ќновлено
2019-05-15
14:34

Ќавчальн≥ дисципл≥ни

Ќазва дисципл≥ни: јнал≥тична ф≥лософ≥€Ўифр дисципл≥ни: 7.02.03.01
ƒо списку дисципл≥н
«агальний опис дисципл≥ни
јнал≥тична ф≥лософ≥€ – один з пров≥дних ф≥лософських напр€м≥в останнього стол≥тт€, €кий об`ЇднуЇ р≥зн≥ теч≥њ, що дотримуютьс€ принцип≥в рац≥онал≥зму ≥ норм науковост≥ точних наук. Ќин≥ досл≥дницьк≥ настанови анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ все б≥льше освоюютьс€ науковим сп≥втовариством, вони стають дом≥нуючими в систем≥ засоб≥в м≥ждисципл≥нарних досл≥джень, спри€ючи ≥нтегративним процесам в науц≥ ≥ ф≥лософ≥њ. ѕроте в наш≥й крањн≥ досл≥дженн€ проблемного пол€ анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ розпочалос€ лише в останн≥ 2-3 дес€тил≥тт€, а в навчальн≥й л≥тератур≥ з ф≥лософ≥њ про нењ й дос≥ майже не згадуЇтьс€. « урахуванн€м цього при вивченн≥ даного курсу ставитьс€ мета висв≥тлити широке коло питань, що стосуЇтьс€ генези, сутност≥ та функц≥й анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ, њњ впливу на р≥ст методолог≥чноњ культури ф≥лософських ≥ конкретнонаукових досл≥джень. ƒл€ реал≥зац≥њ ц≥Їњ мети передбачаЇтьс€ розв`€занн€ таких завдань:
1.ќкреслити проблемне поле анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ, њњ зв`€зок з т.зв. “л≥нгв≥стичним поворотом” у ф≥лософ≥њ.
2.–озкрити специф≥ку анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ €к анал≥тичного руху ≥ стилю ф≥лософуванн€.
3.ѕроанал≥зувати теоретичн≥ джерела ≥ передумови виникненн€ анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ.
4.ќбгрунтувати статус анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ €к соц≥окультурного феномена.
5.«д≥йснити анал≥з класичного ≥ некласичного етап≥в в розвитку анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ та њњ лог≥чного ≥ л≥нгв≥стичного напр€м≥в.
6.«`€сувати причини суперечливого в≥дношенн€ анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ до метаф≥зики.
7.ѕродемонструвати евристичне значенн€ принцип≥в анал≥тично-ф≥лософського досл≥дженн€ в гуман≥тарному п≥знанн≥.
8.–озкрити св≥тогл€дно-методолог≥чн≥ засади анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ науки ≥ причини њх авторитету в науковому сп≥втовариств≥.
9.¬и€вити трансформац≥ю анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ в сучасних умовах та њњ ≥нтеграц≥ю з ≥ншими ф≥лософськими теч≥€ми.

¬ процес≥ вивченн€ навчальноњ дисципл≥ни “јнал≥тична ф≥лософ≥€” студент маЇ набути таких компетенц≥й:
«нати:
-особливост≥ анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ в аспект≥ њњ предметного пол€, напр€м≥в, метод≥в ф≥лософуванн€ та функц≥й;
-соц≥окультурн≥, ф≥лософськ≥, еп≥стемн≥ передумови виникненн€ анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ та ≥сторичн≥ етапи њњ розвитку;
-типолог≥чну специф≥ку головних напр€м≥в анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ;
-характерн≥ особливост≥ анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ на некласичному етап≥ њњ розвитку;
-причини суперечливого в≥дношенн€ анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ до метаф≥зики та гуман≥тарного п≥знанн€;
-сутн≥сн≥ ознаки анал≥тичного ≥деалу науковост≥ та його методолог≥чний потенц≥ал;
-статус анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ в систем≥ сучасних ф≥лософських ≥ конкретнонаукових досл≥джень.
–озум≥ти:
-анал≥тичну ф≥лософ≥ю €к соц≥окультурний ≥ ф≥лософсько-еп≥стемний феномен;
-системний характер передмов конституюванн€ анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ на початку ’’ ст.;
-причини утвердженн€ анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ €к анал≥тичного руху ≥ стилю мисленн€;
-п≥дстави диференц≥ац≥њ анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ на лог≥чний та л≥нгв≥стичний напр€ми у њх Їдност≥ та в≥дм≥нност≥;
-сц≥Їнтистсько-контекстуальн≥ засади €к негативного ставленн€ анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ до метаф≥зики та гуман≥тарного п≥знанн€, так ≥ реаб≥л≥тац≥€ останн≥х;
-ќсобливост≥ анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ науки та причини њњ високого авторитету у науковому сп≥втовариств≥;
-≥манентний потенц≥ал анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ €к один з важливих чинник≥в росту методолог≥чноњ культури сучасних еп≥стемних досл≥джень.
”м≥ти:
-визначити специф≥ку анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ в≥д спор≥днених з нею феноменолог≥њ  та герменевтики;
-проанал≥зувати теоретичн≥ джерела анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ, њњ укор≥нен≥сть у сц≥Їнтистських ≥ рац≥онал≥стичних традиц≥€х ф≥лософуванн€;
-ч≥тко диференц≥ювати лог≥чний та л≥нгв≥стичний способи анал≥зу та њх еп≥стемн≥ можливост≥ й насл≥дки;
-експл≥кувати негативн≥ та позитивн≥ насл≥дки неоднозначного в≥дношенн€ анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ до метаф≥зики;
-використовувати принципи анал≥тичного ф≥лософуванн€ у досл≥дженн€х тих чи ≥нших проблем;
-довести евристичне значенн€ настанов анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ науки дл€ п≥двищенн€ методолог≥чноњ культури сучасних досл≥джень;
-продемонструвати ≥нтегративну м≥с≥ю анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ в сучасних м≥ждисципл≥нарних досл≥дженн€х.

«ћ≤—“ ƒ»—÷»ѕЋ≤Ќ»

«ћ. 1. јЌјЋ≤“»„Ќј ‘≤Ћќ—ќ‘≤я “ј ѓѓ –ќ«¬»“ќ 

Ќ≈ 1.1. јЌјЋ≤“»„Ќј ‘≤Ћќ—ќ‘≤я, ѓѓ —”“Ќ≤—“№ ≤ –ќ«¬»“ќ 

јнал≥тична ф≥лософ≥€ €к ф≥лософський ≥ соц≥окультурний феномен. ћова €к головний об`Їкт ≥ зас≥б анал≥тичного ф≥лософуванн€. Ўироке ≥ вузьке розум≥нн€ анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ. ¬итоки ≥ передумови виникненн€ анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ. ѕон€тт€ анал≥тичний рух ≥ анал≥тичний стиль мисленн€.  ритер≥њ анал≥тичност≥ ф≥лософуванн€. «в`€зок анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ з ≥де€ми сц≥Їнтизму та ≥деалами науковост≥ математики й природознавства. јнал≥тична ф≥лософ≥€ й позитив≥стська традиц≥€. јнал≥тична ф≥лософ≥€ €к метаметодолог≥€.
ќсновн≥ етапи розвитку анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ: лог≥чний атом≥зм, лог≥чний позитив≥зм, л≥нгв≥стична ф≥лософ≥€.  ласична ≥ некласична анал≥тична ф≥лософ≥€, њњ лог≥чний ≥ л≥нгв≥стичний напр€ми. ѕрагматизац≥€ анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ. јрх≥тектон≥ка анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ. «в`€зок анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ з феноменолог≥Їю, герменевтикою, структурал≥змом, психоанал≥зом, прагматизмом, нео-постпозитив≥змом.  риза ≥ в≥дродженн€ анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ. ќсновний зм≥ст ≥ напр€ми трансформац≥њ анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ в сучасних умовах.

Ќ≈ 1.2. “≈ќ–≈“»„Ќ≤ ƒ∆≈–≈Ћј јЌјЋ≤“»„Ќќѓ ‘≤Ћќ—ќ‘≤ѓ
√.‘реге: розробка ≥дей лог≥ко-анал≥тичного анал≥зу. Ћог≥чне обгрунтуванн€ математики. –озробка проблем математичноњ лог≥ки. Ћог≥чний анал≥з мови.  «нак, референц≥€, значенн€, смисл мовних висловлювань. ≤снуванн€ €к лог≥чна проблема. “еор≥€ значенн€.
Ѕ.–ассел: обгрунтуванн€ ≥дей лог≥чного напр€му анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ.  ритика неогегел≥вськоњ ф≥лософ≥њ. –ассел≥вський реал≥зм ≥ плюрал≥зм. ќц≥нка математичноњ лог≥ки ƒ.ѕеано. ¬ченн€ про зовн≥шн≥ в≥дношенн€. ќснови теор≥њ дескрипц≥њ. —емантичн≥ ≥ теоретико-множинн≥ парадокси. ѕрограма лог≥цизму.  онцепц≥€ лог≥чного атом≥зму. ≤де€ “атомарних факт≥в”. —удженн€ “атомарн≥” ≥ “молекул€рн≥”. —труктура св≥ту: ф≥зичний ≥ лог≥чний аспекти. јнал≥тична м≥с≥€ ф≥лософ≥њ.
ƒж.≈.ћур: обгрунтуванн€ ≥дей л≥нгв≥стичного напр€му анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ.  ритика емп≥ризму ≥ об`Їктивного ≥деал≥зму. Ќеореал≥зм ћура. ѕроблема реальност≥: об`Їкт €к конструкц≥€ чуттЇвих даних. «ахист “здорового глузду”. ѕроблема анал≥зу вживанн€ сл≥в ≥ мовних висловлювань. √асло “ч≥тк≥сть та €сн≥сть”. —татус ун≥версал≥й. ѕроблема в≥ри та ≥стини. јнал≥з €к завданн€ ф≥лософ≥њ.

Ќ≈ 1.3. Ћќ√≤„Ќ»… Ќјѕ–яћ јЌјЋ≤“»„Ќќѓ ‘≤Ћќ—ќ‘≤ѓ
Ћог≥ко-анал≥тична критика мови “раннього” Ћ.¬≥тгенштейна. ќц≥нка ¬≥тгенштейном анал≥тичних ≥дей ћура, ‘реге, –ассела.  ант≥вський критицизм стосовно мови в ≥нтерпретац≥њ ¬≥тгенштейна. —п≥вв≥дношенн€ онтолог≥њ, мови, лог≥ки та п≥знанн€ у прац≥ ¬≥тгенштейна “Ћог≥ко-ф≥лософський трактат”. ќсновн≥ константи лог≥чного анал≥зу: об`Їкт, факт, реальн≥сть, символ, знак, стан справ, под≥€, знаки-≥мена, атомарн≥ та молекул€рн≥ висловлюванн€. ѕроблема ≥стинност≥. јнтиметаф≥зика ““рактату” ≥ запереченн€ науковост≥ ф≥лософського та гуман≥тарного знанн€. —енс м≥стичноњ компоненти ““рактату”. ‘≥лософ≥€ €к “терапевтична” д≥€льн≥сть, њњ функц≥њ.
–озвиток рассел≥всько-в≥тгенштейн≥вськоњ концепц≥њ лог≥чного анал≥зу. Ќеопозитив≥стська ≥ не-неопозитив≥стська ≥нтерпретац≥€ ““рактату”. «астосуванн€ ≥дей ““рактату” до проблем морал≥ та пол≥тики. ƒискус≥њ про сутн≥сть лог≥чного анал≥зу („.Ѕроуд, ƒж.¬≥здом, ‘.–амсей).

Ќ≈ 1.4. Ћќ√≤ ќ-јЌјЋ≤“»„Ќ≤ ≤ƒ≈ѓ Ќ≈ќѕќ«»“»¬≤«ћ” “ј ѓ’ ≈¬ќЋё÷≤я
ќсновний зм≥ст досл≥дницькоњ програми лог≥чного позитив≥зму. –едукц≥€ ф≥лософ≥њ до лог≥чного анал≥зу мови, науки ≥ ф≥лософ≥њ. “¬≥денський гурток”: антиметаф≥зичн≥ настанови ≥ принцип демаркац≥њ наукового ≥ не-наукового знанн€. ≈мп≥ричний редукц≥он≥зм, структура знанн€, принцип вериф≥кац≥њ. “ѕротокольн≥” висловлюванн€. јнал≥тичн≥ ≥ синтетичн≥ судженн€, переосмисленн€ њх природи. ѕроблема ≥стинност≥ та осмисленност≥ висловлювань.
ѕринцип лог≥чного конвенц≥онал≥зму. –. арнап: принцип терпимост≥, внутр≥шн≥ ≥ зо≥н≥шн≥ питанн€ теор≥њ, ф≥зикал≥зм та ≥де€ ун≥ф≥кованоњ мови науки.
—интаксичний, семантичний та прагматичний анал≥зи.
јнал≥тично-ф≥лософськ≥ ≥дењ представник≥в Ћьв≥всько-¬аршавськоњ школи неопозитив≥зму. ‘≥лософське значенн€ семантичноњ концепц≥њ ≥стини ј.“арського.
јнал≥тичн≥ ≥дењ лог≥чного позитив≥зму в контекст≥ традиц≥й британського емп≥ризму ≥ американськоњ ф≥лософ≥њ. ѕринцип фальсиф≥кац≥он≥зму  .ѕоппера.
ƒискус≥њ навколо головних ≥дей неопозитив≥зму, його криза ≥ шл€хи його подоланн€.

Ќ≈ 1.5. Ћ≤Ќ√¬≤—“»„Ќ»… Ќјѕ–яћ јЌјЋ≤“»„Ќќѓ ‘≤Ћќ—ќ‘≤ѓ
јнал≥тично-ф≥лософська актуал≥зац≥€ проблем анал≥зу буденноњ мови. ™дн≥сть та в≥дм≥нн≥сть лог≥чного та л≥нгв≥стичного анал≥зу мови. ѕрац€ Ћ.¬≥тгенштейна “‘≥лософськ≥ досл≥дженн€” – новий етап у розвитку анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ. ѕереосмисленн€ “п≥зн≥м” ¬≥тгенштейном ≥дей ““рактату”, його розрив з лог≥чним атом≥змом. јнтиесенц≥ал≥стське спр€муванн€ “досл≥джень”. јнал≥зм мови €к “форми житт€”.  ритика референц≥альноњ теор≥њ значенн€.  онтекстуальний анал≥з мови ≥ плюрал≥зм метод≥в анал≥зу. ѕоверхова ≥ глибинна граматика. Ћог≥ка ≥ мовленнЇва д≥€льн≥сть.  онцепц≥€ “мовних ≥гор” ≥ “с≥мейних схожостей”. ѕроблема скептицизму ≥ достов≥рност≥. ‘≥лософ≥€ €к критика мови ≥ “л≥нгв≥стична терап≥€”.
–озвиток ≥дей “ƒосл≥джень”. –айл √.: анал≥тично-л≥нгв≥стична критика дуал≥зму душ≥ ≥ т≥ла (“м≥фа ƒекарта”), поЇднанн€ л≥нгв≥стичного анал≥зу з психолог≥чним б≥хев≥оризмом. ƒ.ќст≥н: л≥нгв≥стичний анал≥з буденноњ мови. ѕерформативн≥ висловлюванн€, теор≥€ “мовленнЇвих” акт≥в: локутивний, ≥ллокутивний, перлокутивний акт. ƒ.—ьорл: теор≥€ ≥нтенц≥ональних стан≥в ментальност≥. –.’еар: концепц≥€ ун≥версального прескриптив≥зму ≥ анал≥з моральних висловлювань.

«ћ 2. Ќ≈ Ћј—»„Ќј јЌјЋ≤“»„Ќј ‘≤Ћќ—ќ‘≤я

Ќ≈ 2.1. Ќ≈ Ћј—»„Ќ»… ≈“јѕ –ќ«¬»“ ” јЌјЋ≤“»„Ќќѓ ‘≤Ћќ—ќ‘≤ѓ

ќсновн≥ ознаки некласичного етапу розвитку анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ та його хронолог≥€. «м≥на в≥дношенн€ анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ до класичних традиц≥й анал≥тичного ф≥лософуванн€. –озширенн€ предметного пол€ ≥ зм≥стовне збагаченн€ методу анал≥зу.  ритика позиц≥й лог≥цизму.  Ќова ≥нтерпретац≥€ проблема сп≥вв≥дношенн€ “анал≥тичне-синтетичне”, “емп≥ричне-теоретичне”. “еза ƒюгема- уайна. ѕосиленн€ хол≥стських ≥ прагматистських момент≥в анал≥зу мови. Ќ.’омський: когн≥тивна психолог≥€ ≥ л≥нгв≥стика. “еор≥€ трансформац≥йноњ породжуючоњ модел≥ мови. ƒ.ƒев≥дсон: позиц≥€ “аномального мон≥зму”, “радикальна теор≥€ ≥нтерпретац≥њ”. ≤де€ “концептуальноњ системи” та њњ еп≥стемно-анал≥тичне значенн€. Ќ.√удмен: розробка проекту Їдиноњ мови дл€ опису структури св≥ту; прагматичн≥ настанови у вибор≥ висх≥дних терм≥н≥в опису св≥ту; плюрал≥зм €к принцип досл≥дженн€ онтолог≥чних проблем.

Ќ≈ 2.2. јЌјЋ≤“»„Ќј ‘≤Ћќ—ќ‘≤я “ј ћ≈“ј‘≤«» ј
¬≥д запереченн€ до визнанн€ метаф≥зики: два етапи в розвитку анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ. ѕричини ≥ смисл р≥зного в≥дношенн€ анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ до метаф≥зики. ѕроблема ≥стинност≥ та осмисленност≥ метаф≥зичних висловлювань в лог≥чному позитив≥зм≥. –. арнап: доведенн€ ненауковост≥ метаф≥зики на основ≥ лог≥чного анал≥зу мови. Ћ.¬≥тгенштейн: причини псевдопроблемност запитувань метаф≥зики; метаф≥зика €к вираженн€ “почутт€ житт€”.
ќбгрунтуванн€ осмисленост≥ метаф≥зики та њњ методолог≥чноњ значущост≥.  онцепц≥€ “дескриптивноњ метаф≥зики” ѕ.—тросона, його вченн€ про “≥ндив≥дуал≥њ”. ћовно-метаф≥зичн≥ картини св≥ту, њх плюрал≥зм. ћетаф≥зика €к передумова ≥ не€вне знанн€ конкретнонаукових досл≥джень, њњ евристичний потенц≥ал. ћетаф≥зика в контекст≥ сучасноњ ф≥лософ≥њ науки.

Ќ≈ 2.3. јЌјЋ≤“»„Ќј ‘≤Ћќ—ќ‘≤я ≤ √”ћјЌ≤“ј–Ќ≈ ѕ≤«ЌјЌЌя
“Ћ≥нгв≥стичний поворот” у ф≥лософ≥њ €к передумова ф≥лософсько-анал≥тичних досл≥джень еп≥стемно-гуман≥тарних проблем. ќсобливост≥ анал≥тично-ф≥лософськоњ парадигми гуман≥таристики: методолог≥чний норматив≥зм ≥ ц≥нн≥сно-смислова специф≥ка гуман≥тарного п≥знанн€. “енденц≥€ зближенн€ анал≥тично-ф≥лософських ≥ феноменолог≥чно-герменевтичних досл≥джень проблем п≥знанн€ ≥стор≥њ та культури.
Ќеопозитив≥зм ≥ проблема науковост≥ гуман≥тарного знанн€. Ќеопозитив≥стсько-емп≥рицистський методолог≥чний редукц≥он≥зм ≥ проблема його реал≥зац≥њ в “науках про дух”. «астосуванн€ норм науковост≥ точних наук до проблем морал≥. ≤нтерпретац≥€ в≥дношенн€ “по€сненн€-розум≥нн€”. ѕроблема реал≥зац≥њ г≥потетико-дедуктивноњ модел≥ по€сненн€ в ≥сторичному п≥знанн≥ ( .√емпель, ѕ.ќппенгейм) та дискус≥њ з цього приводу. “ѕрактичний силог≥зм” €к зас≥б ос€гненн€ мотивац≥йно-смислових аспект≥в людських д≥€нь. јнал≥тична ф≥лософ≥€ ≥стор≥њ ј.ƒанто. ѕринципи науковоњ рац≥ональност≥ у розв`€занн≥ гуман≥тарних проблем в контекст≥ анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ (’.ѕатнем, –.–орт≥).

Ќ≈ 2.4. јЌјЋ≤“»„Ќј ‘≤Ћќ—ќ‘≤я Ќј” »
ќсобливост≥ анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ науки, тенденц≥њ до њњ ототожненн€ з ф≥лософ≥Їю науки в ц≥лому. ѕричини респектабельност≥ анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ науки. ‘≥лософський анал≥з наукового знанн€ €к одна з головних проблем анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ. Ћог≥зац≥€ наукового знанн€ (√.‘реге, Ѕ.–ассел, “ранн≥й” Ћ.¬≥тгенштейн). ѕроблема емп≥ричного обгрунтуванн€ наукового знанн€ в лог≥чному позитив≥зм≥: фактуал≥зм, ≥ндуктив≥зм, вериф≥кац≥он≥зм, контекст обгрунтуванн€, ф≥зикал≥зм. ѕостпозитив≥стсько-анал≥тична концепц≥€ науки: фактуал≥зм, дедуктив≥зм, фальсиф≥кац≥он≥зм, контекст в≥дкритт€. ѕартикул€ризм –. арнапа ≥ хол≥зм ¬. уайна: проблема емп≥ричноњ бази лог≥ко-математичних наук ≥ природознавства. ≤нтерпретац≥€ науковоњ теор≥њ €к одн≥Їњ з “форм житт€” (Ћ.¬≥тгенштейн, ¬. уайн). ≤сторицистсько-анал≥тична ф≥лософ≥€ науки (“. ун, ≤.Ћакатос, ѕ.‘ейЇрабенд та ≥н.). Ќауково-анал≥тичний реал≥зм.  ритика “метаф≥зичного” реал≥зму ≥ концепц≥€ реал≥зму з “людським лицем” (’.ѕатнем). ≤нтерпретац≥€ проблем розум≥нн€, по€сненн€ ≥ науковоњ рац≥ональност≥.

Ќ≈ 2.5. јЌјЋ≤“»„Ќј ‘≤Ћќ—ќ‘≤я ¬ —”„ј—Ќ»’ ”ћќ¬ј’
ѕозитивне в≥дношенн€ до ф≥лософсько-анал≥тичних традиц≥й. ѕодоланн€ кризи анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ, њњ в≥дмова в≥д методичного радикал≥зму ≥ посиленн€ методолог≥чноњ сторони. ѕ≥двищенн€ уваги до метаф≥зичних засад анал≥зу ≥ його ун≥версал≥зац≥€ €к еп≥стемного засобу. «астосуванн€ методу анал≥зу до проблем онтолог≥њ, еп≥стемолог≥њ, акс≥олог≥њ, права, морал≥, науки, культури, штучного ≥нтелекту, в≥дношенн€ духовного ≥ т≥лесного, псих≥чного ≥ ф≥з≥олог≥чного.
¬заЇмод≥€ анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ з феноменолог≥Їю, герменевтикою, психоанал≥зом, екзистенц≥ал≥змом, прагматизмом, постпозитив≥змом. јктуал≥зац≥€ проблем смислу, ≥нтерпретац≥њ, розум≥нн€ ≥ використанн€ у њх розв`€занн≥ анал≥тичних засоб≥в.
–≥ст уваги анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ до нов≥тн≥х дос€гнень науки.
ѕроблема св≥домост≥ в концепц≥њ ел≥м≥натив≥зму: “ел≥м≥нативний матер≥ал≥зм” ѕ.„ерчленда, “≥нтенц≥ональна позиц≥€” ƒ.ƒеннета, “перев≥дкритт€ св≥домост≥” ƒ.—ьорла, концептуальний анал≥з ≈. енн≥.
 ритична оц≥нка анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ (Ќ.–ешер, –.–орт≥).
ћетодолог≥чне значенн€ анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ в м≥ждисципл≥нарних досл≥дженн€х.
ѕерел≥к джерел, €к≥ пропонуютьс€ дл€ засвоЇнн€ курсу

1.јналитическа€ философи€ в ’’ веке. ћатериалы «круглого стола» // ¬опросы философии. 1988, є8, с.
2.јналитическа€ философи€ и рационализм ’’ века // ‘илософи€. / под ред √убина ¬.ƒ. и др. – ћ., 1997, с.345-361.
3.јналитическа€ философи€ //  анке ¬.ј. ќсновные философские направлени€ и концепции науки. »тоги ’’ столети€. – ћ., 2000, с.124-150.
4.јнал≥тична ф≥лософ≥€. ћетодичн≥ рекомендац≥њ / ”кл. ѕочинок Ѕ.¬. – „ерн≥вц≥, „Ќ”. 2005, с.32-38.
5.јналитическа€ философи€ // —овременна€ западна€ философи€. —ловарь. – ћ., 1991, с.16-21.
6.јналитическа€ философи€ // —овременный философский словарь. – ћ., 1998, с.36-41.
7.јйер ј.ƒ. язык, истина и логика // јналитическа€ философи€: »збр. тексты. – ћ., 1993, с.50-66.
8.јпель  .-ќ. “рансформаци€ философии. – ћ., 2001, с.23-60, 193-236.
9.јрмстронг ƒ. ћатериалистическа€ теори€ сознани€ // јналитическа€ философи€: »збр. тексты. – ћ., 1993, с.121-131.
10.Ѕугров ¬.ј. ƒжордж ≈двард ћур ≥ анал≥тична ф≥лософ≥€ ’’ стол≥тт€ // ¬≥сник  ињв. ун-та ≥мен≥ “араса Ўевченка. —ер≥€: ‘≥лософ≥€. ѕол≥толог≥€. ¬ип. 28. –  ., 1998, с.8-9.
11.¬айсман ‘. ¬итгенштейн и ¬енский кружок // јналитическа€ философи€: становление и развитие. – ћ., 1998, с.44-68.
12.¬≥тгенштейн Ћ. Ћог≥ко-ф≥лософський трактат. ‘≥лософськ≥ досл≥дженн€. –  ., 1995, с.8-86, 90-310.
13.¬итгенштейн Ћ. ќ достоверности // ¬опросы философии. 1991, є2, с.67-80.
14.¬итгенштейн Ћ. // —овременна€ западна€ философи€. —ловарь. – ћ., 1991, с.61-62.
15.√емпель  . ћотивы и «охватывающие» законы в историческом объ€снении // ‘илософи€ и методологи€ науки. – ћ., 1977, с.72-94.
16.√р€знов ј.‘. јналитическа€ философи€: проблемы и дискуссии последних лет // ¬опросы философии. 1997, є9.
17.√р€знов ј.‘. ¬ступительна€ стать€ // јналитическа€ философи€: становление и развитие. – ћ., 1998, с.5-16.
18.√р€знов ј.‘.   публикации // јналитическа€ философи€: »збр. тексты. – ћ., 1993, с.4-10.
19.√р€знов ј.‘. ‘илософи€ €зыка // ‘илософи€: «апад – –осси€ – ¬осток. – —ѕб., 1994, с.374-391.
20.ƒаммит ћ. »стина // јналитическа€ философи€: становление и развитие. – ћ., 1998, с.191-212.
21.ƒанто ј. јналитическа€ философи€ истории. – ћ., 2002, с.194-220.
22.ƒев€това —.¬.,  упцов ¬.». ќсобенности процесса научного познани€ // ‘илософи€ и методологи€ науки. – ћ., 1996, с.172-201.
23.ƒеннет ƒ. ќнтологическа€ проблема сознани€ // јналитическа€ философи€: становление и развитие. – ћ., 1998.
24.ƒэвидсон ƒ. јналитическа€ философи€: становление и развитие. – ћ., 1998, с. 131-144, 343-359.
25.ƒэвидсон ƒ. »стина и интерпретаци€. – ћ., 2003, с.336-383.
26.ƒэвидсон ƒ.  оммуникаци€ и конвенци€ // ћетафизические исследовани€. – —ѕб., 1999, с.171-185.
27.ƒэвидсон ƒ. ќб идее концептуальной системы // јналитическа€ философи€: »збр. тексты. – ћ., 1993, с.144-159.
28. анке ¬.ј. ќсновные философские направлени€ и концепции науки. »тоги ’’ столети€. – ћ., 2000, с.124-131, 131-151, 162-169.
29.  арнап –. ѕреодоление метафизики логическим анализом €зыка // јналитическа€ философи€: становление и развитие. – ћ., 1998, с.69-89.
30. ирющенко ¬.,  олопотин ћ. ƒжон ќстин, аналитическа€ философи€ и €зык как социальное €вление // ќстин ƒ. “ри способа пролить чернила: ‘илософские работы. – —ѕб., 2006, с.5-19.
31. озлова ћ.—. ¬итгенштейн: новый образ философии // ¬опросы философии. 2001, є7
32. озлова ћ.—. ¬итгенштейн: особый подход к философии // ¬опросы философии. 1998, є4, с.42-49.
33. озлова ћ.—. —овременна€ лингвистическа€ философи€: проблемы и методы //ѕроблемы и противоречи€ современной буржуазной философии 60-70-х годов. – ћ., 1983, с.160-201.
34. онцепции научной рациональности // —овременна€ философи€ науки. – ћ., 1996, с.199-342.
35. рафт ¬. ¬енский кружок. ¬озникновение неопозитивизма. – ћ., 2003, с.53-203.
36. уайн ”. ¬ещи и их место в теори€х // јналитическа€ философи€: становление и развитие. – ћ., 1998, с.322-342.
37. уайн ”. ќнтологическа€ относительность // —овременна€ философи€ науки. – ћ., 1996, с. 40-60.
38. уайн ”. —лово и объект // Ќовое в зарубежной лингвистике. – ћ., 1986, с.24-98.
39.Ћанин ƒ.ј. ¬итгенштейн и вопрос о реальности €зыка // ћетафизические исследовани€. ¬ып.11.- —ѕб., 1991, с.46-58.
40.Ћекторский ¬.ј. Ћ. ¬итгенштейн и некоторые традиции отечественной мысли // ¬опросы философии. 1998, є5, с.23-28.
41.Ћогико-философский трактат // —овременна€ западна€ философи€. —ловарь. – ћ., 1991, с.160-161.
42.Ћогический семантизм √.‘реге, логический атомизм Ѕ.–ассела и аналитическа€ философи€ Ћ.¬итгенштейна // »стори€ современной зарубежной философии. – —ѕб., 1997, с.207-221.
43.ћалкольм Ќ. ћур и обыденный €зык // јналитическа€ философи€. »збр. тексты. – ћ., 1993, с.84-99.
44.ћарков Ѕ.¬. ‘илософи€ €зыка // ћетафизические исследовани€. ¬ып.11. – —ѕб., 1991, с.9-45.
45.ћетафизика // —овременна€ западна€ философи€. —ловарь – ћ., 1991, с.181-185.
46.ћудрагей ¬.».  онцепци€ «унифицированной науки» в логическом позитивизме // ѕозитивизм и наука. – ћ., 1975, с.131-159.
47.ћур ƒж.Ё. «ащита здравого смысла //јналитическа€ философи€: становление и развитие. – ћ., 1998, с.130-154.
48.ћур ƒж.Ё. ƒоказательство внешнего мира // јналитическа€ философи€. »збр. тексты. – ћ., 1993, с.66-84.
49.Ќикифоров ј.Ћ. ‘илософи€ науки в ’’ в. // »стори€ философии: «апад – –осси€ – ¬осток. – ћ., 1999, с.350-373.
50. Ќикифоров ј.Ћ. ‘илософи€ науки: »стори€ и методологи€. – ћ., 1998, с.14-45, 127-130, 172-189.
51. Ќиконенко —.¬. јнглийска€ философи€ ’’ века. – —ѕб., 2003, с.242-246, 255-260, 324-361, 449-454.
52.Ќиконенко —.¬. јнглийска€ философи€ ’’ века. – —ѕб., 2003, с.362-436, 505-567.
53.ќстин ƒж. «начение слова // јналитическа€ философи€: »збр. тексты. – ћ., 1993, с.105-121.
54.ѕатнэм ’. –азум, истина и истори€. – ћ., 2002, с.171-230, 262-280.
55.ѕатнэм ’. ѕочему существуют философы? // јналитическа€ философи€: становление и развитие. – ћ., 1998, с.495-509.
56.ѕодлишевский ќ.ј. ћетодологи€ исследовани€ €зыка в логическом позитивизме // ѕозитивизм и наука. – ћ., 1975, с.160-190.
57.–амсей ‘. ‘илософи€ // јналитическа€ философи€: становление и развитие. – ћ., 1998, с.38-43.
58.–ассел Ѕ. Ћогический атомизм // јналитическа€ философи€: становление и развитие. – ћ., 1998, с.17-37.
59.–ассел Ѕ. ћое философское развитие // јналитическа€ философи€. »збр. тексты. – ћ., 1993, с.11-27.
60.–еале ƒж., јнтисери ƒ. «ападна€ философи€ от истоков до наших дней. – “.4. – —ѕб., 1997, с.467-470, 473-478.
61.–ешер Ќ. ¬злеты и падени€ аналитической философии // јналитическа€ философи€: становление и развитие. – ћ., 1998, с.454-465.
62.–орти –. јмериканска€ философи€ сегодн€ // јналитическа€ философи€: становление и развитие. – ћ., 1998, с.433-453.
63.–орти –. ‘илософи€ и зеркало природы. – Ќовосибирск. 1997, с.264-292.
64.–уднев ¬. Ѕожественный Ћюдвиг. – ћ., 2002, с.97-107.
65.–уднев ¬.ѕ. ¬итгенштейн и ’’ век // ¬опросы философии. 1998, є5, с.37-48.
66.—ерл ƒж. –ациональность в действии. – ћ., 2004, с.264-294.
67.—кирбек √., √илье Ќ. »стори€ философии. – ћ., 2003, с.721-729.
68.—мирнова ≈.ƒ. Ћогика и «строительные леса» мира. Ќеобычный мир «“рактата» Ћ.¬итгенштейна // ¬опросы философии. 1998, є5, с.62-67.
69.—овременна€ западна€ философи€. —ловарь. – ћ., 1991, с.16-21, 58-59, 98-99, 101, 144-145,202-203, 252-253.
70.—окулер «.ј. «∆изнь и мир суть одно»: философи€, логика и этика в «Ћогико-философском трактате» // ¬опросы философии. 1998, є5, с.68-79.
71.—трауд Ѕ. јналитическа€ философи€ и метафизика // јналитическа€ философи€: »збр. тексты. – ћ., 1993, с.159-175, 510-525.
72.“арский ј. —емантическа€ концепци€ истины и основани€ семантики // јналитическа€ философи€: становление и развитие. – ћ., 1998, с.90-129.
73.‘илософи€ науки. – ћ.,- –остов –н/ƒ. 2005, с.235-261.

¬икладацький склад

ѕќ„»Ќќ  Ѕќ–»— ¬≤“јЋ≤…ќ¬»„ – к.ф≥лос.н., доцент кафедри ф≥лософ≥њ (лекц≥њ), «јƒ”Ѕ–≤¬—№ ј ќ–»—я ћ≤–„≤¬Ќј – к.ф≥лос.н., јт кафедри ф≥лософ≥њ (сем≥нарськ≥ зан€тт€).

ћетодика викладанн€ та методи навчанн€
ћетоди навчанн€: лекц≥њ, сем≥нарськ≥ зан€тт€, групов≥ та ≥ндив≥дуальн≥ консультац≥њ.

ћетодичне забезпеченн€: навчальна та робоча програми навчальноњ дисципл≥ни; опорн≥ конспекти лекц≥й, комплекс навчально-методичного забезпеченн€, електронний навчально-методичний комплекс навчальноњ дисципл≥ни;, навчально-методична, першоджерельна л≥тература з навчальноњ дисципл≥ни.
ќц≥нюванн€

ћетоди контролю: усне опитуванн€, ≥ндив≥дуальна сп≥вбес≥да, розгл€д проблемних питань, поточн≥ контрольн≥ роботи, поточн≥ тестов≥ завданн€, терм≥нолог≥чний диктант, письмов≥ завданн€ (есе, резюме т.≥н.), практичн≥ завданн€, анал≥з першоджерел, захист практичних завдань, захист ≥ндив≥дуального навчально-досл≥дного завданн€, виконанн€ ≥ндив≥дуального науково-творчого завданн€.

«асоби д≥агностики: перел≥к питань дл€ контролю та самоперев≥рки завдань самост≥йноњ роботи, перел≥к питань дл€ контролю та самоперев≥рки знань з≥ «м≥стових модул≥в (перел≥к питань до модульних контрольних роб≥т) з дисципл≥ни, перел≥к питань до ћодуль-контролю (зал≥к, ≥спит).

‘орми контролю: ѕоточний контроль: усна в≥дпов≥дь на сем≥нарському зан€тт≥, допов≥дь, доповненн€, участь у дискус≥њ, додаткове питанн€, захист реферат≥в, опрацюванн€ першоджерельноњ л≥тератури, написанн€ есе, твору-роздуму, проблемного завданн€, письмових завдань, резюме; розв’€зуванн€ тестових завдань та терм≥нолог≥чний диктант; модульна контрольна робота, п≥дсумкова перев≥рка конспект≥в першоджерел. ѕ≥дсумковий: модульна контрольна робота (≤ модуль, ≤≤ модуль); зал≥к.

ƒо списку дисципл≥н
¬аш≥ зауваженн€, запитанн€ та пропозиц≥њ:webmasterШЌ/, ј@hҐ4chnu.edu.ua
 © 1999-2010 „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича; ѕрограмуванн€:  рамар ј.¬.