Оновлено
2019-10-03
13:53

Навчальні дисципліни

Назва дисципліни: Етика наукиШифр дисципліни: 6.02.03.01
До списку дисциплін
Загальний опис дисципліни
Програма вивчення вибіркової навчальної дисципліни «Етика науки» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» напряму підготовки 6.020301 – «Філософія», спеціальності 7.02030101 – «Філософія».

Метою викладання навчальної дисципліни «Етика науки» є:
- формування у слухачів знань у галузі етики науки;
- ознайомлення студентів з етикою науки як розділом прикладної етики, з основними поняттями та проблемами цієї галузі, а також з основними стратегіями етичної поведінки вченого;
- вивчення основних етичних проблем, пов’язаних з науковою діяльністю та з проявом науки як соціального явища;
- доведення необхідності дотримання моральних вимог у науковій діяльності та принципів відповідального наукового дослідження;
- розвиток навичок науково-дослідницької етики.
 
Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни «Етика науки» є:
- сформувати у слухачів уявлення про співвідношення етики та наукового знання;
- розкрити сутність основних цінностей наукового знання;
- показати ключові моральні проблеми взаємодії науки та сучасного суспільства;
- узагальнити досвід етичного осмислення наслідків впливу науки, техніки та технології на навколишнє середовище;
- виявити загальну тенденцію розвитку етики окремих наук;
- ознайомити слухачів з етичними нормами наукового товариства;
а також сприяти:
- розумінню актуальних для сучасної науки аспектів проблеми соціально-етичної відповідальності вченого;
- теоретичному осмисленню та практичному засвоєнню моральних норм індивідуальної та колективної наукової діяльності;
- ознайомленню з моральними аспектами розвитку окремих наукових дисциплін;
- виховному впливу за допомогою залучення до моральних надбань видатних діячів науки, через вивчення основних параметрів моральних традицій наукового світу.
Предметом вивчення  навчальної дисципліни «Етика науки» є: моральні засади наукової діяльності, закономірності етичного регулювання поведінки і наукової діяльності вчених у середині наукового співтовариства (стосовно наукового знання, іншого вченого та самого себе), взаємовідношення науки, наукового товариства і вченого із суспільством і державою; моральні проблеми, які стосуються не лише поведінки дослідників, а й публікацій результатів наукових досліджень і експериментів, коректного визначення авторства, недопустимості плагіату, правильності посилань на першоджерела і цитування попередників; орієнтування на новизну, недопустимості фальсифікації експерименту і наукового відкриття; участі в експертизах і зрозумілих висновків цих експертиз; усвідомлення особистої професійної відповідальності за наукову діяльність, її результати і негативні наслідки впровадження досягнень науки й техніки та ін. А в останні десятиліття предметне коло етики науки включає не лише ті норми, які корегують поведінку вчених усередині наукового товариства і суспільства загалом, а й ті, що дозволяють або забороняють певне втручання науки у природу та людське життя.

Компетенції, якими має володіти студент вивчаючи дисципліну:
Студент повинен знати: - коло основних проблем, що складають предмет етики науки;
- основні етапи становлення та розвитку етики науки;
- основний понятійно-категоріальний апарат етики науки;
- основні підходи до розв’язання проблем етики науки;
- основні ідеї, що показують етичну цінність, етичні наслідки діяльності вченого;
- основні нормативні документи, що регламентують поведінку вченого, робота якого пов’язана з актуальними етичними та соціальними проблемами;
- аспекти проблеми соціально-етичної відповідальності вченого, особливості розвитку цієї проблеми в історії науки;
- форми відповідальності науки перед суспільством;
- основні етичні норми наукового товариства;
- види відповідальності за порушення вимог етики науки;
- норми наукового етикету;

Студент повинен уміти: - застосовувати основні поняття етики науки в обговоренні професійної діяльності вчених;
- аргументовано викладати принципи та докази прихильників та критиків основних концепцій у галузі етики науки;
- визначати коло етичних проблем, що виникають при взаємодії вчених один з одним, та формулювати рекомендації для їхнього застосування;
- виробляти норми, які корегуватимуть правила проведення експериментів за участю людини та тварин, а також тих, які мають важливі соціальні наслідки;
- здійснювати дослідження у сфері актуальних проблем професійної діяльності вченого, які пов’язані з етикою науки;
- демонструвати теоретичні знання та практичне володіння нормами професійної етики наукового працівника;
- орієнтуватися у моральних колізіях сучасної науки, включаючи специфіку проблем окремих наук.

Студент повинен розуміти:
- зв’язки сучасного етапу розвитку науки з історією та сучасним станом людського суспільства та культури, зокрема – культури Європи;
- самостійну моральну цінність науки та наукової діяльності;
- зв’язок наукової діяльності зі способом життя, моральною позицією людини;
- визначення ціннісних орієнтирів представників професійних наукових корпорацій;
- важливість соціальних і культурних наслідків діяльності сучасного вченого;
- моральні аспекти функціонування науки як багатомірного явища суспільного життя;
- важливість прийняття рішень у галузі етики науки.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 144 години, 4 кредити ECTS.


ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.
ПРЕДМЕТ, ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ, ІСТОРІЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ  ЕТИКИ НАУКИ

Вступ. Етика як філософська та наукова дисципліна
Походження етики. Роль етики в системі науки та філософії. Моделі етичного знання. Специфіка етичного пізнання. Суще та належне. Основні категорії філософії моралі. Проблема обґрунтування моралі. Мораль та звичаї. Цінність і оцінка. Мета етика. Формування прикладної етики. Наука як об’єкт вивчення етики. Роль наукової етики у сучасній науці
Істина та мораль. Моральність. Етос вчених. Етика як форма життя і як наука. Основні програми обґрунтування моралі. Криза моралі. Нігілізм. Забороняюча мораль і дозволяюча етика. Основні етичні теорії. Наукове обґрунтування моралі та моральна оцінка науки.
Наука і мораль: проблеми взаємовідношень. Мораль і наука як соціальні інститути. Етика як дескриптивна та прескриптивна наука. Категоріальний устрій етики як наукового знання. Проблема співвідношення істини та добра: історичний та теоретичний аспекти. Істина та цінність, норма та оцінка в моралі. Моральна оцінка пізнавальної діяльності, її мотивацій та організації в науці. Моральна та позаморальна мотивація.

Етика науки як розділ прикладної етики
Етика науки як розділ прикладної етики. Наука як форма знання і як соціальний інститут. Знання та цінності. Об’єктивність та ціннісна нейтральність наукового пізнання. Пізнання та інтерес. Своєрідність етичних досліджень науки. Аксіологія. Епістемологія ціннісних  суджень. Етика дискурсу. Огляд основних напрямків досліджень та літератури. Сучасний стан проблеми.
Етика науки: різні підходи до виокремлення її як дисципліни та визначення її назви. Етика науки у переліку наукових та філософських дисциплін. Практична орієнтованість етики науки. Історія появи етики науки. Класифікація етики науки: екстранаукові та інтранаукові проблеми. Етика науки та професійна етика вченого. Етика науки та наукові дослідження моралі.

Становлення науки як соціального інституту:
Античність, Середньовіччя, Відродження
Зародження природничих знань у давнину. Основні технічні відкриття та їх наслідки. Філософія і наука. Наука та магія. Теоретична настанова у давньогрецькій культурі. Становлення загальної етики в античній філософії як передумова етики науки. Тотожність знання та блага у давньогрецькій філософії класичного періоду. Інтелектуалізм Сократа. Наукова картина світу. Співтовариство вчених та їх професійний етос. Таємне знання. Діалог як форма наукової та етичної комунікації. Академія та Лікей як організації освітньої та наукової діяльності. Античні риторичні школи. Бібліотеки та музеї. Поділ стоїками філософії на фізику, логіку та етику.
Доінституційний період розвитку науки: проблеми етики вченого. Школа Піфагора, клятва Гіппократа як прототипи професійних норм.
Пошук балансу між вірою і розумом: епоха середньовіччя та ренесансу. Монастирські, придворні, єпископальні школи – зберігачі здобутків античної культури. Конфлікт науки та релігійної етики і епоху Середньовіччя. Концепція „подвійної істини”: спроба розв’язати протистояння віри і науки. Середньовічні університети. Принципи діяльності перших університетів (привілеї, програми, дипломи, звання)  як прототипи професійних норм. Диспути та лекції. Учені, викладачі, студенти у Середньовіччі. Схоластика. Алхімія. Зародження експериментальних наукових методів (Р.Гроссетест, Р.Бекон, У.Оккам).
Вплив ідей Відродження, реформації, протестантизму  на формування етичних норм науки (критичного мислення, індивідуальної самосвідомості). Наукові школи в епоху Відродження. Флорентійська магія. Вчення про симпатії М.Фічіно та Д.Бруно.

Наука як соціальний інститут: Новий час і епоха Просвітництва
Коперніканський переворот у науці. Галілей – його маніфест автономії механіко-математичного знання. Універсальність мови науки. Наука в епоху відродження та в Новий час: виділення культурно-світоглядних функцій науки, інституціалізація науки. «Республіка вчених». Розділення науки та релігії. Перемова кардинала Белларміно до книги Коперника. Протестантизм та революція у науці у 16 столітті. Ставлення до наукової професії у протестантизмі: Лютер, Кальвін («ділове покликання», «професійне покликання», ідея «божественного покликання»).
Пріоритет моральності перед пізнанням у класичному європейському раціоналізмі. Наука як головна цінність суспільства у світогляді Просвітництва. Наука в епоху Просвітництва: соціальний статус науки, цінність наукового дослідження. Раціональна етика. Мораль з погляду науки. Позиція Ж.-Ж. Руссо. Лозунг абсолютної свободи дослідженням». Королівські академії у країнах Європи. Ідея університету. Концепція Гумбольдта. Академічна свобода. Наука як символ національної держави. Наука і виробництво. Наука і влада.

Історія взаємостосунків науки та етики: від Просвітництва до сучасності
Розподіл наук про природу і наук про дух у неокантіанстві. Ціннісні засади наук про дух. Наукова етика як галузь теорії еволюції. Уявлення про ціннісну нейтральність та самодостатній науки у першій половині ХХ століття. Наука у рамках антигуманних ідеологій в епоху світових війн. Маніфест Айнштайна-Рассела. Сцієнтизм і антисцієнтизм. Моральна рефлексія про науку у другій половині ХХ століття. Поява гуманістично зорієнтованих наукових доктрин. Плюралізм поглядів на співвідношення науки та етики у наш час. Наука і етика в епоху глобалізації. Актуальність етики науки у сучасному суспільстві.
Інституційний період розвитку науки: становлення класичної парадигми етики вченого. Становлення автономії науки. Виникнення перших наукових гуртків, академій. Ідея місіонерської ролі вченого в суспільстві. Імовірнісна концепція природничо-наукового знання. Поняття «моральної достовірності». Класичні професійні норми діяльності вченого.
Процеси глобалізації  та трансформації етики вченого. Зміни в функціях та значенні науки за класичного та постнекласичного періодів. XVIII – перша половина XIX ст. – період становлення дисциплінарно організованої науки. Зростання свободи наукових досліджень та соціальної відповідальності вчених. Індиферентність науки та проблема істини як етичної категорії. Сфери взаємодії науки та моралі: 1) проблема наслідків науково-технічних досягнень їх практичного застосування у житті; 2) внутрішньо наукова етика – норми, цінності та правила, які регулюють поведінку вчених в своєму науковому співтоваристві; 3) проблема існування паранаукових знань. Виникнення організацій, що проголошують боротьбу за мир, без’ядерний світ. Ідеї екологічної етики, біоетики, техноетики.

Осмислення проблем науки у російській філософії 18-20 століть
Розвиток наукового знання у Росії в 18-19 ст. ставлення до науки в «Російській Європії». Наука та освіта у епоху Просвітництва: мета, цінності, ідеали. Природниче знання у Росії у 19 столітті. Принцип «економії розумових сил»: Д.І.Писарєв, П.Н.Ткачов. морально-філософські погляди російських вчених: Мендєлєєв, Сєченов, Павлов. Російський космізм, сцієнтиський напрям: Вернадський, Чижевський. «Космічна етика» К.Е.Ціолковського. соціальні та наукові революції. Університети у Росії. Наука та війна. Наука та виробництво. Інституціалізація науки. Контроль держави. Наукові співтовариства у 20-х роках. Становлення наукових шкіл у фізиці, біології, мовознавстві та інших природничих та гуманітарних науках. Народна біологія Лисенко. «Етос науки» у радянський період. Етичні проблеми та НТР. Гуманітарне та природниче знання: своєрідність підходів 60-х років. Криза науки у Росії. Концепція наукового інституту та університету, як підприємства по виробництву знань. Знання як товар. Наука фундаментальна та прикладна. Етос користі та забезпечення майбутнього.

Проблематика етики науки в сучасній українській філософській думці
Етика науки у антропологічній перспективі
Наука як символічна імунна система суспільства. Про користь та шкоду науки для життя людини. Наука як інструмент щасливого життя. Наука як засіб виробництва. Наука як форма життя. Наука як форма самореалізації, самоутвердження людини. Наука та гідність людини. Наукові відкриття, які нанесли удару по символічному захисту людини. Коперніканський універсам, як безкінечний, порожній простір. Жах Паскаля. Дарвінізм як зведення людини до тварини. Фрейдизм і =ниспровержение== автономії розуму. Страх перед наукою. Наука та війна. Наука та екологія. Критика науки та гуманізм Нової технології. Подолання антинаукової істерії.

Сучасні концепції етики науки
Сучасні концепції етики науки. Наука у позитивістській схемі. Біхевіоризм як засада утилітарної етики. Теорія рішень. Наука як метамова моралі. Істина як умова блага. Наукова етика. Проблема співвідношення науки та соціуму. Етика соціально-політичних наук. Наука та ліберальна етика.
Проблема наукового етосу у працях Р.Мертона. поняття «етос науки» як комплексу цінностей та норм, які регулюють наукову діяльність. Ціннісно-нормативні характеристики отоса науки. Основні принципи наукового етосу, сформульовані Р.Мертоном. потреба етичного контролю за виробництвом знань.

Сучасна професійна етика
Відмінності між прикладною, професійною, корпоративною етикою. Етика наука й етика вченого. Умови виникнення та функціонування професійної етики. Цінність професіоналізму. Моральний престиж професії. Ділові та моральні якості професіонала. Зв’язок професіоналізму та моральності. Професійний обов’язок, професійні зобов’язання, покликання та професійна відповідальність як цінності, які притаманні діяльності спеціаліста. Види професійної етики: лікарська, політична, правова, юридична, судова, економічна, соціальна, релігійна, наукова, ділова, театральна, акторська, інформаційна, екологічна, демографічна етика; етика вчителя, викладача, вченого, керівника, перекладача, журналіста, режисера, художника, бізнесу, техніки, технології, інформації в інтернет-мережі та ін.. Етика науки у системі професійної етики. Кодекси професійної етики. Їх взаємозв’язок з універсальними вимогами моралі. Професійний етикет.
Науковий етикет. Норми етикету у науковому товаристві. Наукові школи, напрямки, корпорації. Наукові контакти. Статус та ранг вченого. Вчені ступені та звання як складник соціального статусу. Правила наукового спілкування, дискусії, полеміки. Опонування, рецензування, спростування,, експертиза. Види критики. Самокритика. Редагування. Проблеми у стосунках «автор – редакція». Керівництво науковим товариств.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.
ПРИКЛАДНІ ПРОБЛЕМИ ЕТИКИ НАУКИ

Етика науки у контексті актуальних проблем сучасності
Нові сфери морального регулювання наукової діяльності (публікація результатів, консультування, участь у експертизах). Проблема відповідальності за впровадження результатів наукових досліджень. Нові інформаційні технології та їх вплив на сучасну науку. Етичні проблеми інформаційної етики. Інформаційна етика та етика науки: точки зіткнення. Моральне регулювання використання науково-технічний досягнень. Наука, її соціокультурне та етичне значення в контексті глобальних проблем сучасності. Процеси глобалізації у сучасному суспільстві: етичний та науковий контекст. Сучасна наукова комунікація у концепції Н.Лумана.

Міжнародні конвенції про роль науки у суспільстві та статус ученого
Перші історичні спроби регламентації наукової діяльності: клятви, зобов’язання, корпоративні настанови, кодекси. Необхідність універсальних конвенцій, усвідомлена у ХХ столітті. Нюрбергський кодекс про заборону медичних експериментів над людиною (1947). Пагуошський рух вчених: історія та сучасність. Хельсинська декларація Всесвітньої медичної асоціації (1964). «Рекомендація стосовно статуса працівників науки», прийнята Генеральною асамблеєю ЮНЕСКО в 1974 р. «Норми наукової етики», прийняті Сенатом Товариства М.Планка в 200 р. Їхні світоглядні та моральні засади. Всесвітня комісія з етики наукових знань та технології (COMEST) при ЮНЕСКО. Премія ЮНЕСКО ім. Авіценни з наукової етики. «Кодекс етики вченого» – досвід Польщі та України.

Ціннісна природа науки як передумова етичного осмислення науки
Культурно-світоглядна та прагматична функції науки та проблема їх співвідношення в історії науки та сучасності. Незводимість науки до прагматичної функції. Фундаментальна та прикладна наука, наука і техніка. Потенціальна прагматичність як іманентна властивість наукового відкриття. Багатогранність прагматичної функції науки. Інтереси вченого, наукового колективу, структур бізнесу й політики та їх включення в ціннісну структуру наукової діяльності.
Ціннісні орієнтири у науці. Дві культури. Пояснення та розуміння. Специфіка гуманітарного знання. Суб’єктивність, унікальність та ціннісний підхід. Проблема співвідношення науки та соціуму. Критика утилітарних та інструментальних підходів до оцінки наукової діяльності. Прагматизм, етика прагматизму та наукове знання. Етика науки та її зв’язок з політичною, економічною, соціальною етикою. Погляди М.Вебера на дистанціювання науки та моралі. Етика гуманітарних наук. Специфіка гуманітарного знання у ХХ столітті. Пізнання та етичне орієнтування.
Цінності наукового знання. Наука як форма духовного досвіду людини. Знання як цінність. Ідеал науковості: різні розуміння. Мета наукового пошуку: свобода дослідження, об’єктивність, незаангажованість, критичність, публічність, неупередженість, добросовісність, професіоналізм, послідовність. Гуманістичні цінності науки: безкорисливість, правдивість, толерантність, ідея служіння суспільству. Культурно-світоглядна функція науки у соціумі. Можливі негативні риси науки: суб’єктивізм, нігілізм, заангажованість, упередженість, ксенофобія, несумлінна конкуренція.

Моральні ідеали наукового середовища
Академічне середовище як місце формування особливого ідеалу моральності, значення цього ідеалу для культури. Зв’язок моральних та професійних якостей наукового працівника. Інтелігенція та інтелігентність: їх зв’язок і нетотожність. Комплексний характер поняття «інтелігентність». Історія формування ідеалу інтелігентності.
Ю.М.лотман, Д.С.Ліхачов про інтелігентність та моральні ідеали наукового середовища. Виховне значення моральних ідеалів наукового середовища. Найпоширеніші порушення моральних норм життєдіяльності наукового співтовариства. Зіткнення моральних норм та дійсних історичних умов.
Моральне судження про науку та технологію. Наука та технологія як форма людської діяльності. Різні аспекти морального судження про дії людини. Моральне судження про колективні дії. Проблема мети науки та техніки. Мета науки та техніки. Засоби науки та техніки. Умови дії та мораль. Наслідки дій.

Соціальна відповідальність вченого та наукового товариства
Поняття відповідальності в етиці. Види відповідальності. Відповідальність як зворотний бік свободи. Відмінності «внутрішньої» етики науки як відповідальності наукового товариства за майбутнє цивілізації та «внутрішньої» (професійної) етики науки як нормативного регулювання стосунків всередині самого наукового товариства. Наука і соціум: неоднозначність вимоги відповідальності науки. Необхідні моральні обмеження науки як виду людської діяльності. Можливість різного використання наукових результатів. Етика науки та етика технології. Відповідальність вченого перед людством, країною, науковим товариством, науковою школою. Роль вченого у суспільстві. Національна приналежність і космополітизм ученого.
Проблема соціально-етичної відповідальності вченого. Соціальна природа науки як засада виникнення соціально-етичної відповідальності вченого. Користь та шкода від науки. Відповідальність вченого: за користь; за заподіяння шкоди. Проблема навмисності / ненавмисності заподіяння шкоди. Обмеженість раціональності та її роль у цій проблемі. Парадокси взаємного переходу користі та шкоди. Пріоритет проблеми соціально-етичної відповідальності вченого у науках, які мають справу з людиною (медицина – найраніше усвідомлення проблеми).
Зв’язок відповідальності та свободи. Надіндивідуальна природа науки, складна соціальна структура реалізації наукового відкриття, об’єктивний характер розвитку науки як фактори, які ускладнюють проблему соціально-етичної відповідальності вченого. Індивідуальний та колективний суб’єкт відповідальності в науці. Проблема відповідальності науки як явища.
Історія осмислення проблеми соціально-етичної відповідальності вченого. Античність: слабкий зв’язок науки з матеріальними користю та шкодою. Леонардо да Вінчі як ідеї  =провозвестник= відповідальності вченого. Наука стає виробничою силою – це сприяє самовизначенню науки. Просвітництво: наука як абсолютне благо в прагматичному та культурно-світоглядному аспектах. Зміни в етиці науки на рубежі XIX–XX століть: зменшення претензій та культурно-світоглядну роль, ідея моральної нейтральності науки.
НТР: зростання шкоди від науки – це сприяє загостренню проблема відповідальності вченого. Видатні вчені XIX–XX століть про науку та моральність. Слабке усвідомлення проблеми до І Світової війни.
Середина ХХ століття – послаблення ідеалу моральної нейтральності науки. Створення атомної бомби як поворотний пункт в історії етики науки. Антисцієнтизм як реакція на негативні наслідки наукового прогресу. Форми реакції наукового товариства другої половини ХХ століття на проблеми негативних наслідків наукового прогресу. Посилення ролі колективного наукового суб’єкта, наука та політика, напрацювання механізмів впливу.
Проблема соціально-етичної відповідальності вченого: сучасні шляхи розв’язання. Остання третина ХХ століття – становлення та розвиток етики науки. Посилення дискусій. Роль суспільних рухів. Оптимістичні та песимістичні настрої, їх докази. Роздуми про кризу цивілізації. Захід та Схід у проблемі соціально-етичної відповідальності вченого. Трансформація низки моральних настанов у науковій діяльності. Розробка наукових кодексів, поява організацій контролю за етичними аспектами наукової діяльності. Вузька спеціалізація, багатокомпонентний характер реалізації наукових досягнень як перепони до усвідомлення проблеми. Утопічні заклики та проблема створення дійсних механізмів контролю.
Наука як сила, яка протистоїть власним негативним наслідкам. Поняття експертизи, попередньої експертизи, контр експертизи. Наукове вивчення небезпек, які загрожують людству, та пошук шляхів боротьби з ними. Етичні комітети. Розробка теорії поведінки вченого в умовах зростаючої відповідальності. Необхідні та дійсні умови протистояння цим проблемам.
Етика науки та етика політики, етика бізнесу. Застосування різноманітних етичних концепцій (утилітаризм, етика обов’язку та ін.) до розв’язання проблеми соціально-етичної відповідальності вченого.

Моральна оцінка науково-технічного прогресу
Ідея прогресу у філософії. Етичне пояснення ідеї прогресу. Прогрес і регрес. Поняття морального прогресу. Етичне осмислення техніки. Гуманізація та дегуманізація суспільства. Науково-технічний та моральний прогрес. Моральна оцінка перспектив техногенної та інформаційної цивілізації. Етика технології. Інформаційна етика.
Глобальні проблеми людства: етичне осмислення. Поняття та види глобальних проблем людства. Роль науки у їх виникненні та осмисленні. Моральна оцінка війни та моральні засади миру. Наука та екологічна криза. Екологічна етика. Демографічна етика та проблема справедливого розподілу ресурсів. Етичне осмислення процесів глобалізації та загроз, пов’язаних з нею (тероризм, масова міграція, бідність, епідемії та ін.).

Етичні проблеми окремих наукових дисциплін
Етика науки та етика окремих наук. Чи усім окремим наукам потрібна етика? Співвідношення універсальних моральних вимог, загальнонаукових моральних вимог та норм окремих наук. Відмінності ціннісного та нормативного аспектів точних, природничих та гуманітарних наук. Умови та передумови появи прикладної етики. Функції професійної етики. Потреба морального контролю галузей знань, які стосуються життя та благополуччя людей. Біоетика. Біомедична етика. Політична етика. Етика війни. Аналіз важливих моральних обмежень у цих сферах.
Етика демографії. Мальтус і неомальтузіанство: ідея необхідності перешкоджати росту населення. Зіткнення цінностей комфорту тих, хто живе та тих, хто ще не народився. Дійсна регуляція народжуваності, її морально-психологічні та наукові аспекти.
Екологічна етика. Екологічна криза як якісно нова проблема для людства, її сутність. Етичний аспект: необхідність зміни системи цінностей. Збереження життя живих істот, видів, екосистем як екологічних цінностей: проблема їхньої зводимості/незводимості до утилітарного аспекту. Ідея росту видів об’єктів етики з постійним включенням сюди всього живого та неживих об’єктів Усесвіту. «Екологізація» науки: цінність природи включається у розрахунки наслідків науково-технічного розвитку. Необхідність зміни менталітету та труднощі на цьому шляху. Принципи екологічної етики у працях видатних представників останньої третини ХХ століття.
Створення атомної бомби як яскрава моральна колізія у науці. Історія відкриття поділу ядра та створення атомної бомби. Проблема неможливості передбачити результат наукового процесу. Прецедент припинення вільної передачі інформації у сфері фундаментальної науки. Моральна позиції та ціннісні орієнтації вчених на різних стадіях роботи над бомбою. Фактори, які перешкоджали усвідомленню важливості проблеми. Проблема вини та відповідальності вчених. Громадська діяльність окремих вчених та наукового товариства у ситуації гонки озброєнь.
Етичні проблеми біології та медицини. Етичний аспект теорії еволюції. Критика теорії Дарвіна: людина походить від мавпи – людина не ідеальна ¬ підрив моральних цінностей; питання про обґрунтування такої критики. Расизм та дарвінізм: чи правомірно проведено зв’язок? Ідея природного відбору як виправдання аморальної конкуренції серед людей ( боротьба за виживання).
Соціобіологія та її етичний аспект. Спроби зведення моральних якостей до біологічних. Еволюційна етика. Дослідження відмінностей між расами та можливий висновок про нерівноцінність рас як небезпеку генетичних досліджень. Теза: різноманітні еволюційні теорії не дають обґрунтування перегляду моральних цінностей щодо расизму.
Етичні аспекти генетики. Небезпека генетичних досліджень: через мінімальні зміни в генах можливо викликати катастрофічні зміни у масштабах планети. Користь від генної інженерії та її загрози. Мораторій 1974 року як прецедент добровільної відмови наукового товариства проводити дослідження у низці фундаментальних галузях науки. Розробка засобів безпеки як реакція наукового товариства на нові технології. Проблема комерціалізації самої науки.
Клонування, його історія та моральні аспекти.
Етика медичних досліджень. Клятва Гіппократа та її недостатність у нових умовах. Порушення прав піддослідних у фашистських таборах та у післявоєнних країнах. Нюрбергський кодекс 1947 року та його основні принципи. Хельсинська декларація 1964 року. Принцип добровільної згоди. Зростання диференційованих потреб. Спочатку лише моральний, потім – юридичний характер вимог, що виробляються.
Суперечності необхідності та ризику експериментів на людях. Процедура інформованої згоди. Проблема збереження медичної таємниці. Етична експертиза та її суб’єкти. Етичні комітети як нова форма морального контролю у науці. Етичні норми експериментів на тваринах.
Етичні проблеми гуманітарних та суспільних наук. Принцип інформованої згоди у соціології та психології, суперечність вимог. Принцип захисту респондента. Позиція етичного абсолютизму та етичного релятивізму у сучасній соціології. Принцип інформованої згоди в психології часто робить неможливим експеримент. Небезпека психологічного травмування учасників психологічного експерименту.
Специфіка моральної відповідальності у гуманітарних та суспільних науках: Особливе значення їхнього культурно-світоглядного аспекту, відповідальність в основному за духовну сферу, проблема змішування ціннісного та ціннісно нейтрального підходів, «ефект Едіпа» (К.Попер), відповідальність не лише перед сучасниками, а й перед минулими поколіннями.

Етичні проблеми окремих стадій наукового діяльності
Мотивація приходу у науку. Вибір теми дослідження. Виконання процедур перевірки та експертизи. Проблема принципу обґрунтованості твердження. Психологічні складнощі: вимога визнання помилок та ін..
Етика наукової публікації. Вимога істинності та новизни. Плагіат. Норми цитування. Співавторство. Проблема першості відкриття.
Етичні норми наукової дискусії. Потреба розмежування наукової та особистісної критики. Мотивація наукових спорів. Окремі прийоми ведення дискусії.
Міжособистісні стосунки у науковому колективі та їх моральні аспекти. Стосунки «Учитель – учень» у науці. Моральні аспекти функціонування наукових шкіл. Проблема авторитету у науці.
Фальсифікація у науці. Фальсифікація як метод теоретичного пізнання та як зумисне введення в оману. Істина та хиба у логіці та науці. Відмінності між гіпотезою, моделюванням, проектуванням та фальсифікацією. Помилки та свідоме викривлення фактів. Фабрикація даних. Наука та її антиподи: лженаука, пара наука, псевдонаука; умови їхньої появи, розвитку та їхні моральні засади. Історичні приклади фальсифікацій: алхімія, расова теорія, клонування. Відповідальність за фальсифікацію у сучасні науці.
Проблема авторства та першості у науці. Наукові публікації. Визначення авторства публікації. Авторство та співавторство. Авторський вклад. Авторська відповідальність. Авторські заслуги. Довіра до авторитету. Цитування, посилання, інтерпретація; користування науковими даними. Наукометрія. Наукове відкриття; проблема новизни. Відкриття та сенсація. Першість у наукових відкриттях. Наукова ідея та її реалізація. Наукові висновки та їх обґрунтування. Моральна оцінка закріплення імені автора у науковій термінології.
Плагіат та авторське право. Правила пошуку, систематизація, збереження, транслювання та передача наукових даних. Принцип наукової чесності. Поняття інтелектуальної власності. Авторське право. Патенти. Міжнародні конвенції про захист авторських прав. Законодавча охорона авторських прав. Інновації у науці. Авторські права та глобальна мережа. Авторські права на кваліфікаційні роботи. Норми бібліотечної та архівної справи. Поняття «злочин у науці». Поняття плагіату, види плагіату. Плагіат, підробка, ошуканство. Види підробок. Етичні конфлікти у науці та шляхи їх розв’язання. Етичні санкції.

Ставлення науки до інших форм духовного освоєння дійсності:
моральний аспект
Наука та релігія, знання і віра. Принцип толерантності та терпимості до інших переконань. Конфесіональна приналежність вченого. Наука та мистецтво. Роль емоцій в науці. Наука в політиці: позитивні та негативні риси. Наука як фактор на міжнародній арені. Наука та бізнес: етичний аспект. Наука та ЗМІ: відповідальність вченого за розповсюдження неперевіреної інформації. Наука в освіті: ідея університету. Наука та дослідження паранормальних явищ.

Проблеми етики науки при тоталітарних науках
Зв’язок етики науки та вільнодумства в історії культури. Культурно-світоглядна функція науки та її зв’язок з ідеологією. Несумісність тоталітаризму та низки моральних норм науки. Зв’язок принципів науки та демократії (Р.Мертон). критичне осмислення зв’язку науки та авторитарного первня у культурі в концепції М.Фуко.
Наукове товариство при тоталітарних режимах. Форми конкретно-історичних «спотворень» етики науки в умовах тоталітаризму. Репресії сталінізму й фашизму, їхні катастрофічні наслідки для науки. Втручання політичних сил у розвиток науки. Доля російської генетики при сталінізмі як яскравий приклад таких спотворень. Діяльність А.Д.Сахарова як приклад реалізації моральних ідеалів наукового середовища при зіткненні з авторитарним режимом.

Етичні обмеження наукових досліджень
Науковий пошук та права людини. Мораторії на різні види наукових досліджень. Заборона негуманних методів проведення експериментів. Заборона соціально небезпечних досліджень. Етичні комітети контролю наукової діяльності. Обов’язковість оприлюднення (публікації) значущих наукових даних. Коректність у термінології. Ідеологічна нейтральність. Недопустимість нанесення шкоди іншим науковим дослідженням. Визнання заслуг конкурентів та колег. Необхідність публічного визнання помилок. Наслідки дотримання норм наукової етики.
Перелік джерел, які пропонуються для засвоєння курсу

1.    Агацци Э. Моральное измерение науки и техники / Эвандро Агацци ; [пер. с англ. И. Борисовой ; науч. ред. В. А. Лекторский]. – М. : МФФ, 1998. – 344 с.
2.    Агацци Э. Ответственность – подлинное основание для управления свободной наукой / Эвандро Агацци // Вопросы философии. – 1992. – № 1. – С. 30-40.
3.    Адорно Т. В. Проблемы философии морали / Теодор В. Адорно ; [пер. с нем. М. Л. Хорькова]. – М. : Республика, 2000. – 239 с. – (Библиотекака этической мысли).
4.    Аль-Саді А. Моральний ідеал як проблема етичної науки / Аль-Саді Ахмед // Етика, естетика і теорія культури: Проблеми етико-естетичної теорії. Республіканський міжвідомчий науковий збірник. Вип. 34. – К., 1991. – 134 С. – 112-119.
5.    Андреева П. В. Нравственные основания науки в исторической перспективе / Полина Владимировна Андреева  // Вестник ТГУ. – Томск : ТГУ. – 2008. – № 311. – С. 20-23.
6.    Андреева П. В. Этос постнекласической науки / Полина Владимировна Андреева // Известия Томского политехнического университета. – 2010. – Т. 317. – № 6. – С. 164-167.
7.    Апель К.-О. Обґрунтування етики відповідальності як етики збереження буття реальної комунікативной спільности й поступової реалізації в ній ідеальної комунікативної спільноти / Карл-Отто Апель // Ситниченко Л. Першоджерела комунікативної філософії. – К. : Либідь, 1996. – с. – С. 46-60.
8.    Апресян Р. Г. Идея морали и базовые нормативно-этические программы / Рубен Грантович Апресян. – М. : ЦОП Института философии РАН, 1995. – 353 с.
9.    Архангельский Л. М. Наука и нормы: альтернатива или единство? / Леонид Михайлович Архангельский // Вопросы философии. – 1979. – № 3. – С. 119-127.
10.    Атфилд Р. Этика экологической ответственности (Главы из книг) // Глобальные и общечеловеческие ценности / [пер с. англ. и франц. ; сост. Л. И. Василенко и В. Е. Ермолаевой ; ввод. ст. Ю. А. Шрейдера]. – М. : Прогресс, 1990. – 495 с. – С. 203-257.
11.    Баева Л. В. Ценности изменяющегося мира: экзистенциальная аксиология истории. Монография / Л. В. Баева. – Астрахань : Изд-во АГУ, 2004. – 277 с.
12.    Баева Л. В. Этика и аксиология инновационной науки / Л. В. Баева // Информационное общество. – 2011. – Вып. 2. – С. 43-49.
13.    Бакштановский В. И., Согомонов Ю. В. Политическая этика: дух соперничества и сотрудничества / В. И. Бакштановский, Ю. В. Согомонов // Философские науки. – 1991. – № 12. – С. 3-15.
14.    Баландин Р. К. Ноосфера или техносфера / Рудольф Константинович Баландин // Вопросы философии. – 2005. – № 6. – С. 107-116.
15.    Балл Г. О. Професійний ідеал ученого в контексті психолого-епістемологічних понять / Георгій Олексійович Балл // Горизонты образования. – 2010. – № 1 (29). – С. 6-18.
16.    Балуцька Л. Сутність політичної відповідальності: часова тривимірність та суб’єктно-об’єктні особливості / Леся Балуцька // Вісник Львівського університету. Серія Філософські науки. – 2011. Вип. 14. – 218 с. – С. 166-174.
17.    Барбур И. Этика в век технологии / Иен Барбур ; [пер. с англ. А. Киселева]. – М. : Библейско-Богословский институт св. апостола Андрея, 2001. – 382 с. – (Серия: «Богословие и наука»).
18.    Барышков В. П. Аксиология личностного бытия / В. П. Барышков ; [под ред. В. Б. Устьянцева]. – М. : Логос, 2005. – 192 с. – (Золотая коллекция).
19.    Бердяев Н. А. Человек и машина (Предисловие Е. В. Барабанова) / Н. А. Бердяев // Вопросы философии. – 1989. – № 2. – С. 143-162.
20.    Бернардо ді Д. Біоетика: філософське обґрунтування [Електронний ресурс] / Джуліано ді Бернардо // Вісник НАН України, – К., 2001. – № 11. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua Аннотация:
21.    Биофилософия / [РАН. Ин-т философии ; отв. ред. А. Т. Шаталов]. – М., 1997. – 250 с. – (Серия «Философский анализ оснований биологии»).
22.    Биоэтика и гуманитарная экспертиза: Проблемы геномики, психологии и виртуалистики [Текст] / [Рос. акад. наук, Ин-т философии ; отв. ред. Ф. Г. Майленова]. – М. : ИФ РАН, 2007. – 223 с. – Библиогр. в примеч.
23.    Борейко В. Е. Краткий курс экологической этики / Владимир Евгеньевич Борейко. – К., 2004. – 70 с.: ил. – (Серия «Охрана дикой природы». Вып. 40).
24.    Борейко В. Е. Прорыв в экологическую этику / Владимир Евгеньевич Борейко ; [Киев. эколого-культур. центр]. 4-е изд., доп. – К., 2005. – 207 с. – (Серия «Охрана дикой природы». Вып. 45). – Библиогр.: с. 196-207.
25.    Бургин М. В., Кузнецов В. И. Аксиологические аспекты научных теорий / Марк Семенович Бургин, Владимир Иванович Кузнецов ; [АН УССР, Ин-т философии ; отв. ред. П. Ф. Йолон]. – К. : Наукова думка, 1991. – 184, [5] с.: ил.
26.    Вайскопф В. Физика в двадцатом столетии / Виктор Вайскопф ; [пер. с англ. А. Г. Беды, А. В. Давыдова]. – М. : Атомиздат, 1977. – 272 с.
27.    Вакула В. Л. Биотехнология: что это такое? / Владимир Леонтьевич Вакуленко. – М. : Молодая гвардия, 1989. – 301, [2] с.: ил. – (Эврика).
28.    Вакуленко М. Роздуми про етику та мораль у вітчизняній гуманітарній науці / М.Вакуленко // Етичні стандарти в освіті та науці : Матеріали ІХ Щорічної Фулбрайтівської конференції (6-8 жовтня 2006 р.). – Київ, 2006. – с. – С.
29.    Василенко В.О. Цінність і оцінка / Володимир Олександрович Василенко ; [відп. ред. к. філос. наук В. І. Губенко ; Академія наук Української РСР Інститут філософії]. – Київ : Наукова думка, 1964. – 160 с.
30.    Василенко Л. И. Экологическая этика: от натурализма к философскому персонализму / Леонид Иванович Василенко // Вопросы философии. – 1995. – № 3. – С. 37-42.
31.    Введение в биоэтику : учебное пособие / [общ. ред. Б. Г. Юдин (отв. ред.), П. Д. Тищенко]. – М. : Прогресс-Традиция, 1998. – 384с.
32.    Вегас Х.М. Ценности и воспитание. Критика нравственного релятивизма / Хосе Мария. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та; Изд-во Рус. христ. гуманит. акад., 2007. – 225 с.
33.    Вековшинина С. В., Кулиниченко В. Л. Биоэтика в епоху глобальных технологий /  С. В. Вековшинина, В. Л. Кулиниченко // Практична філософія. – К., 2004. – № 1. – С. 36-48.
34.    Вековшинина С.В. Введение в биоэтику [Электронный ресурс] / С. В. Вековшинина. – Режим доступа: http://www.philsci.univ.kiev.ua
35.    Визгин Вл. П. Нравственный выбор и ответственность ученого-ядерщика в истории советского атомного проекта / Вл. П. Визгин // Вопросы истории естествознания и техники. – М., 1998. – № 3. – С. 104-114.
36.    Волченко В.Н. Миропонимание и экоэтика XXI века. Наука – Философия – Религия / В. Н. Волченко. – М. : Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2001. – 432 с.
37.    Воронин А. А. Техника и мораль / Андрей Алексеевич Воронин // Вопросы философии. – 2004. - № 10. – С. 93-101.
38.    Ганжин В. Т. Нравственность и наука: К истории исследования проблемы в европейской философии / Виктор Тимофеевич Ганжин. – М.: Изд-во МГУ, 1978. – 141 с.
39.    Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности / [перс. англ. и франц. ; сост. Л. И. Василенко и  В. Е. Ермолаевой ; ввод. ст. Ю. А. Шрейдера]. – М. : Прогресс, 1990. – 495 с.
40.    Горохов В. Г. Наноэтика: значение научной, технической и хозяйственной этики в современном обществе / Виталий Георгиевич Горохов // Вопросы философии. – 2008. – № 10. – С. 33-49.
41.    Грищенко В. Етичні питання клітинної і тканинної трансплантації [Електронний ресурс] / В. Грищенко // Вісник Національної академії наук України. Загальнонауковий та громадсько-політичний журнал.  – 2002. – № 1. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2002-01/4.htm
42.    Гусейнов А. А. Этика и плюрализм / Абдусалам Абдулкеримович Гусейнов // Этическая мысль: Научн.-публицист. чтения. 1991 / [Общ. ред. А.А.Гусейнова]. – М. : Республика, 1992. – 446 с. – С. 5-11.
43.    Гусейнов А.А. Благоговение перед жизнью: Евангелие от Швейцера / Абдусалам Абдулкеримович Гусейнов // Швейцер А. Благоговение перед жизнью / [под общ. ред. А. А. Гусейнова, М. Г. Селезнева]. – М. : Прогресс, 1992. – С. 522-545.
44.    Демків О. Буддистська концепція екологічної етики / Остап Демків // Вісник національного університету «Львівська політехніка». № 578. Серія: Філософські науки / [відп. ред. В.Л.Петрушенко]. – Львів : Вид-о Львівської політехніки, 2007. – 143 с. – С. 99-100.
45.    Еволюція етосу юриста в Україні (історичний та соціально-психологічний нарис) / В. О. Лозовой, В. О. Рум’янцев, Л. В. Анучина та ін. ; [за ред. В. О. Лозового та В. О. Рум’янцева]. – Харків : Право, 2011. – 264 с. – (Серія «Відкрита дослідницька концепція». Випуск 10).
46.    Екологічна відповідальність як духовна якість особистості [Електронний ресурс] / Л. І. Білик // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Збірник наукових праць. № 1. Серія: Філософія. Психологія. Педагогіка. – К., 2005. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua
47.    Етичний кодекс ученого України [Електронний ресурс] // «Бюлетень ВАК України», № 11. – К., 2011 / [Схвалено постановою загальних зборів НАН України від 15 квітня 2009 р. № 2]. – Режим доступу до тексту: http://www.umo.edu.ua/etichnij-kodeks-uchenogo-ukrani
48.    Етос і мораль у сучасному світі / [Аболіна Т. Г., Ермоленко А. М., Кисельова О. О. та ін.] ; під ред. В. А. Малахова. – К. : Вид. ПАРАПАН, 2044. – 200с.
49.    Єрмоленко А.М. Ціннісно-нормативне обґрунтування науки / Анатолій Миколайович Єрмоленко. – Філософська думка. – 2009. – № 4. – С. 30-49.
50.    Жирун О.А. Моральна свідомість у професійній діяльності редактора [Електронний ресурс] / О. А. Жирун // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Збірник наукових праць.  №  3. Серія: Філософія. Психологія. Педагогіка. – К., 2008. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua
51.    Запоражан В. Біоетика у сучасній медицині [Електронний ресурс] / В.Запоражан // Вісник Національної академії наук України. Загальнонауковий та громадсько-політичний журнал.  – 2002. – № 1. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2002-01/3.htm
52.    Золотухина-Аболина Е. В. Рациональное и ценностное: (Проблемы регуляции сознания) / Елена Всеволодовна Золотухина-Аболина ; [отв. ред. И. В. Ватин] ; [Рост. гос. ун-т им. М.А.Суслова]. – Ростов н/Д. :  Изд-во Рост. ун-та, 1988. – 139, [2] с.
53.    Иванюшкин А. Я. Биоэтика и психиатрия. / Александр Яковлевич Иванюшкин // Вопросы философии. – 1994. – № 3. – С. 77-90.
54.    Имамичи Т. Моральный кризис и механистические проблемы (Предисловие к публикации А.Л.Дороховой) / Томонобу Имамичи // Вопросы философии. – 1995. – № 4. – С. 73-82.
55.    Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації / Йонас Ганс ; [пер. з нім.: А. М. Єрмоленко, В. А. Єрмоленко]. – К. : Лібра, 2001. – 399 с.
56.    Каган М. С. Философская теория ценности / Моисей Соломонович Каган. – СПб. : ТОО ТК «Петрополис», 1997. – 205 с.
57.    Кант И. Критика практического разума / Иммануил Кант // Лекции по этике  [пер. с нем. А. К. Судакова, В. В. Крыловой ; общ. ред., сост. и всуп. ст. А. А. Гусейнова] / Иммануил Кант. – М. : Республика, 2000. – 431 с. – (Библиотека этической мысли). – С. 284-403.
58.    Кант И. Лекции по этике / Иммануил Кант ; [пер. с нем. А. К. Судакова, В. В. Крыловой ; общ. ред., сост. и всуп. ст. А. А. Гусейнова]. – М. : Республика, 2000. – 431 с. – (Библиотека этичнской мысли).
59.    Кантор К. М. Делай что хочешь – твори добро / Карл Моисеевич Кантор // Философия и социология науки и техники: Ежегодник. 1988-1989 / [ред. кол.: И. Т. Фролов (отв. ред.) и др.]. – М. : Наука. 1989. – 327 с. – (АН СССР. Науч. совет по философским и социальным проблемам науки и техники). – С. 150-204.
60.    Капра Ф. Дао физики [Электронный ресурс] /  Фритьоф Капра. – Режим доступа: Эзотерический сайт центра «Алеф»: http://akamar.narod.ru/
61.    Капто А. С. Профессиональная этика [Электронный ресурс] / Александр Семенович Капто. – М. – Ростов-на-Дону : Изд-во СКАГС, 2006. – Режим доступа: http://www.google.com.ua/url
62.    Кара-Мурза С. Г. Цитирование в науке и подходы к оценке научного вклада / Сергей Георгиевич Кара-Мурза // Вестник АН СССР. – 1981. – № 5. – С. 68-75.
63.    Кеглер Г. Г. Этика после постмодернизма / Ган Герберт Кеглер // Вопросы философии. – 2006. - № 3. – С. 111-117.
64.    Кисельов М. М. Біологічна етика в системі практичної філософії // Практична філософія. – К. – 2000. – №1. – С. 166-174.
65.    Кодекс наукової етики (Проект) / [Всеукраїнська громадська організація «Українська федерація вчених»]. – К. : Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України, 2005. – 8 с.
66.    Кодекс професійної етики українського журналіста, прийнятий на Х з'їзді Національної спілки журналістів України (квітень 2002 року) // режим доступу: http://centra.net.ua/old/codensju.htm
67.    Кодекс честі науковця, або етичні норми та добрі манери у науці / пер. з польс. ; Етичний комітет Польської академії наук. – Львів : Галицька видавнича спілка, 2003.
68.    Коновалова Л. В. Новые моральные проблемы / Людмила Васильевна Коновалова // Этическая мысль: Научн.-публицист. чтения / [ред. кол.: А. А. Гусейнов (отв. ред.) и др.]. – М. : Политиздат, 1990. – 479 с. – С. 200-204.
69.    Коновалова Л. Г. Прикладаная этика (по материалам западной литературы)  / Людмила Васильевна Коновалова. – Вып. 1: Биоэтика и экоэтика. – М. : ИФ РАН, 1998. – 216 с.
70.    Кордюм В. А. Біоетика: минуле, сучасне і майбутнє [Електронний ресурс] / Віталій Арнольдович Корлюм // Вісник Національної академії наук України. Загальнонауковий та громадсько-політичний журнал.  – 2001. – № 12. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2001-12/4.htm
71.    Кузнецова Н. И. Моральный кодекс служителя науки: Миф? Реальность? Идеал? / Наталья Ивановна Кузнецова // Вестник Российской Академии наук. – 2008. – Том 78. – № 12. – С. 1122-1126.
72.    Кулініченко В. Л. Філософсько-світоглядні засади біоетики // Практична філософія. – К., 2001. – №3. – С. 37-43.
73.    Кундієв Ю. Біоетика – веління часу [Електронний ресурс] / Ю. Кундієв // Вісник Національної академії наук України. Загальнонауковий та громадсько-політичний журнал.  – 2001. – № 11. – Режим доступу до статті: http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2001-11/4.htm
74.    Кундієв Ю., Дембновецький О., Чащин М., Рудий Р. Біоетика – новий ступінь інтеграції природничих і гуманітарних наук / Ю. Кундієв, О. Дембновецький, М. Чащин, Р. Рудий // Вісник Національної академії наук України. Загальнонауковий та громадсько-політичний журнал.  – 2002. – № 11. – Режим доступу до статті: http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2002-11/2.htm
75.    Лазар М. Г. К истории развития этики науки в СССР – России / Михаил Гаврилович Лазар // Социология науки и технологий. – СПб. : Издательство «Нестор-История», 2010. – Том 1, № 1. – С. 32-39.
76.    Лазар М. Г. Этика науки как новое направление в социологии науки / Михаил Гаврилович Лазар // Журнал социологии и социальной антропологии. – С.-Петербург, 2001. – Том IV. – № 3. – С. 147-158.
77.    Лазар М. Г. Этика науки: Философско-социологические аспекты соотношения науки и морали / Михаил Гаврилович Лазар ; [под ред. И. А. Майзеля]. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1985. – 126 с. – (Министерство высшего и среднего специального образования РСФСР).
78.    Лазар М. Г., Лейман И. И. НТР и нравственные факторы научной деятельности: Очерки этики науки / Михаил Гаврилович Лазар, Иосиф Иосифович Лейман. – Л. : Наука. Ленингр. отделение, 1978. – 160 с. – (АН СССР, Ин-т соц.-экон. проблем).
79.    Лаудан Л. Наука и ценности // Современная философия науки. – М., 1996. – С. 295-342.
80.    Ленк Г. Проблемы ответственности в этике экономики и технологии / Г. Ленк // Вопросы философии. – 1998. – № 11. – С. 30-42.
81.    Ленк Х. Ответсвенность техники, за технику, с помощью техники / Ханс Ленк // Философия техники в ФРГ: Сборник статей / [сост. и предисл. Ц. Г. Арзаканяна, В. Г. Горохова ; пер. с нем. и англ. Ц. Г. Арзаканяна и др.]. – М. : Прогресс, 1989. – 527 с. – С. 372-392.
82.    Локтєв В., Трахтенберг І. Біоетика і псевдонаука / В. Локтєв, І. Трахтенберг // Вісник Національної академії наук України. Загальнонауковий та громадсько-політичний журнал.  – 2010. – № 10. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2010-10/a5.pdf
83.    Макаи М. К вопросу о моральной оценке / Мария Макаи // Вопросы философии. – 1975. – № 9. – С. 99-106.
84.    Малахов В. Етичний кодекс ученого: аксіологія і прагматика / В. Малахов // Вісник Національної академії наук України. Загальнонауковий та громадсько-політичний журнал.  – 2009. – № 5. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2009-05/a2.pdf
85.    Малкей М. Наука и социология знания / Майкл Малкей ; [пер. с англ. А. Л. Великовича ; послесл. Б. Г. Юдина]. – М. : Прогресс, 1983. – 253 с.
86.    Мальбахова И. Х. Биоэтика как междисциплинарная область знания: социально-философский аспект [Текст]:  автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. филос. наук: спец. 09.00.11 «Социальная философия» / Ира Хазреталиевна Мальбахова. – Нальчик, 2008. – 19 с.
87.    Мамут Л. С. Проблема ответственности народа / Леонид Сергеевич Мамут // Вопросы философии. – 1999. - № 8. – С. 19-28.
88.    Мануйлов Є. М. Філософський аналіз проблеми професійної відповідальності / Євген Миколайович Мануйлов // Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. Збірник наукових праць. – 2011. – № 8. – С. 11-19.
89.    Марсель Г. Ответственность философа в современном мире / Г. Марсель // Путь в философию. Антология. – М., 2001. – С. 254–267.
90.    Марчук М. Г. Аксіологічний потенціал наукового знання: поняття, структура, спосіб актуалізації [Текст] :  автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. філос. наук: спец. 09.00.09 «Філософія науки» / Михайло Георгійович Марчук ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2003. – 24 с.
91.    Марчук М. Г. Ціннісні потенції знання / Михайло Георгійович Марчук. – Чернівці : Рута, 2001. – 319 с.
92.    Матвеев П. Е. Моральные ценности : Монография / Павел Евлампиевич Матвеев ; [Владим. гос. ун-т]. – Владимир, 2004. – 190 с.
93.    Мах У. І. Екологічна етика благоговіння А. Швейцера [Електронний ресурс] / У. І. Мах. – Режим доступу до тексту:  http://www.narratif.narod.ru/mah02.htm
94.    Машталер А. А. Трансформація цінностей культури в інформаційних технологіях [Електронний ресурс] / А. А. Машталер // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Збірник наукових праць.  №  3. Серія: Філософія. Психологія. Педагогіка. – К., 2008. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua
95.    Мелещенко Л. П. Основні етапи історії етики науки [Текст]:  автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. 09.00.07 «Історія науки і техніки» / Лариса Петрівна Мелещенко; Нац. акад. наук України. Центр досліджень наук.-техн. Потенціалу та історії науки імені Г.М.Доброва. – К., 2009. – 18 с.
96.    Микешина Л. А. Эпистемология ценностей / Людмила Александровна Микешина. – М. : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2007. – 439 с. – (Серия «Humanitas»).
97.    Мирская Е. З. Р.К.Мертон и этос классической науки / Елена Зиновьевна Мирская // Философия науки. Вып. 11: Этос науки на рубеже веков. – М., 2005. – 341 с. – С. 11-27.
98.    Мирская Е. З. Этические регулятивы функционирования науки / Елена Зиновьевна Мирская // Вопросы философии. – 1975. – № 3. – С. 131-138.
99.    Мирская Е. З. Этические регулятивы функционирования науки / Елена Зиновьевна Мирская // Вопросы философии. – 1975. – № 3. – С. 131-138.
100.    Мирский Э. М. Развитие мертоновской парадигмы в 60-е и 70-е годы / Э.М.Мирский // Современная западная социология науки: Критический анализ / [А. А. Игнатьев, В. Ж. Келле, Л. А. Маркова и др. ; отв. ред. В. Ж. Келле и др. ; АН СССР, Ин-т истории естествознания и техники]. – М. : Наука, 1988. – 253 с. – С. 61-80.
101.    Моршинська Е. Ю. Взаимоотношение этики и науки / Е. Ю. Мошинська // Вісник Харківського університету. Збірник наукових праць. № 464. Серія: Теорія культури і філософія науки. Постмодернізм у філософії, науці та культурі / [Міністрество освіти і науки України ; ред. кол.: І. З. Цехмістро (кер.), І. П. Білецький (ред. уклад.) та ін.]. – Харків : ХНУ ім. В.Н.Каразіна,  2000. – 296 с. – С. 276-281.
102.    Мотрошилова Н. В. Нормы науки и ориентации ученого / Н.В.Мотрошилова // Идеалы и нормы научного исследования / [Науч. совет. При Президиуме АН СССР по вилос. и социал. пробл. науки и технике, Сов. нац. Об-ние истории и философии естествознания и техники (Белорус. отд-ние), каф. марксистско-ленинской философии гуманит. фак. Белорус.  гос. ун-та им. В.И.Ленина ; ред. кол.: М. А. Ельяшевич, В. А. Лекторский и др.]. – Минск : Изд-во БГУ, 1981. – 432 с. – С. 91-119. – (Философия и наука в системе культуры).
103.    Мошиннська О. Ю. Моральний потенціал постнекласичної науки [Текст]:  автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. 09.00.04 «Філософська антропологія, філософія культури» / Олена Юліївна Мошинська; Харківський нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. – Харків, 2002. – 20 с.
104.    Мошинська О. Ю. Взаимоотношение этики и науки / О. Ю. Мошинська // Вісник Харківського університету. Збірник наукових праць. № 464. Серія: Теорія культури і філософія науки. Постмодернізм у філософії, науці та культурі / [Міністрество освіти і науки України ; ред. кол.: І. З. Цехмістро (кер.), І. П. Білецький (ред. уклад.) та ін.]. – Харків : ХНУ ім. В.Н.Каразіна,  2000. – 296 с. – С. 276-281.
105.    Мур Дж. Принципы этики / Джорж Эдуард Мур ; [пер. с англ. Коноваловой Л. В. ; общ. ред. Нарского И. С. ; вступ. ст. Нарского И. С., Коноваловой Л. В.]. – М. : Прогресс, 1984. – 328 с.
106.    Надточий И. О. Этика и наука: современный контекст взаимодействия / И. О. Надточий // Вестник ВГУ. Серия: Философия. – 2010. – № 2. – С. 128-136.
107.    Нанотехнології в українському вимірі // Вісник Національної академії наук України. Загальнонауковий та громадсько-політичний журнал.  – 2007. – № 1. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2007-01/a2-1.pdf
108.    Наука и нравственность : Сборник статей / [сост. и авт. введ. В. И. Толстых]. – М. : Политиздат, 1971. – 440 с.
109.    Наука и ценности: Проблемы интеграции естественнонаучного и социогуманитарного знания, загл. вып. Ученые записки. Вып. 26 / [Вузы Ленинграда. Кафедры общественных наук]. – Л., 1990. – 184 с.
110.    Науковець А., Находкін М. Проблеми сучасності і мораль науковця / А.Науковець, М.Находкін // Вісник Національної академії наук України. Загальнонауковий та громадсько-політичний журнал.  – 2006. – № 5. – Режим доступу до тексту статті: http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2006-05/a1-5.pdf
111.    Нафикова Г. З. Императивы экологической этики в образовательном процессе [Текст]:  автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. филос. наук: спец. 09.00.11 «Социальная философия» / Гульнара Зарифовна Нафикова. – Уфа, 2005. – 16 с.
112.    Новик И. Б. Будущее человека и экологическая проблема / Илья Борисович Новиков // Вопросы философии. – 1975. – № 1. – С. 110-115.
113.    Нэш Р. Права природы. История экологической этики / Родерик Нэш ; [пер. с англ. С. Колоса, В. Борейко]. – К., 2001. – 178 с. – (Киев. экол.-культ. центр. Серия: «История охраны природы». Вып. 26).
114.    Огурцов А. П. Этика жизни или биоэтика: аксиологические альтернативы / Александр Павлович Огурцов // Вопросы философии. – 1994. – № 3. – С. 49-61.
115.    Олейников Ю. В., Шаталов А. Т. К проблеме становления биофилософии [Электронный ресурс] / Ю. В. Олейников, А. Т. Шаталов. – Режим доступа к тексту: http://www.scriru.com/3/64381685195.php
116.    Олейникова О. Д. Этика науки / Ольга Дмитриевна Олейникова // Интеллект. Культура. Образование: материалы Всероссийской научной юбилейной конференции, посвященной 75-летию со дня рождения академика РАО И.С.Ладенко (Новосибирск, 16-18 сентября 2008 г.). – Новосибирск : Изд. НГПУ, 2008. – С. 649-653.
117.    Ольховский В. Про академічну свободу і моральний вибір / В. Ольховский // Вісник Національної академії наук України. Загальнонауковий та громадсько-політичний журнал.  – 2007. – № 5. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2007-05/a3-5.pdf
118.    Ольховский В. С. Свобода научных исследований и ответственность учёного [Электронный ресурс] / В. С. Ольховский. – Режим доступа к тексту: http://www.creationism.org/crimea/text/129.htm
119.    Онопрієнко В. Етос науки в епоху змін [Текст] / В. Онопрієнко // Вісник Національної академії наук України. – 2009. – № 6. – С. 58-62. Рец. на кн.: Этос науки / [Под ред. Л.П.Киященко, Е.З.Мирской]. – М. : Academia, 2008. – 544 с.
120.    Онопрієнко В., Онопрієнко М. Інтернет і наука у глобалізованому світі / В.Онопрієнко, М.Онопрієнко // Вісник Національної академії наук України. Загальнонауковий та громадсько-політичний журнал.  – 2008. – № 1. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2008-01/a9-n1.pdf
121.    Ортега-и-Гассет X. Размышления о технике // Избранные труды / Хосе Ортега-и-Гассет ; [пер. с исп. ; сост., предисл. и общ. ред. A. M. Руткевича]. – М. : Издательство «Весь Мир», 1997. – 704 с. – С. 164-232.
122.    Патек Я., Савицкий И. Свобода и ответственность: к вопросу о философском образовании / Ян Патек, Иван Савицкий // Философия и социология науки и техники: Ежегодник. 1988-1989 / [ред. кол.: И. Т. Фролов (отв. ред.) и др.]. – М. : Наука. 1989. – 327 с. – (АН СССР. Науч. совет по философским и социальным проблемам науки и техники). – С. 21-31.
123.    Патон Б., Москаленко В., Чекман І., Мовчан Б. Нанонаука і нанотехнологія: технічний, медичний та соціальний аспекти / Б. Патон, В. Москаленко, І. Чекман, Б. Мовчан // Вісник Національної академії наук України. Загальнонауковий та громадсько-політичний журнал.  – 2009. – № 6. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2009-06/a4.pdf
124.    Перова О. Є. Біоетика: смислові і предметні ракурси // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія, Політологія. – Вип. 38. – К., 2002. – С. 45 – 50.
125.    Перова О. Є. Проблеми біофілософії в сучасній філософії науки // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. – К., 2002. – Вип. 40. – С. 192-198.
126.    Перова О. Є. Філософські аспекти біоетики : навчальний посібник / О. Є. Перова. – Київ, 2009. – 171 с.
127.    Петросян А. Э. Проблема социальной оценки научных исследований / Армен Эрнстович Петросян // Вопросы философии. – 1987. – № 5. – С. 50-62.
128.    Полякова Г. П. Етос науки як аксіологічна основа деонтологічної підготовки аспірантів / Г. П. Полякова // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Педагогічні науки. – К., 2010. – № 2. – С. 73-83.
129.    Порус В. Н. «Оценка техники» в интерпретации западных философов и методологов / Владимир Натанович Порус // Философия и социология науки и техники: Ежегодник / [АН СССР. ; Науч. совет по философским и социальным проблемам науки и техники ; ред. кол.: И. Т. Фролов (отв. ред.) и др.]. – М. : Наука. 1987. – 303 с. – С.249-275.
130.    Поттер В. Р. Глобальная биоэтика: движение культуры к более жизненным утопиям с целью выживания / В. Р. Поттер // Практична філософія. – К., 2004. – № 1. – С. 4-14.
131.    Правовые основы биоэтики. Социально-правовой статус этических комитетов в России : Правовой мониторинг. Выпуск 5. – М. : ФГУ НЦПИ при Минюсте России, 2008. – 48 с.
132.    Проблема ценностного статуса науки на рубеже XXI века / [отв. ред. Л. Б. Баженов]. – СПб. : РХГИ, 1999. – 280 с.
133.    Протасов Р. С. Философско-аксиологические основы экологической этики [Текст]:  автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. филос. наук: спец. 09.00.11 «Социальная философия» / Руслан Станиславович Протасов. – Улан-Удэ, 2004. – 14 с.
134.    Рассел Б. Человечество в опасности / Бертран Рассел  // Вопросы философии. – 1988. – № 5. – С. 131-133.
135.    Ратцингер Й. (Бенедикт XVI) Ценности в эпоху перемен. О соответствии вызовам времени / Йозеф  Ратцингер ; [пер. с нем. В. Виковского]. – М. : Библейско-богословский институт св. апостола Андрея, 2007. – 163 с. – (Серия «Современное богословие»).
136.    Реймерс Н. Ф., Шупер В. А. Кризис науки или беда цивилизации? / Николай Федорович Реймерс, Вячеслав Александрович Шупер // Вопросы философии. – 1991. – № 6. – С. 68-75.
137.    Рєзніков О. Проблеми етики при проведенні експериментальних медичних і біологічних досліджень на тваринах [Електронний ресурс] / О.Рєзніков // Вісник Національної академії наук України. Загальнонауковий та громадсько-політичний журнал.  – 2001. – № 11. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2001-11/7.htm
138.    Родоман Б. Б. Этические отличия науки от псевдонауки [Электронный ресурс] / Б. Б. Родоман // Наука, антинаука и паранормальные верования : Материалы международного симпозиума  (Москва, 3-5 октября 2001 г.). [сост. и ред. проф. В. А. Кувакин]. – М. : Российское гуманистическое общество, 2003. – (Библиотека журнала «Здравый смысл») – Режим доступа к тексту: http://www.atheismru.narod.ru/humanism/symposium/19.htm
139.    Рокмор Г. К критике этики дискурса / Том Рокмор // Вопросы философии. – 1995. – № 1. – С. 106-117.
140.    Ролстон ІІІ Х. Сучествует ли экологическая этика? / Холмс Ролстон ІІІ // Глобальные и общечеловеческие ценности / [перс. англ. и франц. ; сост. Л. И. Василенко и В. Е. Ермолаевой ; ввод. ст. Ю. А. Шрейдера]. – М. : Прогресс, 1990. – 495 с. – С. 258-288.
141.    Роулс С. Д. Теория справедливости (Фрагмент из книги) // Этическая мысль: научно-публицистическме чтения / [ред. кол.: А. А. Гусейнов (отв. ред.) и др.]. – М. : Политиздат, 1990. – 479 с. – С. 229-242.
142.    Рубенис А. А. Техника и нравственность / Андрис Августович Рубенис // Этическая мысль: научно-публицистическме чтения. 1991 / [общ. ред. А. А. Гусейнова]. – М. : Республика, 1992. – 446 с. – С. 38-53.
143.    Рудзявичус С. А. Экология – генетика – человек / С. А. Рудзявичус // Вопросы философии. – 1976. – № 3. – С. 168-171.
144.    Рудзявичюс С. А. Генетика человека как биосоциальное знание / Сигитас Антонович Рудзявичюс // Вопросы философии. – 1975. – № 12. – С. 133-139.
145.    Рьюз М. Эволюционная этика: здоровая перспектива или окончательное одряхление? / Майкл Рьюз // Вопросы философии. – 1989. – № 8. – С. 34-51.
146.    Савостьянова М. В. Діапазон можливостей аксіологічного підходу до вивчення науки / М. В. Савостьянова // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: Збірник наукових праць. – № 2 (8). – К. : Вид-во Національного авіаційного університету «НАУ-друк», 2008. – 186 с. – С. 60-64.
147.    Савостьянова М. В. Исследовательские приоритеты и ценностные мотивы научного творчества в парадигмальной науке / М. В. Савостьянова // Вісник СевДТУ. Вип. 94: Філософія: збырник наукових праць – Севастополь : Вид-во СевНТУ, 2009. – С. 56-61.
148.    Сассон А. Биотехнология: свершение и надежды / Альбер Сассон ; [пер. с англ.]. – М. : Мир, 1987. – 411 с.
149.    Светлов С. В. Биотехнология, гуманизм и границы науки [Электронный ресурс] / С. В. Светлов // Наука, антинаука и паранормальные верования : материалы международного симпозиума (Москва, 3-5 октября 2001 г.). – Режим доступа:  http://www.atheismru.narod.ru/humanism/symposium/20.htm
150.    Семенов В. С. О перспективах человека ХХІ века / Вадим Сергеевич Семенов // Вопросы философии. – 2005. - № 9. – С. 26-37.
151.    Семенова Е. В. Этос Науки. Под ред. Киященко Л. П., Мирская Е. З. (Критика) / Е.В.Семенова // Вопросы философии. – 2008. – № 10. – С. 177-179.
152.    Сенека. К Серену. [О том, что] мудрец невосприимчив к несправедливости и унижению (о постоянстве мудреца) / Луций Анней Сенека ; [перевод Л. И. Чернышовой, примечания, сверка перевода А. А. Столярова] // Историко-философские исследования: Ежегодник’87 / [отв. ред. Н. В. Мотрошилова]. – М. : Наука, 1987. – 344, [1] с. – (АН СССР, Ин-т философии). – С. 196-216.
153.    Сидоренко Л. І. Етика науки [Електронний ресурс] / Лідія Іванівна Сидоренко. – Інтернет-сторінка кафери філософії та методології науки Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. – Режим доступу до сторінки: http://www.philsci.univ.kiev.ua
154.    Сидоренко Л. І. Проблеми етики науки в постнекласичному дискурсі [Електронний ресурс] / Лідія Іванівна Сидоренко // Філософські проблеми гуманітарних наук. Збірник праць. – Київ, 2009. – 500 c. – Режим доступу до тексту: http://www.info-library.com.ua/books-book-203.html
155.    Сидоренко Л. І. Світоглядно-етичні засади біотехнологічної моделі природокористування // Філософські читання пам’яті Павла Копніна. – К., 1997. – С.92-98.
156.    Силуянова И. В. Возможна ли  этика науки? // Этика и наука будущего: Материалы Второй Российской междисциплинарной научной конференции. – М. : Дельфис, 2002. – с. – С.35-38.
157.    Симкин Г. Н. Рождение этосферы / Геннадий Николаевич Симкин // Вопросы философии. – 1992. – № 3. – С. 95-103.
158.    Старостин Б. А. Ценностная структура науки / Борис Сергеевич Старостин // Вестник РГГУ. Вып. 3: Науки о природе и науки о духе: предмет и метод на рубеже ХХІ века / [отв. ред. Ю. Н. Афанасьев]. – М. : РГГУ, 1996. – 204 с. – С. 73-108.
159.    Трушина И. А. Кодексы библиотечной этики зарубежных стран: Развитие и современные проблемы [Текст]:  автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. пед. наук: спец. 05.25.03 «Библиотековедение, библиографоведение и книговедение» / Ирина Александровна Трушина. – Санкт-Петербург, 2005. – 26 с.
160.    Тузлова Л. В. Вплив етичних цінностей на інноваційні зміни у розвитку сучасної науки / Л.В.Тузлова // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія : збірник наукових праць. – № 1 (9). – К. : Вид-во Національного авіаційного університету «НАУ-друк», 2009. – 188 с. – C. 132-135.
161.    Федоренко Е. Г. Профессиональная этика / Евгений Григорьевич Федоренко. – К. : Вища школа. Изд-во при КГУ, 1983. – 216 с.
162.    фон Вригт  Г. Х. Философия техники Николая Бердяева / Георг Хенрик фон Вригт // Вопросы философии. – 1995. – № 4. – С. 69-78.
163.    Фредерик Р., Петри Э. Деловая этика и философский прагматизм / Р. Фредерик, Э. Петри // Вопросы философии. – 1996. – № 3. – С. 70-78.
164.    Фролов И. Т. Наука – ценности – гуманизм. Социально-этические и гуманистические проблемы современной науки / Иван Тимофеевич Фролов // Вопросы философии. – 1981. – № 3. – С. 27-41.
165.    Фролов И. Т. О человеке и гуманизме: Работы разных лет / Иван Тимофеевич Фролов. – М. : Политиздат, 1989. – 559 с.
166.    Фролов И. Т. Перспективы человека: Опыт комплексной постановки проблемы, дискуссии, обобщения / Иван Тимофеевич Фролов. – 2-е узд., перераб. и доп. – М. : Политиздат, 1983. – 350 с.
167.    Фролов И. Т. Философия и этика науки: итоги и перспективы / И.ТФролов // Вопросы философии. – 1995. – № 7. – С. 32-37.
168.    Фролов И. Т., Юдин Б. Г. Этика науки: Проблемы и дискуссии / Иван Тимофеевич Фролов, Борис Григорьевич Юдин. – М. : Политиздат, 1986. – 398 [1] с. – (Над чем работают, о чем спорят философы).
169.    Фролов И. Т., Юдин Б. Г. Этика науки: сфера исследования, проблемы и дискуссии / Иван Тимофеевич Фролов, Борис Григорьевич Юдин // Вопросы философии. – 1985. – № 2. – С. 62-78.
170.    Хиггинс Р. Седьмой враг. Человеческий фактор в глобальном кризисе (Главы из книги) / Р. Хиггинс ; [перев. В. Е. Ермолаева и Д. Н. Ляликов] // Глобальные и общечеловеческие ценности / [перс. англ. и франц. ; сост. Л. И. Василенко и В. Е. Ермолаевой ; ввод. ст. Ю. А. Шрейдера]. – М. : Прогресс, 1990. – 495 с. – С. 26-75.
171.    Хілько М. Екологічна криза у філософсько-етичному вимірі / М. Хілько // Філософська думка. – К., 2007. – № 3. – С. 24-46.
172.    Хунинг А. Инженерная деятельность с точки зрения этической и социальной ответственности / Алоиз Хунинг // Философия техники в ФРГ : сборник статей / [сост. и предисл. Ц. Г. Арзаканяна, В. Г. Горохова ; пер. с нем. и англ. Ц. Г. Арзаканяна и др.]. – М. : Прогресс, 1989. – 527 с. – С. 404-419.
173.    Царегородцев Г. И., Кармазина Е. В. Проблема эвтаназии в зарубежной медицинской этике / Геннадий Иванович Царегородцев, Елена Викторовна Кармазина // Вопросы философии. – 1984. – № 12. – С. 111-122.
174.    Цвык В. А. Профессиональная этика социолога : учебное пособие. – М. : Изд-во РУДН, 2002. – 132 с.
175.    Ценности глобализирующегося мира / [под ред. Делокарова К. Х.]. – М. : Scientific Press Ltd, 2002. – 189 с.
176.    Ценностные аспекты развития науки : [Сб. статей] / [АН СССР, Ин-т истории естествознания и техники ; отв. ред. Н. С. Злобин, В. Ж. Келле.] – М. : Наука, 1990. – 294 с.
177.    Цофнас А. Ю. Печаль Фукуямы в пространстве аксиологических координат / Арнольд Юрьевич Цофнас // Вопросы философии. – 2005. – № 11. – С. 106-118.
178.    Чанышев А. А. Проблема ценностного и целевого единства культуры в идеализме А.Шопенгауэра / А. А. Чанышев // Историко-философские исследования : Ежегодник’88 = History of philosophy yearbook’88: / АН СССР, Ин-т философии ; [отв. ред. Н. В. Мотрошилова]. – М. : Наука, 1988. – 380, [3] с. – С. 135-150.
179.    Черткова Е. Л., Микешина Л. А. Эпистемология ценностей / Е. Л. Черткова, Л. А. Микешина // Вопросы философии. – 2008. – № 7. – С. 179-182.
180.    Чешко В. Біоетика і громадянське суспільство [Електронний ресурс] / В. Чешко // Вісник Національної академії наук України. Загальнонауковий та громадсько-політичний журнал.  – 2002. – № 1. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2002-01/7.htm
181.    Шварцман К. А. Современный утилитаризм  в этике / Клара Ароновна Шварцман // Вопросы философии. – 1978. – № 8. – С. 99-109.
182.    Швейцер А. Благоговение перед жизнью как основа этики миро- и жизнеутверждения / Альберт Швейцер ; [пер. А. Л. Черняковский] // Глобальные и общечеловеческие ценности / [пер. с англ. и франц. ; сост. Л. И. Василенко и В. Е. Ермолаевой ; ввод. ст. Ю. А. Шрейдера]. – М. : Прогресс, 1990. – 495 с. – С. 328-350.
183.    Швейцер А. Культура и этика / Альберт Швейцер ; [пер. с нем. Н. А. Захарченко и Г. В. Колшанского] ; [общ. ред. и предесл. проф. В. А. Карпушина]. – М. : Прогресс, 1973. – 343 с.
184.    Шевчук О. Клонування людини як соціально-філософська проблема [Електронний ресурс] / О. Шевчук // Вісник Національної академії наук України. Загальнонауковий та громадсько-політичний журнал.  – 2002. – № 1. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2002-01/5.htm
185.    Шелковая Н. В. Ответсвенность науки и религии в современном мире / Н. В. Шелковая // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Збірник наукових праць. № 764-1. Серія: Теорія культури і філософія науки. Вип. 32. Наука і релігія в освітньоу просторі / [Міністрество освіти і науки України ; ред. кол.: І. З. Цехмістро (кер.), І. П. Білецький (ред. уклад.) та ін.]. – Харків : ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2007. – 278 с. – С. 170-178.
186.    Шохин В. К. Ганс Кюнг и предлагаемый им проект глобального этоса / Владимир Кириллович Шохин // Вопросы философии. – 2004. - № 10. – С. 65-73.
187.    Шохин В. К. Философия ценностей и ранняя аксиологическая мысль : Монография / Владимир Кириллович Шохин. – М. : Изд-во РУДН, 2006. – 457 с.
188.    Этические проблемы компьютеризации : реферативный сборник / [ред. кол.: В. О. Виноградов (гл. ред.) и др.]. – М., 1990. – 155 с. – (Серия «Информация, наука. Общество»; АН СССР, ИНИОН).
189.    Этос науки / [РАН. Ин-т философии] ; [Ин-т истории естествознания и техники] ; [отв. ред. Л. П. Киященко и Е. З. Мирская]. – М. : Academia, 2008. – 544 с. – (Коллективная монография: философия и социология науки).
190.    Юдин Б. Г. Этическая составляющая в научном исследовании человека / Б. Г. Юдин // Российский химический журнал. – М., 2007. – m. L I, № 3. – С. 79-85. 
191.    Юревич А. В., Цапенко И. П. Функциональный кризис науки / Андрей Владиславович Юревич, Ирина Павловна Цапенко // Вопросы философии. – 1998. – № 1. – С. 17-29.
192.    Яскевич Я. С. Методология и этика в современной науке: поиск открытой рациональности : учебно-методическое пособие / Ядвига Станиславовна Яскевич. – Минск : БГЭУ, 2007. – 186 с.

Викладацький склад

МИРУТЕНКО ЛЕСЯ ГЕОРГІЇВНА – к.філос.н, асистент кафедри філософії.

Методика викладання та методи навчання

Методи навчання: лекції, семінарські заняття, тестові завдання, групові та індивідуальні консультації, самостійна робота студента, робота над першоджерельною літературою, робота над ІНДЗ.

Методичне забезпечення: опорні конспекти лекцій, тестові завдання, комплекс навчально-методичного забезпечення навчальної дисципліни, завдання для самостійної роботи та ІНДЗ, першоджерела та хрестоматії першоджерел, підручники, методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни; навчально-методичні матеріали на сайті електронного навчання з навчальної дисципліни; електронні навчально-медична література, першоджерельна література, хрестоматії.

Оцінювання
Методи контролю: усне опитування, індивідуальна співбесіда, розгляд проблемних питань, поточні контрольні роботи, поточні тестові завдання, термінологічний диктант, письмові завдання (рецензія статі, есе, резюме, план-конспект лекції, план-конспект-семінару, аналіз, самоаналіз лекції, семінару т.ін.), практичні завдання (підготовка та проведення лекцій, семінарів, практичних занять, організація самостійної роботи студента, розробка тестових завдань, аналіз підручників з загального курсу „Філософія” та першоджерел для самостійного читання для студентів не філософських факультетів), презентація міні-проектів, методичних розробок, захист практичних завдань, захист індивідуального навчально-дослідного завдання, виконання індивідуального науково-творчого завдання.

Засоби діагностики: перелік питань для контролю та самоперевірки завдань самостійної роботи, перелік питань для контролю та самоперевірки знань зі Змістових модулів (перелік питань до модульних контрольних робіт), з дисципліни, перелік питань до Модуль-контролю (іспиту).

Форми контролю: Поточне: усне опитування, , тестові завдання, теоретичні письмові роботи з актуальних проблем теми, оцінка за ІНДЗ (реферативні доповіді, есе, конспекти першоджерел, реферативні роботи). Проміжне: модульна контрольна робота. Підсумкове: усний іспит.   
До списку дисциплін
Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmasterФЎхГ@нEЖchnu.edu.ua
 © 1999-2010 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.