Оновлено
2019-10-03
13:53

Навчальні дисципліни

Назва дисципліни: Аналітична філософіяШифр дисципліни: 7.02.03.01
До списку дисциплін
Загальний опис дисципліни
Аналітична філософія – один з провідних філософських напрямів останнього століття, який об`єднує різні течії, що дотримуються принципів раціоналізму і норм науковості точних наук. Нині дослідницькі настанови аналітичної філософії все більше освоюються науковим співтовариством, вони стають домінуючими в системі засобів міждисциплінарних досліджень, сприяючи інтегративним процесам в науці і філософії. Проте в нашій країні дослідження проблемного поля аналітичної філософії розпочалося лише в останні 2-3 десятиліття, а в навчальній літературі з філософії про неї й досі майже не згадується. З урахуванням цього при вивченні даного курсу ставиться мета висвітлити широке коло питань, що стосується генези, сутності та функцій аналітичної філософії, її впливу на ріст методологічної культури філософських і конкретнонаукових досліджень. Для реалізації цієї мети передбачається розв`язання таких завдань:
1.Окреслити проблемне поле аналітичної філософії, її зв`язок з т.зв. “лінгвістичним поворотом” у філософії.
2.Розкрити специфіку аналітичної філософії як аналітичного руху і стилю філософування.
3.Проаналізувати теоретичні джерела і передумови виникнення аналітичної філософії.
4.Обгрунтувати статус аналітичної філософії як соціокультурного феномена.
5.Здійснити аналіз класичного і некласичного етапів в розвитку аналітичної філософії та її логічного і лінгвістичного напрямів.
6.З`ясувати причини суперечливого відношення аналітичної філософії до метафізики.
7.Продемонструвати евристичне значення принципів аналітично-філософського дослідження в гуманітарному пізнанні.
8.Розкрити світоглядно-методологічні засади аналітичної філософії науки і причини їх авторитету в науковому співтоваристві.
9.Виявити трансформацію аналітичної філософії в сучасних умовах та її інтеграцію з іншими філософськими течіями.

В процесі вивчення навчальної дисципліни “Аналітична філософія” студент має набути таких компетенцій:
Знати:
-особливості аналітичної філософії в аспекті її предметного поля, напрямів, методів філософування та функцій;
-соціокультурні, філософські, епістемні передумови виникнення аналітичної філософії та історичні етапи її розвитку;
-типологічну специфіку головних напрямів аналітичної філософії;
-характерні особливості аналітичної філософії на некласичному етапі її розвитку;
-причини суперечливого відношення аналітичної філософії до метафізики та гуманітарного пізнання;
-сутнісні ознаки аналітичного ідеалу науковості та його методологічний потенціал;
-статус аналітичної філософії в системі сучасних філософських і конкретнонаукових досліджень.
Розуміти:
-аналітичну філософію як соціокультурний і філософсько-епістемний феномен;
-системний характер передмов конституювання аналітичної філософії на початку ХХ ст.;
-причини утвердження аналітичної філософії як аналітичного руху і стилю мислення;
-підстави диференціації аналітичної філософії на логічний та лінгвістичний напрями у їх єдності та відмінності;
-сцієнтистсько-контекстуальні засади як негативного ставлення аналітичної філософії до метафізики та гуманітарного пізнання, так і реабілітація останніх;
-Особливості аналітичної філософії науки та причини її високого авторитету у науковому співтоваристві;
-іманентний потенціал аналітичної філософії як один з важливих чинників росту методологічної культури сучасних епістемних досліджень.
Уміти:
-визначити специфіку аналітичної філософії від споріднених з нею феноменології  та герменевтики;
-проаналізувати теоретичні джерела аналітичної філософії, її укоріненість у сцієнтистських і раціоналістичних традиціях філософування;
-чітко диференціювати логічний та лінгвістичний способи аналізу та їх епістемні можливості й наслідки;
-експлікувати негативні та позитивні наслідки неоднозначного відношення аналітичної філософії до метафізики;
-використовувати принципи аналітичного філософування у дослідженнях тих чи інших проблем;
-довести евристичне значення настанов аналітичної філософії науки для підвищення методологічної культури сучасних досліджень;
-продемонструвати інтегративну місію аналітичної філософії в сучасних міждисциплінарних дослідженнях.

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМ. 1. АНАЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ ТА ЇЇ РОЗВИТОК

НЕ 1.1. АНАЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ СУТНІСТЬ І РОЗВИТОК

Аналітична філософія як філософський і соціокультурний феномен. Мова як головний об`єкт і засіб аналітичного філософування. Широке і вузьке розуміння аналітичної філософії. Витоки і передумови виникнення аналітичної філософії. Поняття аналітичний рух і аналітичний стиль мислення. Критерії аналітичності філософування. Зв`язок аналітичної філософії з ідеями сцієнтизму та ідеалами науковості математики й природознавства. Аналітична філософія й позитивістська традиція. Аналітична філософія як метаметодологія.
Основні етапи розвитку аналітичної філософії: логічний атомізм, логічний позитивізм, лінгвістична філософія. Класична і некласична аналітична філософія, її логічний і лінгвістичний напрями. Прагматизація аналітичної філософії. Архітектоніка аналітичної філософії. Зв`язок аналітичної філософії з феноменологією, герменевтикою, структуралізмом, психоаналізом, прагматизмом, нео-постпозитивізмом. Криза і відродження аналітичної філософії. Основний зміст і напрями трансформації аналітичної філософії в сучасних умовах.

НЕ 1.2. ТЕОРЕТИЧНІ ДЖЕРЕЛА АНАЛІТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ
Г.Фреге: розробка ідей логіко-аналітичного аналізу. Логічне обгрунтування математики. Розробка проблем математичної логіки. Логічний аналіз мови.  Знак, референція, значення, смисл мовних висловлювань. Існування як логічна проблема. Теорія значення.
Б.Рассел: обгрунтування ідей логічного напряму аналітичної філософії. Критика неогегелівської філософії. Расселівський реалізм і плюралізм. Оцінка математичної логіки Д.Пеано. Вчення про зовнішні відношення. Основи теорії дескрипції. Семантичні і теоретико-множинні парадокси. Програма логіцизму. Концепція логічного атомізму. Ідея “атомарних фактів”. Судження “атомарні” і “молекулярні”. Структура світу: фізичний і логічний аспекти. Аналітична місія філософії.
Дж.Е.Мур: обгрунтування ідей лінгвістичного напряму аналітичної філософії. Критика емпіризму і об`єктивного ідеалізму. Неореалізм Мура. Проблема реальності: об`єкт як конструкція чуттєвих даних. Захист “здорового глузду”. Проблема аналізу вживання слів і мовних висловлювань. Гасло “чіткість та ясність”. Статус універсалій. Проблема віри та істини. Аналіз як завдання філософії.

НЕ 1.3. ЛОГІЧНИЙ НАПРЯМ АНАЛІТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ
Логіко-аналітична критика мови “раннього” Л.Вітгенштейна. Оцінка Вітгенштейном аналітичних ідей Мура, Фреге, Рассела. Кантівський критицизм стосовно мови в інтерпретації Вітгенштейна. Співвідношення онтології, мови, логіки та пізнання у праці Вітгенштейна “Логіко-філософський трактат”. Основні константи логічного аналізу: об`єкт, факт, реальність, символ, знак, стан справ, подія, знаки-імена, атомарні та молекулярні висловлювання. Проблема істинності. Антиметафізика “Трактату” і заперечення науковості філософського та гуманітарного знання. Сенс містичної компоненти “Трактату”. Філософія як “терапевтична” діяльність, її функції.
Розвиток расселівсько-вітгенштейнівської концепції логічного аналізу. Неопозитивістська і не-неопозитивістська інтерпретація “Трактату”. Застосування ідей “Трактату” до проблем моралі та політики. Дискусії про сутність логічного аналізу (Ч.Броуд, Дж.Віздом, Ф.Рамсей).

НЕ 1.4. ЛОГІКО-АНАЛІТИЧНІ ІДЕЇ НЕОПОЗИТИВІЗМУ ТА ЇХ ЕВОЛЮЦІЯ
Основний зміст дослідницької програми логічного позитивізму. Редукція філософії до логічного аналізу мови, науки і філософії. “Віденський гурток”: антиметафізичні настанови і принцип демаркації наукового і не-наукового знання. Емпіричний редукціонізм, структура знання, принцип верифікації. “Протокольні” висловлювання. Аналітичні і синтетичні судження, переосмислення їх природи. Проблема істинності та осмисленності висловлювань.
Принцип логічного конвенціоналізму. Р.Карнап: принцип терпимості, внутрішні і зоінішні питання теорії, фізикалізм та ідея уніфікованої мови науки.
Синтаксичний, семантичний та прагматичний аналізи.
Аналітично-філософські ідеї представників Львівсько-Варшавської школи неопозитивізму. Філософське значення семантичної концепції істини А.Тарського.
Аналітичні ідеї логічного позитивізму в контексті традицій британського емпіризму і американської філософії. Принцип фальсифікаціонізму К.Поппера.
Дискусії навколо головних ідей неопозитивізму, його криза і шляхи його подолання.

НЕ 1.5. ЛІНГВІСТИЧНИЙ НАПРЯМ АНАЛІТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ
Аналітично-філософська актуалізація проблем аналізу буденної мови. Єдність та відмінність логічного та лінгвістичного аналізу мови. Праця Л.Вітгенштейна “Філософські дослідження” – новий етап у розвитку аналітичної філософії. Переосмислення “пізнім” Вітгенштейном ідей “Трактату”, його розрив з логічним атомізмом. Антиесенціалістське спрямування “досліджень”. Аналізм мови як “форми життя”. Критика референціальної теорії значення. Контекстуальний аналіз мови і плюралізм методів аналізу. Поверхова і глибинна граматика. Логіка і мовленнєва діяльність. Концепція “мовних ігор” і “сімейних схожостей”. Проблема скептицизму і достовірності. Філософія як критика мови і “лінгвістична терапія”.
Розвиток ідей “Досліджень”. Райл Г.: аналітично-лінгвістична критика дуалізму душі і тіла (“міфа Декарта”), поєднання лінгвістичного аналізу з психологічним біхевіоризмом. Д.Остін: лінгвістичний аналіз буденної мови. Перформативні висловлювання, теорія “мовленнєвих” актів: локутивний, іллокутивний, перлокутивний акт. Д.Сьорл: теорія інтенціональних станів ментальності. Р.Хеар: концепція універсального прескриптивізму і аналіз моральних висловлювань.

ЗМ 2. НЕКЛАСИЧНА АНАЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

НЕ 2.1. НЕКЛАСИЧНИЙ ЕТАП РОЗВИТКУ АНАЛІТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ

Основні ознаки некласичного етапу розвитку аналітичної філософії та його хронологія. Зміна відношення аналітичної філософії до класичних традицій аналітичного філософування. Розширення предметного поля і змістовне збагачення методу аналізу. Критика позицій логіцизму.  Нова інтерпретація проблема співвідношення “аналітичне-синтетичне”, “емпіричне-теоретичне”. Теза Дюгема-Куайна. Посилення холістських і прагматистських моментів аналізу мови. Н.Хомський: когнітивна психологія і лінгвістика. Теорія трансформаційної породжуючої моделі мови. Д.Девідсон: позиція “аномального монізму”, “радикальна теорія інтерпретації”. Ідея “концептуальної системи” та її епістемно-аналітичне значення. Н.Гудмен: розробка проекту єдиної мови для опису структури світу; прагматичні настанови у виборі висхідних термінів опису світу; плюралізм як принцип дослідження онтологічних проблем.

НЕ 2.2. АНАЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ ТА МЕТАФІЗИКА
Від заперечення до визнання метафізики: два етапи в розвитку аналітичної філософії. Причини і смисл різного відношення аналітичної філософії до метафізики. Проблема істинності та осмисленності метафізичних висловлювань в логічному позитивізмі. Р.Карнап: доведення ненауковості метафізики на основі логічного аналізу мови. Л.Вітгенштейн: причини псевдопроблемност запитувань метафізики; метафізика як вираження “почуття життя”.
Обгрунтування осмисленості метафізики та її методологічної значущості. Концепція “дескриптивної метафізики” П.Стросона, його вчення про “індивідуалії”. Мовно-метафізичні картини світу, їх плюралізм. Метафізика як передумова і неявне знання конкретнонаукових досліджень, її евристичний потенціал. Метафізика в контексті сучасної філософії науки.

НЕ 2.3. АНАЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ І ГУМАНІТАРНЕ ПІЗНАННЯ
“Лінгвістичний поворот” у філософії як передумова філософсько-аналітичних досліджень епістемно-гуманітарних проблем. Особливості аналітично-філософської парадигми гуманітаристики: методологічний нормативізм і ціннісно-смислова специфіка гуманітарного пізнання. Тенденція зближення аналітично-філософських і феноменологічно-герменевтичних досліджень проблем пізнання історії та культури.
Неопозитивізм і проблема науковості гуманітарного знання. Неопозитивістсько-емпірицистський методологічний редукціонізм і проблема його реалізації в “науках про дух”. Застосування норм науковості точних наук до проблем моралі. Інтерпретація відношення “пояснення-розуміння”. Проблема реалізації гіпотетико-дедуктивної моделі пояснення в історичному пізнанні (К.Гемпель, П.Оппенгейм) та дискусії з цього приводу. “Практичний силогізм” як засіб осягнення мотиваційно-смислових аспектів людських діянь. Аналітична філософія історії А.Данто. Принципи наукової раціональності у розв`язанні гуманітарних проблем в контексті аналітичної філософії (Х.Патнем, Р.Рорті).

НЕ 2.4. АНАЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ НАУКИ
Особливості аналітичної філософії науки, тенденції до її ототожнення з філософією науки в цілому. Причини респектабельності аналітичної філософії науки. Філософський аналіз наукового знання як одна з головних проблем аналітичної філософії. Логізація наукового знання (Г.Фреге, Б.Рассел, “ранній” Л.Вітгенштейн). Проблема емпіричного обгрунтування наукового знання в логічному позитивізмі: фактуалізм, індуктивізм, верифікаціонізм, контекст обгрунтування, фізикалізм. Постпозитивістсько-аналітична концепція науки: фактуалізм, дедуктивізм, фальсифікаціонізм, контекст відкриття. Партикуляризм Р.Карнапа і холізм В.Куайна: проблема емпіричної бази логіко-математичних наук і природознавства. Інтерпретація наукової теорії як однієї з “форм життя” (Л.Вітгенштейн, В.Куайн). Історицистсько-аналітична філософія науки (Т.Кун, І.Лакатос, П.Фейєрабенд та ін.). Науково-аналітичний реалізм. Критика “метафізичного” реалізму і концепція реалізму з “людським лицем” (Х.Патнем). Інтерпретація проблем розуміння, пояснення і наукової раціональності.

НЕ 2.5. АНАЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Позитивне відношення до філософсько-аналітичних традицій. Подолання кризи аналітичної філософії, її відмова від методичного радикалізму і посилення методологічної сторони. Підвищення уваги до метафізичних засад аналізу і його універсалізація як епістемного засобу. Застосування методу аналізу до проблем онтології, епістемології, аксіології, права, моралі, науки, культури, штучного інтелекту, відношення духовного і тілесного, психічного і фізіологічного.
Взаємодія аналітичної філософії з феноменологією, герменевтикою, психоаналізом, екзистенціалізмом, прагматизмом, постпозитивізмом. Актуалізація проблем смислу, інтерпретації, розуміння і використання у їх розв`язанні аналітичних засобів.
Ріст уваги аналітичної філософії до новітніх досягнень науки.
Проблема свідомості в концепції елімінативізму: “елімінативний матеріалізм” П.Черчленда, “інтенціональна позиція” Д.Деннета, “перевідкриття свідомості” Д.Сьорла, концептуальний аналіз Е.Кенні.
Критична оцінка аналітичної філософії (Н.Решер, Р.Рорті).
Методологічне значення аналітичної філософії в міждисциплінарних дослідженнях.
Перелік джерел, які пропонуються для засвоєння курсу

1.Аналитическая философия в ХХ веке. Материалы «круглого стола» // Вопросы философии. 1988, №8, с.
2.Аналитическая философия и рационализм ХХ века // Философия. / под ред Губина В.Д. и др. – М., 1997, с.345-361.
3.Аналитическая философия // Канке В.А. Основные философские направления и концепции науки. Итоги ХХ столетия. – М., 2000, с.124-150.
4.Аналітична філософія. Методичні рекомендації / Укл. Починок Б.В. – Чернівці, ЧНУ. 2005, с.32-38.
5.Аналитическая философия // Современная западная философия. Словарь. – М., 1991, с.16-21.
6.Аналитическая философия // Современный философский словарь. – М., 1998, с.36-41.
7.Айер А.Д. Язык, истина и логика // Аналитическая философия: Избр. тексты. – М., 1993, с.50-66.
8.Апель К.-О. Трансформация философии. – М., 2001, с.23-60, 193-236.
9.Армстронг Д. Материалистическая теория сознания // Аналитическая философия: Избр. тексты. – М., 1993, с.121-131.
10.Бугров В.А. Джордж Едвард Мур і аналітична філософія ХХ століття // Вісник Київ. ун-та імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. Вип. 28. – К., 1998, с.8-9.
11.Вайсман Ф. Витгенштейн и Венский кружок // Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с.44-68.
12.Вітгенштейн Л. Логіко-філософський трактат. Філософські дослідження. – К., 1995, с.8-86, 90-310.
13.Витгенштейн Л. О достоверности // Вопросы философии. 1991, №2, с.67-80.
14.Витгенштейн Л. // Современная западная философия. Словарь. – М., 1991, с.61-62.
15.Гемпель К. Мотивы и «охватывающие» законы в историческом объяснении // Философия и методология науки. – М., 1977, с.72-94.
16.Грязнов А.Ф. Аналитическая философия: проблемы и дискуссии последних лет // Вопросы философии. 1997, №9.
17.Грязнов А.Ф. Вступительная статья // Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с.5-16.
18.Грязнов А.Ф. К публикации // Аналитическая философия: Избр. тексты. – М., 1993, с.4-10.
19.Грязнов А.Ф. Философия языка // Философия: Запад – Россия – Восток. – СПб., 1994, с.374-391.
20.Даммит М. Истина // Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с.191-212.
21.Данто А. Аналитическая философия истории. – М., 2002, с.194-220.
22.Девятова С.В., Купцов В.И. Особенности процесса научного познания // Философия и методология науки. – М., 1996, с.172-201.
23.Деннет Д. Онтологическая проблема сознания // Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998.
24.Дэвидсон Д. Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с. 131-144, 343-359.
25.Дэвидсон Д. Истина и интерпретация. – М., 2003, с.336-383.
26.Дэвидсон Д. Коммуникация и конвенция // Метафизические исследования. – СПб., 1999, с.171-185.
27.Дэвидсон Д. Об идее концептуальной системы // Аналитическая философия: Избр. тексты. – М., 1993, с.144-159.
28.Канке В.А. Основные философские направления и концепции науки. Итоги ХХ столетия. – М., 2000, с.124-131, 131-151, 162-169.
29. Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка // Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с.69-89.
30.Кирющенко В., Колопотин М. Джон Остин, аналитическая философия и язык как социальное явление // Остин Д. Три способа пролить чернила: Философские работы. – СПб., 2006, с.5-19.
31.Козлова М.С. Витгенштейн: новый образ философии // Вопросы философии. 2001, №7
32.Козлова М.С. Витгенштейн: особый подход к философии // Вопросы философии. 1998, №4, с.42-49.
33.Козлова М.С. Современная лингвистическая философия: проблемы и методы //Проблемы и противоречия современной буржуазной философии 60-70-х годов. – М., 1983, с.160-201.
34.Концепции научной рациональности // Современная философия науки. – М., 1996, с.199-342.
35.Крафт В. Венский кружок. Возникновение неопозитивизма. – М., 2003, с.53-203.
36.Куайн У. Вещи и их место в теориях // Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с.322-342.
37.Куайн У. Онтологическая относительность // Современная философия науки. – М., 1996, с. 40-60.
38.Куайн У. Слово и объект // Новое в зарубежной лингвистике. – М., 1986, с.24-98.
39.Ланин Д.А. Витгенштейн и вопрос о реальности языка // Метафизические исследования. Вып.11.- СПб., 1991, с.46-58.
40.Лекторский В.А. Л. Витгенштейн и некоторые традиции отечественной мысли // Вопросы философии. 1998, №5, с.23-28.
41.Логико-философский трактат // Современная западная философия. Словарь. – М., 1991, с.160-161.
42.Логический семантизм Г.Фреге, логический атомизм Б.Рассела и аналитическая философия Л.Витгенштейна // История современной зарубежной философии. – СПб., 1997, с.207-221.
43.Малкольм Н. Мур и обыденный язык // Аналитическая философия. Избр. тексты. – М., 1993, с.84-99.
44.Марков Б.В. Философия языка // Метафизические исследования. Вып.11. – СПб., 1991, с.9-45.
45.Метафизика // Современная западная философия. Словарь – М., 1991, с.181-185.
46.Мудрагей В.И. Концепция «унифицированной науки» в логическом позитивизме // Позитивизм и наука. – М., 1975, с.131-159.
47.Мур Дж.Э. Защита здравого смысла //Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с.130-154.
48.Мур Дж.Э. Доказательство внешнего мира // Аналитическая философия. Избр. тексты. – М., 1993, с.66-84.
49.Никифоров А.Л. Философия науки в ХХ в. // История философии: Запад – Россия – Восток. – М., 1999, с.350-373.
50. Никифоров А.Л. Философия науки: История и методология. – М., 1998, с.14-45, 127-130, 172-189.
51. Никоненко С.В. Английская философия ХХ века. – СПб., 2003, с.242-246, 255-260, 324-361, 449-454.
52.Никоненко С.В. Английская философия ХХ века. – СПб., 2003, с.362-436, 505-567.
53.Остин Дж. Значение слова // Аналитическая философия: Избр. тексты. – М., 1993, с.105-121.
54.Патнэм Х. Разум, истина и история. – М., 2002, с.171-230, 262-280.
55.Патнэм Х. Почему существуют философы? // Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с.495-509.
56.Подлишевский О.А. Методология исследования языка в логическом позитивизме // Позитивизм и наука. – М., 1975, с.160-190.
57.Рамсей Ф. Философия // Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с.38-43.
58.Рассел Б. Логический атомизм // Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с.17-37.
59.Рассел Б. Мое философское развитие // Аналитическая философия. Избр. тексты. – М., 1993, с.11-27.
60.Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – Т.4. – СПб., 1997, с.467-470, 473-478.
61.Решер Н. Взлеты и падения аналитической философии // Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с.454-465.
62.Рорти Р. Американская философия сегодня // Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с.433-453.
63.Рорти Р. Философия и зеркало природы. – Новосибирск. 1997, с.264-292.
64.Руднев В. Божественный Людвиг. – М., 2002, с.97-107.
65.Руднев В.П. Витгенштейн и ХХ век // Вопросы философии. 1998, №5, с.37-48.
66.Серл Дж. Рациональность в действии. – М., 2004, с.264-294.
67.Скирбек Г., Гилье Н. История философии. – М., 2003, с.721-729.
68.Смирнова Е.Д. Логика и «строительные леса» мира. Необычный мир «Трактата» Л.Витгенштейна // Вопросы философии. 1998, №5, с.62-67.
69.Современная западная философия. Словарь. – М., 1991, с.16-21, 58-59, 98-99, 101, 144-145,202-203, 252-253.
70.Сокулер З.А. «Жизнь и мир суть одно»: философия, логика и этика в «Логико-философском трактате» // Вопросы философии. 1998, №5, с.68-79.
71.Страуд Б. Аналитическая философия и метафизика // Аналитическая философия: Избр. тексты. – М., 1993, с.159-175, 510-525.
72.Тарский А. Семантическая концепция истины и основания семантики // Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с.90-129.
73.Философия науки. – М.,- Ростов –н/Д. 2005, с.235-261.

Викладацький склад

ПОЧИНОК БОРИС ВІТАЛІЙОВИЧ – к.філос.н., доцент кафедри філософії (лекції), ЗАДУБРІВСЬКА ОРИСЯ МІРЧІВНА – к.філос.н., Ат кафедри філософії (семінарські заняття).

Методика викладання та методи навчання
Методи навчання: лекції, семінарські заняття, групові та індивідуальні консультації.

Методичне забезпечення: навчальна та робоча програми навчальної дисципліни; опорні конспекти лекцій, комплекс навчально-методичного забезпечення, електронний навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни;, навчально-методична, першоджерельна література з навчальної дисципліни.
Оцінювання

Методи контролю: усне опитування, індивідуальна співбесіда, розгляд проблемних питань, поточні контрольні роботи, поточні тестові завдання, термінологічний диктант, письмові завдання (есе, резюме т.ін.), практичні завдання, аналіз першоджерел, захист практичних завдань, захист індивідуального навчально-дослідного завдання, виконання індивідуального науково-творчого завдання.

Засоби діагностики: перелік питань для контролю та самоперевірки завдань самостійної роботи, перелік питань для контролю та самоперевірки знань зі Змістових модулів (перелік питань до модульних контрольних робіт) з дисципліни, перелік питань до Модуль-контролю (залік, іспит).

Форми контролю: Поточний контроль: усна відповідь на семінарському занятті, доповідь, доповнення, участь у дискусії, додаткове питання, захист рефератів, опрацювання першоджерельної літератури, написання есе, твору-роздуму, проблемного завдання, письмових завдань, резюме; розв’язування тестових завдань та термінологічний диктант; модульна контрольна робота, підсумкова перевірка конспектів першоджерел. Підсумковий: модульна контрольна робота (І модуль, ІІ модуль); залік.

До списку дисциплін
Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmasterУі@ Јўchnu.edu.ua
 © 1999-2010 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.