Оновлено
2019-10-03
13:53

Навчальні дисципліни

Назва дисципліни: Антична філософіяШифр дисципліни: 6.02.03.01
До списку дисциплін
Загальний опис дисципліни
Курс “Антична філософія” є першою ланкою в системі історико-філософської підготовки студентів спеціальностей “філософія” та “релігієзнавство”. Його важливість і актуальність визначається значущістю в історії світової філософії періоду становлення філософської проблематики, виникнення перших філософських учень, шкіл, течій і напрямів, формування теоретичної форми світогляду, що прийшла на зміну світогляду міфологічному. При цьому треба враховувати, що історія “філософії” не збігається з історією філософій, якщо мати на увазі під “філософіями” теоретичні дискурси та філософські системи.
З огляду на це головною метою курсу є виявлення логіки історико-філософського процесу в його найбільш важливій фазі – зародження, становлення й утвердження. Реалізація цієї мети передбачає з’ясування принципової відмінності між тим, чим була філософія стародавнього світу, і тим, як її трактують сьогодні. Філософія “наших днів” – це філософія переважно дискурсивна, тоді як в античності філософський дискурс є похідним від життєвого вибору, пов’язаного з особливим баченням світу.
Мета:
- формування філософської культури, мислення, пізнання світу та самого себе, навичок застосування філософської методології;
- формування розуміння сутності античних вчень та проблем античної філософії;
- засвоєння основних концепцій, понять та категорій античної філософії.

Завдання:
- ознайомити з найважливішими філософськими поняттями і категоріями, які були створені античними філософами;
- розкрити і дати можливість збагнути історичну сутність способу філософування старогрецьких мислителів;
- познайомитись з різними філософськими течіями, школами, напрямками античної філософії;
- дати наукове уявлення про історичне значення античної філо¬софської спадщини у. контексті світової і національної філософії;
- виховувати і прищеплювати культуру філософського мислен¬ня, формувати засади теоретичного мислення.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен
знати:
-сутність та специфіку історико-філософського знання, його значення для  сучасної культури;
- основні підходи, методології у розумінні філософських проблем в контексті історико-філософського осмислення;
-поняттєво-категоріальний апарат історико-філософського знання
- зміст основних філософських вчень та напрямків античної філософії;
- головні проблеми та домінуючі ідеї античної філософії;
- внесок античних мислителів в розвиток філософії та світової культури.
вміти:
- орієнтуватися у складній системі вчень, шкіл, напрямків, кон¬цепцій античної філософії та використовувати їх у своїх наукових пошуках та світоглядних орієнтаціях;
- осмислено підходити до аналізу співвідношення філософського світогляду з міфологічним, релігійним та науковим;
- віднайти генезис походження багатьох сучасних наукових про¬блем, ідей, теорій;
- вміти використовувати філософські методи дослідження у сво¬їй науковій, суспільно-політичній та громадській діяльності;
- зрозуміти й осмислити «вічні» смислові питання людського буття, призначення людини у цьому світі;
- збагнути головні проблеми І домінуючі ідеї античної  філософської думки, їх значення для розвитку філософії та світової культури;
- пояснювати соціокультурну цінність філософського знання.

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

І семестр ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І
Поняття історії філософії та розвиток передфілософських уявлень

Тема 1. Історія філософії як наука та основні етапи її розвитку
Поняття та предмет історії філософії. Методи історико-філософського аналізу. Специфіка історико-філософського знання та його науковий статус. Головні методологічні засади і принципи історико-філософського дослідження: поняття історико-філософської проблеми; філософський текст як об’єкт наукової інтерпретації; принцип історизму; принцип об’єктивності дослідження.  Періодизація історії світової філософії. Західна та Східна моделі філософії.

Тема 2. Становлення філософської думки в Стародавній Греції
Історичні умови формування філософії в Стародавній Греції. Міфологічні та передфілософські уявлення давніх греків як духовне джерело античної філософії. Елементи філософії у творах Гомера. Зародки філософської проблематики у творах Гесіода. Теологічні уявлення Гесіода. Орфізм та його міфічна концепція творення світу. Орфічний міф про Діоніса-Загрея. Філософські рефлексії орфіків і їх значення для подальшого розвитку філософії. Перші грецькі мудреці та їх роль у становленні духовної культури Стародавньої Греції.

Тема 3. Іонійська філософія.
 Поняття та історичні умови формування іонійської філософії.Філософські погляди представників мілетської школи. Філософські та наукові погляди Фалеса як засновника мілетської школи. Філософські погляди Анаксимандра. Філософські та наукові погляди Анаксимена. Геракліт Ефеський. Вчення Геракліта про вогонь як першооснову всього сущого. Вогонь – логос. Діалектика Геракліта. Вчення про протилежності. Вчення Геракліта про душу і людину. Проблема свідомості та пізнання в філософії Геракліта. Етико – соціальні погляди Геракліта.

Тема 4. Італійська філософія. Піфагор і Піфагорійський союз.
Історичні умови формування італійської філософії. Загальні риси піфагореїзму. Піфагорійський союз. Періодизація піфагореїзму. Філософські погляди Піфагора.
Ранні піфагорійці ( Алкмеон, Калліфон, Парменіск, Перкопс, Бронтін, Петрон). Життя і праці Філолая. Філософські уявлення Філолая. Середні піфагорійці (Евріт, Гікет, Екфант, Феодор, Менестор, Ксуф, Поліклет, Гіпподам). Життя і творчість Архіта. Наукові та філософські погляди Архіта.Пізні піфагорійці.

Тема 5. Італійська філософія. Елейська школа.
Елейська школа. Ксенофан та його роль у становленні елейської філософії. Вчення Ксенофана про істинне знання та помилкове. Критика Ксенофаном буденних релігійних уявлень та зародки пантеїзму. Космогонія та космологія Ксенофана. Вчення Парменіда про буття та небуття, світ істинний та неістинний. Проблема пізнання в філософії Парменіда. Вчення Парменіда про істинне та неістинне знання. Проблема чуттєвого та раціонального, емпіричного та теоретичного. Зенон Елейський та його апорії.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2
Філософська думка Стародавньої Греції V ст. до н. е.
Тема 6. Натурфілософські погляди Емпедокла та Анаксагора.
Історичні умови формування філософської думки в Греції у 5 ст. до н. е. Вчення Емпедокла про першооснови всього сущого. Космогонія та космологія Емпедокла. Вчення про душу та проблеми теорії пізнання. Вчення Анаксагора про гомеомерії. Принцип “все у всьому”. Поняття терміну “Нус” як розумної першопричини руху та змін. Космогонія Анаксагора.

Тема 7. Античний атомізм.
Історичні умови зародження класичної грецької філософії. Витоки та смисл античного атомізму. Левкіп. Філософія Демокріта. Вчення Демокріта про буття та небуття. Атоми та порожнеча, проблема руху та спокою. Детермінізм. Космогонія та космологія Демокріта. Вчення Демокріта про душу та пізнання. Розумне та темне пізнання. Людина і суспільство в філософії Демокріта. Вчення про походження людини та суспільства. Поняття людини. Мораль і релігія в філософії Демокріта.

Тема 8. Філософські погляди софістів.
Історичні умови становлення філософії у другій половині V ст. до н. е. Риторика та філософія софістів. Старші та молодші софісти. Філософські погляди старших софістів (Протагор, Горгій, Гіппій, Продік, Антифонт). Філософія молодших софістів (Алкідам, Трасімакс, Крітій, Каллікл).

Тема 9. Сократ і сократичні школи
Життя і смерть Сократа.Сократ як людина в “Апології Сократа” Платона. Філософія Сократа. Метод філософування. Етичні та естетичні погляди Сократа. Філософські погляди кініків(Анти сфен, Діоген). Філософія кіренаїків (Арістіпп, Феодор). Філософія представників  мегарської школи (Евклід, Евбулід, Стільпон).
.
ІІ семестр ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І
Класична грецька філософія

Тема 10. Філософські погляди Платона.
Життя та творчість Платона. Теоретичні та історичні джерела творчості Платона. Теорія ідей Платона. Етичний об’єктивний ідеалізм. Діалектика Платона як метод теоретичного мислення. Космологія Платона. Деміург, ідеї, матерія. Проблема виникнення живого і неживого. Вчення про душу та теорія пізнання Платона. Вчення про ерос та естетика Платона. Етичне вчення Платона. Соціальна утопія.

Тема 11. Філософія Арістотеля.
Життя та творчість Арістотеля. Арістотель про предмет філософії та її місце в системі знання. Перша філософія. Критика ідей Платона. Вчення Арістотеля про чотири начала та причини сущого. Субстанції. Вчення Арістотеля про форми та матерію. Категорії. Вчення про Бога як першопричини руху та зміни. Фізика Арістотеля. Класифікація форм руху. Космологія Арістотеля. Природничо – наукові погляди Арістотеля. Психологія Арістотеля та теорія пізнання. Етичні та соціально – політичні погляди Арістотеля. Логіка Арістотеля. Філософські погляди перипатетиків.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2
Елліністично-римська філософія
Тема 12. Філософські погляди Епікура та епікуреїзм.
Епоха елінізму. Економіка та культура епохи елінізму. Життя та творчість Епікура. Філософія Епікура. Каноніка (логіка) як вчення про критерій істини і правила (канони) пізнання. Фізика Епікура та основні принципи його натурфілософії. Вчення про атоми і порожнечу, простір і час. Проблема необхідності і випадковості. Етика Епікура. Дійсний смисл гедоністичної етики Епікура. Проблема свободи.

Тема 13. Філософія стоїцизму.
Основні етапи розвитку стоїцизму. Філософія раннього стоїцизму. Логіка та теорія пізнання стоїків. Відчуття як основа пізнання. Фізика стоїків. Вчення про два начала. Вчення про Логос. Космогонія та космологія стоїків. Вчення про душу. Теологія. Етика стоїків. Вчення про вище благо як основний принцип етики. Вчення стоїків про місце людини в світі і суспільстві. Римський стоїцизм. Середня Стоя. Панецій і Посідоній. Натурфілософія та етика Сенеки. Епіктет. Марк Аврелій.

Тема 14. Філософія скептицизму.
Поняття та історія античного скептицизму. Піррон як засновник грецького скептицизму. Етика Піррона. Аркесілай та його скептицизм. Вчення Карнеада про вірогідність суджень. Критика Карнеадом теології стоїків. Пізній пірронізм. Енесідем та його тропи. Агріппа. Секст Емпірек та його емпіричний метод.

Тема 15. Філософські погляди представників еклектизму та неопіфагореїзму.
Поняття еклектизму. Вчення глави Четвертої Академії Філона із Ларріси. Антіох із Аскалона та його вчення.Філософські та суспільно – політичні погляди Ціцерона. Неопіфагореїзм Псевдо – Архіта.

Тема 16. Релігійно – філософська думка пізньої античності.
Релігійно – філософські погляди Філона Олександрійського. Гностицизм як релігійно – філософська думка. Маніхейство. Олександрійсько – римська школа неоплатоніків. Плотін, Порфирій. Сірійська школа неоплатоніків. Філософія Ямвліха. Афінська школа неоплатоніків. Прокл
Перелік джерел, які пропонуються для засвоєння курсу

Базова
1. Антология мировой философии: В 4-х томах. М., 1969, Т. 1. Ч. 1. С. 280-299.
2. Асмус В.Ф. Античная философия. М., 1976. С. 27-30.
3. Басов P.A. История греческой философии. От Фалеса до Арис¬тотеля. М., 2002. С. 53-79.
4. Богомолов A.C. Античная философия. М., 1985. С. 64-75.
5. Брамбо Р. Философы Древней Греции. М., 2002, С.49-66.
6. Гегель Г.-В.-Ф. Сочинения. Лекции по истории философии; Т.ІХ. 4.1. М.,1932, С.; 173-   211.
7. Жмудь Л.Я. Пифагор и его школа. Л., 1990.
8. КондЗьолка В.В. Нариси історії античної філософії. Львів, 1993. С. 38-52.
9. Конрад M. Нарис історії стародавньої філософії. Рим, 1974; С. 100-112.
10. Лосев А.Ф. История античной эстетики (ранняя класика). M., 1963. С. 273, 501-510.
11. Лурье С.Я. Теория бесконечно малых у древних атомистов. М.-Л., 1935.
12. Лурье С.Я. Очерки истории античной науки. М.-Л., 1947.
13. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней, С. 26-33.

1. Допоміжна
2. Адо Пьер.  Духовные упражнения и античная философия. – СПб.: Изд.: Коло. 2005.
3. Александрова О. В. Антична філософія // Історія філософії: Підручник. // За заг. ред. В.І.Ярошовця. – К., 2002. 
4. Александрова О. В. Історія стародавньої філософії: Частина І, розділ 2 // Історія філософії. Словник / За заг. ред. В.І.Ярошовця. –  К.: Знання України, 2005.
5. Аляєв Г. Є. Історія філософії. Вступ. // Історія філософії. Словник / За заг. ред. В. І. Ярошовця. – К., 2005.
6. Античные философы. Свидетельства, фрагменти, тексты. – К., 1995.
7. Антология кинизма. – М., Изд.: Наука, 1984.
8. Арістотель. Нікомахова етика / Αριστοτελους.  Ηθικα Νικομαχεια. (білінгва)/ В.Ставнюк (переклад з давньогрецької, коментарі), – К.: Аквілон-Плюс, 2002.
9. Аристотель. Соч.: в 4 т. – М., Мысль,  1973 – 1983.
10. Асмус В. Ф. Античная философия. – М., Высш. шк., 2003.
11. Беседы Эпиктета. М.: Изд. – Ладомир. 1997.
12. Бичко І. В. Свобода і доля: феномен Сенеки // Антропологічні читання. – К., 2000.
13. Бичко А.К., Бичко І.В. Історія філософії. – К.: Либідь.  2001.
14. Бичко А.Д., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії / Підручник для студентів. – К.: Либідь, 2001.
15. Богомолов А. С. Античная философия: в 2 ч. –  М., Изд. МГУ, 1985.
16. Буряк В. В. Enkyklios paideia – античный «круг образования» // Культура народов Причерноморья. – Симферополь. 1999. – № 6 – С. 287 – 289.
17. Буряк В. В. Институциализация европейского знания  // Учёные записки СГУ. – Симферополь, 1999. - №11 (50) – С. 89 – 95.
18. Вернан Ж.- П. Происхождение древнегреческой мысли. – М.: Прогресс,  1988.
19. Волинка Г. І. Філософія Стародавнисті і середньовіччя в освітньому контексті: – К.: Вища освіта, Навч. посіб., 2005.
20. Волинка Г. І., Мозгова Н. Г., Федів Ю. О. Історія філософії в її зв'язку з освітою: Підручник/ За ред.. Г.І. Волинки. – К. : Каравела,  2006.
21. Вступ до філософії: історико-філософська пропедевтика: Підручник / За ред. Г.І.Волинки. – К., 1999.
22. Гадамер Х.-Г. Хайдеггер и греки // Логос,1991.– № 2. С.56-68.
23. Гарнцев М.А. Проблема самосознания в западноевропейской философии (от Аристотеля до Декарта). – М.: Издательство МГУ, 1987.
24. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М.: Мысль. 1986.
25. Драч Г. В. Рождение античной философии и начало антропологической проблематики. – М., Гардарики, 2003.
26. Дюмон Ж.- П. Античная философия.  – М.:  АСТ, 2006.
27. Житомирский С. В. Античная астрономия и орфизм, – М., Янус-К, 2001.
28. Захара І. Лекції з історії філософії. – Львів, 2000.
29. Зелинский Ф. Ф.   История античной культуры / Ред. и прим. С.П.Заикина. 2-е изд. – СПб.; Марс, 1995.
30. Історія філософії: Підручник:У 2 т./ За ред. В.І. Ярошовця. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. – Т.І.
31. Йегер Вернер.  «Пайдейя». Воспитание античного грека. Том 1. – М.: Изд.: «Греко-латинский кабинет» Ю. А. Шичалина, 2001.
32. Кондзьолка В. В. Нариси історії античної філософії. – Львів, 1993.
33. Кондзьолка В. В. Філософія і її історія. –  Львів, Світ,1996. 
34. Кондзьолка В. В. Історія середньовічної філософії.  – Львів.: Світ, 2001.
35. Лосев А. Ф. Очерки античного символизма и мифологии. т. 1, – М., 1930.
36. Лосев А.Ф., Тахо-Годи А. А. Платон. Аристотель. –  М., 1993.
37. Лосев А. Ф. История античной эстетики. Ранняя классика. – М., Искусство,  1963.
38. Маковельский А. О. Древнегреческие атомисты. – Баку, 1946. 
39. Маковельский А. О. Досократики. – Баку, 1918.
40. Нахов И. М., Киническая литература. – М., Изд.: Наука, 1981.
41. Надточаев А. С. Философия и наука в эпоху античности. - М.: Изд-во МГУ, 1990.
42. Платон. Соч.: в 3 т. -- М.: Мысль. 1968 – 1972.
43. Плотин. Эннеады. – К.: PSYLIB, 2003.
44. Плотин. Изд.,: Изток Запад, 2005.
45. Пролеев С. В. История античной философии.– М.: РЕФЛ-бук. 2001.
46. Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.
47. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – СПб., ТОО ТК «Петрополис» (кн. І, ч. 3 – 12)., 1996-1997.
48. Рыскельдиева Л. Т. Деонтология в истории философии. – Симферополь., Таврия. 2004.
49. Сенека. Моральні листи до Луцілія. – К., 1996.
50. Татаркевич В. Iсторія філософії. Антична i середньовiчна фiлософiя. / Андрій Шкраб'юк (пер.з пол.).  – Львів., Вид., Свічадо. 2006.
51. Трубенко А. І. Історико- філософський вступ до курсу «Філософія» : Матеріали до лекцій / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. – К. : Редакційно- видавничий центр «Київський ун-т», 1998.
52. Философский энциклопедический словарь. – М., 1989.
53. Фрагменты ранних греческих философов / Подготовка издания А.В. Лебедева., / Отв. ред. И. Д. Рожанский. - Ч. 1. –  М. : Наука, 1989. http://naturalhistory.narod.ru/Person/Lib/ /Filosoph/Index.htm
54. Хамітов Н. В. Історія філософії: Проблема людини та її меж. Навчальний посібник / Н.В.Хамітов, Л.Н.Гармаш, С.А.Крилова;( Ред. Хамітова Н. В.). – К.: Наукова думка, 2000.
55. Хайдеггер М. Время картины мира // В кн.: Новая технократическая волна  на Западе. – М., 1986,  с. 93-119
56. Хайдеггер М. О сущности истины  // В кн.: Хайдеггер М. Разговор на просёлочной дороге / Перевод Т. В. Васильевой / – M.: Высш. шк., 1991. – С. 8 – 27.
57. Хайдеггер М. Изречение Анаксимандра // В кн.: Хайдеггер М. Разговор на просёлочной дороге / Перевод Т. В. Васильевой / – M.: Высш. шк., 1991. – С. 28 – 68.
58. Хайдеггер М. Учение Платона об истине  // В кн.: Хайдеггер М. Время и бытие. М.: Республика, 1993. – С. 345 – 361.
59. Хайдеггер М. Гегель и греки  // В кн.: Хайдеггер М.  Время и бытие. М.: Республика, 1993. – С. 345 – 361.
60. Хюбнер К. Истина мифа. – М.: Республика, 1996.
61. Цехмистро И. З. Научная картина мира последних двадцати лет : коренное изменение антропологической перспективы // Totallogy – XXI. Постнекласичні дослідження (девятий випуск). –  Київ. 2003. –  С. 188 – 202.
62. Цветков А. П. Религиеведение. – К. : Знание Украины, 2002.
63. Чанышев А. Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. –  М.: Изд. Высшая школа. 1991.
64. Чанышев А. Н. Философия древнего мира.– М.: Изд.,: Высшая школа; 1999.
65. Шичалин Ю. А. Античность. Европа. История. – М.: Греко-латин. каб.; 1999.
66. Щерба С. П., Тофтул М. Г., Заглада О. А., Хобта І. П., Щедрін В. – К. Філософія: Короткий виклад : Навчальний посібник для студ. вузів. –  Житомир : «Льонок», 2000.
67. Янарас Христос. Нерозривна філософія. – К., Основи, 2000.
68. Ямвлих Халкидский. О египетских мистериях. – М., 1995.
69. Ярошовець В.І. Методологічна рефлексія історико-філософського процесу // Наукові записки. Том ХІІ. Філософський факультет. – К.: КНУ імені Тараса Шевченка КПВД «Педагогіка»,  2004.

Викладацький склад

МАРЧУК МИХАЙЛО ГЕОРГІЙОВИЧ – д.філос.н., проф. кафедри філософії (лекції), РАДЗИНЯК ТЕТЯНА ІВАНІВНА – к.філос.н., асистент кафедри філософії (семінари)

Методика викладання та методи навчання

Методи навчання: лекції, семінарські заняття, групові та індивідуальні консультації.
Під час вивчення дисципліни «Антична філософія» застосовуються наступні методи:
‒  Словесні методи (бесіда, розповідь, пояснення, лекції тощо).
‒ Наочні методи (демонстрування, ілюстрації).
‒ Практичні методи (виконання практич¬них дій учень отримує деяку інформацію, яку аналізує, робить висно¬вок і приходить до тих знань, які необхідно засвоїти).
‒ Пояснювально-ілюстративний метод навчання (забезпечення розуміння студентами суті матеріалу, який вивчаєть¬ся).
‒ Репродуктивний метод навчання (забезпечує вміння самостійно відтворити та застосувати одер¬жані знання).
‒ Частково-пошуковий метод (студент  має навчитися "бачити" проблему, виділяти  її серед багать¬ох запитань і завдань).
‒ Дослідницький метод навчання (розв´язання зав¬дань творчого рівня засвоєння).

Методичне забезпечення: навчальна та робоча програми навчальної дисципліни; опорні конспекти лекцій, комплекс навчально-методичного забезпечення, електронний навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни;, навчально-методична, першоджерельна література з навчальної дисципліни.

Оцінювання

Методи контролю
Контроль за рівнем вивчення навчальної дисципліни «Антична філософія» включає в себе поточний та підсумковий види контролю.
Поточний контроль полягає у перевірці рівня знань студентів під час семінарських занять на підставі визначення рівня виконання ним теоретичних та практичних завдань та завдань самостійної роботи. Кількість балів за тему виставляється на підставі усного та письмового опитувань.
Підсумкова форма контролю в І семестрі – залік,  у ІІ семестрі – іспит (усно).
Оцінка рівня засвоєння навчальної дисципліни проводиться за 100-бальною шкалою.
‒ Частково-пошуковий метод (студент  має навчитися "бачити" проблему, виділяти  її серед багать¬ох запитань і завдань).
‒ Дослідницький метод навчання (розв´язання зав¬дань творчого рівня засвоєння).

До списку дисциплін
Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmasterµDuR№@Phpшмchnu.edu.ua
 © 1999-2010 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.