Оновлено
2019-10-03
13:53

Навчальні дисципліни

Назва дисципліни: Онтологія та метафізикаШифр дисципліни: 6.02.03.01
До списку дисциплін
Загальний опис дисципліни

Метафізика та онтологія, яка входить до неї – фундаментальні дисципліни філософського знання. Метафізика завжди імпліцитно присутня у будь-якому філософському дослідженні. За словами М.Гайдеггера, метафізика – це онто-теологічна сутність власне філософії. Виникла метафізика ще в давньогрецькій філософії, першим хто зробив предметом філософського дослідження такі метафізичні проблеми як співвідношення буття і небуття, мислення і буття був Парменід. Впродовж століть метафізика (як і онтологія) зазнавала серйозних трансформацій. Так у традиційній філософії метафізика – це вчення про трансцендентні засади та принципи буття. У цьому контексті аж до першої половини XVII століття метафізика ототожнювалася з онтологією як вченням про буття. Зрештою розуміння метафізики як вчення „про першооснови” призвело до ототожнення її з філософією як такою. У некласичній філософії метафізика – це спекулятивний філософський метод. Його критикують і оцінюють як альтернативу емпіризму, діалектиці, автентичному способові буття людини та ін. У постмодерністській філософії метафізика – це класична філософія як така. Хронологічною межею метафізики виступає філософія Ніцше.
Курс „Онтологія та метафізика” охоплює онтологічні та метафізичні концепції провідних західних філософів з основним акцентом на онтологічних ученнях сучасності та сучасній критиці метафізики.
Мета даного курсу – глибоке і творче засвоєння основ онтології та метафізики як головних складових філософії.
Завдання курсу:
-    вивчення основ класичної онтології та метафізики;
-    оволодіння студентами основами сучасних вчень про буття та сучасної метафізики;
-    оволодіння сучасними філософськими методами пізнання, зокрема, феноменологією.

Компетенції студентів:
Після завершення вивчення студентами курсу „Онтологія та метафізика”, студенти повинні знати основні поняття й категорії, методи, проблематику онтології та метафізики, починаючи від філософів-досократиків і завершуючи вченням Мартіна Гайдеггера.
Розуміти причини критики класичної онтології та метафізики. Знати критичні аргументи Канта, Ніцше, Гайдеггера, Сартра, Гартмана.
Вміти робити порівняльний аналіз метафізичних вчень представників різних парадигм філософування, використовуючи при цьому різні методи, зокрема, діалектику, герменевтику, феноменологію, психоаналіз.
Вміти застосовувати форми та способи сучасного філософського дискурсу для обґрунтування власного світогляду, вдосконалення особистої культури філософування.
Основні формами освоєння курсу - лекції та семінарські заняття, а також самостійне опрацювання студентами першоджерельної літератури.

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

МОДУЛЬ І КЛАСИЧНА ОНТОЛОГІЯ ТА МЕТАФІЗИКА

Тема 1. Предмет метафізики та онтології
Предмет та методи класичної метафізики та онтології. Основні поняття й категорії. Буття і небуття. Матерія, дух, рух, розвиток, простір і час, причина наслідок, елемент, річ, властивість, відношення, сутність та існування, субстанція, субстрат.
Метафізика в системі філософських дисциплін. Метафізика і теологія.
Питання про буття. Проблема визначення. Рівні буття: неорганічна природа, жива природа, соціум. Буття як матерія, Буття як ідея. Буття і свідомість.
Онтологія та метафізика в системі провідних парадигм філософування – парадигми on he on, cogito, existenz, affirmo.
Історична доля метафізики в ХХ столітті.

Тема 2. Метафізика та онтологія в системі парадигми „on he on“
Витоки та розвиток парадигми „on he on”. Проблема буття як одна з центральних проблем античної та середньовічної філософії
Онтологія та метафізика античності. Вчення Парменіда. Теорія ідей Платона. Метафізика Аристотеля. Буття у філософії неоплатоніків.
Теоцентризм та ієрархічність буття у середньовічній філософії. Вчення Аврелія Августина. Метафізика Томаса Аквінського. Дискусія між номіналістами та реалістами. Ф.Суарес та неотомізм.
Логіка як онтологія у філософії Гегеля. Методологічні принципи філософії Гегеля Абсолютна Ідея як логічні сутності. Інобуття Абсолютної Ідеї. Суб’єктивний, об’єктивний та абсолютний дух.
Критична онтологія Н.Гартмана. Критика традиційної метафізики та онтології Нова онтологія. Реальний світ і його шари.

МОДУЛЬ ІІ Онтологія свідомості

Тема 3. Психоаналітичний вимір свідомості
Основні категорії класичного психоаналізу З.Фройда. Id, Ego, Super Ego. Вчення про потяги: Ерос, Танатос, лібідо. Сублімація. Едіпів комплекс.
Аналітична психологія К.Г.Юнга. Колективне несвідоме - резервуар архетипів. Мистецтво як модель онтології несвідомого.

Тема 4. Онтологія та метафізика в контексті парадигми „cogito”
Картезіанське „cogito”. Принцип універсального сумніву. Духовна та тілесна субстанції.
Критика метафізики І.Кантом. Вихідні принципи „Критики чистого розуму”.

Тема 5. Онтологія свідомості Е.Гуссерля
Свідомість як буття. Свідомість у феноменології Е. Гуссерля. Неаподиктичність очевидності буття світу у філософії Декарта та Гуссерля. Трансцендентальне ego. Настанови свідомості.
Просторові та часові горизонти сприйняття. Актуальність та потенційність інтенційного життя.
Світ як феномен. Життєвий світ.

МОДУЛЬ ІІІ Сучасна критика метафізики

Тема 6. Проблема буття у „філософії життя”
Переживання, розуміння, інтуїція – як основні засоби пізнання буття
Поняття „волі” як визначальний й онтологічний і гносеологічний принцип філософії А. Шопенгауера
Буття як воля до влади і буття як життя у філософії Ніцше. Воля до влади. Нігілізм. Повернення того  ж самого.

Тема 7. Буття у філософії Мартіна Гайдеггера
Феноменологія як метод онтології М.Гайдеггера. Деструкція класичної метафізики. Онтологічне визначення буття.
Екзистенціальна аналітика Dasein. Час, часовість, темпоральність.
Істиннісний характер буття.
Гайдегерівська онтологія після „повороту”(Kehre). Мова як домівка буття.
 
Тема 8.Феноменологічна онтологія Ж.П.Сартра
Буття-в-собі, буття-для себе. Буття-для-іншого. Проблема НІЩО.
Феноменологія та онтологія темпоральності.

Тема 9. Проблема буття в контексті парадигми „affirmo“
Поняття культури. Буття натуральне і буття культури
Філософія культури О.Шпенглера: неоромантизм О.Шпенглера, вихідні принципи, космічне і мікрокосм, факти і істини, антична, арабська та західна культури.

Перелік джерел, які пропонуються для засвоєння курсу

1.    Авалиани С. Трансформация метафизики //Вопросы философии. – 2005. – № 11. – С. 48-54.
2.    Аристотель Метафизика //Сочинения в четырех томах. – Т.1, – М., 1976.
3.    Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії. – К.: Либідь, 2001. – 408 с.
4.    «Бытие и время» Мартина Хайдеггера в философии ХХ в. Материалы обсуждения //Вопросы философии. – 1998. – № 1. – С. 110-121.
5.    Брюсова Н. Судьба метафизики и судьба человека //Вопросы философии. – 2005. – № 11. – С. 54-56.
6.    Валевська І. Історичні долі класичної метафізики у ХХ сторіччі //Філософська думка. – 1998. – № 2. – С. 120-138.
7.    Вальденфельс Б.Вступ до феноменології //Філософська думка. – 2002. – № 1. – С.110-130.
8.    Вдовина Г.В. «Метафизические рассуждения» Франциско Суареса //Вопросы философии. – 2003. – № 10. – С. 128-139.
9.    Вольский А.Л. Хайдеггер и поэзия: словесное творчество бытия // Вопросы философии. – 2006. – № 11. – С. 171-176.
10.    Вякерев Ф.Ф. Категория бытия в критической онтологии Н.Гартмана //Вестн. С.Петербург. ун-та. Сер. 6, Философия, политология, социология, психология, право. – С.Пб., 1992. Вып. 2. – С. 38-43.
11.    Гайденко П.П. Бытие и разум //Вопросы философии. – 1997. – № 7. – С.114-140.
12.    Гайденко П.П. Мартин Хайдеггер: изначальная временность как бытийное основание экзистенции // Вопросы философии. – 2006. – № 3. – С.165-182.
13.    Гайденко П.П. Прорыв к трансцендентному. Новая отнология ХХ века. – М.: Республика, 1997.
14.    Гайденко П.П. Постметафизическая философия как философия процесса //Вопросы философии. – 2005. – № 3. – С. 128-139.
15.    Гайдеггер М. Гельдерлін і сутність поезії //Всесвіт – 1993. – №7-8. – С.132-136.
16.    Гартман Н. Старая и новая онтология //Историко-философский ежегодник. – М., 1988. – С. 320-324.
17.    Гартман Н. К основоположению онтологии. – СПб.: Наука, 2003. – 640 с.
18.    Геворкян А.Р. Ницше и метафизический пессимизм // Вопросы философии. – 2001. – № 8 – С.157-165.
19.    Геворкян А.Р. Принцип ценностного полагания воли как выход к новой онтологической проблематике //Философские науки. – 2001. – № 4. – С. 97-124.
20.    Гегель Г. Кто мыслит абстрактно? //Гегель Г. Работы разных лет. – В 2-х т. – Т.1. – С. 387-394.
21.    Гегель Г. Энциклопедия философских наук. Т. 1. Наука логики. – М.: Мысль, 1975. – 452 с.
22.    Горнштейн Т.Н. Философия Николая Гартмана (Критический анализ основных проблем онтологии). – Л., Наука, 1996.
23.    Губин В.Д. Онтология: Проблема бытия в современной европейской философии. – М.: Росс. гос. гуманит. ун-т, 1998. – 191 с.
24.    Гусєв В.І. Вступ до метафізики. – К.: Либідь, 2004. – 488 с.
25.    Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология // Вопросы философии – 1992 – № 7. – С.136-176.
26.    Гуссерль Е.Криза європейського людства і філософія //Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. – К, 1996. – С.61-94.
27.    Гуссерль Э. Логические исследования. Картезианские размышления. И др. – Минск: Харвест, М.: Аст, – 2000. – 752с.
28.    Гуссерль Э. Феноменология //Логос. – 1991. – № 1. – С.12-21.
29.    Евлампиев И.И. Неклассическая метафизика или конец метафизики? Европейская философия на распутье //Вопросы философии. – 2003. - № 5.
30.    Иванов А.В., Миронов В.В. Университетские лекции по метафизике. – М.: Современные тетради, 2004. – 647 с.
31.    Задубрівська О.М., Козьмук Я.Р. Психоаналіз: філософсько-антропологічний аспект. Конспект лекцій. – Чернівці: Рута, 2005. – 32с.
32.    Задубрівська О.М., Козьмук Я.Р. Онтологічний та антропологічний аспекти філософії М.Гайдеггера. – Чернівці: Рута, 2007. – 32 с.
33.    Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К.: Юніверс, 2000. – 304 с.
34.    Каган М.С. Метаморфозы бытия и небытия // Вопросы философии – 2001. – № 6 – С. 52-67.
35.    Кант І. Критика чистого розуму. – К.: Юніверс, 2000. – 504 с.
36.    Комаров С.В. Метафизика и феноменология субъективности: Исторические пролегомены к фундаментальной онтологии сознания. – СПб.: Алетейя, 2007. – 736 с.
37.    Конев В.А. Философия культуры и парадигмы философского мышления //Философские науки – 1991. – № 6. – С.16-29.
38.    Корет Э. Основы метафизики. – К.: Тандем, 1998. – 247 с.
39.    Кутырев В.А. Оправдание бытия //Вопросы философии. – 2000. – № 5. С.15-32.
40.    Лобковиц Н. От субстанции к рефлексии. Пути западноевропейской метафизики //Вопросы философии. – 1995. – № 1. – С. 95-105.
41.    Мамардашвили М.К. Лекции по античной философии. – М.: Аграф, 1997. – 312 с.
42.    Мамардашвили М.Н. О философии //Вопросы философии. – 1991. – №5. – С.3-25.
43.    Мамардашвили М.К. Из краткого введения в философию //Вопросы философии. – 2000. – №12. – С. 64-73.
44.    Мамардашвили М.К. Кантианские вариации. – М.: Аграф, 1997. – 312 с.
45.    Мамардашвили М. Картезианские размышления. – М.: Прогресс, 2001. – 352 с.
46.    Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. 2-е изд., изм. и доп. – М.: Прогресс-Культура, 1992. – 415 с.
47.    Мотрошилова Н.В. «Картезианские медитации» Гуссерля и «Картезианские размышления» Мамардашвили // Вопросы философии. – 1995. – № 6. – С.
48.    Никитин Е.П. Об одной тенденции в развитии философии //Вопросы философии. – 2001. – № 10. – С. 88-98.
49.    Онтологическая граница феноменологии: Гуссерль и Хайдеггер //Современная зарубежная философия: проблемы трансформации на рубеже XX-XXI веков. – СПб., 1996. – С. 30-31.
50.    Патрушев А.И. Жизнь и драма Фридриха Ницше // Новая и новейшая история. – 1993. – № 5. – С.120-151.
51.    Патрушев А. И. Миры и мифы Освальда Шпенглера // Новая и новейшая история. – 1996. – № 3. – С.120-151.
52.    Пигалев А.И. «Онтология сознания» у Ж.-П.Сартра // Проблемы онтологии в современной буржуазной философии. – Рига, 1988. – С. 158-170.
53.    Платон Софист // Собр. соч. в 4-х томах. Том 2. – М.: Мысль, 1993.
54.    Платон Парменид // Собр. соч. в 4-х томах. Том 2. – М.:Мысль, 1993 .
55.    Романенко Ю.М. Бытие и естество: Онтология и метафизика как типы философского знания. – СПб.: Алетейя, 2003. – 779 с.
56.    Руткевич А.М. Фундаментальная онтология М.Хайдеггера и психоанализ //Вестн. Моск. ун-та. Сер. 7. Философия. – М., 1985. – N4. – С. 69 – 79.
57.    Рюс Ж. Поступ сучасних ідей. Панорама новітньої науки. – К.: Основи, 1998. - 669с.
58.    Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. Нарис феноменологічної онтології //Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: Навчальний посібник. – К., Ваклер, 1996. – С. 113-182.
59.    Сартр Ж.П. Буття і ніщо. Нарис феноменологічної онтології. – К.: Основи, 2001. – 854с.
60.    Слинин Я.А. Возникновение философии Хайдеггера из феноменологии Гуссерля // Мартин Хайдеггер: Сб.статей /Сост. Д.Ю. Дорофеев/. – СПб.: РХГИ, 2004. – С.83-129.
61.    Суарес Ф. Метафизические рассуждения // Вопросы философии. – 2003. – № 10. – С. 140-156.
62.    Субири Х. Пять лекций о философии. Гуссерль // Вопросы философии. – 2002. – № 5 С.153-172.
63.    Фомин А.В. Онтологический статус сознания //Проблема сознания в философии и науке. – М., 1996. – С. 37-38.
64.    Фреде Д. Вопрос о бытии (Вариант Хайдеггера) //Мартин Хайдеггер: Сб.статей /Сост. Д.Ю. Дорофеев/. – СПб.: РХГИ, 2004. – С.130-164.
65.    Фрейд З. Основні категорії психоаналізу // Всесвіт – 1991. – № 5. – С.164-170.
66.    Хайдеггер М. Бытие и время. Изд. второе. – СПб.: Наука, 2002. – С.451 с.
67.    Хайдеггер М.. Время и бытие: Статьи и выступления. – М.: Республика, 1993. – 447 с.
68.    Хайдеггер М. Кант и проблема метафизики. – М.: Русское феноменологическое общество, 1997.
69.    Хайдеггер М. Ницше. Том 1. – СПб: Владимир Даль, 2006. – 603 с.
70.    Хайдеггер М. Ницше. Том 2. – СПб: Владимир Даль, 2007. – 457 с.
71.    Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Вопросы философии. – 1989. – № 9. – С.116-157.
72.    Хайдеггер М. Основные проблемы феноменологии. – СПб.: Высшая религиозно-философская школа, 2001. – 445 с.
73.    Хайдеггер М. Слова Ницше «Бог мертв» // Вопросы философии. – 1990. – № 7. – С. 143-176.
74.    Чанышев А.Н. Трактат о небытии // Вопросы философии. – 1990. – № 10. – С. 158-165.
75.    Черняков А.Г. Онтология времени. Бытие и время в философии Аристотеля, Гуссерля и Хайдеггера. – СПб.: Высшая религиозно-философская школа, 2001.
76.    Шопенгауэр А. Мир как воля и представление //Фихте И.Г., Шопенгауэр А. Немецкая классическая философия. Том 2. М., Харьков, 2000 – С.315-826.
77.    Шпенглер О. Закат Европы Т.2. Всемирно-исторические перспективы. – Минск, 1999. – 720с.
78.    Шпигельберг Г. Феноменологическое движение. – М.: Логос, 2002. – 680 с.
79.    Юнг К. Об архетипах коллективного бессознательного //Вопросы философии – 1988. – № 1. – С.133-151.

Викладацький склад

ЗАДУБРІВСЬКА ОРИСЯ МІРЧІВНА – к.філос.н., доцент кафедри філософії.

Методика викладання та методи навчання

Методи навчання: лекції, семінарські заняття, групові та індивідуальні консультації.

Методичне забезпечення: навчальна та робоча програми навчальної дисципліни; опорні конспекти лекцій, комплекс навчально-методичного забезпечення, електронний навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни;, навчально-методична, першоджерельна література з навчальної дисципліни.

Оцінювання

Методи контролю: усне опитування, індивідуальна співбесіда, розгляд проблемних питань, поточні контрольні роботи, поточні тестові завдання, термінологічний диктант, письмові завдання (есе, резюме т.ін.), практичні завдання, аналіз першоджерел, захист практичних завдань, захист індивідуального навчально-дослідного завдання, виконання індивідуального науково-творчого завдання.

Засоби діагностики: перелік питань для контролю та самоперевірки завдань самостійної роботи, перелік питань для контролю та самоперевірки знань зі Змістових модулів (перелік питань до модульних контрольних робіт) з дисципліни, перелік питань до Модуль-контролю (залік, іспит).

Форми контролю: Поточний контроль: усна відповідь на семінарському занятті, доповідь, доповнення, участь у дискусії, додаткове питання, захист рефератів, опрацювання першоджерельної літератури, написання есе, твору-роздуму, проблемного завдання, письмових завдань, резюме; розв’язування тестових завдань та термінологічний диктант; модульна контрольна робота, підсумкова перевірка конспектів першоджерел. Підсумковий: модульна контрольна робота (І модуль, ІІ модуль); іспит.

До списку дисциплін
Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmasterwKВ@К6chnu.edu.ua
 © 1999-2010 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.