіко-методологічні проблеми науки, аксіологічні засади наукового пізнання, потенціал евристики, інтуїції в науці тощо.
     Борис Починок (кандидат філософських наук, доцент) досліджує проблеми аналітичної філософії, філософії позитивізму, неопозитивізму та постпозитивізму, феноменології, прагматизму, філософії та методології гуманітарних наук.
     Ярослав Козьмук (кандидат філософських наук, доцент) осмислює філософські питання психоаналізу, проблеми постмодерністської філософії, специфіку методології повторення, німецьку класичну філософію, історію філософії в Україні.
     Орися Задубрівська (кандидат філософських наук, доцент) цікавиться парадигмально-тематичним підходом у філософії науки, філософськими проблемами екології, філософією психоаналізу, сучасною французькою філософією.
     Ірина Починок (кандидат філософських наук, доцент) акцентує увагу на філософії та методології гуманітарних наук, особливостях гуманітарно-наукового пізнання, співвідношенні пояснення та розуміння, філософії права, методології юридичних наук.
     Роман Рошкулець (кандидат філософських наук, доцент, докторант) свої праці присвячує ролі метафізики в контексті постпозитивістської філософії науки, потенціалу й статусу метафізики в сучасній філософії та методології науки, філософії мови, аксіології, історії української філософії.
     Ольга Рупташ (кандидат філософських наук, доцент, докторант) аналізує проблему співвідношення нормативності та свободи в науці, евристичний потенціал категорії смислу в гуманітарно-науковому пізнанні, історію філософії ХІХ ст., історію науки і техніки, проблеми філософії історії.
     Ігор Роман (кандидат філософських наук, асистент) цікавиться герменевтичним потенціалом норм у науковому пізнанні, філософією середніх віків, історією української культури, філософією та соціологією науки і техніки.
     Тетяна Радзиняк (кандидат філософських наук, асистент) висвітлює питання гуманізації та гуманітаризації науки і техніки, філософські аспекти екології, проблему людини в історії філософії, специфіку соціокультурної детермінації науки і техніки.
     Богдана Манчул (кандидат філософських наук, асистент, учений секретар спеціалізованої вченої ради) розкриває методологічний потенціал інтеграційних процесів у науковому пізнанні, проблеми сучасної західної філософії, соціальної філософії, російської релігійної філософії, філософії мови, лінгвістичних аспектів сучасної гуманітарно-наукової методології.
     Світлана Мудра (кандидат філософських наук, асистент) окреслила сферу наукових інтересів проблематикою когнітивно-ціннісного та методологічного потенціалу інтуїції в науці, філософією Нового часу, філософією бізнесу, історією науки і техніки.
     Олена Цинтила (кандидат філософських наук, асистент) намагається розкрити антропологічні виміри наукового знання, проблеми філософії культури, філософії політики, соціокультурного розвитку людства, засобів масової комунікації.
     Ігор Руснак (кандидат філософських наук, асистент) надає перевагу гуманітарно-науковій методології, філософії стародавнього світу, філософському аналізу міфології, філософії культури, філософській теорії цінності.
     Ірина Григорків (кандидат філософських наук, асистент) вивчає роль і значення людського чинника у формуванні загальнонаукової картини світу, світоглядні засади міфології, антропологічно-ціннісні виміри наукового пізнання.
     Людмила Подгорна (асистент) цікавиться естетикою наукового пізнання, філософією права, сучасною іспанською філософією.
     Роман Онуфрійчук (аспірант) досліджує філософські проблеми природознавства, проблему фізичної реальності в сучасній філософії науки, особливості загальнонаукової картини світу, співвідношення науки і релігії, методологічні можливості синергетики.
     Леся Мирутенко (аспірант) аналізує проблеми етики науки, наукового етосу, професійної етики, біоетики, екологічної етики, філософії Сходу.
     Іван Дутковський (аспірант) дошукується смислу традицій та інновацій в науковому пізнанні, парадигмального підходу в науці, проблем історії та методології науки, наукової творчості.
     Мирослав Мельничук (аспірант) ставить за мету виявити антропологічно-ціннісні засади неявного знання в науці, філософські проблеми новітнього природознавства та соціально-гуманітарного пізнання, методологічний потенціал синергетики.
     Інна Халай (аспірант) зацікавилась антропокосмізмом у контексті філософії та методології науки, філософією ХІХ століття, онтологією, метафізикою, філософією творчості тощо.
     Юлія Ткачова (аспірант) виявляє методологічний потенціал комунікативної філософії у сфері наукового пізнання, специфіку філософії діалогізму, сучасної етики й естетики науки.
     Ігор Омельчук (асистент) обрав темою наукового дослідження плюралізм у контексті філософії та методології науки, потенціал голістичної філософії науки, пошуки універсальної методології.
     Кафедра філософії від самого відродження факультету була випускаючою. З 1999 року здійснено 15 випусків. Нині на кафедрі філософії навчається 79 студентів денної форми і 64 студенти заочної форми навчання.
     Сьогодні кафедра готує фахівців за трьома рівнями підготовки – бакалавр, спеціаліст і магістр. Кращі випускники кафедри мають можливість продовжити навчання в аспірантурі зі спеціальності «філософія науки». Відкрито також постійно діючу докторантуру з тієї ж спеціальності. Функціонує спеціалізована вчена рада із захисту докторських і кандидатських дисертацій.
    Співробітники кафедри філософії активно долучилися до ліцензування на факультеті спеціальності «культурологія».
     Кафедра забезпечує викладання курсу «Філософія» для всіх студентів університету та цілого комплексу нормативних курсів і спецкурсів на філософсько-теологічному факультеті. Пріоритетними завданнями колективу кафедри є впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, нових європейських підходів у викладанні навчальних курсів і спецкурсів, а також новітніх навчальних технологій.
     Упродовж багатьох років кафедра забезпечує підготовку аспірантів і здобувачів наукового ступеня всіх спеціальностей до кандидатського мінімуму з філософії.
     На філософсько-теологічному факультеті кафедра забезпечує читання таких навчальних курсів і спецкурсів: Вступ до спеціальності; Філософський аналіз міфології; Формальна логіка; Класична логіка; Некласична логіка; Антична філософія; Історія філософії в Україні; Філософія Середніх віків і доби Відродження; Філософія ХVІІ-ХVІІІ ст.; Філософія історії; Соціальна філософія; Онтологія та метафізика; Історія науки і техніки; Основи філософії творчості; Епістемологія; Німецька класична філософія; Філософія ХІХ ст.; Філософія і мова; Філософія науки; Філософські проблеми природознавства; Філософія Сходу; Проблема людини в історії ф-ї; Філософія психоаналізу; Основи редагування та видавничої справи; Позитивізм і постпозитивізм; Прагматизм; Російська філософія; Аксіологія; Сучасна світова філософія; Сучасна філософська антропологія; Філософія гуманітарних наук; Герменевтика; Методика викладання філософських дисциплін; Практична філософія; Філософія бізнесу; Сучасна релігійна філософія; Філософія права; Філософія культури; Філософсько-соціологічні проблеми науки і техніки; Основи аксіології; Наука і релігія; Філософія політики; Новітня філософія науки; Феноменологія; Аналітична філософія; Постмодернізм; Синергетика; Наука і релігія; Новітня філософія науки; Аналітична філософія; Феноменологія; Постмодернізм; Синергетика; Аксіологія знання; Методика викладання філософських дисциплін у ВНЗ.
      Сьогодні наукова та навчально-методична діяльність кафедри спрямована в основному на підвищення професійного рівня молодих викладачів, отримання ними наукових ступенів і вчених звань, якісну підготовку дипломних і магістерських робіт, активізацію наукової роботи студентів.
    Розширюється співпраця з іншими факультетами університету. Започатковано викладання спеціалізованих курсів для філологічного, економічного, педагогічного, історичного, географічного факультетів університету: «Філософія мови», «Комунікативна логіка», «Філософія та методологія науки», «Актуальні проблеми сучасної філософії» та ін.
     Кафедра працює над удосконаленням наукової та навчально-методичної роботи. Постійно проводяться теоретичний і методичний семінари, на яких обговорюються розроблені викладачами навчальні та робочі програми, проспекти навчальних посібників, тексти лекційних курсів, плани семінарських і практичних занять і матеріали їх навчально-методичного забезпечення за вимогами ECTS.
     Викладачами кафедри видано цілу низку підручників і навчально-методичних посібників: Задубрівська О.М., Козьмук Я.Р. Психоаналіз: філософсько-антропологічний аспект. Конспект лекцій. – Чернівці: Рута, 2005. – 31 с.; Починок Б.В., Починок І.Б. Епістемологія. Методичні рекомендації. – Чернівці: ЧНУ, 2005. – 28 с.; Починок Б.В. Аналітична філософія. Методичні рекомендації. – Чернівці: Рута, 2005. – 43 с.; Чорний І.П. Філософія як світоглядне знання. Методичний посібник. – Чернівці: Рута, 2005. – 40 с.; Гасяк О.С. Логіка. Частина 4. Методичні рекомендації до практичних занять. – Чернівці: Рута, 2005. – 80 с.; Короткий філософський словник-довідник. За ред. І.П. Чорного, О.Є. Бродецького. – Чернівці: Рута, 2006. – 285 с.; Починок І.Б. Філософія гуманітарних наук. Навч. посібник. Частина 1. – Чернівці: Рута, 2007. – 72 с.; Задубрівська О.М., Козьмук Я.Р. Онтологічний та антропологічний аспекти філософії М.Гайдеґера. Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2007. – 32 с.; Задубрівська О.М. Філософські проблеми екології: методологічний аспект. Навчальний посібник. – Чернівці, Рута, 2007. – 44 с.; Чорний І. Філософський аналіз міфології та релігійного символізму. Частина 1. Міф у структурі світоглядного самоутвердження людини. – Чернівці: Рута, 2007. – 80 с.; Гасяк О.С. Логіка. Частина 5. Методичні рекомендації до практичних занять. – Чернівці: Рута, 2007. – 60 с.; Гасяк О.С. Логіка. Частина 6. Методичні рекомендації до практичних занять. – Чернівці: Рута, 2007. – 80 с.; Починок І. Прагматизм. Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2008. – 84 с.; Чорний І., Рошкулець Р. Філософія. Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2008. – 216 с.; Гасяк О. Практична логіка: навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2008. – 319 с.; Марчук М.Г., Починок Б.В. Провідні філософські напрями ХХ століття. Частина І. – Чернівці, Рута, 2008. – 104 с.; Турко О.В. Філософія. Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Рута, 2008. – 96 с.; Задубрівська О., Козьмук Я. Філософія. Конспект лекцій та методичні рекомендації. – Чернівці: Рута 2008. – 96 с.; Задубрівська О. Онтологія та метафізика. Конспект лекцій та методичні рекомендації. – Чернівці: Рута, 2008. – 64 с.; Марчук М.Г. Основи філософії. Тести. – Чернівці: Рута, 2008. – 96 с.; Вовк С.М. Синергетика – джерело формування міждисциплінарних цілісностей: Навчальний посібник з курсу «Синергетика». Частина 1. Синергетика – новий міждисциплінарний напрям. – Чернівці: Прут, 2009. – 132 с.; Вовк С.М. Синергетика – джерело формування міждисциплінарних цілісностей: Навчальний посібник з курсу «Синергетика». Частина 2. Нелінійність і світогляд філософії Сходу в контексті синергетичного світобачення. – Чернівці: Прут, 2009. – 120 с.; Вовк С.М. Синергетика – джерело формування міждисциплінарних цілісностей: Навчальний посібник з курсу «Синергетика». Частина 3. – Чернівці: Прут, 2009. – 120 с.; Починок Б.В., Починок І.Б. Едмунд Гуссерль як засновник феноменології: Методичні рекомендації. – Чернівці: Чернівецький національний університет, 2009. – 72 с.; Вовк С.М. Даофізика. Основні передумови синтезу філософій та культур Сходу. Книга четверта. – Чернівці: Прут, 2010. – 222 с.; Сидоренко М.М., Троянський В.А., Манчул Б.В., Скакун І.О. Філософія. Навчально-методичний посібник. – Чернівці, 2010. – 136 с.; Вовк С.М. Даофізика. – Чернівці: Прут, 2012. – 960 с.; Починок Б.В., Починок І.Б. Вступ до філософії гуманітарних наук: навч. посібник. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2012. – 384 с.; Козьмук Я.Р. Задубрівська О.М. Філософія: навч. посібник. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2012. – 138 с.; Історія науки і техніки: навч.-метод. посіб. / Ольга Рупташ, Тетяна Радзиняк. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 176 с.
     Кафедра підтримує творчі зв’язки з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Прикарпатським, Львівським, Дрогобицьким, Харківським, Черкаським і багатьма іншими університетами, Інститутом філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, Центром Гуманітарної освіти НАН України. Налагоджується співробітництво з Мадридським національним університетом дистанційного навчання, Російським державним гуманітарним університетом (РГГУ), Санкт-Петербурзьким державним університетом, Інститутом філософії НАН Білорусії.
Для покращення якості навчального процесу та підготовки фахівців на кафедрі створено електронну бібліотеку, якою користуються викладачі, студенти, аспіранти, а також електронну сторінку в інтернеті, на якій можна ознайомитися з історією кафедри, дізнатися про її колектив, основні напрями роботи, навчальні та робочі програми нормативних курсів і спецкурсів, наукове життя тощо.
Починаючи з 2005 р. кафедрою організовано та проведено 7 міжнародних наукових конференцій, присвячених філософії та методології гуманітарних наук: Філософія та методологія гуманітарних наук: історія, концепції, можливості (20-21 жовтня 2005 р.); Філософія гуманітарних наук: актуальність і перспективи розвитку (5-6 жовтня 2006 р.); Філософія гуманітарного знання: соціокультурні виміри (26-27 жовтня 2007 року); Філософія гуманітарного знання: раціональність і духовність. Під егідою І Всесвітнього форуму буковинців у рамках відзначення 600-річчя м. Чернівці та 15-ї річниці відродження філософсько-теологічного факультету
(2-3 жовтня 2008 року); Філософія гуманітарного знання: після Вільгельма Дільтея (16-17 жовтня 2009 року); Гуманітарно-наукове знання: становлення парадигми (7-8 жовтня 2011 року); Гуманітарно-наукове знання: розмаїття парадигм (14-15 жовтня 2013 року).
     Регулярно видаються матеріали (тексти доповідей і тези виступів) наукових конференцій. В останнє десятиліття видрукувано 7 книг: Філософія та методологія гуманітарних наук: історія, концепції, можливості. Матеріали наукової конференції. 20-21 жовтня 2005 р. – Чернівці: Рута, 2005. – 319 с.; Філософія гуманітарних наук: актуальність і перспективи розвитку. Матеріали наукової конференції. 5-6 жовтня 2006 р. – Чернівці: Рута, 2006. – 263 с.; Філософія гуманітарного знання: соціокультурні виміри. Матеріали Міжнародної наукової конференції 26-27 жовтня 2007 р. – Чернівці: Рута, 2006. – 272 с.; Філософія гуманітарного знання: раціональність і духовність. Матеріали Міжнародної наукової конференції 2-3 жовтня 2008 р. – Чернівці: Рута, 2008. – 432 с.; Філософія гуманітарного знання: після Вільгельма Дільтея. Матеріали Міжнародної наукової конференції 16-17 жовтня 2009 р. – Чернівці: Рута, 2009. – 375 с.; Гуманітарно-наукове знання: становлення парадигми. Матеріали Міжнародної наукової конференції 7-8 жовтня 2011 р. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 440 с.; Гуманітарно-наукове знання: розмаїття парадигм. Матеріали Міжнародної наукової конференції 14-15 жовтня 2013 р. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2013.
     Сьогодні кафедра філософії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича накопичила значний науково-педагогічний потенціал, який вселяє впевненість у її подальшому якісному розвитку та вагомому внеску в еволюцію філософської науки і освіти Буковини у ХХІ сторіччі.
Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmasterьI?Ѓ@^Х2Љ¬ќchnu.edu.ua
 © 1999-2010 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.