Оновлено
2019-05-15
14:34

Навчальні дисципліни

Назва дисципліни: ПостмодернізмШифр дисципліни: 6.02.03.01
До списку дисциплін
Загальний опис дисципліни
Постмодернізм - напрям новітньої західної  філософії. Як напрям, він сформувалася в 60-і роки ХХ ст., хоча витоки її сягають столітньої історії західної філософії. Причиною постмодерністського „повороту„ в сучасній філософії стала радикальна ревізія традиційних соціокультурних цінностей метафізичного характеру, які визначаються як цінності модерну. “Постмодернізм” в широкому розумінні цього поняття охоплює основні сучасні західні постмодерністські вчення, світоглядно-пізнавальною основою яких є загальнолюдські цінності та гуманістичні пріоритети, при тому, що їх методологічні основи значною мірою відмінні як від традиційних історико-філософських, так і переважної частини сучасних філософських вчень.
Курс постмодернізму покликаний значною мірою формувати світоглядні засади сучасного громадянського суспільства. В контексті такого його соціокультурного статусу й формується мета даного курсу, яка зводиться до освоєння студентами провідних постмодерністських вчень і, відповідно,  визначаються його нормативні завдання:
1.Визначити актуальність та специфіку предмета постмодернізму в контексті сучасної філософської культури.
2.Проаналізувати історико-філософські витоки філософського напрямку.
3.Розкрити специфіку вихідних ідей, принципів, понять і категорій постмодернізму.
4.Визначити філософсько-парадигмальні особливості та проблемність методологічних принципів філософського напрямку в системі сучасного філософського знання.
5.Охарактеризувати творчість провідних постмодерністів.
6.Виявити і проаналізувати основні тенденції розвитку постмодернізму.
7.Розкрити  спорідненість філософського постмодернізму з наближеними до ного філософськими напрямками та вченнями.
8.Осмислити гуманістичний потенціал постмодернізму для реалізації сучасних цивілізаційних та технологічних проектів.

В процесі вивчення навчальної дисципліни “Постмодернізм” студент має набути таких компетенцій:
Знати:
- особливості філософського постмодернізму, вчень його представників;
- актуальність постмодернізму;
- особливості сучасної „постмодерної” епохи;
- анархолібералізм французького постмодерну;
- особливості постструктуралістського вчення Ж.Дерріди;
- відмінності постструктуралізму М.Фуко;
- деконструктивізм Ж.Дельоза;
- есеїзм Р.Барта;
- концепцію метарозповіді Ж.-Ф.Ліотара;
- постмодерністський проект Ю.Габермаса.

Розуміти:
- постмодернізм як соціокультурний і філософський феномен;
- історико-філософські чинники виникнення постмодернізму та особливості його розвитку;
- причини зосередження постмодернізму на радикальній критиці традиційних форм філософського дискурсу;
- вплив вчень З.Фрейда, Ф.Ніцше, М.Гайдеггера та ін. на формування постмодернізму;
- особливості вчень провідних постмодерністів – Ж.Дерріди, М.Фуко, Ю.Крістевої, Р.Барта та ін.;
- специфіку гуманістичного потенціалу постмодернізму;
- основні завдання постмодернізму в розв`язання сучасних соціальних проблем;
- методологічну невизначеність постмодернізму;
- концепцію постмодернізму як трансавангарду пізнього модерну.
.
Уміти:
- визначити специфіку постмодерністської „текстуальності”;
 - проаналізувати історико-філософські  та літературно-мистецькі передумови постмодернізму, основні соціокультурні детермінанти ХХ століття для його формування;
- розкрити метафізичні  чинники в формуванні постмодернізму;
- обгрунтувати роль вчення Ф.Ніцше як предтечі постмодернізму;
- розкрити значення “фундаментальної онтології” М.Гайдеггера та психоаналіз З.Фрейда в контексті постмодернізму;
- правильно застосовувати постмодерністську термінологію;
- критично оцінювати постмодерністські вчення;
- визначити основні тенденції формування постмодернізму.

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ ПОСТМОДЕРНІЗМУ

Постмодерна культура. Техніка і культура. Поняття культури. Постмодерні ознаки культури: 1). Від принципу збереження до принципу ентропії. 2). Головний проект модерну та прощання з авангардом. 3). Форми знання абсолютного: філософія, теософський гнозис, гностицизм. 4). Постмодерн як виграш часу. 5). Основні напрями постмодерну. 6).Постмодерн проти примусового завершення модерну.
Концептуальність постмодерну. Поняття  “модерн”, “постмодерн” та “постмодернізм” . Постмодернізм як концепція «духу часу» кінця ХХ століття. Проблема сутності постмодерну. Час виникнення постмодерну. Постмодерністська чуттєвість. Епістема модерну.
Методологія постмодерну. Проблема методу постмодерну.Про чотири поетичні формули, які могли би резюмувати філософію Канта. Спосіб мислення. За якими критеріями пізнають структуралізм?. «Генезис і структура» і феноменологія. Означаюче та істина. Метод: мовні ігри.Постмодерністська наука як пошук нестабільності. Деконструктивізм як літературно-критична практика постструктуралізму.

ТЕМА 2. ПОСТСТРУКТУРАЛІЗМ Ж.ДЕРРІДИ
Дерріда і філософська традиція. Проблема періодизації творчості Дерріди. Переоцінка цінностей і свобода суб’єкта. Структуралізм Леві-Стросса і Дерріда. Дерріда і Гайдеггер. Грайливість слова. Критика центру і структурності структури. Людина і світ як текст. Поетичність мислення. Категорії “відмінності”, “сліду”, “доповнення”. Програма деконструкції і “граматології”. Ігрова аргументація та надзавдання аргументації.

ТЕМА 3. ПОСТСТРУКТУРАЛІЗМ М.ФУКО
Критика Дерріди. Періодизація творчості Фуко. Структуралізм і постструктуралізм Фуко. Епістемність. Трансформація дискурсивних практик.  Історизм Фуко: “дискретність історії”. Деконструкція історії. “Децентрація” суб’єкта і “смерть людини”.  “Смерть” суб’єкта і його “воскресіння”. Часткове виправдання суб’єкта і можливість свободи. Проблема безумності людини. Проблема влади. Дисциплінарність влад і тотальність нагляду. Сексуалізація мислення, або зрощення тіла з духом.

ТЕМА 4. ДЕКОНСТРУКТИВІЗМ Ж.ДЕЛЬОЗА
Деконструктивізм як літературно-критична практика постмодерну Ж.Дельоза. Проблематика безструктурності “бажань”. Критика бінаризму. Критика традиційної структури знака. “Шизофринічна мова” та “шизоаналіз”. Позитивність шизофринії і негативність паранойї. “Шиз” – вільний індивід.Творець як шизофренік. Динаміка несвідомого. Критика Едіпового комплексу. Сингулярність. Біологізація бажання і лібідозність “соціального тіла”.

ТЕМА 5. ТЕКСТУАЛЬНА АНАЛІТИКА Р.БАРТА
Постмодерний “аналіз тексту” Ролана Барта. “Від текстового аналізу” до “насолоди від тесту”. Барт і дух високого есеїзму. “Естетична правдоподібність”, “докса”. “Смерть автора”. “Текстовий аналіз”. “С/З” – французький варіант деконструкції. Класифікаторське безумство бартівських кодів. Два принципи текстового аналізу. “Структура/текст”. Еротика тексту. “Текст-задоволення/текст-насолода”. Французька теорія і американська практика.

ТЕМА 6.  МЕТАРОЗПОВІДЬ Ж.-Ф.ЛІОТАРА
Поле знання в інформаційних суспільствах. Проблема легітимації. Метод мовної гри. Альтернатива модерну на предмет характеру соціальних зв’язків. Постмодерна перспектива характера соціальних зв’язків. Прагматика наративного знання. Прагматика наукового знання. Наративна функція і легитицімація знання. Оповіді, легітиміруючі знання. Втрата легитимності. Дослідження і його легитимність через результативність.Викладання і його легитимність через результативність. Постмодерністська наука як пошук нестабільності. Легитимність через паралогію.

ТЕМА 7. РЕВОЛЮЦІЙНИЙ ЛІНГВОПСИХОАНАЛІЗ Ю.КРІСТЄВОЇ
Концептуальність та основні категорії вчення Ю Крістєвої. Особливість психоаналітичного вчення Ю.Крістєвої, його модернізації. Порівняння вчення Ю.Крістєвої з вченням Ж.Дерріди та ін. пост модерністами.
Концепція „революційного лінгвопсихоаналізу.  „Тель Кель” і маоїзм. Зміна політичних орієнтирів. Проблема „розриву”. Проблема „суб’єкту”. „Гено-текст” та „фоно-текст”.

ТЕМА 8. ПОСТМОДЕРНІСТСЬКИЙ „УТОПІЗМ” Р.РОРТІ
Відмінності „систематичної” та „повчальної” філософії. Р.Рорті як авангардист. Застосовування способу „повчальної філософії”.
Постмодерністський „утопізм” Р.Рорті. Критика Ж.Дерріди. Аналіз творчості Пруста, Ніцше, Гайдеггера. Випадковість мови. Випадковість самості. Іронізм і теорія. Проблема солідарності. „Дзеркальність” філософії.

ТЕМА 9. АМЕРИКАНСЬКИЙ ВАРІАНТ ДЕКОНСТРУКТИВІЗМУ
Різновидності деконструктивізму: лівий, герменевтичний, феміністський. Сутність суперечок між деконструктивістськими проетами.
Застосування принципа „самокритики деконструкції”. Американський варіант деконструктивізму. Специфіка американської адаптації. Американська практика деконструктивізму. Особливості вчення Поль де Мана, Д.Х.Мюллера, Ф.Лнтрікіна.
Перелік джерел, які пропонуються для засвоєння курсу

1.    Барт Р. Введение в структурный анализ повествовательных текстов// Французская семиотика: От структурализма к постструктурализму.- М., 2000.- с.196-238.
2.    Барт Р. Драма, поэма, роман ////Французская семиотика: От структурализма к постструктурализму.- М., 2000.- с.312-335.
3.    Барт Р. Нулевая степень письма//Французская семиотика: От структурализма к постструктурализму.- М., 2000.- с.50-97.
4.    Барт Р. Основы семиотики ////Французская семиотика: От структурализма к постструктурализму.- М., 2000.- с.247-311.
5.    Габермас Ю. Вступ до постмодерну // Габермас Ю. Філософський дискурс Модерну.- К., 2001.- с. 88-108;
6.    Габермас Ю. Интервью с Ю.Хабермасом // ВФ.-89.-9.-с.80-83.
7.    Габермас Ю. Понятие индивидуальности // ВФ.-89.-2.- с.35-40
8.    Габермас Ю. Соціальна проекція Фрейда і утопії суспільства (Юрген Хабермас про науковий внесок психоаналізу) // ФСД. – 1990. - № 2. – с. 85-88
9.    Габермас Юрген. Вступ. Філософія як берегиня та інтерпретатор // Після філософії: кінець чи трансформація?: Пер. з англ.- К., 2000.- с.- 257-279.
10.    Габермас Юрген. Філософський дискурс Модерну.- К., 2001.
11.    Делез Ж. Критика и клиника.- С.-П., 2002.
12.    Делез Ж. Критическая философия Канта: учение о способностях. Бергсонизм. Спиноза.- М., 2000.
13.    Делез Ж. Логика смысла.- М., 1995.
14.    Делез Ж. Марсель Пруст и знаки. - С.-П., 1999.
15.    Делез Ж. О четырех поэтических формулах, которые могли бы резюмировать философию Канта // Делез Ж. Критика и клиника.- С.-П., 2002. - с.43-53.
16.    Делез Ж. По каким критериям узнают структурализм? //Делез Ж. Марсель Пруст и знаки. - С.-П., 1999. – с.133-174.
17.    Делез Ж. Различие и повторение.- С-П., 1998.
18.    Делез Ж. Складка. Лейбниц и барокко.- М., 1998.
19.    Деррида Ж. Насилие и метафизика. Фрейд и сцена письма //Письмо и различие. (Сборник програмных текстов).- М., 2000.- с.124-248, 124-248.
20.    Деррида Ж. О граматологии.- М., 2000.
21.    Деррида Ж. Означающее и истина // Деррида Ж. О граматологии.- М., 2000. - 124-133.
22.    Деррида Жак. Письмо к японскому другу //Вопр.философии.- 1992.- № 4.- с.53-57.
23.    Деррида Жак. Структура, знак и игра в дискурсе гуманитарных наук //Французская семиотика: От структурализма к постструктурализму.- М., 2000.- с.407-426.
24.    Деррида Жак. Театр жестокости и завершение представления// Французская семиотика: От структурализма к постструктурализму.- М., 2000.- с.379-406.
25.    Деррида Жак. Фрейд и сцена письма ////Французская семиотика: От структурализма к постструктурализму.- М., 2000.- с.336-378.
26.    Ильин И.П. Деконструктивизм как литературно-критическая практика постструктурализма // Ильин И.П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм.- М., 1996.- с.95-197.
27.    Ильин И.П. Жиль Дельоз и проблематика бесструктурности «желания» // Ильин И.П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм.- М., 1996.- - с.96-119.
28.    Ильин И.П. Ролан Барт: от «текстового анализа» к «наслаждению от текста» // Ильин И. П. Структурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм.- М., 1996.- с.154-17.
29.    Козловський П. Постмодерна культура: суспільно-культурні наслідки технічного розвитку //Сучасна зарубіжна філософія.- К., 1996.- с.213-294.
30.    Лиотар Ж-Ф. Состояние постмодерна.- М., С-П.- 1998.
31.    Лиотар Ж-Ф. Постмодернистская наука как поиск нестабильности //Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна.- М., С-П.- 1998. - с.130.
32.    Лифшиц М. Постмодернизм  и культура  /материалы «круглого стола”// ВФ.– 1993.- №3.- с. 7
33.    Ліотар Ж-Ф. Вступ. Постмодерністська ситуація //Після філософії: кінець чи трансформація?: Пер. з англ.- К., 2000. - с.67-90.
34.    От структурализма к постструктурализму.- М., 2000.
35.    Після філософії: кінець чи трансформація?: Пер. з англ.- К., 2000.
36.    Рорти Р. От иронической теории к приватным аллюзиям: Деррида Случайность, ирония и солидарность.- М., 1996.- с.160-179.
37.    Фуко Мишель. Забота о себе (история сексуальности ІІІ).- К., М., 1998.
38.    Фуко Мишель. Надзирать и наказывать. Рождение тюрьмы. – М., 1999.
39.    Фуко Мішель. Вступ. Проблема методу: інтерв’ю з Мішелем Фуко //Після філософії: кінець чи трансформація?: Пер. з англ.- К., 2000.- с.91-10.
40.    Фуко М. Жизнь: опыт и наука // Вопр. философии.- 1993.- №5.- с. 43-53.

Викладацький склад

КОЗЬМУК ЯРОСЛАВ РОМАНОВИЧ – к.філос.н., доцент кафедри філософії.

Методика викладання та методи навчання

Методи навчання: лекції, семінарські заняття, групові та індивідуальні консультації.

Методичне забезпечення: навчальна та робоча програми навчальної дисципліни; опорні конспекти лекцій, комплекс навчально-методичного забезпечення, електронний навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни;, навчально-методична, першоджерельна література з навчальної дисципліни.

Оцінювання

Методи контролю: усне опитування, індивідуальна співбесіда, розгляд проблемних питань, поточні контрольні роботи, поточні тестові завдання, термінологічний диктант, письмові завдання (есе, резюме т.ін.), практичні завдання, аналіз першоджерел, захист практичних завдань, захист індивідуального навчально-дослідного завдання, виконання індивідуального науково-творчого завдання.

Засоби діагностики: перелік питань для контролю та самоперевірки завдань самостійної роботи, перелік питань для контролю та самоперевірки знань зі Змістових модулів (перелік питань до модульних контрольних робіт) з дисципліни, перелік питань до Модуль-контролю (залік, іспит).

Форми контролю: Поточний контроль: усна відповідь на семінарському занятті, доповідь, доповнення, участь у дискусії, додаткове питання, захист рефератів, опрацювання першоджерельної літератури, написання есе, твору-роздуму, проблемного завдання, письмових завдань, резюме; розв’язування тестових завдань та термінологічний диктант; модульна контрольна робота, підсумкова перевірка конспектів першоджерел. Підсумковий: модульна контрольна робота (І модуль, ІІ модуль); залік.

До списку дисциплін
Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmaster'ё—N@8)ЛvфЈchnu.edu.ua
 © 1999-2010 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.