Оновлено
2019-10-03
13:53

Навчальні дисципліни

Назва дисципліни: Німецька класична філософіяШифр дисципліни: 7.02.03.01
До списку дисциплін
Загальний опис дисципліни
Програма укладена для студентів четвертого курсу філософського та релігієзнавчого відділень філософсько-теологічного факультету. В методичному плані вона розроблена з врахуванням наступності освоєння студентами курсу історії філософії та інших навчальних дисциплін.
Курс “Німецька класична філософія” охоплює творчість Канта, Фіхте, Шеллінга, Гегеля, Фойєрбаха.
Німецька класична філософія є одним із найважливіших етапів в історії світової філософської думки, ідеї її представників здійснили безпосередній вплив на розвиток сучасної філософії, особливо важливою для сучасності є творчість І.Канта. З урахуванням специфіки німецької класичної філософії основний акцент при викладанні  даного курсу передбачається робити  передусім  на глибокому вивченні студентами першоджерельних  текстів.
Метою даного курсу є глибоке і творче засвоєння студентами основ німецької класичної філософії як однієї з основних складових історії філософії.
Завдання курсу для студентів:
- оволодіння основами філософських вчень Канта, Фіхте, Шеллінга, Фойєрбаха;
- на базі класичних методів пізнання оволодіння трансформованими в Новий час філософськими методами пізнання (зокрема, гегелівською діалектикою);
- застосування форм та способів даного філософського дискурсу  для обґрунтування власного світогляду, вдосконалення особистої культури філософування.
Основними формами освоєння курсу є лекції та семінарські заняття, а також самостійне опрацювання студентами першоджерельної літератури. Програма курсу передбачає надання студентам базових знань даного предмета, які надалі використовуватимуться ними при написанні рефератів, курсових та дипломних робіт.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен:
мати уявлення про зміст філософських концепцій всіх основних представників німецької класичної філософії, проблемний і соціокультурний контекст формування німецької класичної філософії.
знати авторів, їх твори і доктрини, зміст філософських дискусій даного періоду, філософську термінологію німецької класичної філософії.
розуміти проблематику німецької класичної філософії, її історико-філософські передумови.
уміти читати і коментувати філософські тексти, аналізувати філософські проблеми із залученням концептуального апарату німецької класичної філософії.

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Модуль 1.

Передумови становлення Німецької класичної філософії.
1.    Загальна характеристика німецької класичної філософії.
2.    Історичні передумови становлення німецької класичної філософії

Формування німецького просвітництва
1.    Філософія німецького просвітництва.
2.    Система філософії Х.Вольфа.
3.    Творчість
а) Г.-Е.Лессінга
б) Й.-Г.Гердера

Філософія І.Канта
1.    Життєвий та творчий шлях І.Канта.
2.    Основні ідеї докритичного періоду творчості І.Канта.
а) «Фізична монадологія І.Канта»
б) Гносеологічно-методологічні погляди.

Кантіанський переворот у філософії
а) Основні передумови «Критики чистого розуму»
б) Основні категорії «Критики чистого розуму»
в) Гносеологічна концепція
г) Вчення про чуттєвості і проблема математики як науки («трансцендентальна естетика»).

Критика чистого розуму
а)  Вчення про розсудок і проблема природознавства як науки («трансцендентальна аналітика»)
б) Вчення про розум і проблема метафізики як науки («трансцендентальна діалектика»)
в) Критика раціональної теології

Критика практичного розуму
а) Співвідношення морального закону та практичного розуму.
б) Основні постулати практичного розуму.
в) Моральний обов’язок філософів.

Критика здатності судження
1. Естетична здатність судження як філософія мистецтва.
2. Проблема біологічної телеології.
3. Філософія історії та соціальна філософія.

Модуль 2

Філософія Й.-Г. Фіхте
1.    Життєвий шлях та філософська діяльність Фіхте.
2.    Основні засади філософії Фіхте
Науковчення як теоретична філософія.

Практична (етико-соціальна) філософія
1.    Демократично-революційний етап.
2.    Утопії «замкнутої трудової держави».
Консервативний етап філософії історії.

Філософська концепція  Ф.В.Й.Шеллінга
1.    Життя та творчий шлях Шеллінга
2.    Натурфілософська діалектика
Вчення про матерію.

Система трансцендентального ідеалізму Ф.В.Й.Шеллінга.
а) Теоретична філософія
б) Практична філософія
в) Філософія природних цілей
г) Філософія мистецтва.

Діалектична філософія Г.В.Ф. Гегеля
1.    Життя та філософська спадщина Г.В.Ф. Гегеля
2.    «Феноменологія духу» як джерело філософії Г.В.Ф. Гегеля
а) Принцип історизму
б) Обґрунтування ідеалізму
в) Проблеми революції

Енциклопедія філософських наук як система філософської доктрини Г.В.Ф. Гегеля
1.    «Наука логіки»
а) Предмет і структура філософії як науки
б) Онтологізація логіки і панлогізм
в) Три ступені «логічного»
2. Вчення про буття
3. Вчення про сутність

Енциклопедія філософських наук як система філософської доктрини Г.В.Ф. Гегеля
1.    Методологічні принципи побудови філософської системи Г.В.Ф. Гегеля
2.    Вчення про буття, якість, кількість, міру
Основні засади вчення про поняття

Філософія духу Гегеля
1.    Натурфілософська концепція
2.    Філософія духу
Теорія громадянського суспільства і держави.

Філософські погляди Л.Фоєрбаха
1.    Життя та філософський шлях Л.Фоєрбаха
2.     Антропологічний аспект філософської системи Л. Фоєрбаха (антропологічний матеріалізм).
а) проблема сутності релігії.
б) особливості атеїзму Л.Фоєрбаха.

Філософські погляди Л.Фоєрбаха
1.    Історико філософський аспект  антропологічної концепції Л.Фоєрбаха
2.    Етичні та соціально-політичні погляди Л.Фоєрбаха
а) «Нова філософія» як «Нова релігія»
б) Утопічна філософська концепція суспільства
Перелік джерел, які пропонуються для засвоєння курсу

Основна:
1.    Библер В.С. Кант-Галилей-Кант. Разум Нового времени в парадоксах самообоснования. М., 1991.
2.    Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. – К.: Либідь, 2001.
3.    Бродецький О., Чорний І. Новочасний раціоналізм і післяпросвітницький ірраціоналізм. Чернівці, 2003.
4.    Габермас Ю. Філософський дискурс Модерну. К.: Четверта хвиля, 2001. (Лекція1Свідомість часу в Модерні та потреба його самозасвідчення, Лекція2 Гегелівське поняття Модерну)
5.    Ґадамер Г.Ґ. Істина і метод. Основи філософської герменевтики. К.:Юніверс, 2000.- Т.1.- С.27-64.
6.    Гегель Энциклопедия философских наук . М., 1974-1975.
7.    Гегель Г. Энциклопедия философских наук. Наука логики. М.,1975.-452 с.
8.    Гегель Г. Основи філософії права. К.: ЮНІВЕРС, 2000.
9.    Гусєв В.І. Західна філософія Нового часу. XVII – XVIII ст.: Підручник. – 2-ге вид. –К.: Либідь, 2000.
10.    Гулыга А. Кант. М., 1981.
11.    Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. М., 1978.
12.    Длугач Т.Б. И.Кант: от ранних произведений к „Критике чистого разума”. М., 1990.
13.    Железняк В.Н. Медиум. Опыт онтологического истолкования кантовской философии. Перм. гос. техн. ун-т. Пермь, 1997. 248 с.
14.    Жучков В.А. Немецкая философия эпохи раннего просвещения (конец XVII - первая четверть XVIII в.) М., 1989.
15.    История диалектики. Немецкая классическая философия. М., 1978.
16.    Кант И. Критика чистого разума //Соч.: В 6 т. М., 1964. Т.3.
17.    Кант И. Критика практического разума // Соч.: в 6 т. М., 1965. Т.4.Ч.1
18.    Кант И. Критика способности суждения // Соч.: в 6 т. М., 1965. Т.5.
19.    Кант И. Пролегомены // Соч.: в 6 т. М., 1965. Т.4. ч.1
20.    Кант І. Критика чистого розуму. К. : ЮНІВЕРС, 2000.
21.    Кассирер Э. Жизнь и учение Канта. Санкт-Петербург: Университетская книга, 1997.
22.    Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины ХVІІ начала  ХІХ века. М., 1989.
23.    Лабутин К.Н. Фейербах: философская антропология. – Свердловск, 1988.
24.    Мамардашвили М.К. Кантианские вариации. М.: Аграф, 1997.- 312 с.
25.    Нарский И.С. Кант. М., 1976.
26.    Ортега-і-Гасет Х. Кант // Вибрані твори. К.:ОСНОВИ, 1994.
27.    Ортега-і Гасет Х. Чиста філософія // Вибрані твори. К.:ОСНОВИ, 1994.
28.    Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. Т.2. Спалах пророцтва: Гегель, Маркс та його послідовники. К.: ОСНОВИ, 1994.
29.    Рассел Б. Історія західної філософії. К.:ОСНОВИ, 1995.
30.    Фейербах Л. К критике философии Гегеля // Избр.филос, произв. –М., 1955. –Т.1.
31.    Фейербах Л. Сущность христианства // Избр.филос, произв. –М., 1955. –Т.2.
32.    Хайдеггер М. Кант и проблема метафизики. – М.: Изд-во «Русское феноменологическое общество», 1997.
33.    Хайдеггер М. Основные проблемы феноменологии. Санкт – Петербург: Высшая религиозно-философская школа, 2001.
34.    Чичков А.Г. Проблема онтологии в "Критике чистого разума" И.Канта и современность // Пробл. философии. – Киев, 1988. Вып. 77. - С. 119-126.
35.    Шинкарук В.И. Теория познания, логика и диалектика И. Канта. –К., 1974.
36.    Шеллинг Ф. Сочинения в 2 т. .- М.: Мысль, 1987.
37.    Шраг К.О. Хайдеггер и Кассирер о Канте// Кассирер Э. Жизнь и учение Канта. Санкт-Петербург: Университетская книга, 1997.
38.    Янарас Х. Нерозривна філософія. Нариси вступу до філософії.- К., 2000. – 314 с.
Додаткова:
1.    Асмус В.Ф. Иммануил Кант. М. 1973.
2.    Барбашина Э.В. Трансцендентальная философия Канта: онтология и история. Новосибирск. 2002.
3.    Блох Э. Тюбингенское введение в философию. Екатеринбург. 1997.
4.    Быкова М.Ф., Кричевский А.В. Абсолютная идея и абсолютный дух в философии Гегеля. М. 1993.
5.    Вахтомин Н.К. Теория научного знания Иммануила Канта. М. 1986.
6.    Виндельбанд В. Иммануил Кант // В.Виндельбанд. Избранное. М. 1995.
7.    Виндельбанд В. От Канта до Ницше. М. 1998.
8.    Вышеславцев Б. Этика Фихте. М. 1914.
9.    Гайденко П.П. Парадоксы свободы в учении Фихте. М. 1990.
10.    Гайденко П.П. Философия Фихте и современность. М. 1979.
11.    Делез Ж. Критическая философия Канта: учение о способностях. Бергсонизм. Спиноза. М. 2000.
12.    Длугач Т.Б. И.Кант: от ранних произведений к «Критике чистого разума». М. 1990.
13.    Длугач Т.Б. Проблема единства теории и практики в немецкой классической философии. М. 1986.
14.    Зиммель Г. Кант // Избранное в 2-х т. М. 1996. Т.1.
15.    Ильенков Э.В. Диалектическая логика. М. 1984. (Очерки 3, 4, 5)
16.    Ильин И.А. Философия Гегеля как учение о конкретности бога и человека. СПб. 1994.
17.    Каландаришвилли Г.М. Диалектика в «Основах общего наукоучения» И.Г.Фихте. Тбилиси, 1963.
18.    Калинников Л.А. Проблемы философии истории в системе Канта. Л., 1978.
19.    Кант и кантианцы. М. 1978.
20.    Каримский А.М. Философия истории Гегеля. М. 1988.
21.    Кассирер Э. Жизнь и учение Канта. СПб. 1997.
22.    Киссель М.А. Гегель и современный мир. Л., 1982.
23.    Кожев А. Идея смерти в философии Гегеля. М. 1998.
24.    Лазарев В.В. Философия раннего и позднего Шеллинга. М. 1990.
25.    Лёвит К. От Гегеля к Ницше. СПб. 2002.
26.    Линьков Е.С. Диалектика субъекта и объекта в философии Шеллинга. Л., 1973.
27.    Лукач Д. Молодой Гегель и проблемы капиталистического общества. М. 1987.
28.    Малинин В.А., Шинкарук В.И. Левое гегельянство. Киев, 1983.
29.    Мамардашвили М.К. Кантианские вариации. М. 1997.
30.    Маркузе Г. Разум и революция. Гегель и становление социальной     теории. СПб. 2000.
31.    Мотрошилова Н.В. Путь Гегеля к «Науке логики». Формирование принципов системности и историзма. М. 1984.
32.    Мотрошилова Н.В. Социально-исторические корни немецкой классической философии. М. 1990.
33.    Нерсесянц В.С. Гегелевская философия права. М. 1974.
34.    Перов Ю.В., Сергеев К.А., Слинин Я.А. Очерки истории немецкого классического идеализма. СПб. 2000.
35.    Скрипник А.П. Категорический императив Иммануила Канта. М. 1978.
36.    Соловьев В.С. Кант. Гегель // Соч. в 2-х т. М. 1988. Т.2.
37.    Соловьев Э.Ю. И.Кант: взаимодополнительность морали и права. М. 1992.
38.    Торубарова Т.В. О сущности человеческой свободы в немецком классическом идеализме. СПб. 1999.
39.    Фейербах Л. К критике философии Гегеля. // Фейербах Л. Соч. в 2-х т. М. 1995. Т.1.
40.    Фейербах Л. Основные положения философии будущего. // Фейербах Л. Соч. в 2-х т. М. 1995. Т.1.
41.    Философия Гегеля и современность. М. 1973.
42.    Философия Гегеля: проблемы диалектики. М. 1987.
43.    Философия Канта и современность. М. 1974.
44.    Фишер К. Кант. Фихте. Шеллинг. Гегель // История новой философии. СПб. 1902–1910. Т. 4–9.
45.    Хайдеггер М. Кант и проблема метафизики. М. 1997.
46.    Хайдеггер М. Тезис Канта о бытии. Гегель и греки // М.Хайдеггер. Время и бытие. М. 1993.
47.    Хёсле В. Гении философии нового времени. М. 1992.
48.    Чернов С.А. Субъект и субстанция. Трансцендентализм в философии науки. СПб. 1993.
49.    Шопенгауэр А. Критика кантовской философии // А.Шопенгауэр. О четверояком корне...Мир как воля и представление. В 2-х т. М. 1993. Т.1.
50.    Энгельс Ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии // К.Маркс, Ф.Энгельс. Соч. Т.21.

Викладацький склад

КОЗЬМУК ЯРОСЛАВ РОМАНОВИЧ – к.філос.н., доцент кафедри філософії (лекції), ЗАДУБРІВСЬКА ОРИСЯ МІРЧІВНА – к.філос.н., доцент кафедри філософії (семінарські заняття).

Методика викладання та методи навчання

Методи навчання: лекції, семінарські заняття, групові та індивідуальні консультації.

Методичне забезпечення: опорні конспекти лекцій, інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни, електронний варіант курсу на сайті електронного навчання (e-learning.chnu.edu.ua); першоджерельна література, підручники з загального курсу «Філософія», «Релігієзнавство», «Культурологія».

Оцінювання

Методи контролю: усне опитування, індивідуальна співбесіда, розгляд проблемних питань, поточні контрольні роботи, поточні тестові завдання, термінологічний диктант, письмові завдання (есе, резюме т.ін.), практичні завдання, аналіз першоджерел, захист практичних завдань, захист індивідуального навчально-дослідного завдання, виконання індивідуального науково-творчого завдання.

Засоби діагностики: перелік питань для контролю та самоперевірки завдань самостійної роботи, перелік питань для контролю та самоперевірки знань зі Змістових модулів (перелік питань до модульних контрольних робіт) з дисципліни, перелік питань до Модуль-контролю (іспит).

Форми контролю: Поточний контроль: усна відповідь на семінарському занятті, доповідь, доповнення, участь у дискусії, додаткове питання, захист рефератів, опрацювання першоджерельної літератури, написання есе, твору-роздуму, проблемного завдання, письмових завдань, резюме; розв’язування тестових завдань та термінологічний диктант; модульна контрольна робота, підсумкова перевірка конспектів першоджерел. Підсумковий: модульна контрольна робота (І модуль, ІІ модуль); іспит.

До списку дисциплін
Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmaster/Е°aq@|46chnu.edu.ua
 © 1999-2010 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.