Оновлено
2019-10-03
13:53

Навчальні дисципліни

Назва дисципліни: Практична філософіяШифр дисципліни: 7.02.03.01
До списку дисциплін
Загальний опис дисципліни
Дисципліна «Практична філософія» є нормативною навчальною дисципліною циклу професійної та практичної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», призначена для викладання студентам ІV курсу за спеціальністю «філософія» та  на філософсько-теологічному факультеті. Навчальним планом передбачено 90 годин (з них: 17 год. – лекції, 17 год. – семінари, 56 години – самостійна робота студента); програма структурує навчальну дисципліну на два змістові модулі, які оцінюються по 30 балів кожний; підсумовується вивчення дисципліни заліковим контролем у 40 балів.
Мета курсу – представити систематизовано і ґрунтовно історичні передумови, концептуальні положення і основні тенденції розвитку комунікативної практичної філософії.
Завдання, що покликані реалізувати мету вивчення курсу, такі:
-    виявити основні історичні лінії формування і видозміни проблематики практичної філософії;
-    проілюструвати на історико-філософських прикладах відмінність сфер компетенцій теоретичного і практичного розуму;
-    представити основні історико-філософські-концепції практичної філософії;
-    розкрити особливості сучасної комунікативної філософії на прикладі основних її представників, передусім Ю.Габермаса і К.-О.Апеля;
-    довести практичну значущість дискурсу практичної філософії в розв’язанні глобальних проблем сучасного людства;
-  провести міждисциплінарні зв’язки між практичною філософією і суміжними розділами філософського знання, а також простежити основні напрями філософського діалогу, здійснюваного в сучасних умовах крізь призму проблематики і з використанням методологічних засобів комунікативної практичної філософії.

В результаті вивчення даної дисципліни студенти повинні:

Знати:

•    найважливіші ідеї основних представників сучасної практичної філософії;
•    хронологічні моменти, що стосуються публікації ключових праць цього напряму;
•    зміст основних понять практичної філософії – дискурс, раціональність, консенсус, комунікація тощо;
•    зміст фрагментів пропонованих до самостійного розгляду праць.

Вміти:
•    аналізувати основні положення практичної філософії;
•    зіставляти висновки цього напряму із спорідненими, а також протилежними за методологічними і світоглядними засадами філософськими течіями і напрямками;
•    проводити паралелі з історико-філософськими ідеями стосовно практичного розуму, особливо це стосується античності й німецької класичної філософії.

Розуміти:
•    своєрідність комунікативної практичної філософії на фоні інших напрямів;
•    важливість висновків цього напряму в розв’язанні екологічних, політичних, інших актуальних проблем сучасності;
•    значення історико-філософських вчень в конституюванні принципів практичного розуму.


ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Тема 1. Методологічне підґрунтя практичної філософії

1.    Основні виміри практичної філософії.
2.    Античне розуміння практичної і теоретичної філософії.

Тема 2. Історичні витоки ідеї практичної філософії

1.    Соціокультурний контекст формування практичної філософії в античності.
2.    Розрізнення чистого і практичного розуму в філософії І.Канта.

Тема 3. Принципи комунікативної філософії Ю.Габермаса

1.    Ідейні витоки філософського вчення Ю.Габермаса.
2.    Громадянські структури та їх роль у демократичному суспільстві.

Тема 4. Основи теорії комунікативної раціональності Ю.Габермаса
1.    Поняття інструментальної та комунікативної раціональності, стратегічної та комунікативної дії.
2.    Комунікативна дія як основа порозуміння між людьми.

Тема 5. Теоретичні основи дискурсивної етики
1.    Смислові аспекти поняття дискурсу.
2.    Зміст дискурсивної етики за К.-О.Апелем.
3.    Виміри моралі і екологічні проблеми сучасного людства.

Тема 6. Практичний етичний зміст комунікативної філософії
1.    Проблема відповідальності людства в дискурсивній етиці К.-О.Апеля.
2.    Екологічна спрямованість практичної філософії.

Теми семінарських занять
Тема 1. Методологічне підґрунтя практичної філософії

1.    Особливості найважливіших вимірів практичного філософування.
2.    Місце практичної філософії в системі філософського знання.
3.    Причини актуалізації морального дискурсу в сучасних умовах.

Тема 2. Історичні витоки ідеї практичної філософії
1.    Арістотелівська класифікація наук та місце в ній практичної філософії.
2.    Практичний розум в критичній філософії І.Канта.
3.    Морально-етична спрямованість просвітницького філософування.

Тема 3. Принципи комунікативної філософії Ю.Габермаса
1.    Вплив марксизму, франкфуртської школи і класичної німецької філософії на формування поглядів Ю.Габермаса.
2.    Основні відмінності філософського вчення Ю.Габермаса від ідейних настанов франкфуртців.
3.    Значення практичного розуму в утвердженні ідеалів громадянського суспільства.

Тема 4. Основи теорії комунікативної раціональності Ю.Габермаса
1.    Ключові поняття концепції Ю.Габермаса: стратегічна і комунікативна дії, інструментальна й комунікативна раціональності.
2.    Використання Ю.Габермасом принципів аналітичної традиції.
3.    Комунікативна дія в системі суспільних відносин.


Тема 5. Теоретичні основи дискурсивної етики
1.    Видозміна змісту поняття дискурсу в концепції К.-О.Апеля.
2.    Основні проблеми і поняття дискурсивної етики.
3.    Рівні моралі і проблема відповідальності людини перед природою.

Тема 6. Практичний етичний зміст комунікативної філософії
1.    Нові загрози і можливі відповіді на них сучасного людства за К.-О.Апелем.
2.    Критика К.-О.Апелем цілераціональної стратегії діяльності.
3.    Практична філософія в контексті антиглобалістських рухів.
Перелік джерел, які пропонуються для засвоєння курсу

1.    Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. – К., 1999.
2.    Ситниченко Л.А. Першоджерела комунікативної філософії. – К.,1996.
3.    Ренч Т. Обгрунтування практичної філософії та сучасність // Практична філософія. – 2000. - № 1. – С. 31-39.
4.    Соловьев Э.Ю. И.Кант: взаимодополнительность морали и права. – М., 1992.
5.    Ціппеліус Р. Філософія права. – К., 2000.
6.    Сучасна політична філософія. – К., 1998.

Викладацький склад

РОШКУЛЕЦЬ РОМАН ГЕОРГІЙОВИЧ – к.філос.н., доцент кафедри філософії.

Методика викладання та методи навчання

Методи навчання: лекції, семінарські заняття, групові та індивідуальні консультації.

Методичне забезпечення: навчальна та робоча програми навчальної дисципліни; опорні конспекти лекцій, комплекс навчально-методичного забезпечення, електронний навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни;, навчально-методична, першоджерельна література з навчальної дисципліни.

Оцінювання

Методи контролю: усне опитування, індивідуальна співбесіда, розгляд проблемних питань, поточні контрольні роботи, поточні тестові завдання, термінологічний диктант, письмові завдання (есе, резюме т.ін.), практичні завдання, аналіз першоджерел, захист практичних завдань, захист індивідуального навчально-дослідного завдання, виконання індивідуального науково-творчого завдання.

Засоби діагностики: перелік питань для контролю та самоперевірки завдань самостійної роботи, перелік питань для контролю та самоперевірки знань зі Змістових модулів (перелік питань до модульних контрольних робіт) з дисципліни, перелік питань до Модуль-контролю (залік, іспит).

Форми контролю: Поточний контроль: усна відповідь на семінарському занятті, доповідь, доповнення, участь у дискусії, додаткове питання, захист рефератів, опрацювання першоджерельної літератури, написання есе, твору-роздуму, проблемного завдання, письмових завдань, резюме; розв’язування тестових завдань та термінологічний диктант; модульна контрольна робота, підсумкова перевірка конспектів першоджерел. Підсумковий: модульна контрольна робота (І модуль, ІІ модуль); залік.

До списку дисциплін
Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmaster {ђM±@hyрz?Зchnu.edu.ua
 © 1999-2010 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.