Оновлено
2019-10-03
13:53

Навчальні дисципліни

Назва дисципліни: Філософія наукиШифр дисципліни: 6.02.03.01
До списку дисциплін
Загальний опис дисципліни

Система гуманітарної освіти передбачає набуття студентами цілісних, філософських знань про людину та її буття у світі. Осмислення цієї проблеми має стати своєрідним каркасом гуманітарного знання як такого, оскільки без розуміння сутнісних основ людського існування неможливим стає й системне усвідомлення окремих виявів суспільного буття, історії та культури.

Новітня філософія науки є одним із тематичних розділів і філософії науки та її підсумком. В основу даного курсу покладено історико-філософський (хронологічний) та аналітично-проблемний принципи. Перший – застосовується щодо роздумів інтелектуалів стосовно проблеми людини та її призначення. Некласичні розмисли про буття людини та суспільства розглядаються як продукт самого історичного розвитку, акцентується зв’язок цих ідей із загальним дискурсом (системою інституцій та інформаційних потоків) конкретного соціуму, приділяється особлива увага розривам, поверненням, запозиченням, взаємопроникненням, які були пов’язані із зміною суспільних умов. Аналітично-проблемний принцип викладу навчального матеріалу дозволяє абстрактно й альтернативно зобразити розвиток цих ідей. Завдяки застосуванню такої наукової методології дидактичного процесу, схарактеризовано всі головні аспекти сучасної зарубіжної філософії.
Метою вивчення курсу є ґрунтовне, на основі першоджерел, осмислення студентами-політологами усієї палітри гуманістичних учень сучасності.
Визначена мета реалізується шляхом розв`язання наступних завдань:
- ознайомити студентів з історією зародження, розвитку та трансформації головних ідей європейської філософії ХІХ – ХХ ст. Цієї мети планується досягти шляхом ознайомлення студентів з головними ідеями, ключовими поняттями та з працями засновників провідних течій сучасної західної філософії;
- сформувати у студентів уявлення про специфіку некласичного філософії. некласичного мислення;
- ознайомити студентів із головними напрямками й аспектами зарубіжної філософії ХІХ – ХХ ст.;
- під час практичних занять навчити студентів методам аналізу найвизначніших філософських концепцій;
- розвинути порівняльну уяву студентів, вміння співставляти різні концепції, методологічні підходи, віднаходити в них спільні та відмінні елементи, вміти витлумачити ці специфічні риси соціальним або біографічним контекстом, який їх продукував.

У результаті вивчення дисципліни студент має набути таких компетенцій:
знати:

- зміст понять і категорій сучасної зарубіжної філософії;
- основні ідейні лінії в розвитку сучасної зарубіжної філософії;
- мати уявлення про головні проблеми зарубіжної філософії ХІХ – ХХ ст. й теоретико-методологічні підходи до вивчення буття людини і суспільства;
- бути ознайомленим із змістом концепцій найбільш помітних представників сучасної зарубіжної філософії;
вміти:
- порівнювати та класифікувати згадані концепції;
-аналізувати та коментувати філософські тексти, написані з різних теоретико-методологічних позицій;
- самостійно планувати та здійснювати наукове дослідження відповідного рівня складності.
розуміти:
- основні поняття і категорії курсу
- специфіку сучасної світової філософії
- тенденції розвитку сучасних філософських шкіл

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І
СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ

НЕ 1.1 Історико-філософський процес у Європі ХІХ – ХХ ст.

Соціально-історичні та загально-культурні умови виникнення і розвитку зарубіжної філософії ХІХ - ХХ ст. Занепад класики і утвердження некласичного типу філософування. Принцип ірраціоналізму. Вихідні ідеї філософії Артура Шопенгауера та Сьорена Кіркегора.  Ідеї розроблення «наукової філософії» у європейській філософії (Огюст Конт, Жюль Анрі Пуанкаре, Карл Маркс).

НЕ 1. 2 Неокласична філософія.
Особливості неокласичної філософії. Неокантіанство. Баденська школа, маргбуртська школа. Неогегельянство.

НЕ 1.3 Філософія позитивізму.

Класичний позитивізм (Огюст Конт, Джон Міль, Герберт Спенсер) Емпіріокритицизм (Ернст Мах, Ріхард Авенаріус). Неопозитивізм (Моріц Шлік, Рудольф Карнап, Бертран Рассел, Людвіг Вітгенштейн). Постпозитивізм (Карл Поппер, Томас Кун, Імре Лакатос, Пол Карл Фейєрабенд).

НЕ 1.4 Прагматизм.
 Поняття прагматизму. Чарльз Пірс – фундатор філософії прагматизму. Філософія Вільяма Джеймса. Інструменталізм Джона Дьюї.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ
ІРРАЦІОНАЛІСТИЧНІ НАПРЯМИ ФІЛОСОФІЇ  К. ХІХ – П.П. ХХ СТ.

НЕ 2.1 Філософія життя.

Поняття філософії життя. Фрідріх Ніцше та ідеї «філософії життя». Життя як культурно-історична реальність (Вільгельм Дільтей, Освальд Шпенглер, Арнольд Дж. Тойнбі, Хосе Ортега-і-Гассет). «Життєвий порив» Анрі Бергсона.

НЕ 2.2 Психоаналітична філософія.
Психоаналітична філософія Зігмунда Фрейда. Аналітична психологія Карла Юнга. Гуманістичний психоаналіз Еріха Фромма. Концепція оргоне Вільгельма Райха.

НЕ 2.3 Феноменологія і герменевтика.
Поняття феноменології. Феноменологія Едмунда Гусерля. Поняття герменевтики. Герменевтика Фрідріха Шлейєрмахера. Буття і мова у філософській герменевтиці Мартіна Хайдеггера. Герменевтика Ханса Гадамера. Гносеологічна герменевтика Поля Рікера.

НЕ 2.4 Персоналізм.
Поняття персоналізму. Російський персоналізм. Американський персоналізм. Французький персоналізм. «Діалогічний персоналізм» Мартіна Бубера.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ
ЛЮДИНОМІРНА ФІЛОСОФІЯ КІНЦЯ  ХІХ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.

НЕ 3.1 Філософія екзистенціалізму.

Поняття екзистенціалізму. Атеїстичний екзистенціалізм. Релігійний екзистенціалізм.

НЕ 3.2 Філософська антропологія.
Поняття філософської антропології. Релігійна концепція філософської антропології. Біологізаторська концепція філософської антропології. Культурологічна концепція філософської антропології. Філософсько-педагогічна антропологія.

НЕ 3.3 Релігійна філософія кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.
Неотомізм. Християнський еволюціонізм П`єраТейяра де Шардена.  Неопротестантизм. Російська релігійна філософія та філософський містицизму.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IV
ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ПОСТМОДЕРНУ


НЕ 4.1 Неомарксизм (франкфуртська школа).
Поняття неомарксизму. Франкфуртська школа неомарксизму. Сцієнтистський неомарксизм.

НЕ 4.2 Структуралізм і постструктуралізм.

Поняття структуралізму. Структурна антропологія Клода Леві-Стросса. Мова як породження сенсу у філософії Ролана Барта. Філософія постструктуралізму Мішеля Фуко. Структурний психоаналіз Жака Лакана.

НЕ 4.3 Постмодернізм.

Модернізм і постмодернізм. Філософія Жана-Франсуа Ліотара. Філософський постмодернізм Жана Бодріяра. Філософія мистецтва Жиля Дельоза. Принцип деконструкції Жака Дерріди.
Перелік джерел, які пропонуються для засвоєння курсу

ОСНОВНА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1.    Антология мировой философии в 4-х т. – М., 1971.
2.    Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. – К., 2001.
3.    Богомолов А.С. Английская буржуазная философия ХХ века. – М., 1973.
4.    Богомолов А.С. Буржуазная философия США ХХ века. – М., 1974.
5.    Богомолов А.С. Немецкая буржуазная философия после 1865 года. – М., 1969.
6.    Буржуазная философия кануна и начала империализма. Учебное пособие./ Под ред. А.С. Богомолова, Ю.К. Мельвиля, И.С. Тарского. – М., 1977.
7.    Гриненко Г.В. История философии: Учебник. – М., 2006.
8.    Заиченко Г.А. История западной философии. Класика против постмодернизму. – Днепропетровск, 2000.
9.    Зарубіжна філософія ХХ століття. – К., 1993.
10.    Зотов А.Ф. Современная западная философия. – М., 2001.
11.    История современной зарубежной философии / Под ред. А.С. Колесникова. – СПб., 1997.
12.    История философии: Учебник / Ч.С.Кирвель, А.А.Бородич, У.Д.Розенфельд и др.; Под ред. Ч.С.Кирвеля. – 2-е изд., испр. – Мн., 2001.
13.    Коплстон Ф. История философии. XX век / Пер. с англ. П.А.Сафронова. – М., 2002.
14.    Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник. – К., 2005.
15.    Ларіонова В.К. Історія етичних учень. Посібник. – Івано-Франківськ, 2004.
16.    Мир философии. В 2-х т. – М., 1989.
17.    Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навч. посіб. – К., Львів, 2001.
18.    Проблема человека в западной философии. – М., 1988.
19.    Проблема сознания в современной западной философии: Критика некоторых концепций. – М., 1989.
20.    Рассел Б. Історія Західної філософії / Пер з англ. Ю.Лісняка, П.Таращука. – К., 1995.
21.    Реале Дж., Антисери Д. Западная философия: от истоков до наших дней: В 4 т. – СПб., 1994-1997.
22.    Современная западная философия: словарь / сост. Малахов В.С. и др. – М., 1991.
23.    Сучасна зарубіжна філософія. Течії та напрями. Хрестоматія. – К., 1996.
24.    Татаркевич В. Історія філософії. Т.3-й. – Львів, 1999.
25.    Філософія./ За  ред. В.Г. Воронкова. – К., 2004.
26.    Філософія: Підручник / Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. та ін. – К., 2001.
27.    Философский энциклопедический словарь. – М., 1983, 1999.
28.    Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.
29.    Філософія: Курс лецій/ Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. – К., 2000.
30.    Хамітов В.  Історія філософії: Проблема людини. Навч. посіб. – К., 2000.
31.    Ярошовець В.І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму. Підручник. – К., 2004.

ДОДАТКОВА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1.    «Антропологический поворот» в философии ХХ века. – Вильнюс, 1987.
2.    Абаньяно Н. Введение в экзистенциализм. – СПб., 1998.
3.    Абаньяно Н. Экзистенция как свобода.// Вопросы философии. – 1992. – №8.
4.    Автономова Н.С. От «археологии знания» к «генеалогии власти».// Вопросы философии. – 1978. – №2.
5.    Адлер А. Понять природу человека. – СПб., 1997.
6.    Александер Ф., Селесник Ш. Человек и его душа: познание и врачевание от древности и до наших дней. – М., 1995.
7.    Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. – СПб., 2001.
8.    Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. – К., 1993.
9.    Арон Р. Демократия и тоталитаризм. – М., 1993.
10.    Арьес Ф. Человек перед лицом смерти. – М., 1992.
11.    Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. – М., 1989.
12.    Башляр Г. Новый рационализм. – М., 1987.
13.    Белл Д. Социальные границы информационного общества.// Новая информационная волна на Западе. – М., 1986.
14.    Бергсон А. Два источника морали и религии. – М., 1994.
15.    Бергсон А. Творческая эволюция. – М., 1998.
16.    Бердяев Н. Новое религиозное сознание и общественность. – М., 1994.
17.    Бердяев Н. Философия свободного Духа. – М., 1994.
18.    Бердяев Н. Философия свободы. Смысл творчества. – М., 1989.
19.    Бердяев Н. Царство Духа и царство Кесаря. – М., 1995.
20.    Бердяєв Н. О назначении человека. – М., 1993.
21.    Бердяєв Н. Самопознание. – М., 1991.
22.    Бердяєв Н. Смысл истории. – М., 1990.
23.    Бжезінський З. Велика Шахівниця. – Львів-Івано-Франківськ, 2000.
24.    Бичко І.В. Від сталінізму до гуманізму.- К., 1988.
25.    Бичко І.В. Новітня філософія науки(ХІХ – ХХ) // Філософія: курс лекцій. – К., 1994.
26.    Бодрийяр Ж. Система вещей. – М., 1995.
27.    Бойченко І.В. Філософія історії: Підручник. – К., 2000.
28.    Больнов О.Ф. Философия екзистенциализма. – Спб., 1999.
29.    Бохенский Ю. Духовная ситуация времени.// Вопросы философии. – 1993. – №5.
30.    Бубер М. Два образа веры. – М., 1995.
31.    Бубер М. Проблема человека. – К., 1998.
32.    Булгаков С. Два града. Исследования о природе общественных идеалов. – СПб., 1997.
33.    Буржуазная философская антропология. – М., 1986.
34.    Вдовина И.С. Эстетика французкого персонализма. – М., 1981.
35.    Великие мыслители Запада. – М., 1998.
36.    Вернадский В.И. Научная мысль как планетное явление. – М., 1991.
37.    Виндельбанд В. История философии. – К., 1997.
38.    Вітгенштейн Л. Філософські дослідження. – К., 1995.
39.    Войтыла К. Этика и нравственность.// Вопросы философии. – 1991. – №1.
40.    Волинка Г.І. та ін. Вступ до філософії. – К., 1999.
41.    Воронович Б.А. Созидающий потенциал человека. – М., 1998.
42.    Габермас Ю. Структурний переворот у сфері відкритості. – Львів, 2000.
43.    Гаврилишин Б. Дороговкази у майбутнє. – К., 1994.
44.    Гадамер Х.-Г. Истина и метод. – М., 1989.
45.    Гадамер Х-Г. Істина и метод. В 2 т. – К., 2000.
46.    Гайденко П.П. Научная рациональность и философский разум в интерпретации Эдмунда Гусерля // Вопросы философии. – 1992. – №7.
47.    Гайденко П.П. Философия культуры Карла Ясперса. // Вопросы литературы. – 1972. – №9.
48.    Гайденко П.П. Хайдеггер и современная философская герменевтика. // Новейшие течения и проблемы философии ФРГ. – М., 1978.
49.    Ганди М. Моя вера в ненасилие.// Вопросы философии. – 1992. – №3.
50.    Гейзінга Й Homo Ludens. – К., 1994.
51.    Гидденс Э. Постмодерн.// Философия истории: Антология. – М., 1995.
52.    Горар Р. Антропология смирения.// Вопросы философии. – 1999. – №5.
53.    Грамши А. Формирование человека. – М., 1983.
54.    Грецкий М.Н. Французкий структурализм. – М., 1971.
55.    Григорян Б.Т. Философская антропология. – М., 1992.
56.    Григулевич И.Р. Инквизиция. – М., 1985.
57.    Губман Б.Л. Западня философии культуры ХХ века. – Тверь,1997.
58.    Губман Б.Л. Современная католическая философия: человек и история. – М., 1988.
59.    Гуревич П. Философская антропология: Учеб. пособие. – М., 1997.
60.    Гурьев Д.В. Загадки происхождения сознания. – М., 1986.
61.    Гусерль Э. Идея к чистой феноменологии. – М., 1994.
62.    Гусерль Э. Картезианские размышления. – СПб., 1998.
63.    Гусерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. // Вопросы философии. – 1992. – №7.
64.    Гусерль Э. Кризис европейского человечества и философия. // Вопросы философии. – 1986. – №3.
65.    Делез Ж. Различие и повторение. – СПб., 1998.
66.    Делез Ж., Гваттари Ф. Капитализм и шизофрения: Анти-Эдип. – М., 1990.
67.    Делез Ж., Гваттари Ф. Что такое философия? – СПб., 1998.
68.    Деррида Ж. О грамматологии. – М., 1997.
69.    Деррида Ж. О почтовой открытке от Сократа до Фрейда и не только. – Минск, 1999.
70.    Деррида Ж. Письмо японскому другу. // Вопросы философии. -1992. – №4.
71.    Дерріда Ж. Позиції. – К., 1994.
72.    Джеймс В. Многообразие религиозного опыта. – СПб., 1992
73.    Джеймс В. Прагматизм. – К., 2000.
74.    Джеймс У. Личность.// Психология личности. Тексты. – М., 1982.
75.    Дильтей В. Категории жизни // Вопросы философии. – 1995. – №10.
76.    Дильтей В. Наброски и критика исторического разума.// Вопросы философии. – 1988. – №4.
77.    Дильтей В. Описательная психология. – СПб., 1996.
78.    Дильтей В. Основная мысль моей философии...// Вопросы философии. – 2001. – №9.
79.    Дьюи Дж. Психология и педагогика мышления. – М., 1995.
80.    Енциклопедія постмодернізму / За ред. Ч. Вінквіста та В. Тейлора. - К.: "Основи", 2003.
81.    Ермоленко А.Н. Ценностные ориентации в социально-философских исследованиях ФРГ: контроверза «нового утопизма» и «нового традиционализма». // Социальная перспектива. Философско-методологический анализ. – К., 1992.
82.    Жильсон Э. Томизм. – Избранное. – Т.1. – СПб., 1999.
83.    Западная философия: итоги тысячелетия. – М., 1997.
84.    Зиммель Г. Избранное. В 2 т.– М., 1996.
85.    Зотов А.Ф., Мельвиль Ю.К. Западная философия ХХ века. – М., 1994.
86.    Зыбайлов Л.К., Шопинецкий В.А. Постмодернизм. – М., 1993.
87.    Ильин Г.И. Проблема бессознательного во французском структурализме. // Вестник Моск. Ун-та. Сер. 14: Психология. – 1980. – №1.
88.    Ильин И.П. Постмодернизм от истоков до конца столетия: эволюция научного мифа. – М., 1998.
89.    Ильин И.П. Постмодернизм. Словарь терминов. – М., 2001.
90.    Ильин И.П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. – М., 1996.
91.    Иноземцев В.Л. Современный постмодернизм или рождение социологии.// Вопросы философии. – 1989. – №9.
92.    Історія філософії: Підручник для вищої школи. – Х., 2003.
93.    Каграманов Ю.М. Клод Леви-Стросс и проблема человека. // Вопросы философии. – 1976. – №10.
94.    Камю А. Бунтующий человек. – М., 1990.
95.    Камю А. Избранное. – М. – 1988.
96.    Камю А. Міф про Сізіфа. Есе про абсурд. Твори у 2 т. – К., 1997.
97.    Карнап Р. Философские основания физики. Введение в философию науки. – М., 1971.
98.    Кассирер Э. Опыт о человеке. Избранное. – М., 1998.
99.    Кассирер Э. Философия символических форм: Введение и постановка проблемы.//  Культурология ХХ век. Антология. – М., 1995.
100.    Кассірер Е. Людський світ простору і часу// Філософська і соціологічна думка. – 1991. – №5.
101.    Католицизм. Словарь. – М., 1991.
102.    Католическая философия сегодня. – М., 1995.
103.    Кимелев Ю.А. Современная западная философия религии. – М., 1989.
104.    Кимелев Ю.А. Философский теизм. Типология современных форм. – М., 1993.
105.    Кляйн М. Зависть и благодарность. Исследование безсознательных источников. – СПб., 1997.
106.    Козлов Н.И. Формула личности. – СПб., 2000.
107.    Козловський П. Сучасна зарубіжна філософія: течії і напрямки. – К., 1996.
108.    Колінгвуд Р.Дж. Ідея історії. – К., 1996.
109.    Конт О. Курс позитивной философии // Антология мировой философии: В 4-х т. – М., 1971.
110.    Кошарний С.О. Біля джерел філософської герменевтики. – К., 1992.
111.    Критика феноменологического направления в современной буржуазной философии. – Рига, 1981.
112.    Кроче Б. Теория и история историографии. – М., 1998.
113.    Кузнецов В.Г. Герменевтика и гуманитарное знание. – М., 1991.
114.    Кузнецов В.Н. Французкое неогегелианство. – М., 1982.
115.    Кузнєцов В.Н. Французская буржуазная философия ХХ века. – М., 1970.
116.    Кульчицький О. Український персоналізм. – Мюнхен-Львів, 1985.
117.    Кун Т. Структура научных революций. – М, 1977.
118.    Курдюмов С.П., Малинецкий Г.Г., Потапов А.В. Синергетика: новые направления. – М., 1989.
119.    Куцепал С.В. Письмо як засіб деконструкції логоцентризму в концепції Жака Дерріди. – К., 1997.
120.    Кынчев Р. Концепция власти М. Фуко и новые философы.// Современная структуралистская идеология. Генезис политологических концепций. – М., 1984.
121.    Кьеркегор С. Страх и трепет. – М., 1993.
122.    Ладов В.А. Аналитическая философия и феноменология. htm
123.    Лакан Ж. Инстанция буквы в бессознательном, или Судьба разума после Фрейда. – М., 1997.
124.    Лебон Г. Думки і вірування юрби// Філософська і соціологічна думка. – 1991. – №6.
125.    Лебон Г. Психология народов и масс. – СПб., 1995.
126.    Леві-Строс К. Первісне мислення. – К., 2000.
127.    Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К, 2000.
128.    Левчук Л.Т. Психоаналіз: історія, теорія, мистецька практика: Нав. Посібник. – К., 2002.
129.    Лиотар Ж.Ф. Состояние постмодерна. – СПб., 1998.
130.    Лозинский С.Г. История папства. – М., 1986.
131.    Лой А.Н. Проблема интерсубъективности в современной философской герменевтике. // Герменевтика: история и современность. – М., 1985.
132.    Лосский Н.О. Условия абсолютного добра. – М., 1991.
133.    Лук`янець В.С., Соболь О.М. Філософський постмодерн. – К., 1998.
134.    Лукач Д. К онтологии общественного бытия. – М., 1991.
135.    Лукач Д. Ленин. Исследовательский очерк взаимосвязи его идей. – М., 1990.
136.    Лях В.В. Світоглядно-методологічні інновації в західноєвропейській філософії. – К., 2001.
137.    Малахов В.С. Проблема исторического понимания в философской герменевтике Г. Гадамера // Историко-философский ежегодник. – М., 1987.
138.    Маритен Ж. Интегральный гуманизм.// Вопросы философии. – 1991. – №5.
139.    Маритен Ж. О человеческом познании. // Вопросы философии. – 1991. – №5.
140.    Маритен Ж. Философ в мире. – М., 1994.
141.    Марков Б.В. Философская антропология. Очерки истории и теории. – СПб., 1997.
142.    Маркузе Г. Одномерный человек. – М., 1994.
143.    Маркузе Г. Эрос и цивилизация. – К., 1995.
144.    Марсель Г. Быть и иметь. – Новочеркасск, 1994.
145.    Марсель Г. Трагическая мудрость философии. – М, 1995.
146.    Мельвиль Ю.К. Прагматическая философия человека/ Буржуазная философская антропология ХХ века. – М., 1986.
147.    Мельвиль Ю.К. Пути буржуазной философии ХХ века. – М., 1983.
148.    Мельвиль Ю.К. Чарльз Пирс и прагматизм. – М., 1968.
149.    Мертон Р. Социальная теория и социальная структура. – К., 1996.
150.    Михайлов А.А. Современная философская герменевтика. – Минск, 1984.
151.    Мон Ф. Тексты и коллажи. – М., 1993.
152.    Мотрошилова Н.В. Гуссерль и Кант: «проблема трансцендентальной философии». // Философия Канта и современность. – М., 1974.
153.    Мунье Э. Манифест персонализма. – М., 1999.
154.    Мунье Э. Персоналізм. – М., 1992.
155.    Мунье Э. Что такое персонализм?. – М., 1994.
156.    Нарский И.С. Современный позитивизм. – М., 1961.
157.    Нибур Р. Христос и культура. – М., 1996.
158.    Никитин Е. Феномен человеческого самоутверждения. – СПб., 2000.
159.    Ницше Ф. Воля к власти: Опыт переоценки всех цінностей. – К., 1994.
160.    Ницше Ф. По ту сторону добра і зла // Вопросы философии. – 1989. - №5.
161.    Ницше Ф. Сумерки богов. – М., 1989.
162.    Ницше Ф. Так говорил Заратустра. – М., 1990.
163.    Новая технократическая волна на Западе. – М., 2001.
164.    Новая философская энциклопедия: В 4 т. – М., 2000-2001.
165.    Ойзерман Т.И. Основные направления структурализма. – М., 1964.
166.    Пассмор Дж. Современные философы. Пер с англ. Л.Б. Макеевой. – М., 2002.
167.    Парсонс Т. Системы современных обществ. – М., 1997.
168.    Печчеи А. Человеческие качества. – М., 1980.
169.    Плеснер Г. Ступени органического и человек.// Проблема человека в Западной философии. – М., 1988.
170.    Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. В 2-х т. – К., 1994.
171.    Поппер К. Логика и рост научного познания. – М., 1983.
172.    Поппер К. Открытое общество и его враги. – М., 1992.
173.    Постмодерн в философии, науке, культуре: Хрестоматия. – Харьков, 2000.
174.    Постмодернизм: Энциклопедия. – Мн., 2001.
175.    Причепій Є.М. Феноменологічна теорія свідомості Е. Гуссерля. – К., 1971.
176.    Проблемы онтологии в современной буржуазной философии. – Рига, 1988.
177.    Проблемы сознания в современной буржуазной философии. – Вильнюс, 1983.
178.    Протестантизм. Словарь. – М., 1989.
179.    Райхман Д. Постмодернизм в номиналистической системе координат.// Флэш Арт. – 1990. – №1.
180.    Расел Б. Человечество в опасности.// Вопросы философии. – 1992. – №8-10.
181.    Рассел Б. Человеческое познание, его сферы и границы. – М, 1957.
182.    Релігієзнавчий словник. – К., 1996.
183.    Рикер П. Конфликты интерпретаций. Очерки о герменевтике. – М., 1995.
184.    Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре. // Культурология ХХ век. Антология. – М., 1995.
185.    Риккерт Г. Философия жизни: Введение в трансцендентальную философию. – К., 1998.
186.    Розин В.М. Философия техники. – М., 2001.
187.    Рорти Р. Философия как зеркало природы. – Новосибирск, 1997.
188.    Руткевич А.М. От Фрейда к Хайдеггеру. – М., 1985.
189.    Самосознание европейской культуры ХХ века. – М., 1991.
190.    Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. – К., 2001.
191.    Сартр Ж.П. Нудота. Мур. Слова. – К., 1993.
192.    Сирота А.М. Неомарксизм: попытка реформации.// Вопросы философии. – 1998. – №8.
193.    Ситниченко Л.А. Человеческое общение в интерпретации современной западной философии: Критический анализ. – К., 1990.
194.    Сичивиця О.М. Основні парадигми філософії історії. – Львів, 1993.
195.    Соболь О.М. Постмодерн і майбутнє філософії. – К., 1997.
196.    Современная буржуазная философия. – М., 1978.
197.    Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992.
198.    Соссюр Ф. Заметки об общей лингвистике. – М, 1990.
199.    Социальная философия франкфуртской школы: Критические очерки. – М.-Прага, 1978.
200.    Спенсер Г. Синтетическая философия. – К., 1997.
201.    Сравнительное изучение цивилизаций: Хрестоматия. – М, 1998.
202.    Старосольський В. Теорія нації. – К., 1999.
203.    Степин В.С. Философская антропология и философия науки. – М., 1992.
204.    Структурализм: «за» и «против». Сборник переводов. – М., 1975.
205.    Сучасна політична філософія. Антологія. – К., 1998.
206.    Табачковський В.Г. Людина – Екзистенція – Історія. – К., 1996.
207.    Табачковський В.Г. Людське співвідношення: даність чи проблема. – К., 1993.
208.    Татаркевич В. Історія філософії. Т.3-й. – Львів, 1999.
209.    Тейяр де Шарден П. Божественная среда. – М., 1992.
210.    Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М, 1987.
211.    Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М, 1987.
212.    Тиллих П. Избранное. Теология культуры. – М, 1995.
213.    Тойнбі А. Дж. Дослідження історії: У 2 т. – К., 1995.
214.    Тоффлер А. Футурошок. – СПб., 1997.
215.    Трёльч Э. Историзм и его проблемы. – М., 1994.
216.    Тульчинский Г.Л. Самозванство. Феноменология зла и метафизика свободы. – СПб., 1996.
217.    Унамуно М. О трагическом чувстве жизни. – М., 1996.
218.    Февр Л. Бои за историю. – М., 1991.
219.    Феноменология в современном мире. – Рига, 1991.
220.    Философия истории: Антология. – М., 1995.
221.    Философский энциклопедический словарь. – М., 1983, 1999.
222.    Философы ХХ века. / Под ред. Руткевича А.М., Вдовина И.С. – М.,1999.
223.    Витгенштейн Л. Логико-философский трактат. – М., 1958.
224.    Франк С.Л. Реальность и человек. – СПб., 1997.
225.    Франк С.Л. Человек в поисках смысла жизни. – М., 1990.
226.    Фрейд З. Введение в психоанализ. – М., 1989.
227.    Фрейд З. Недовольство в культуре.// Философские науки. – 1989. – №1.
228.    Фрейд З. Психоанализ. Религия. Культура. – М., 1992.
229.    Фрейд З. Психология безсознательного. – М., 1989.
230.    Фрейд З. Толкование сновидений. – К., 1991.
231.    Фром Э. Душа человека. – М., 1992.
232.    Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1993.
233.    Фромм Э. Иметь или быть? – М., 1986.
234.    Фуко М. Археологія знання. / За ред М. Москаленко. – К., 2003.
235.    Фуко М. Жизнь: опыт и наука.// Вопросы философии. – 1993. – №5.
236.    Фуко М. Забота о себе. – К., 1998.
237.    Фуко М. История сексуальности: в 4-х т. – Х., 1998.
238.    Фуко М. Наглядати і карати. – К., 1998.
239.    Фуко М. Слова и вещи. – М., 1977.
240.    Фукуяма Ф. Конец истории?// Вопросы философии. – 1990. – №3.
241.    Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность. – М., 1995.
242.    Хабермас Ю. О субъекте истории. – М., 1990.
243.    Хабермас Ю. Понятие индивидуальности. // Вопросы философии. – 1989. – №2.
244.    Хайдеггер М. Бытие и время. – М., 1993.
245.    Хайдегер М. Время и бытие. – М., 1991.
246.    Хайдегер М. Разговор на проселочной дороге. – М., 1991.
247.    Хантінгтон С. Зіткнення цивілізацій?// Філософська і соціологічна думка. – 1996. – №1.
248.    Хесле В. Гении философии Нового времени. – М., 1992.
249.    Хуземан Ф. Об образе и смысле смерти. – М., 1997.
250.    Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. – СПб., 1996.
251.    Хюбшер А. Мыслители нашего времени. Справочник по философии запада ХХ века. – М., 1994.
252.    Цехмістро І. Ірраціональність як підстава раціональності // Філософська думка. – 1998. – №6.
253.    Черная Л.А. «Новая философская антропология» Макса Шелера и философия культури.//Вопросы философии. – 1999. – №7.
254.    Чичерин Б. Наука и религия. – М., 1999.
255.    Шварц Т. От Шопенгауэра к Хайдеггеру. – М., 1964.
256.    Швейцер А. Культура и этика: Пер. с нем. – М., 1973.
257.    Шелер М. Избранные труды. – М., 1995.
258.    Шестов Л. Гефсиманська ніч.// Філософська і соціологічна думка. – 1991. – №1-2.
259.    Шестов Л. Киргегард и экзистенциональная философия. – М., 1992.
260.    Шлейермахер Ф. Речи о религии к образованным людям и ее презирающим. – М., 1994.
261.    Шопенгауер А. Афоризмы житейской мудрости. – М., 1995. Брэдли Ф. Что есть реальный Юлий Цезарь// Вестник Московского ун-та. Философия. – 1989. – №5.
262.    Шопенгауэр А. Мир как воля и представление: В 2 т. – М., 1992-93.
263.    Шпенглер О. Закат Европы. Очерки о морфологи мировой истории. – М., 1993.
264.    Элиаде М. Миф о вечном возвращении. – М., СПб., 1998.
265.    Юнг К.Г. Архетип и символ. – М., 1991.
266.    Юнг К.Г. Воспоминания, сновидения, размышления. – К., 1994.
267.    Ярошевский М.Г. История психологии. – М., 1976.
268.    Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.

Викладацький склад

РОШКУЛЕЦЬ РОМАН ГЕОРГІЙОВИЧ – к.філос.н., доцент кафедри філософії.

Методика викладання та методи навчання

Методи навчання: лекції, семінарські заняття, групові та індивідуальні консультації.

Методичне забезпечення: опорні конспекти лекцій, інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни, першоджерельна література, навчальні посібники з курсу „Сучасна зарубіжна філософія”, методичні рекомендації до вивчення дисципліни.

Оцінювання

Методи контролю: усне опитування, індивідуальна співбесіда, розгляд проблемних питань, поточні контрольні роботи, поточні тестові завдання, письмові завдання (рецензія статі, есе, резюме, план-конспект лекції, план-конспект-семінару, аналіз, самоаналіз лекції, семінару т.ін.), аналіз першоджерел для самостійного читання, захист практичних завдань, захист ІНДЗ.

Засоби діагностики: перелік питань для контролю та самоперевірки завдань самостійної роботи, перелік питань для контролю та самоперевірки знань зі Змістових модулів (перелік питань до модульних контрольних робіт) з дисципліни, перелік питань до Модуль-контролю (залік, іспит).

Форми контролю: Підсумковий: модульна контрольна робота (І модуль, ІІ модуль); залік. (ІІІ модуль IV модуль); залік.

До списку дисциплін
Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmaster•C8и#@џc‰Зйchnu.edu.ua
 © 1999-2010 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.