Оновлено
2019-05-15
14:34

Навчальні дисципліни

Назва дисципліни: Методика викладання філософських дисциплінШифр дисципліни: 7.02.03.01
До списку дисциплін
Загальний опис дисципліни
Курс «Методика викладання філософських дисциплін» займає важливе місце у процесі отримання вищої професійної філософської освіти. Його включено до типового навчального плану спеціальності «філософія» згідно з державними вимогами до мінімуму змісту й рівню професійної підготовки випускника для отримання додаткової кваліфікації «Викладач філософських дисциплін».
Програма курсу «Методика викладання філософських дисциплін» укладена для студентів четвертого курсу філософського відділення філософсько-теологічного факультету. Цей курс є невід’ємною складовою професійної підготовки студентів-філософів. Спирається на знання, що отримані студентами при вивченні професійно-орієнтованих дисциплін зі спеціальності «філософія», та знання курсів психолого-педагогічного циклу, зокрема таких як: «Основи загальної та соціальної психології», «Педагогіка», «Психологія», «Вступ до спеціальності», «Історія філософії» та інші.
Одним з найважливіших напрямків реформи вищої школи є гуманізація сучасної освіти. У процесі цієї роботи розпочалося введення дисциплін філософського циклу як обов’язкових. Ці дисципліни повинні забезпечити переорієнтацію освіти на гуманістичні потреби особистості, утворити світоглядні засади для засвоєння загальноосвітніх та спеціальних дисциплін.
Курс відіграє важливу роль у системі всієї гуманітарної підготовки фахівців. Знання, що отримані студентами при вивченні цієї дисципліни, можуть бути використані студентами під час проходження педагогічної практики та у подальшій викладацькій діяльності.
Філософська підготовка дає можливість готувати молодь до орієнтації в сучасному науково-технічному світі, до осмислення його як сукупності культурних досягнень людського суспільства, сприяти взаєморозумінню та продуктивному спілкуванню представників різних світоглядних поглядів, вихованню толерантності до інших думок та переконань. У процесі вивчення філософських дисциплін передбачається цілеспрямоване самостійне формування світоглядних настанов особистості, здібностей та потреб в художньо-естетичних переживаннях й морально-естетичних рефлексіях, а саме того духовного потенціалу особистості, який дозволяє засвоювати спеціальні знання як елементи цілісної суспільної культури, що містить творчу конструктивну спрямованість.
Курс «Методика викладання філософських дисциплін» знайомить студентів із методами та методикою викладання філософських дисциплін у середній та вищій школі. У процесі вивчення курсу студенти знайомляться із загальною характеристикою підручників, методичних посібників з курсу «Людина і суспільство», «Людина і світ» та загального курсу «Філософія» для студентів нефілософських спеціальностей; методологічними вимоги до використання етико-філософських статей, культурологічної та соціологічної аналітики, матеріалів філософських дискусій у викладанні філософських дисциплін; критеріями оцінки ефективності уроку та семінарського заняття, критеріями оцінки майстерності викладача; методологічними вимогами до проведення уроку та семінарського заняття,  видами позакласної роботи в процесі викладання філософських дисциплін; особливостями використання технічних засобів на уроці та семінарському занятті; методологічними вимоги до врахування психологічних особливостей учнів і студентів; вимогами до особистості вчителя та викладача; концепціями гуманітарної освіти та виховання у сучасній Україні.

Предмет навчальної дисципліни: система методичного забезпечення навчального процесу, методична робота викладача, сукупність методичних прийомів та засобів викладання філософських дисциплін.

Мета викладання дисципліни: глибоке і всебічне розкриття ґенези методики викладання філософії у відповідності зі зміною світоглядних, евристичних та ціннісних орієнтацій у житті людини та суспільства та ознайомлення студентів із новітніми формами і методами викладання філософських дисциплін у навчальних закладах різних рівнів; здобуття студентами знань з методики викладання філософських дисциплін, теоретична підготовка до проведення педагогічної практики. Серед проблем, які викладаються в курсі: ознайомлення студентів-філософів з теоретичними принципами та методичними навичками викладання філософії на різних факультетах вищих навчальних закладів; використання дискусії як ефективного методу проведення заняття; навчання студентів та школярів навичкам філософування; форми контролю знань студентів; основні вимоги до викладача суспільних дисциплін; значна увага приділяється етиці відносин вчителя і учня, викладача і студента, а також психологічним проблемам взаємодії вчителя і учня, викладача і студента в аудиторії (демократія і дисципліна); створення умов для формування у бакалаврів філософського факультету навиків і вмінь професійної і самостійної роботи з підготовки та проведення лекцій та семінарських занять з філософії на різних факультетах ВНЗ; реалізація індивідуального творчого потенціалу та підвищення ефективності педагогічної діяльності.

Основні завдання дисципліни:
•    предметне розкриття цілісності й системності процесів викладання та виховання у навчальному процесі;
•    на базі класичних філософських методів (дедукції, індукції, діалектики) практичне оволодіння сучасними методами філософського пізнання (феноменологічний, аналітичний, герменевтичний, психоаналітичний та ін.);
•    виявлення та реалізація ефективних шляхів формування методичних вмінь та навичок;
•    ознайомлення студентів з системою методичного забезпечення навчального процесу;
•    формування у студентів «методичної установки»: осмислення навчального процесу з точки зору ефективності його організації та використання методичних прийомів і засобів;
•    освоєння студентами теоретичних знань з методики підготовки та проведення лекцій, уроків, семінарських та практичних занять, а також організації самостійної роботи студентів;
•    формування практичних навичок з підготовки навчально-методичних матеріалів;
•    підвищення загальноосвітнього і філософського рівня студентів;
•    формування цілісного, концептуального бачення змісту філософії для розкриття та викладення розділів і тем дисципліни;
•    формування світогляду і наукового та філософського способу осмислення проблем суспільного життя;
•    формування  логічних основ методики викладання філософських дисциплін;
•    формування практичної здатності реалізації студентами наявних у них філософських знань у педагогічній роботі.

У результаті вивчення дисципліни студент має набути таких компетенцій:
знати:
•    основні проблеми модернізації та гуманізації української освіти;
•    предмет, зміст та функції методики викладання філософських дисциплін;
•    основні форми і методи викладання філософських дисциплін у навчальних закладах різних рівнів акредитації;
•    традиційні, нові та нетрадиційні методики викладання філософських дисциплін;
•    головні проблеми викладання філософських дисциплін у навчальних закладах різних рівнів акредитації;
•    головні складові методичного забезпечення навчального процесу;
•    особливості основних методів викладання філософських дисциплін;
•    основні способи та прийоми організації філософського знання;
•    особливості проблемного підходу до засвоєння філософського знання;
•    принципи та основні характеристики репродуктивного навчання;
•    основні методи проведення аудиторних та позааудиторних занять;
•    основні види, структуру та функції лекцій;
•    методику підготовки та читання лекції;
•    основні види та особливості підготовки й проведення уроків та семінарських і практичних занять;
•    основні методологічні засади організації самостійної роботи студента при вивченні філософських дисциплін;
•    методологічні вимоги до використання етико-філософських статей, матеріалів філософських дискусій у викладанні філософських дисциплін;
•    види позакласної роботи та виховних заходів у процесі викладання філософських дисциплін;
•    основні критерії оцінювання знань та умінь студентів;
•    основні форми контролю знань та умінь студентів;
•    засоби використання інформаційних технологій у навчальному процесі;
•    характеристику підручників, посібників та методичної літератури з курсу «Людина і суспільство», «Людина і світ» та з загального курсу «Філософія»;
•    основні завдання та функції кафедри філософії;
•    основні критерії оцінки ефективності уроку, семінарського чи практичного заняття та оцінки майстерності вчителя та викладача;
•    методи формування професійних якостей вчителя та викладача;
•    концепції гуманітарної освіти та виховання у сучасній Україні.

уміти:
•    складати навчально-методичний комплекс дисципліни;
•    використовувати теоретичні знання під час проведення уроків в школі, лекцій, семінарських та практичних занять, колоквіумів у ВНЗ;
•    використовувати методи та методику викладання філософських дисциплін на практиці;
•    робити порівняльний аналіз вчень представників різних парадигм філософування, використовуючи при цьому різні методи, зокрема, діалектику, герменевтику, феноменологію, психоаналіз та вміти аналізувати філософські тексти;
•    застосовувати форми та способи сучасного філософського дискурсу для обґрунтування власного світогляду, вдосконалення особистої культури філософування;
•    реалізовувати наявні філософські знання у педагогічній роботі;
•    підбирати оптимальний комплекс підручників та першоджерельної літератури для читання курсу „Філософія”;
•    підготувати та прочитати лекцію з філософії;
•    підготувати і провести урок чи семінарське та практичне заняття з філософських дисциплін;
•    використовувати дискусії під час проведення уроків та семінарських занять;
•    організувати самостійну роботу студента;
•    розробляти основні методичні матеріали до лекцій, уроків, семінарських та практичних занять та до забезпечення самостійної роботи студента;
•    визначити принципи оцінювання знань з філософських дисциплін;
•    проводити поточний, модульний та підсумковий контроль;
•    втілювати критерії оцінки ефективності уроку, семінарського чи практичного заняття та оцінки майстерності вчителя та викладача;
•    організувати пізнавальну діяльність студентів у процесі проведення аудиторних та позааудиторних занять;
•    використовувати інформаційні технології у навчальному процесі;
•    використовувати технічні засоби на уроці, семінарському та практичному заняттях;
•    втілювати концепції гуманітарної освіти та виховання у сучасній Україні. 

розуміти:
•    значення підготовки з методики для професійної діяльності викладача;
•    основні поняття, категорії, функції, методи та завдання філософії;
•    специфіку філософського знання;
•    специфіку викладання філософських дисциплін;
•    особливості методики викладання філософських дисциплін;
•    відмінності між академічною філософією та філософією як навчальною дисципліною;
•    роль викладача в організації навчального процесу: лекція, семінарське заняття, індивідуальна та самостійна робота студентів.

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І
МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ЯК ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ

НЕ 1.1. МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ЯК НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА
Предмет, структура та завдання курсу «Методика викладання філософських дисциплін». Мета, завдання дисципліни, компетенції, яких має набути студент у результаті її вивчення. Методи навчання. Методи оцінювання. Методичне забезпечення. Предмет, об’єкт та структура дисципліни.
Гуманітарна освіта в Україні. Гуманітарні дисципліни у вищих навчальних закладах. Пріоритет філософії та гуманітарних дисциплін в сучасній вищій школі. Взаємозв’язок змісту та логіки загального курсу з філософії. Філософія як навчальна дисципліна. Нормативні документи, що визначають зміст вищої освіти: Освітньо-кваліфікаційні рівні, професійно-кваліфікаційні характеристики, освітньо-професійна програма та державні стандарти освіти.
Гносеологічний зміст методики як науки. Методологія, методи і методика викладання. Структура методики та її місце в навчальному процесі. Концептуальний апарат методики. Основні принципи методики.
Педагогіка, дидактика, методика. Взаємозв’язок педагогіки, дидактики та методики. Навчання, викладання, учення. Учбовий процес як єдність виховання, викладання, учення. Структурний та функціональний аспекти учбового процесу. Сучасні філософсько-методологічні засади систематизації основних предметів навчання та виховання. Моделі систематизації основних предметів навчання та виховання.
Наукові засади методики викладання філософських дисциплін. Психолого-педагогічні засади методики викла¬дання філософських дисциплін. Науково-педагогічні засади методики викладання філософських дисциплін. Логічні засади методики викладання філософських дисциплін. Методологічні засади методики викладання філософських дисциплін.

НЕ 1.2. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ
Проблеми викладання філософії у сучасних умовах. Феномен філософського знання. Філософія – квінтесенція культури. Формування філософської культури особистості. Особливості викладання філософії на різних рівнях підготовки: бакалаврат, спеціаліст, магістратура, аспірантура. Викладання філософських дисциплін у світі та Україні. Викладання філософії як професійна діяльність: багатоманіття функцій: освітня, виховна, дослідницька, організаторська; особистість викладача філософії як елемент навчального процесу; авторський стиль викладання. Проблеми викладання загального курсу «Філософія».
Історичні особливості викладання філософії. Викладання філософії у Давній Греції. Перші філософські школи. Парижський університет у 13 ст. Викладання схоластики. Філософія у старій Україні. Києво-Могилянська академія –новий тип вищої школи в Україні. Феномен духовно-академічної філософії. Становлення університетської освіти та науки. Викладання філософських дисциплін і розвиток філософської думки у навчальних закладах, наукових установах і товариствах УСРР. Філософія у Харківському університеті. Філософські інтенції в Університеті Св. Володимира. Філософія на послугах наук. Особливості викладання філософії у радянський період та їх вплив на сучасність. Трансформація змісту навчального курсу з філософії у пострадянський період.
Проблеми методичного забезпечення викладання філософських дисциплін. Методичне забезпечення в умовах інформаційної революції: нові можливості та проблеми їх реалізації. Нові вимоги до методичного забезпечення навчальних курсів в умовах болонського процесу. Проблеми перехідного періоду.

НЕ 1.3. СИСТЕМА МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Основні елементи системи методичного забезпечення навчального процесу. Методичний аспект єдності аудиторної та позааудиторної роботи при вивченні філософії. Інформаційно-керуючі, коректуючі та контролюючі функції засобів методичного забезпечення навчального процесу. Базовий та супутні рівні системи методичного забезпечення навчального процесу. Нормативні вимоги до методичного забезпечення навчального процесу.
Організаційний рівень методичного забезпечення навчального процесу. Основні форми та функції методичного забезпечення навчального процесу. Розподіл функцій методичного забезпечення навчального процесу в межах організаційної структури системи освіти: міністерство, ректорат, деканат, кафедра. Навчально-методичний комплекс дисципліни. Навчальна програма з загального курсу філософії. Робоча програма з загального курсу філософії та її особливості. Співвідношення базових та авторських програм курсів з філософії. Алгоритм формування методичних вмінь та навичок. Організація навчального процесу як елемент методичного забезпечення навчального процесу.
Інформаційне забезпечення навчального процесу. Основні види інформаційних ресурсів: текстуальні, електронні, комунікативні. Форми інформаційного забезпечення навчального курсу: інформаційні бази, списки основної та додаткової літератури, допоміжні матеріали. Навчальна література як основне джерело інформації. Її класифікація, первісні тексти, підручники, посібники, методичні розробки, робочі матеріали. Підручник, його структура та зв’язок з програмою загального курсу з філософії. Критерії визначення якості підручника. Навчальні посібники з загального курсу філософії: функції, критерії відбору, рекомендації. Ефективність застосування методичних розробок. Зростання ролі Інтернет-ресурсів.
«Технологічний» рівень забезпечення навчального процесу. Основні моделі та методи викладання філософії. Загальні методичні принципи викладання філософії. Багатоманіття методичних прийомів та проблема їх адекватного й ефективного застосування. Функціональний, факторний та ситуативний підходи до формування методичної моделі навчального курсу.

НЕ 1.4. ОСНОВНІ МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ ФІЛОСОФСЬКИХ ДИСЦИПЛІН
Впровадження  кредитно-модульної  системи  організації  навчання. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу. Формування змісту модулів навчальної Дисципліни. Створення умов для організації модульного навчання. Кредитно-модульна технологія навчання.
Методи формування професійних якостей у вищій школі. Критерії педагогічної майстерності. Класифікація методів навчання. Формування типу мислення та мотивація учення. Мета, функції, форми та засоби викладання філософії.
Види навчання. Догматичне навчання. Пояснювально-ілюстративне навчання. Репродуктивний стиль навчання. Проблемне навчання. Програмоване навчання. Творчий стиль навчання.
Зміна  мотивації  пізнавальної діяльності:  від  догматики  до  інтелектуальних  мотивів.  Принципи проблемного та модульного викладання філософії. Проблемний та модульний підхід засвоєння філософського знання. Методичний потенціал проблемних ситуацій і учбових проблем. Основні форми проблемних ситуацій. Питання як логічна форма визначення проблеми. Аргументація: єдність методологічного, соціального, психологічного та методичного аспектів. Утворення  в навчальному процесі проблемних ситуацій, вирізнення і розв’язання проблеми.
Способи  організації  викладання  філософії. Аудиторні  та  позааудиторні заняття.  Словесні,  наочні,  практичні  методи  навчання.  Активні методи навчання. Організаційні  методи навчання:  викладання  філософії  як  творчий  вияв,  культура,  мислення викладача, і  викладання  філософії  як  праця  над  авторськими  теоріями  та філософськими поняттями.
Урахування профілю підготовки фахівців у викладанні філософських дисциплін. Проблема урахування профілю у викладанні філософських дисциплін. Зв’язок викладання філософських дисциплін із профілем вищого навчального закладу, факультету, спеціальності. Розкриття методологічного значення категорій філософських дисциплін для профільних наук вищого навчального закладу, факультету, спеціальності. Аналіз філософських проблем профільних наук на заняттях з філософських дисциплін. Організація науково-дослідної роботи студентів з проблематики філософських дисциплін. Урахування профілю підготовки фахівців у різних формах контролю знань студентів із філософських дисциплін. Умови профілювання.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ
МЕТОДИЧНА РОБОТА ЯК БАЗОВА СКЛАДОВА
ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА

НЕ 2.1. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКЛАДАННЯ НОРМАТИВНОГО КУРСУ
Методичне забезпечення викладання філософських дисциплін. Мета і завдання дисципліни та їх вплив на методику викладання. Врахування особливості вузу та студентської аудиторії: традиції, спеціальність, курс, кількість студентів, психологічні особливості. Забезпечення цілісності навчального курсу: координація роботи між лектором й асистентом,  забезпечення єдності різних форм роботи (лекції, семінари, СРС, консультації, форми контролю).
Методика підготовки лекційного курсу. Лекція як форма організації навчання. Особливості лекційної форми навчання. Роль та функції лекції в учбово-виховному процесі. Загальна логіка лекційного курсу: послідовність тем, смислові акценти, функціональна варіабельність форм. Класифікація лекцій: за формою комунікації (монологічна, діалогічна), за способом представлення матеріалу  (інформаційна, проблемна), за функцією в межах курсу (вступна, установча, підсумкова). Типологія лекцій у вищій школі – лекція як: бесіда, «мозкова атака», дискусія, мікроситуація, консультація, прес-конференція.
Підготовка лекції: основні етапи та особливості. Формулювання мети лекції. Стратегічні, тактичні та ситуативні задачі лекції. Вибір методичної моделі лекції. Форми фіксації лекційних матеріалів: збір та обробка матеріалу, робочий план, тези, приклади, конспект, створення тексту лекції. Структура лекції. План і сценарій лекції з  загального курсу філософії. Способи викладання матеріалу в лекції з філософії.  Безперервність роботи над змістом лекції. Особливості підготовки окремих різновидів лекцій. Слухання та засвоєння лекційного матеріалу.
Методика читання лекції. Особливості читання першої лекції: значення психологічної підготовки, пошук зв’язку з аудиторією, типові помилки. Читання нормативної лекції: зв’язок змістовних елементів і форми подання матеріалу, керування часом, контроль за динамікою та ритмікою змістовного навантаження, темп, введення дискусійних моментів, викладацька творчість. Особливості реалізації репродуктивного, проблемного та модульного методу в умовах лекції. Єдність методичного та методологічного аспектів лекції. Творчий аспект лекції. Риторична  (ораторська) майстерність при проведенні лекційного  заняття з філософії. Вплив особистості лектора на навчальний процес. Післялекційна робота: загальні настанови: самооцінка успішності (досягнення мети и виконання завдань), обов’язковість письмової фіксації досвіду, формування завдань на майбутнє; аналіз розкриття складних питань: рівень сприйняття, вдалість прикладів, можливі альтернативні підходи до проблеми; аналіз помилок: змістовне наповнення лекції, форма представлення, способи пояснення, робота з аудиторією, фіксація авторських здобутків.

НЕ 2.2. МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
Методика підготовки семінару. Семінар як активна форма учбового процесу. Структура, особливості та функції семінару з філософії. Семінар як активна форма навчального процесу, спосіб розвитку навичок самостійної  роботи,  контроль  за  якістю  засвоєння  студентами  матеріалу. Види  семінарських  занять:  практикуми,  дискусії,  розгорнута  бесіда, коментоване читання, магістерський, за спеціалізацією. Методика підготовки семінару: план, завдання, інформаційне забезпечення, методичні вказівки. Форми проведення семінару: класифікація форм, проблема вибору адекватної форми, пошук нових форм. Активність студентів: прогнозування, підтримка, управління. Взаємозв’язок основних рівнів філософського семінару. Втілення репродуктивного, проблемного та модульного методу в умовах філософського семінару. Основні способи та прийоми організації семінарського заняття. Роль системи питань і завдань в досягненні мети семінару. Основні типи питань. Індивідуалізація навчання і контрольні функції семінару. Методика підготовки філософського семінару.
Методика проведення семінару. Проведення семінару: нормативні дії викладача (вступне та заключне слово, коментарі, оцінки, завдання на наступне заняття), ситуативні дії в умовах зміни сценарію, прийоми активізації роботи студентів. Способи активізації студентів під час проведення семінарських занять. Проведення семінару в особливих умовах: ненормативна кількість студентів у групі, низький рівень підготовки студентів, форс-мажорні умови. Самоаналіз результатів семінарського заняття.

НЕ 2.3. ВДОСКОНАЛЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ВИВЧЕННІ ФІЛОСОФІЇ

Зростання ролі самостійної роботи студента в умовах кредитно-модульної системи навчання. Роль самостійної роботи студента у навчальному процесі. Принципи активізації учбово-пізнавальної діяльності. Види активності в навчанні.
Передумови, напрямки та зміст самостійної роботи студентів. Етапи розгортання потенціалу особи: самооцінка, самоосвіта, самовиховання. Структура вільного часу та самостійної роботи студентів. Співвідношення індивідуальної та колективної діяльності в умовах самостійної роботи студентів.
Основні форми самостійної роботи студентів при вивченні філософії. Підготовка до аудиторних занять, виконання завдань, підготовка письмових робіт. Робота над оригінальними філософськими текстами як основа самостійної роботи студентів. Консультація як головна форма забезпечення ефективності самостійної роботи студентів. Науково-дослідницька діяльність студентів як елемент самостійної роботи студентів. Підготовка рефератів. Курсові, дипломні, магістерські роботи студентів.
4. Методичне забезпечення самостійної роботи студентів
Проблеми підготовки методичних матеріалів для самостійної роботи студентів: варіабельність завдань, індивідуальний підхід, постійне оновлення. Роль викладача в організації самостійної роботи студентів. Основні типи завдань для самостійної роботи студентів з загального курсу філософії. Методика складання питань, завдань та вправ самостійної роботи студента. Проблемні та творчі завдання для самостійної роботи студента при вивченні філософії.
Контроль за самостійною роботою студента. Види та форми контролю самостійної роботи студента. Критерії оцінювання самостійної роботи студента. Об’єктивність оцінювання усних видів роботи. Розв’язання проблем, що виникають при оцінювання самостійної роботи студента.

НЕ 2.4. МЕТОДИЧНИЙ ЗМІСТ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
З ФІЛОСОФСЬКИХ ДИСЦИПЛІН

Контроль та самоконтроль, їх функції та зміст. Контроль та самоконтроль як неодмінні аспекти учбово-пізнавальної діяльності. Функції та зміст контролю. Основні типи, форми та рівні контролю в учбовому процесі. Методи викладання та пріоритетні форми контролю. Залежність форм контролю від моделі викладання філософії.
Поточний, модульний та підсумковий контроль. Тести. Взаємозв’язок поточного, модульного та підсумкового контролю знань студентів. Тестові завдання, контрольні роботи, модульні роботи, колоквіуми.
Методика підготовки та проведення заліку. Залік: мета, завдання, форми, вимоги, ефективність. Організація та проведення заліку. Основні види заліків (формальні, змістовні, змішані), особливості їх використання. Диференційний залік.
Методика підготовки та проведення іспиту. Іспит: мета, завдання, форми, вимоги, ефективність. Особливості підготовки та проведення іспиту. Види іспитів. Державний іспит. Екзаменаційні питання і білети. Психологія екзаменатора та психологія студента, який складає іспит. Тактика опитувальної процедури. Досягнення об’єктивності екзаменаційної оцінки. Зарахування роботи студента на семінарських заняттях та його самостійна роботу з дисципліни. Основні помилки екзаменатора. Особливості підготовки та проведення письмового іспиту. Особливості прийому екзаменів кандидатського мінімуму. Критерії екзаменаційних оцінок з загального курсу «Філософія». Сутність рейтингової системи контролю успішності й атестації студента, можливості використання її для здійснення заліків та іспитів.
Консультації, їх типи та структура. Роль консультації в учбовому процесі. Типи консультацій та їх структура. Основні вимоги до індивідуальних та групових консультацій. Психологічний аспект консультативної діяльності.

НЕ 2.5. МЕТОДИЧНА РОБОТА КАФЕДРИ ФІЛОСОФІЇ.
ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Особливості методичної роботи на рівні кафедри. Основні функції та напрямки роботи кафедри філософії. Комплексний план роботи кафедри філософії та індивідуальний план роботи викладача. Професорсько-викладацький склад кафедри філософії. Організаційні форми реалізації потенціалу викладача філософських дисциплін. Принципи добору: конкурс та договір (контракт). Методична  робота  викладачів  кафедри  філософії –  розробка  навчальних програм, текстів лекцій, навчально-методичного комплексу дисциплін, методичних рекомендацій, посібників, підручників, хрестоматій, тестових завдань.
Рівні організації науково-методичної роботи кафедри. Структура науково-методичної роботи кафедри філософії. Методичні семінари як форма обміну педагогічним досвідом. Теоретичні семінари як форма підвищення наукового рівня викладача. Підвищення рівня кваліфікації викладачів кафедри філософії.
Забезпечення читання спецкурсів з філософії. Розподіл педагогічного навантаження, обговорення та рекомендація навчальних програм, затвердження робочих програм, контрольні функції.
Особливості науково-методичної роботи викладачів з молодими науковцями. Особливості роботи з бакалаврами і магістрантами, аспірантами та пошукувачами. Позакафедральна робота членів кафедри філософії. Соціальний та соціологічний статус викладача філософії.
Робота практиканта на базі практики. Ознайомлення зі структурою навчального закладу. Ознайомлення з документацією навчального закладу, документацією викладача філософських дисциплін (програма курсу, календарний план курсу, розклад занять). Знайомство із групою студентів (класом, учнями), з якими працюватимете практикант під час практики. Відвідування лекційних і практичних занять викладачів кафедри. Проведення лекційних та практичних занять. Проведення виховного заходу. Робота зі студентами як класного керівника або куратора групи.
Оформлення документації практики. План роботи практиканта. Щоденник роботи практиканта. Текст лекції. План-проспект семінарського заняття. Сценарій виховного заходу.
Захист практики. Виступ зі звітом про практику. Оцінка роботи практиканта на базі практики. Оцінка оформленої документації. Результати практики.
Перелік джерел, які пропонуються для засвоєння курсу

1.    Активные методы обучения студентов в вузе. – М.: Просвещение, 1988.
2.    Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: модульне навчання. – Київ, 2003.
3.    Бадмаев Б. Ц. Методика преподавания психологии: Учеб.-метод, по¬собие для преподават. и аспирантов вузов. — М.: Гума-нит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. — 304 с.
4.    Бадмаев Б.Ц. Методика преподавания психологии. – М., 1999.
5.    Балл Г.А. Теория учебных задач. Психолого-педагогический аспект. – М., 1990.
6.    Бобров  В.В.  Некоторые  аспекты  опыта  преподавания  философии  в техническом  вузе  //  Сборник  материалов  Всероссийской конференции  "Новые  технологии  в  науке  и  образовании". Новосибирск, 1998, т. III, с.185-193. 
7.    Буряк В. Керування самостійною роботою студентів// Вища школа. – 2001. – № 4-5.
8.    Бусыгина Т.А., Кисметова Г.Н. Методика оценки качества подготовки вузовской лекции //Альманах «Телескоп». – 2009. – № 9.
9.    Бусыгина Т.А., Кисметова Г.Н. О принципах разработки вузовской лекции // «О Вы, которых ожидает Отечество». Вып. 5. – 2004. – № 9.
10.    Головко Л.Л. Активізація самостійної роботи студента під час лекційних занять// Освіта і управління. – 2002. – № 1.
11.    Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. – М., 1996.
12.    Дзюбенко А.А. Новые информационные технологии в образовании. – К.: Освіта, 2000.
13.    Закон України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 2. – Ст. 134.
14.    Іванчук М.Г., Руснак І.С. Вища освіта і Болонський процес: Навчально-методичний посібник / Іванчук М.Г., Руснак І.С. – Чернвіці: Букрек, 2010. – 172 с.
15.    Інтерактивні методи навчання: навч. посіб. / за аг. Ред.. П.Шевчука, П.Фенриха. – Щецін: Вид-во WSAP,2005. – 137 с.
16.    Ерастов М.П. Методика самостоятельной работы. – М., 1985.
17.    Карандашев В. Н. Методика преподавания психологии: Учебное пособие. — СПб.: Пи¬тер, 2006. — 250 с: ил. — (Серия «Учебное пособие»).
18.    Касимов Р.Я. Подготовка проблемной лекции в вузе: Методические рекомендации. – М., 1981.
19.    Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи Навчальний посібник / К.: Знання, 2005.- 486 c.
20.    Методика преподавания философии: проблемы перестройки. – М., 1991.
21.    Педагогіка вищої школи. – К.: Знання, 2007.
22.    Педагогіка вищої школи. – Одеса, 2002.
23.    Семинарские занятия по философии. – М.1991.
24.    Теоретичні основи педагогіки. Курс лекцій / За ред. О.Вишневського. Дрогобич, 2001.
25.    Терентьева Л.Н. Философские семинары. Од. 2005.
26.    Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: навч. посіб. / М.М. Фіцула. – 2-ге вид., доп. – К.: Академвидав, 2010. – 456 с. (Серія «Альма-матер»).
27.    Хроменко О.В. Методика преподавания психологии. Конспект лекцій / Серия «Сессия без депрессии». – Ростов н / Д: Фенікс, 2004.                                                 
28.    Чекаль Л.А., Черній А.М. Філософський практикум. – К., 1998.
29.    Шляхтун П.П. Методика викладання соціально-гуманітарних дисциплін: навч. посіб. / П.П.Шляхтун. – К.: ВЦ «Академія», 2011. – 224 с. – (Серія «Альма-матер»).
30.    Азаров Ю.П. Тайны педагогического мастерства. – М.: Аст, 2004.
31.    Болонський  процес  у  фактах  і  документах  (Сорбонна-Болонья-Саламанка-Прага-Берлін). – Тернопіль, 2003.
32.    Габай Т.В.Учебная деятельность и ее средства. – М., 1988.
33.    Гегель Г.В.Ф. О преподавании философии в гимназиях. Работы разных лет: В 2 т. Т, 1. М.: «Мысль», 1972, С. 563-574.
34.    Гершунский Б.С. Философия образования для XXI века. (В поисках практико-ориентированных образовательных концепций). - М.: Совершенство, -1998.
35.    Гойхман. О.Я., Надеена Т.М. Речевая коммуникация. – М., - 2003.
36.    Гусак П. Підготовка учителя: технологічні аспекти. – Луцьк, 1999.
37.    Дудка  Н.И.  Высшая  школа  Украины:  стратегия  управления  и проблемы реформирования. – Харьков, 2002.
38.    Иванов А.В., Миронов В.В. Университетские лекции по метафизике. – М., 2004.
39.    Ильенков З.В. Философия й молодость. Философия й культура. Разд. 1: У истоков мысли. Разд. 5: Что же такое личность? М.: Политиздат, 1991, С. 18 –30.
40.    Ильясов И.И. Структура процесса учения. М. 2002
41.    Интенсификация творческой деятельности студентов / Науч. ред.: проф. В.И. Андреев, проф. Г. Мельхорн. Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1990.
42.    Ишкова Л.В. Структурно-интегративная методология образования. -Новокузнецк: Изд-во ИПК, - 2000.
43.    Какая философия нам нужна?: Размышления о философии и духовных проблемах нашего общества (Сост. Ю.Н. Солонин). - Л.: Лениздат, - 1990.
44.    Кант Й. Ответ на вопрос: что такое просвещение? Сочинения: В 8 т. М.: Чоро, 1994, Т. 8. С. 29-37.
45.    Кант Й. Понятие философии вообще. Трактаты и письма. М.: Паука, 1980, С. 329-334.
46.    Кашанов М.М. Психология педагогического мышления. - СПб.: Алетейя, - 2000.
47.    Кларин Н.В. Педагогическая технология в учебном процессе. – М., 1989.
48.    Козаков В.А. Освіта, виховання, контроль навчання у вищій школі. – Київ, 1996.
49.    Конверський А.Є., Бугров В.А. Філософія в освітянському просторі // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Перспективи розвитку соціогуманітарних наук у класичних університетах" (соціологія, психологія, педагогіка): Збірник наукових праць –К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2004. – с. 9-15.
50.    Конев В.А. Философия культуры и парадигмы философского мышления //Философские науки – 1991 – № 6. – С.16-29.
51.    Кувакин В.А. Что такое философия? М. 1989.
52.    Лісовий В. Предмет і метод метафізики. //Філософська думка. – 2000. – № 4. – С.118-152.; Філософська думка. – 2001. – №2. – С.83-123.
53.    Лутай В.С. Філософія сучасної освіти. – К., 1996.
54.    Львов М. Р. Основы теории речи. — М., 2002. — Гл. 17—23.
55.    Малышевский А.Ф. Мир человека: Пособие для учителя. М.: Интерпракс, 1995.
56.    Мамардашвили  М.Н. О философии //Вопросы философии. – 1991. – №5. – С.3-25.
57.    Мамардашвили М.К. Из краткого введения в философию// Вопросы философии. – 2000. – №12. – С. 64-73.
58.    Мамардашвили М.К. Проблема сознания и философское призвание // Вопросы философии. – 1988, - № 8.
59.    Мамардашвили М.К. Эстетика мышления. М,: Московская школа политических исследований, 2000, С. 9-23.
60.    Матеріали круглого столу про викладання філософії // “Вопросы философии” 1997, №7.
61.    Методика преподавания философии: проблемы перестройки / Под ред. Г. В. Платонова и др. — М., 1991.
62.    Методологічний  семінар  АПН  України  22  листопада  2000  р.  //  Зб. наук. праць. Вип. 3 / За заг. ред. В.Андрущенка. – Київ, 2000. II методологічний семінар "Філософія освіти XXI століття: проблеми і  перспективи"  30  листопада  2001  р.  //  "Філософія  у  вищих навчальних закладах України: проблеми викладання". – Київ, 2001.
63.    Михайлов Ф.Т. Об образовании. Образование философа // Избранное. - М.: Индрик, - 2001.
64.    Некоторые вопросы преподавания философии в Вузе – Теоретические вопросы преподавания // Философские науки, № 12, 1991.
65.    Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Под ред. Е.С. Полат. - М.: Издательский центр «Академия», - 2001.
66.    Основні  засади  розвитку  вищої  освіти  україни  в  контексті болонського  процесу (документи  і  матеріали  2003  –  2004  рр.)  /  За редакцією В.Г. Кременя. Тернопіль, 2004. II методологічний семінар "Філософія освіти XXI століття: проблеми і перспективи" 30 листопада 2001 р. // "Філософія у вищих навчальних закладах України: проблеми викладання". – Київ, 2001.
67.    Падалка О.С., Нісімчук А.М., Смолюк І.О., Шпак О.Г. Педагогічні технології. Навчальний посібник для вузів. – Київ: Видавництво „Українська енциклопедія” ім.. М.П.Бажана, 1995.
68.    Познавательные процессы и способности в обучении. М. 1990.
69.    Попов Л.М. Психология самодеятельного творчества студентов. Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1990.
70.    Проблемы преподавания философии в высшей школе: Материалы всерос. конф., 13 – 15 марта 1996 г. / Отв. ред. А.И. Чумаков и др. - М.: РФО, - 1996.
71.    Путь в философию. Антология. - М.: ПЕР СЭ; СПб.: Университетская книга, - 2001.
72.    Рогова О.В. Технологія організації самостійної роботи студентів/ Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Педагогічні технології на сучасному етапі”. – Луцьк, 1995.
73.    Розин В.М. (к.фил.н). Методология й философия: осмысление современной ситуации – Из истории философских дискуссий // Философские науки, № 12, 1991. Воронцов Н.В.
74.    Рубцов А., Юдин Б. Новые ориентиры гуманитарного образования // Человек. 1995. № 2 – 4.
75.    Сантаяна Дж. Прогресс в философии //Вопросы философии. – 1992. – №4. – С. 124-131.
76.    Силбер Джон Р. Философия и будущее образования // Вестник РФО. - 2001. - № 2.
77.    Смолкин А.М. Методы активного обучения. - М., - 1991.
78.    Туровский М.В., Туровская С.Л. Предмет философии//Философские науки. – 1991. – № 5. – С. 44-58.
79.    Фаустова Э.Н. Студент нового времени: социокультурный профиль. – М., 2004.
80.    Философия в высшей школе // Вестник РФО. – 1999, - № 4.
81.    Философия преподавания философии: Материалы и тез. докл. Всерос. науч.-практ. конф. Калуга, 21 – 23 сент. 2000 г. / А.Н. Чумаков и др. - Калуга: Эйдос, - 2000.
82.    Філософія освіти ХХІ століття: проблеми і перспективи. Методологічний семінар АПН України 22 листопада 2000 р. // Зб. наук. праць. Вип. 3 / За заг. ред. В.Андрущенка. – Київ, 2000.
83.    Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник /Під ред. І.В.Бичка. – К., 1994.
84.    Фокин Ю.Г. Преподавание и воспитание в высшей школе: Методология, цели и содержание, творчество / Учебное пособие  для студентов высших учебных заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2002.
85.    Формирование творческого мышления в процессе преподавания философии. М. 2004
86.    Формирование учебной деятельности студентов / Под ред. В.Я. Ляудис. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1989.
87.    Хайдеггер М. Что это такое – философия? //Вопросы философии. – 1993. – № 8. – С.113-123.
88.    Шварцман К.А. Философия и воспитание. М.2004.
89.    Шестаков В. Философия в Кембридже //Вопросы философии. – 2004. – № 5.

Викладацький склад

МИРУТЕНКО ЛЕСЯ ГЕОРГІЇВНА – к.філос.н., асистент кафедри філософії.

Методика викладання та методи навчання

Методи навчання: лекції, семінарські та практичні заняття, групові та індивідуальні консультації.

Методичне забезпечення:
навчальна програма дисципліни, робоча програма дисципліни, опорні конспекти лекцій, комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни, електронний навчально-методичний комплекс дисципліни, першоджерельна література, підручники з загального курсу „Філософія”, методичні рекомендації до вивчення дисципліни, підручники з «Методики викладання соціально-гуманітарних дисциплін».

Оцінювання
Методи контролю: усне опитування, індивідуальна співбесіда, розгляд проблемних питань, поточні контрольні роботи, поточні тестові завдання, термінологічний диктант, письмові завдання (рецензія статі, есе, резюме, план-конспект лекції, план-конспект-семінару, аналіз, самоаналіз лекції, семінару т.ін.), практичні завдання (підготовка та проведення лекцій, семінарів, практичних занять, організація самостійної роботи студента, розробка тестових завдань, аналіз підручників з загального курсу „Філософія” та першоджерел для самостійного читання для студентів не філософських факультетів), презентація міні-проектів, методичних розробок, захист практичних завдань, захист індивідуального навчально-дослідного завдання, виконання індивідуального науково-творчого завдання.

Засоби діагностики: перелік питань для контролю та самоперевірки завдань самостійної роботи, перелік питань для контролю та самоперевірки знань зі Змістових модулів (перелік питань до модульних контрольних робіт), з дисципліни, перелік питань до Модуль-контролю (іспиту).

Форми контролю: Підсумковий: модульна контрольна робота (І модуль, ІІ модуль); іспит.
До списку дисциплін
Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmaster2Ќ&@юШУА€chnu.edu.ua
 © 1999-2010 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.