Оновлено
2019-05-15
14:34

Навчальні дисципліни

Назва дисципліни: Основи психоаналізуШифр дисципліни: 6.02.03.01
До списку дисциплін
Загальний опис дисципліни
Сучасна філософська антропологія у широкому розумінні цього поняття представлена багатьма напрямками та школами, серед яких чільне місце займають вчення представників психоаналізу. Передусім це класичний психоаналіз З.Фройда, аналітична психологія К.Г.Юнга, неофройдизм Е.Фромма, екзистенціальний психоаналіз Л.Бінсвангера.
Хоча серед найбільш ортодоксальних фройдистів й існує тлумачення психоаналізу як винятково наукової та медичної дисципліни, проте їх опоненти достатньо аргументовано наголошують на тому, що ідейно-теоретичними витоками психоаналізу є найрізноманітніші філософсько-антропологічні вчення. З цілковитою впевненістю можна стверджувати, що психоаналіз можна розглядати насамперед як філософсько-антропологічне вчення, а вже потім як психологію і медицину. Філософська насиченість психоаналізу особливо стає помітною в руслі вже багатодесятилітньої традиції західної “психологічної культури”, яка надає психоаналізові статусу не стільки психотерапевтичного та гносеологічного, що не викликає заперечень, скільки онтологічного та морально-етичного. В цьому контексті психоаналіз органічно вплітається в ту філософську традицію, яка пов’язується з філософією життя і до якої належать вчення починаючи з даосизму, конфуціанства, піфагорейства, епікуреїзму, аж до вчень нових та новітніх філософів Д.Юма, І.Канта, Ф.Ніцше та інших.
Мета курсу „Основи психоаналізу” глибоке і творче засвоєння основ психоаналізу як важливої складової сучасної філософської антропології.
Завдання курсу:
•    визначення місця психоаналізу в сфері сучасних філософсько-антропологічних учень;
•    вивчення основ класичного та сучасного психоаналізу;
•    оволодіння студентами психоаналітичними методами пізнання;
•    розуміння соціокультурних процесів у контексті психоаналітичного тлумачення.
Компетенції студентів:
Після завершення вивчення студентами курсу „Основи психоаналізу”, студенти повинні знати основні поняття й категорії, методи, проблематику психоаналізу, починаючи від класичного психоаналізу Фройда і завершуючи його постмодерністськими трансформаціями (Лакан).
Розуміти причини виникнення психоаналізу, його місце та роль у філософській антропології, перспективи розвитку та застосування психоаналітичної методології.
Вміти робити порівняльний аналіз вчень провідних представників психоаналізу, застосовувати потенціал їх вчень для розгляду філософсько-антропологічної проблематики. А також здобути навики застосування форм та способів філософського-психоаналітичного дискурсу для обґрунтування власного світогляду, вдосконалення особистої культури філософування.
Основні формами освоєння курсу - лекції та семінарські заняття, а також самостійне опрацювання студентами першоджерельної літератури.

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

МОДУЛЬ І КЛАСИЧНИЙ ПСИХОАНАЛІЗ

Тема 1. Загальна характеристика психоаналізу. Філософсько-антропологічні основи психоаналізу
Поняття психоаналізу. Поліваріантність визначень психоаналізу. Еволюція формування психоаналітичних учень. Географічне поширення психоаналізу. Прагматично-прикладний варіант психоаналізу в англомовному культурному середовищі. Соціокультурний вимір психоаналізу в романо-франкомовному культурному просторі. Пізнавально-просвітницький психоаналіз східноєвропейського зразка. Основні представники психоаналізу. Психоаналіз і герменевтика. Психоаналіз і психологія. Актуальність психоаналізу в умовах сучасних українських реалій.
Соціокультурні та ідейно-теоретичні передумови психоаналізу. Соціально-історична обумовленість виникнення психоаналізу на межі ХІХ-ХХ століть. Формування класичного психоаналізу в умовах філософсько-антропологічної епохи „переоцінки цінностей”. Визрівання психоаналізу в проміжку раціонально-ірраціональних світоглядно-методологічних парадигм. Психоаналіз як наука і як світогляд. Історико-філософські та літературні передумови психоаналізу. Психоаналіз на зламі абсолютизованих раціонально-сцієнтичних цінностей та загальнокультурного пізньовікторіанського консерватизму.
Психоаналіз і сучасна філософська антропологія. Визначення психоаналізу Фройдом та його ставлення до „фабрикації світогляду”. Філософсько-світоглядні основи психоаналізу. Філософсько-онтологічний вимір психоаналізу. Гносеологічні витоки психоаналізу. Філософсько-антропологічний контекст психоаналізу.
Методологічне обґрунтування психоаналізу. Методологія зведення людського існування до психофізіологічного механізму людини. Методологія розширеного тлумачення людського буття. Методологія проникнення в структури підсвідомого людської психіки. Методологія поведінки людини на основі її психофізіологічної природи.
Проблема науковості психоаналізу. Позиція Фройда та його послідовників стосовно цінності науки. Раціонально-ірраціональний вимір психоаналітичних учень.

Тема 2. Теорія класичного психоаналізу З.Фройда
Ідейно-теоретичні передумови вчення Фройда Формування Фройда як психолога. Вплив філософських та художньо-літературних надбань на формування світогляду Фройда. Еволюція творчості Фройда як психоаналітика. Світоглядно-теоретичні суперечності між Фройдом та його послідовниками. Релігійна сторона вчення Фройда.
Психоаналітичне вчення Фройда. Основні категорії психоаналізу. Структура підсвідомого людської психіки за Фройдом. Учення про потяги. Проблема невдоволення людини в культурі. Учення про дитячу сексуальність та сублімацію лібідо як способу творчої діяльності людини. Теорія сновидінь Фройда.
Критичний аналіз учення Фройда. Ревізія основних категорій, структури підсвідомого, вчення про потяги, культурної діяльності людини  послідовниками Фройда. Історичне значення психоаналізу Фройда.

Тема 3. Вчення глибинного психоаналізу К.Г.Юнга
Психоаналітична спадщина психоаналітика Юнга. Юнг як психолог і культуролог. Психоаналіз Юнга й міфологія, християнство, буддизм, алхімія тощо. Відмінності вчень Фройда і Юнга.
Учення про колективне несвідоме людської психіки. Структура психіки. Індивідуальне й колективне несвідоме. Природа походження колективного несвідомого. Структурованість колективного несвідомого. Поняття „архетип”. Основні архетипи за вченням Юнга. Способи прояву архетипів. Історична обумовленість втрати та відновлення архетипів. Процес індивідуації. Розробка та застосування теорії вільних словесних асоціацій у розкритті архетипів колективного несвідомого.
Теорія сновидінь Юнга. Відмінність теорії сновидінь Юнга від аналогічного вчення Фройда. Застосування теорії вільних словесних асоціацій при тлумаченні сновидінь.

Тема 4. Архетипний вимір культури в психоаналізі К.Г.Юнга
Психоаналіз і культура у творчості Юнга. Принцип індивідуації у культуротворчості людини.
Психологічна структура культуротворчої особистості. Значення архетипів у культурній діяльності людини. Прояви архетипів у казках, міфах, релігійних віруваннях, гіпнотичних сновидіннях. Проблема „темної душі” митця. Шляхи активізації архетипної основи творчої діяльності. Психологічні рівні художньої творчості. Фантазії імперсонального характеру індивідуального несвідомого. Фантазії імперсонального характеру колективного несвідомого.
Психологічна структура продуктів творчої діяльності. Характеристика психологічного та візіонерського рівнів культурних цінностей. Психологічна передумова художньо-продуктивного індивіда. Принципова відмінність Фройда та Юнга стосовно визначення пріоритетів суб’єктно-об’єктного співвідношення творчого процесу індивіда. Метод вільних словесних асоціацій  та  соціокультурна діяльність людини.

МОДУЛЬ ІІ НОВІТНІ ПСИХОАНАЛІТИЧНІ ТЕОРІЇ

Тема 5. Неофройдизм. Соціальна проекція неофрейдизму Е.Фромма
Неофройдизм, його представники, географічне поширення, особливості та відмінності від класичного психоаналізу. Неофройдизм К.Горні.
Вчення Е.Фромма. Природа людської деструктивності. Антропологічні парадигми в неофройдистському контексті. Явище „пси-культури”. Феномен зростаючої людської агресивності. Свобода, втеча від свободи і людська деструктивність. Свобода „від” і свобода „для”. Соціальна обумовленість людської агресивності. Придушена та вивільнена внутрішня свобода й синдром насильства.
Соціальна обумовленість непродуктивних характерів. Соціально-продуктивні та соціально-непродуктивні характери. Поняття „біофілії” та „некрофілії”. Інцест та Едіпів комплекс. Клінічні та методологічні принципи некрофілії. Авторитарні непродуктивні типи. Особливості мазохістського та садистського характерів. Неавторитарні непродуктивні характери. Деструктивний характер. Конформістський характер.
Соціальна сутність етики Фромма. Недоліки класичного психоаналізу в ігноруванні людини як соціальної істоти. Недоліки історичних морально-етичних вчень у знецінення соціального аспекту людського існування, ігноруванні антропології. Етика як спосіб соціалізації людини в деструктивному соціальному середовищі. Шляхи подолання психологічного дискомфорту людини. Гуманістичний проект соціальних перетворень.
Морально-етичний шлях соціалізації людини. Етика як система морально-етичних вчень. Гуманістичний потенціал етичного плюралізму. Основні типи моралі. Рецептивна мораль. Експлуататорська мораль. Нагромаджувальна етика. Ринкова мораль. Любов як визначальний морально-етичний принцип соціально-продуктивного індивіда.

Тема 6. Фройдомарксизм
Поняття та історія формування фройдомарксизму. Ідейно-теоретичні основи.
„Індивідуальна психологія” А.Адлера, відмінності між вченням класичного психоаналізу та теорією Адлера. „Прагнення до влади” як ключове поняття у індивідуальній психології. Поняття психічного здоров’я та неврозу.
„Тілесна психотерапія” В.Райха.
Ревізія Г.Маркузе фройдівської концепції структури підсвідомого. Під владою принципу реальності. Принцип задоволення й принцип реальності. Повернення витісненого в цивілізації. Походження подавленого індивіда. Відчужена праця й організація інстинктів деструктивності. Походження репресивної цивілізації. Цивілізація й необхідність сублімації. Посилення контролю в індустріальній цивілізації. Ерос як сутність буття.
По той бік принципу реальності. Історична обмеженість принципу реальності. Можливість реальної свободи в зрілій цивілізації. Міфологічна боротьба Еросу проти тиранії розуму-смерті. Примирення людини й природи в чуттєвій сфері. Примирення задоволення й свободи, інстинктів і моралі. Формування нерепресивної культури. Можливість лібідозних трудових відносин. Раціоналізація принципу задоволення. Лібідозна мораль.

Тема 7. Екзистенційний психоаналіз
Поняття „екзистенційного психоаналізу”. Поняття „функції конституювання” Гайдеггера і відповідного йому методу в екзистенціалізмі. Поняття „екзистенційного апріорі”. Апріорі Гуссерля. Загальна характеристика екзистенційного апріорі. Систематичне пояснення й наука психоаналізу. Погляд Бінсвангера на Фройда.
Психоаналітичний та екзистенційний символізм. Проблема методологічних універсалій. Знак і символ. Підсвідоме в психологічному екзистенціалізмі. Підсвідоме і „закинутість”. Проблема науковості екзистенційного психоаналізу.
Перелік джерел, які пропонуються для засвоєння курсу

1.    Автономова Н.С. К спорам о научности психоанализа // Вопросы философии. – 1991. - № 4. – С. 58-75.
2.    Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии: - М.: Фонд "За экономическую грамотность", 1995. - 296 с.
3.    Аналитическая психология: Прошлое и настоящее /К.Г. Юнг, Э.Сэмюэлс, В. Одайник, Дж. Хаббэк; Сост. В. В. Зеленский, А. М. Руткевич. – М.: Мартис, 1995. – С. 44-209.
4.    Аналитическая психология: Прошлое и настоящее /К.Г. Юнг, Э.Сэмюэлс, В. Одайник, Дж. Хаббэк; Сост. В. В. Зеленский, А. М. Руткевич. – М.: Мартис, 1995. – С. 44-209.
5.    Бинсвангер Л. Бытие-в-мире. – СПб., 1999. – (Фрейдовская концепция человека в свете антропологии).
6.    Бинсвангер Л. Бытие-в-мире. – СПб., 1999. – (Фрейдовская концепция человека в свете антропологии).
7.    Бубер М. Ответ на возражение К.Г.Юнга // Бубер М. Два образа веры. – М., 1999. – С. 537-540.
8.    Гийон Ч. Аутентичность, нравственные ценности и психотерапия // Мартин Хайдеггер: Сб. статей. /Сост. Д.Ю. Дорофеев/. - СПб., 2004. – С.397-425.
9.    Гийон Ч. Аутентичность, нравственные ценности и психотерапия // Мартин Хайдеггер: Сб. статей. /Сост. Д.Ю. Дорофеев/. - СПб., 2004. – С.397-425.
10.    Гранин Ю.Д. Марксизм: утопия или научный проект? // Философские науки. - 1991. -№3. -С.3-17.
11.    Грюнбаум А. Критика психоанализа // Вопросы философии. – 2007. - № 3. – С.105-129.
12.    Грюнбаум А. Критика психоанализа // Вопросы философии. – 2007. - № 3. – С.105-129.
13.    Грюнбаум А. Теория Фрейда и философия науки // Вопросы философии. – 1991 – № 4. – С. 90-106.
14.    Грюнбаум А. Теория Фрейда и философия науки // Вопросы философии. – 1991 – № 4. – С. 90-106.
15.    Драгунская Л.С. Переживание, рациональность и континуум. К специфике фрейдовского дискурса // Вопросы философии. – 2004. – № 10. – С. 136-145.
16.    Жупанський О. На часі - Фрейд // Всесвіт. – 1991. – № 5. – С. 120-122.
17.    Задубрівська О.М., Козьмук Я.Р. Психоаналіз: філософсько-антропологічний аспект. Конспект лекцій. – Чернівці: Рута, 2005. – С. 5-8.
18.    Задубрівська О.М., Козьмук Я.Р. Психоаналіз: філософсько-антропологічний аспект. Конспект лекцій. – Чернівці: Рута, 2005. – С.8-15.
19.    Задубрівська О.М., Козьмук Я.Р. Психоаналіз: філософсько-антропологічний аспект. Конспект лекцій. – Чернівці: Рута, 2005. – С.16-21.
20.    Задубрівська О.М., Козьмук Я.Р. Психоаналіз: філософсько-антропологічний аспект. Конспект лекцій. – Чернівці: Рута, 2005. – С.22-29..
21.    Задубрівська О.М., Козьмук Я.Р. Психоаналіз: філософсько-антропологічний аспект. Конспект лекцій. – Чернівці: Рута, 2005. – С. 5-8.
22.    Задубрівська О.М., Козьмук Я.Р. Психоаналіз: філософсько-антропологічний аспект. Конспект лекцій. – Чернівці: Рута, 2005. – С.8-15.
23.    Задубрівська О.М., Козьмук Я.Р. Психоаналіз: філософсько-антропологічний аспект. Конспект лекцій. – Чернівці: Рута, 2005. – С.16-21.
24.    Задубрівська О.М., Козьмук Я.Р. Психоаналіз: філософсько-антропологічний аспект. Конспект лекцій. – Чернівці: Рута, 2005. – С.22-29..
25.    Кантор В.К. Фрейд versus Достоевский // Вопросы философии. – 2000. – № 10. – С. 27-32.
26.    Кантор В.К. Фрейд versus Достоевский // Вопросы философии. – 2000. – № 10. – С. 27-32.
27.    Корнеев М.Я. Ведический взгляд на психоанализ З. Фрейда и К.Г. Юнга // История современной зарубежной философии. – СПб., 1997. – С. 443-449.
28.    Левчук Л. Психоаналіз: історія, теорія, мистецька практика. – К: Либідь, 2002. – С. 10-33; 62-69; 84-89; 106-113; 130-134.
29.    Левчук Л. Психоаналіз: історія, теорія, мистецька практика. – К: Либідь., 2002. – С.20-24; 26-28; 36-40; 69-74; 92-94; 135-146; 180-183.
30.    Левчук Л. Психоаналіз: історія, теорія, мистецька практика. – К: Либідь, 2002. – С.54-55.
31.    Левчук Л. Психоаналіз: історія, теорія, мистецька практика. – К: Либідь, 2002. – С. 10-33; 62-69; 84-89; 106-113; 130-134.
32.    Левчук Л. Психоаналіз: історія, теорія, мистецька практика. – К: Либідь., 2002. – С.20-24; 26-28; 36-40; 69-74; 92-94; 135-146; 180-183.
33.    Левчук Л.Т. Естетичні аспекти “глибинної психології” // Левчук. Л.Т. Західноєвропейська естетика ХХ століття. – К., 1997. – С. 71-90.
34.    Левчук Л.Т. Естетичні аспекти “глибинної психології” // Левчук. Л.Т. Західноєвропейська естетика ХХ століття. – К., 1997. – С. 71-90.
35.    Лейбин В.М. Психоаналитическая эвристика и терапия: проблемы и противоречия // Вопросы философии. – 2007. – № 3. – С. 130-141.
36.    Лейбин В.М. Психоаналитическая эвристика и терапия: проблемы и противоречия // Вопросы философии. – 2007. – № 3. – С. 130-141.
37.    Лекторский В.А. О некоторых философских уроках З.Фрейда // Вопросы философии. – 2000. – № 10. – С. 4-8.
38.    Лекторский В.А. О некоторых философских уроках З.Фрейда // Вопросы философии. – 2000. – № 10. – С. 4-8.
39.    Лекторский В.А. О некоторых философских уроках З.Фрейда // Философские науки. – 2000. – № 2. – С. 103-109.
40.    Лях В.В. Психоаналіз як мистецтво бути // Філософська і соціологічна думка – 1992. – № 1. – С. 145-151.
41.    Лях В.В. Психоаналіз як мистецтво бути // Філософська і соціологічна думка – 1992. – № 1. – С. 145-151.
42.    Маркузе Г. Эрос и цивилизация. Философское исследование учения Фрейда. – К.: ИСА 1995. – 352 с.
43.    Райх В. Психология масс и фашизм. - СПб., М.: Университетская книга, ACT 1997. – 380 с.
44.    Райх В. Функция оргазма. Основные сексуально-экономические проблемы биологической энергии. - СПб-М.: Университетская книга, ACT, 1997. – 303 с.
45.    Романин А.Н. Основы психоанализа. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. – С.204-234; 286-310.
46.    Романин А.Н. Основы психоанализа. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. – С.103-128; 259-285.
47.    Романин А.Н. Основы психоанализа. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. – С.204-234; 286-310.
48.    Романин А.Н. Основы психоанализа. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. – С. 3-102.
49.    Романин А.Н. Основы психоанализа. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. – С.129-159.
50.    Романин А.Н. Основы психоанализа. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. – С. 3-102.
51.    Романин А.Н. Основы психоанализа. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. – С.129-159.
52.    Ромек Е.А. Феноменологический метод и дилемма психиатрии: Бинсвангер и Гуссерль //Вопросы философии. – 2001. – № 11.
53.    Ромек Е.А. Феноменологический метод и дилемма психиатрии: Бинсвангер и Гуссерль //Вопросы философии. – 2001. – № 11.
54.    Роменець В.А. Історія психології ХІХ - початок ХХ століття. – К.: Либідь, 2007. – С.67-82; 444-465; 481-492.
55.    Роменець В.А., Маноха І.П. Історія психології ХХ століття. – К.: Либідь, 2003. – С.372-383.
56.    Роменець В.А., Маноха І.П. Історія психології ХХ століття. – К.: Либідь, 2003. – С.384-389. – С.416-441.
57.    Роменець В.А., Маноха І.П. Історія психології ХХ століття. – К.: Либідь, 2003. – С.384-389.
58.    Роменець В.А., Маноха І.П. Історія психології ХХ століття. – К.: Либідь, 2003. – С.384-389.
59.    Руткевич A.M. От психоанализа к экзистенциальному анализу: Философские взгляды Л.Бинсвангера // Научные доклады высшей школы. Философские науки. - М., 1984. - № 1. - С. 98-100.
60.    Руткевич A.M. От психоанализа к экзистенциальному анализу: Философские взгляды Л.Бинсвангера // Научные доклады высшей школы. Философские науки. - М., 1984. - № 1. - С. 98-100.
61.    Руткевич A.M. Фундаментальная онтология М.Хайдеггера и психоанализ // Вестник Московского университета. Серия 7. Философия. - М. - 1985. - С. 69-79.
62.    Руткевич A.M. Фундаментальная онтология М.Хайдеггера и психоанализ // Вестник Московского университета. Серия 7. Философия. - М. - 1985. - С. 69-79.
63.    Руткевич А.М. «Анатомия деструктивности» Э. Фромма // Вопросы философии. – 1991. – № 9. – С. 161-170.
64.    Руткевич А.М. «Анатомия деструктивности» Э. Фромма // Вопросы философии. – 1991. – № 9. – С. 161-170.
65.    Руткевич А.М. От Фрейда к Хайдеггеру: Критический очерк экзистенциального психоанализа. – М.: Политиздат, 1985.
66.    Руткевич А.М. От Фрейда к Хайдеггеру: Критический очерк экзистенциального психоанализа. – М.: Политиздат, 1985.
67.    Руткевич А.М., Лейбин В.М. Фрейд, психоанализ и современная западная философия. // Вопросы философии. – 1990. – № 6 – С. 171-173
68.    Руткевич А.М., Лейбин В.М.. Фрейд, психоанализ и современная западная философия. // Вопросы философии. – 1990. – № 6 – С. 171-173.
69.    Сартр Ж.П. Фрейд. – М.: Новости, 1992. – 304 с.
70.    Свинцов В.И. Иметь или не иметь? Размышления над книгой Эриха Фромма «Иметь или быть» // Философские науки. – 1991. – № 11.С. 80-92.
71.    Свинцов В.И. Иметь или не иметь? Размышления над книгой Эриха Фромма «Иметь или быть» // Философские науки. – 1991. – № 11.С. 80-92.
72.    Смит Н. Современные системы психологии. – СПб.: Прайм-Еврознак, 2003. – С.142-164.
73.    Смит Н. Современные системы психологии. – СПб.: Прайм-Еврознак, 2003. – С.115-141.
74.    Соціальна проекція Фрейда і утопії суспільства (Юрген Хабермас про науковий внесок психоаналізу) // Філософська і соціологічна думка. – 1990. – № 2. – С. 85-88.
75.    Стоянович С. От марксизма к постмарксизму // Вопросы философии. - 1990. - №1. - С.145-154.
76.    Тихонравов Ю.В. Экзистенциальная психология. - М.: Интел-синтез, 1998. – 238 с.
77.    Тихонравов Ю.В. Экзистенциальная психология. - М.: Интел-синтез, 1998. – 238 с.
78.    Федерн Е. Марксизм и психоанализ // Энциклопедия глубинной психологии. – Т. 2. – М., 2001. – С.304-325.
79.    Фрейд З. Будущее одной иллюзии // Сумерки богов. – М., 1990. – С.94-142.
80.    Фрейд З. Введение в психоанализ: Лекции. – СПб.: Питер, 2005. – 384 с.
81.    Фрейд З. Введение в психоанализ: Лекции. – СПб.: Питер, 2005. – 384 с.
82.    Фрейд З. Основні категорії психоаналізу //Всесвіт. - 1991. – № 5. – С.164-170.
83.    Фрейд З. Основні категорії психоаналізу //Всесвіт. - 1991. – № 5. – С.164-170.
84.    Фрейд З. Остроумие и его отношение к бессознательному. – Минск: Харвест, 2003. – 480 с.
85.    Фрейд З. Сновидения // Фрейд З. Введение в психоанализ. – СПб., 1999. – С.109 -138.
86.    Фрейд З. Сновидения // Фрейд З. Введение в психоанализ. – СПб., 1999. – С.109 -138.
87.    Фрейд З. Толкование сновидений. – Обнинск: Титул, 1992. – 447 с.
88.    Фрейд З. Художник и фантазирование. – М.: Республика, 1995. – 400 с.
89.    Фрейд З. Художник и фантазирование. – М.: Республика, 1995. – С.129-134.
90.    Фрейд З. Я.и Оно. – М., 1990. – 56 с.
91.    Фромм Э Марксова концепция человека // Фромм Э. Душа человека. – М.: Республика, 1992. – С. 375-414.
92.    Фромм Э Некрофилы и Адольф Гитлер // Вопросы философии. – 1991. – №9. – С. 69-160
93.    Фромм Э Некрофилы и Адольф Гитлер // Вопросы философии. – 1991. – №9. – С. 69-160.
94.    Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. – М.: Аст, 2004. – 635 с.
95.    Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. – М.: Аст, 2004. – 635 с.
96.    Фромм Э. Бегство от свободы; Человек для себя. – Минск: Попурри, 2000. – 672 с.
97.    Фромм Э. Здоровое общество // Психоанализ и культура. – М., 1995. – С. 273-596.
98.    Фромм Э. Из книги «Догмат о Христе» // Фромм Э. Психоанализ и этика. – М., 1993. – С. 192-216.
99.    Фромм Э. Из книги о любви к жизни // Фромм Э. Психоанализ и этика. – М., 1993. – С. 358-387.
100.    Фромм Э. Иметь или быть? – М.: Прогресс, 1992. – 336 с.
101.    Фромм Э. Миссия Зигмунда Фрейда // Сумерки богов. – М., 1990. – С. 143-221.
102.    Фромм Э. Революция надежды // Э.Фромм. Психоанализ и этика. – М.,1993. – С. 218-356.
103.    Фромм Э. Ситуация человека - ключ к гуманистическому психоанализу // Проблема человека в западной философии. – М.: Прогресс, 1988. – С. 443-482.
104.    Фромм Э. Ситуация человека – ключ к гуманистическому психоанализу // Проблема человека в западной философии. – М.: Прогресс, 1988. – С. 443-482.
105.    Фромм Э. Фрейд и Юнг // Фромм Э. Душа человека. – М.: Республика, 1992. – С.202-226.
106.    Хорни К. Самоанализ. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2002. – 448 с.
107.    Юнг К.Г. Воспоминания. Сновидения. Размышления. – Минск: Харвест, – 2003.
108.    Юнг К.Г. Зигмунд Фрейд // Юнг К.Г. Дух Меркурий. – М.: Канин, 1996. – С.330-342.
109.    Юнг К.Г. Зигмунд Фрейд как культурно-историческое явление // Юнг К.Г. Дух Меркурий. – М.: Канин, 1996. – С.319-329.
110.    Юнг К.Г. К пониманию психологии архетипа младенца //Самосознание европейской культуры ХХ века. – М., 1991. – С. 119-129.
111.    Юнг К.Г. К феноменологии духа в сказке // Юнг К.Г. Дух Меркурий. – М.: Канин, 1996. – С.199-285.
112.    Юнг К.Г. О психологии восточных религий и философий. – М.: Медиум, 1994. – 255 с.
113.    Юнг К.Г. О сущности сновидений // Юнг К.Г. Структура психики и процесс индивидуации. – М., 1996. – С.186-197.
114.    Юнг К.Г. О сущности сновидений // Юнг К.Г. Структура психики и процесс индивидуации. – М., 1996. – С.186-197.
115.    Юнг К.Г. Об архетипах коллективного безсознательного // Вопросы философии. – 1988. - № 1. – С. 133-154.
116.    Юнг К.Г. Об архетипах коллективного безсознательного // Вопросы философии. – 1988. - № 1. – С. 133-154.
117.    Юнг К.Г. Ответ Иову. – Минск: Аст, 2001. – 384 с.
118.    Юнг К.Г. Очерки по аналитической психологии. – Минск: Харвест, 2003. – 528 с.
119.    Юнг К.Г. Психология и поэтическое творчество // Самосознание европейской культуры ХХ века. – М., 1991. – С. 103-118.
120.    Юнг К.Г. Психология и поэтическое творчество // Юнг К.Г. Дух Меркурий. – М.: Канин, 1996. – С.253-280.
121.    Юнг К.Г. Синхронистичность. – М.: Релф-бук, 1997. – 314 с.
122.    Юнг К.Г. Тэвистокские лекции // Юнг К.Г. Очерки по аналитической психологии. – Минск: Харвест, 2003. – С.275-477.
123.    Юнг К.Г. Тэвистокские лекции // Юнг К.Г. Очерки по аналитической психологии. – Минск: Харвест, 2003. – С.275-477.
124.    Ялом И. Экзистенциальная психотерапия. - М.: Класс, 1999.

Викладацький склад

ЗАДУБРІВСЬКА ОРИСЯ МІРЧІВНА – к.філос.н., доцент кафедри філософії.

Методика викладання та методи навчання

Методи навчання: лекції, семінарські заняття, групові та індивідуальні консультації.

Методичне забезпечення: навчальна та робоча програми навчальної дисципліни; опорні конспекти лекцій, комплекс навчально-методичного забезпечення, електронний навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни;, навчально-методична, першоджерельна література з навчальної дисципліни.

Оцінювання
Методи контролю: усне опитування, індивідуальна співбесіда, розгляд проблемних питань, поточні контрольні роботи, поточні тестові завдання, термінологічний диктант, письмові завдання (есе, резюме т.ін.), практичні завдання, аналіз першоджерел, захист практичних завдань, захист індивідуального навчально-дослідного завдання, виконання індивідуального науково-творчого завдання.

Засоби діагностики: перелік питань для контролю та самоперевірки завдань самостійної роботи, перелік питань для контролю та самоперевірки знань зі Змістових модулів (перелік питань до модульних контрольних робіт) з дисципліни, перелік питань до Модуль-контролю (залік).

Форми контролю: Поточний контроль: усна відповідь на семінарському занятті, доповідь, доповнення, участь у дискусії, додаткове питання, захист рефератів, опрацювання першоджерельної літератури, написання есе, твору-роздуму, проблемного завдання, письмових завдань, резюме; розв’язування тестових завдань та термінологічний диктант; модульна контрольна робота, підсумкова перевірка конспектів першоджерел. Підсумковий: модульна контрольна робота (І модуль, ІІ модуль); залік.
До списку дисциплін
Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmasterи•@aZ›chnu.edu.ua
 © 1999-2010 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.