Оновлено
2019-10-03
13:53

Навчальні дисципліни

Назва дисципліни: Вступ до спеціальностіШифр дисципліни: 6.02.03.01
До списку дисциплін
Загальний опис дисципліни
Враховуючи давню філософську традицію, що систематичному вивченню філософії повинна передувати пропедевтика (від грецьк. “пропедеуо” – попередньо навчаю, готую), в даному курсі ставиться мета забезпечити студентів знаннями про найбільш загальні особливості філософії, її засади, проблеми, мову, методи, принципи з урахуванням основних розділів філософського знання. Передбачається розв’язання таких завдань:
-розкрити специфіку проблемного поля філософії;
-проаналізувати такі основні розділи філософії, як онтологія, гносеологія, методологія, аксіологія, соціальна філософія, філософська антропологія;
-показати специфіку понятійно-категоріального апарату філософії і причини існування в ній різних  напрямів і течій;
-продемонструвати світоглядно-методологічну природу філософії та суспільну потребу в ній;
-розкрити функції філософії, їх прояв в різних контекстах, зокрема в сучасних умовах;
-проаналізувати особливості і тенденції розвитку сучасної світової філософії, особливо розв’язання нею актуальних проблем сучасності;
-прагнути сформувати у студентів елементарні навики самостійного філософського мислення.
У результаті вивчення навчальної дисципліни «Вступ до спеціальності» студент має набути таких компетенцій:
Знати:
-особливості філософії, її поняття, категорії, принципи, методи, функції на тлі інших типів знання;
-співвідношення філософії до світогляду, філософського світогляду та інших форм світоглядного знання;
-структуру системи філософського знання, його диференціацію та причини існування різних напрямів, течій, вчень, концепцій;
-суспільну та особистісну потребу у філософії, її духовний потенціал і здатність задовольняти смисложиттєві пошуки людини;
-зміст основних філософських праць (першоджерел), які суттєво вплинули на розвиток філософії та її парадигм;
-закономірності історичного розвитку філософії;
-панораму  сучасної світової філософії, її світоглядно-методологічний потенціал і здатність дати відповідь на глобальні виклики ХХІ століття.
Розуміти:
-світоглядну специфіку філософського знання в аспекті його предмета, методів і функцій;
-особливості філософії як любові до мудрості, науки, форми суспільної свідомості та квінтесенції культури;
-непересічне значення філософії, як чинника світоглядного самовизначення людини та її духовної культури;
-засади структурної диференціації системи філософського знання;
-евристичний потенціал філософії, її світоглядно-методологічний вплив на різні сторони життєдіяльності людини та суспільства;
-причини плюралізму філософських досліджень, їх принципово відкритий і творчий характер;
-значення курсу “Вступ до спеціальності” як пропедевтики системи філософської освіти.
Уміти:
-демонструвати специфіку філософського знання та початкові навики філософського способу мислення;
-володіти поняттєво-категорійним та методичним інструментарієм філософії;
-аналізувати філософські джерела;
-аргументовано доводити важливе значення філософії у формуванні духовної культури особистості та суспільства;
-експлікувати смисл усього розмаїття філософських вчень як вираження важких пошуків відповіді на світоглядні проблеми;
-чітко усвідомлювати, диференціювати і аналізувати структуру філософського знання, його “ізми”;
-використати основні положення даного курсу для свідомого вивчення інших філософських дисциплін.

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМ 1. ФІЛОСОФІЯ: ОНТОЛОГІЯ, ГНОСЕОЛОГІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ

НЕ 1.1. ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ ВИНИКНЕННЯ, ПРОБЛЕМНЕ ПОЛЕ ТА ФУНКЦІЇ
Відношення “людина – світ” – основа  буденно-практичного і теоретичного філософування. Історичні типи світогляду. Співвідношення філософії і світогляду. Виникнення філософії. Предмет філософії в його історичному розвитку. Соціокультурні і гносеологічні засади філософії. Особистісна і суспільна потреби у філософії. Філософія – теоретично усвідомлений світогляд. Філософія як: любов до мудрості, наука, форма суспільної свідомості, спосіб самовизначення людини у світі, квінтесенція культури. Проблема науковості філософії. Методи і підходи філософського пізнання. Основні парадигми філософських досліджень. Функції філософії. Людиномірність філософії і філософського знання. Особистісне, національне і загальнолюдське у філософії. Роль філософії у життєдіяльності людини і суспільства.

НЕ 1.2. ПРОБЛЕМА БУТТЯ У ФІЛОСОФІЇ
Проблема буття в історії філософії, її життєві витоки і актуалізація в сучасних умовах. Осмислення проблеми буття у філософії. Єдине і множинне, статичне і динамічне, актуальне і потенційне, субстанційне і екзистенційне як характеристики буття. Буття природи, суспільства, культури, людини, духу. Філософські підходи у дослідженні проблем буття. Буття і матерія. Матерія як субстанція і гносеологічна категорія. Світ як єдність об’єктивного і суб’єктивного. Рух як спосіб існування матеріального світу. Рух і розвиток. Простір і час як  форми існування матерії. Єдність світу як світоглядно-методологічна проблема.

НЕ 1.3. СВІДОМІСТЬ ЯК ФІЛОСОФСЬКА ПРОБЛЕМА
Свідомість – особлива здатність людини. Проблема свідомості в історії філософії. Поняття свідомості та самосвідомості. Проблема походження свідомості. Ідеальний статус буття свідомості. Свідомість і мова. Нейрофізіологічні основи свідомості.
Структура та функції свідомості. Суспільна психологія та суспільна ідеологія. Форми суспільної свідомості. Поняття ментальності. Особливості ментальності українського народу. Свідомість і духовне життя суспільства.

НЕ 1.4. ФІЛОСОФІЯ ПІЗНАННЯ
Гносеологія, теорія пізнання, епістемологія як історичні форми філософії пізнання. Виокремлення філософії пізнання в окрему галузь філософського знання. Проблемне поле епістемології. Суспільно-історична практика, її гносеологічні аспекти. Детермінація процесу пізнання. Об’єкт і суб’єкт пізнання. Творча активність суб’єкта пізнання. Відображувальні і комунікативні компоненти пізнання. Форми і рівні пізнавального процесу. Методи пізнання. Специфіка наукового пізнання. Процедури опису, вимірювання, інтерпретації, пояснення і розуміння в структурі пізнавальної діяльності. Рівні і види знання. Істинність знань, її діалектика і критерії. Наукова раціональність. Філософія пізнання в умовах сучасної НТР.

НЕ 1.5. МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ
Поняття методу, методики, методології. Взаємозв’язок світогляду і методології. Співвідношенння філософської, загальнонаукової і конкретнонаукової методології. Розвиток історико-філософських уявлень про методологію пізнання (емпіризм, раціоналізм, верифікаціонізм, фальсифікаціонізм, феноменалізм, герменевтика). Методи теоретичного і емпіричного рівнів наукового пізнання. Методологічні принципи наукового пізнання.  Пояснення і розуміння. Евристичне значення в процесі пізнання картини світу, світогляду, стилю мислення, ідеалу науковості. Специфіка методологічних настанов природознавства і гуманітарних наук. Поняття  парадигми і науково-дослідницької програми. Плюралізм методологічних настанов сучасної науки.

ЗМ 2. ЛЮДИНОМІРНІСТЬ ФІЛОСОФІЇ

НЕ 2.1. ФІЛОСОФСЬКЕ ВЧЕННЯ ПРО ЦІННОСТІ
Природа цінностей. Людина в системі цінностей і цінність людського буття. Аксіологія – філософське вчення про цінності. Проблема обґрунтування цінностей в історії філософії. Класифікація цінностей. Цінності як основа оцінок і ціннісних орієнтацій людини. Компоненти ціннісного вибору і його колізії. Цінності – ядро духовного світу людини. Цінність – мета – ідеал – життєвий смисл. Базові цінності людського буття. Загальнолюдські цінності. Функції цінностей і проблема їх реалізації. Значення цінностей в життєдіяльності людини і суспільства. Плюралізм цінностей і проблема ціннісного вибору стратегії розвитку сучасної цивілізації.

НЕ 2.2. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ
Поняття суспільства. Системотворчі чинники суспільства. Сутність соціуму, його різновиди. Основні філософські концепції дослідження суспільства (натуралістична, ідеалістична, формаційна, культурологічна, технократична, цивілізаційна). Особливості соціального пізнання. Суспільство як система, що саморегулюється і саморозвивається. Феномен соціального і форми його існування. Специфіка соціального детермінізму. Свобода  і необхідність в життєдіяльності людей. Соціальні закони й тенденції, механізми їх дії. Історизм людського буття. Людина як суб’єкт історичного процесу. Особистість в історії. Поліваріантність історії. Проблема суспільного прогресу і його критеріїв. Проблемне поле філософії історії. Проблема смислу історії.

НЕ 2.3. КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ
Поняття культури. Культура – міра розвитку людського в людині. Форми культури. Історичний розвиток уявлень про культуру. Сучасні парадигми дослідження культури. Проблема класифікації культур. Особливості розвитку культур. Національне, загальнолюдське і особистісне в культурі.
Поняття цивілізації. Проблема розвитку цивілізації. Класифікації цивілізацій. Взаємозв`язок культури і цивілізації. Суспільно-економічна формація і цивілізація. Методологічні можливості формаційного і цивілізаційного аналізу суспільства. Культура і цивілізація перед лицем глобальних викликів сучасності.

НЕ 2.4. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ
Проблемне поле філософської антропології. основні філософсько-антропологічні концепції про природу і сутність людини. Специфіка людського буття як сутності та існування людини. Матеріальні і духовні основи людського буття. Процесуальність людського буття, його природні, соціальні і духовні засади. Буття людини як соціально-історичний феномен. Антропосоціогенез і проблема людського начала. Діяльність, комунікативність, свобода, творчість як сутнісні характеристики людини. Взаємовідношення тіла і душі, плотського і духовного як філософська проблема. Людина як індивід, особистість, індивідуальність. Людське буття як “співбуття”: проблема “самості” та інтерсуб’єктивності. Воля, віра, любов, щастя, праця, гра, почуття, смерть, смисл життя як основоположні феномени людського єства. Проблема долі людини в контексті глобальних проблем сучасності.

НЕ 2.5. СУЧАСНА СВІТОВА ФІЛОСОФІЯ
Поняття сучасної світової філософії. Класична, некласична, постнекласична парадигми філософії. Плюралізм філософських концепцій і дослідницьких програм. Формування нового образу філософії і її основні характеристики. Диференціація та інтеграція сучасних філософських досліджень. Діалог філософських культур Заходу і Сходу і роль в ньому української філософії. Проблема знання, мови, значення у сучасній філософії. Осмислення буттєвих і екзистенційних вимірів людини у екзистенційній філософії. Нові тенденції у релігійній філософії. Філософсько-антропологічний аналіз проблем науки і науково-технічного прогресу. Постмодерністська тенденція в сучасній західній філософії. Філософія перед лицем глобальних проблем сучасності.
Перелік джерел, які пропонуються для засвоєння курсу

1.Алексеев П.В., Панин А.В. Теория познания и диалектика. – М., 1991, с.5-31, 100-132, 305-360.
2.Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. – К., 1996. – 368 с.
3.Араб-Оглы Э.А. Европейская цивилизация и общечеловеческие ценности // Вопросы философии. 1990, №8, с.
4.Бакрадзе А.Т. Ідеал людяності і цінності людського життя // Філософська думка. 1989, №2, с.17-23.
5.Бердяев Н.А. Смысл истории. – М., 1990, с.4-50.
6.Больнов О.Ф. Філософська антропологія та її методичні принципи // Сучасна зарубіжна філософія. – К., 1996, с.96-111.
7.Введение в философию. – Ч.1. / Под общ. ред. Фролова И.Т. – М., 1989, с.20-79, 280-367.
8.Введение в философию. – Ч.2. / Под общ. ред Фролова И.Т. – М., 1989, с.14-94, 288-317.
9.Велихов Е.П., Зинченко В.П., Лекторский В.А. Сознание: опыт междисциплинарного подхода // Вопросы философии. 1988, №11.
10.Воронкова В.Г. Філософія. – К., 2004, с.91-118.
11.Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє. – К., 1990, с.112-122.
12.Горак Г.І. Філософія: Курс лекцій. – К., 1997, с.3-26.
13.Давыдова Г.А. О мировоззренческой природе философского знания // Вопросы философии. 1988, №2, с.40-53.
14.Давыдова Г.А. Практика – основа единства эмпирической и теоретической ступени познания // Практика и познания. – М., 1973, с.134-163.
15.Епістемологія. Методичні рекомендації / Укл. Починок Б.В. – Чернівці: Рута, 2005. – 26 с.
16.Золотухина-Оболина Е.В. О специфике высших духовных ценностей // Философские науки. 1987, №1, с.11-18.
17.Зотов А.Ф. Феномен философии: о чес говорит плюрализм философских учений // Вопросы философии. 1991, №2.
18.Иванов А.В., Миронов В.В. Университетские лекции по метафизике. – М., 2004, с.361-375.
19.История философии: Запад-Россия-Восток – М., 1999. – 448 с.
20.Камю А. Міф про Сізіфа. Ессе про абсурд // Зарубіжна філософія ХХ століття. – К., 1993, с.139-144.
21.Канке В.А. Основные философские направления и концепции науки. Итоги ХХ столетия. – М., 2000, с.9-154.
22.Келле В.Ж., Ковальзон М.Я. Теория и история. Проблемы теории исторического процесса. – М., 1981, с.12-67.
          23.Конев В.А. Философия культуры и парадигмы философского мышления // Философские науки. 1991, №6.
 24.Кримський С.Б. Запити філософських смислів. – К., 2003, с.8-21, 22-33, 61-70, 71-93,110-124, 134-147, 169-180, 81-226.
 25.Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. – Мюнхен-Львів. 1995. с.24-35, 49-57, 100-112.
26.Кун Т. Структура научных революций. – М., 1977, с.69-78.
27.Лакатос И. Методология научно-исследовательских программ // Вопросы философии. 1995, №4, с.135-143.
28.Лекторский В.А. Теория познания (гносеология, эпистемология) // Вопросы философии. 1999, №8, с.72-80.
29.Лой А.М. Проблема свідомості: історичність досвіду // Філософська і соціологічна думка. 1992, №7, с.148-162.
30.Малахов В.А. Цінність як категорія культури // Філософська думка. 1982, №5, с.76-85.
31.Мамардашвили М. Введение в философию // Мамардашвили М. Мой опыт нетипичен. – СПб., 2000, с.31-216.
32.Марчук М.Г. Ціннісні потенції знання. – Чернівці: Рута. 2001, с.39-82.
33.Мир философии. Книга для чтения. – В 2-х частях. – М., 1991, с.10-182, 29-142, 211-248, 286-451, 315-586, 452-477, 521-608.
34.Мостепаненко М.В. Философия и методы научного познания. – Л., 1972, с.7-55.
35.Ойзерман Т.И. Исторические судьбы плюрализма философских учений // Вопросы философии. 1991, №12.
36.Ортега-и-Гассет Х. Человек и люди // «Дегуманизация искусства» и другие работы. – М., 1991, с.229-476.
37.Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. – Львів, 2005, с.16-41, 178-212, 257-276, 277-299,300-328, 349-367, 368-393, 471-493.
38.Петрушенко В. Епістемологія як філософська теорія знання. – Львів, 2000, - 295 с.
39.Порус В.Н. Эпистемология: некоторые тенденции // Вопросы философии. 1997, №2, с.93-111.
40.Розин Я.А. К вопросу о природе ценностных явлений // Философские науки. 1989, №6.
41.Ручка А.А. Социальные ценности и нормы. – К., 1976. – 253 с.
42.Сартр Ж.-П. Екзістенціалізм – це гуманізм // Зарубіжна філософія ХХ століття. – К., 1993, с.131-139.
43.Скирбекк Г., Гилье Н. История философии. – М., 2003, с.703-783.
44.Современная западная философия. Словарь. – М., 1991. – 414 с.
45.Современный философский словарь. – М., 1998, с.57-61, 125-126, 433-440, 487-488, 829-830, 964-965, 1001-1005, 1008-1012.
46.Спиркин А.Г. Сознание и самосознание. – М., 1972
47.Степин В.С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации // Вопросы философии. 1989, №10, с.3-18.
48.Столович М.Л. О «системном плюрализме» в философии // Вопросы философии. 2000, №9.
49.Стрельник О.Н. Философия. – М., 2002, с.135-176.
50.Тейяр де Шарден. Феномен людини // Зарубіжна філософія ХХ ст. – К., 1993, с.159-165.
51.Тойнбі А.Дж. Дослідження історії. – Т.1. – К., 1995, с.14-54, 70-78,147-151, 192-227, 245-254, 354-363.
52.Федотова В.Г. Основные исследовательские программы социальных и гуманитарных наук // Философия науки. – М., 2006, с.285-305.
53.Фейнберг Е.А. Эволюция методологии в ХХ веке // Вопросы философии. 1995, №7, с.38-44.
54.Філософія / За ред. І.Ф.Надольного. – К., 2001, с.11-23, 135-142, 143-155, 199-211, 258-278, 285-401.
55.Філософія. Курс лекцій / Бичко І.В. та ін. – К., 1994, с.8-29, 315-430, 431-449, 445-477.
56.Философия / Под ред. В.Д.Губина и др. – М., 1997, с.133-152, 153-169, 345-421, 362-375.
57.Філософія / Причепій Є.М. та ін. – К., 2001, с. 146-204, 258-291, 292-316, 317-334, 336-361, 452-479.
58.Філософія: Світ людини. Курс лекцій. – К., 2003, с.15-78, 97-120.
59.Философская антропология / Губин В., Некрасова Е. – М., 2000. - 240 с.
60.Формации или цивилизации? Материалы «круглого стола» // Вопросы философии. 1989, №10, с.34-59.
61.Хайдеггер М. Время и бытие. – М., 1993, с.391-406.
62.Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Время и бытие. – М., 1993, с.327-345.
63.Хамітов М. Людина і народ: етноантропологія // Філософія: світ людини. – К., 2003, с.399-415.
64.Чорний І.П., Рошкулець Р.Г. Філософія. – Чернівці: “Рута”, 2008, с. 12-36, 67-89, 90-116.
65.Шеллер Є. Положення людини в космосі // Зарубіжна філософія ХХ століття. – К., 1993, с.146-152.
66.Швырев В.С. Анализ научного познания: основные направления, формы, проблемы. – М., 1988, - 176 с.
67.Шпенглер О. Закат Европы. – Т.1. – М., 1993, с.131-165, 262-266.
68.Юдин Б.Г. Методологическая и социокультурная определенность научного знания // Идеалы и нормы научного исследования. – Мн.1981, с.120-150.
69.Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991, с.29-58.

Викладацький склад

ПОЧИНОК ІРИНА БОРИСІВНА – к.філос.н., доцент кафедри філософії.

Методика викладання та методи навчання

Методи навчання: лекції, семінарські заняття, групові та індивідуальні консультації.

Методичне забезпечення: навчальна та робоча програми навчальної дисципліни; опорні конспекти лекцій, комплекс навчально-методичного забезпечення, електронний навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни;, навчально-методична, першоджерельна література з навчальної дисципліни.

Оцінювання
Методи контролю: усне опитування, індивідуальна співбесіда, розгляд проблемних питань, поточні контрольні роботи, поточні тестові завдання, термінологічний диктант, письмові завдання (есе, резюме т.ін.), практичні завдання, аналіз першоджерел, захист практичних завдань, захист індивідуального навчально-дослідного завдання, виконання індивідуального науково-творчого завдання.

Засоби діагностики: перелік питань для контролю та самоперевірки завдань самостійної роботи, перелік питань для контролю та самоперевірки знань зі Змістових модулів (перелік питань до модульних контрольних робіт) з дисципліни, перелік питань до Модуль-контролю (залік, іспит).

Форми контролю: Поточний контроль: усна відповідь на семінарському занятті, доповідь, доповнення, участь у дискусії, додаткове питання, захист рефератів, опрацювання першоджерельної літератури, написання есе, твору-роздуму, проблемного завдання, письмових завдань, резюме; розв’язування тестових завдань та термінологічний диктант; модульна контрольна робота, підсумкова перевірка конспектів першоджерел. Підсумковий: модульна контрольна робота (І модуль, ІІ модуль); іспит.
До списку дисциплін
Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmasterеЖDЊ@ц!“chnu.edu.ua
 © 1999-2010 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.