Навчальні дисципліни

Назва дисципліни: Проблема людини в історії філософії	Шифр дисципліни: 6.02.03.01
До списку дисциплін
Загальний опис дисципліни
Філософія, як відомо, звертається до непересічних цінностей, універсальних питань, осягає граничні основи буття. І таємниця людини, без сумніву, належить до таких «вічних» питань. Це означає, що любов до мудрості нерозривно пов’язана з людиною. Цей курс якраз і покликаний прослідкувати формування та розвиток філософсько-антропологічних поглядів, розкрити їх глибину та багатство, показати своєрідність антропологічних інтуїцій далеких та близьких культур, виявити внутрішню смислову близькість конкретних філософських висновків щодо людини. Мета курсу: а) розкрити зміст історико-філософського процесу в контексті людинознавчої проблематики; б) виявити особливості вчень про людину, представлених у відповідну історичну добу, філософських школах та напрямах; в) навчити студентів застосовувати елементи комаративстського підходу з метою виявлення закономірностей та протиріч розвитку історико-філософського процесу в контексті антропологічної проблематики; г) створити підґрунтя для розуміння сучасної філософської антропології яка висвітлюється в однойменному курсі. Завдання курсу: а) показати, що питання про людину в усі часи розвитку філософської думки було провідним як спосіб розв'язання світоглядної проблеми "людина - світ"; б) дати ґрунтовний нарис зміни людської проблематики відповідно до історичної епохи; в) виявити основні парадигми в розв'язанні проблеми людини в перебігу розвитку філософської думки; г) з’ясувати закономірності розвитку антропологічної проблематики в різні історичні епохи; д) показати особливості людської проблематики в українській філософській думці. Оскільки початкове уявлення про людину склалося до появи релігійних вірувань чи філософських міркувань, то курс охоплює і ті пласти людського буття які сформувались ще під час панування міфологічного світогляду. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ В КОНТЕКСТІ ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИХ ПРОЦЕСІВ Основні передумови формування філософських уявлень про людину. Філософія природи і філософія людини. Історія філософії як історія вчень про людину. Філософські уявлення про людину в контексті культурно-історичних епох. АНТРОПОЛОГІЧНІ УЯВЛЕННЯ В КОНТЕКСТІ РЕЛІГІЙНОГО ТА МІФОЛОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ Уявлення про людину в міфологічно-релігійних ученнях Стародавнього світу. Людина в передфілософських ученнях Стародавнього Єгипту, Індії, Китаю. Походження і сутність людини в Старому Заповіті. Людина в давньогрецькій міфології та релігії. ЛЮДИНА І КОСМОС В АНТИЧНІЙ ФІЛОСОФІЇ Характеристика античної епохи та особливості розв'язання проблем людини. Місце людини в космогонічних ученнях давньогрецьких філософів-фізіологів. Людиновимірність істини в ученнях стоїків. Учення про самопізнання в філософії Сократа. Знання і мораль у вченні Сократа. Свобода і обов'язок (закон) у морально-етичному вченні Сократа. Людина у філософії Платона. Вчення про душу. Людські чесноти і досягнення вищої Краси і Блага. Примат загального (суспільства, держави) над індивідуальним у суспільно-політичному вченні Платона. Людина та її душа в ученні Аристотеля. Душа як енергія і мета тіла. Розумна душа як засіб єднання з вічним розумом і Богом. Щастя людини як результат розумної діяльності душі. Людина як суспільна істота в соціально-політичному вченні Аристотеля. Еллінська філософія і римський стоїцизм. ЛЮДИНА І БОГ У ХРИСТИЯНСЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Людина як творіння Бога і центр Всесвіту в християнській теології і філософії. Біблійні джерела християнських вчень про людину. Іудейський платонізм як джерело християнських уявлень про людину. Вплив античної філософії на християнську релігійно-філософську концепцію людини. Учення Тертуліана про людину, її розум і віру. Проблема добра і зла у вченні Августина. Віра, розум і воля людини. Смисл життя і смисл історії в соціально-політичному вченні Августина. Теологія і філософія у вченні Томаса Аквінського. Розум, воля і блаженство як кінцева мета людини. Середньовічний номіналізм і проблема людської індивідуальності. ЛЮДИНА ЯК ТВОРЕЦЬ САМОЇ СЕБЕ У ФІЛОСОФІЇ ВІДРОДЖЕННЯ Гуманізм та антропоцентризм ренесансної філософії та культури. Самотворча й гармонійна людина - ідеал культури і філософії Відродження. Людина в ученнях Данте і Петрарки. Проблема свободи волі та свободи вибору в ученні Мірандоли. Місце людини в ученнях про справедливе суспільство і державу (Кампанелла, Мор). Моральний скептицизм Монтеня. Містичні вчення доби Відродження. Європейська реформація і утвердження християнського індивідуалізму Протестантська етика праці як засіб формування нового індивіда й нових виробничих відносин. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ ЛЮДИНА І ПРИРОДА У ФІЛОСОФІЇ НОВОГО ЧАСУ Становище й образ людини в картезіансько-ньютонівській картині світу. Звільнення од міфологічно-релігійних уявлень і відчуження людини од світу. Суспільство як "республіка вчених" у Бекона. Проблема людської свободи у філософсько-теологічному вченні Спінози. Людське Я як субстанція в монадології Ляйбніца. Метафізика зла і теодицея в ученні Ляйбніца. Людина як досконалий механізм у новочасній філософії. Людський індивід, громадянське суспільство і держава в соціально-політичних ученнях Гоббса і Локка. Людина як суб'єкт власності і влади в соціальній філософії Локка. КУЛЬТ РОЗУМУ У ФІЛОСОФІЇ ПРОСВІТНИЦТВА Принцип розумності в природі та суспільстві. Ідеал людської свободи у вченнях французьких просвітників. Ідея суспільного поступу в філософії Просвітництва. Людина як громадянин в соціально-філософських ученнях французьких просвітників. Філософія Просвітництва, ідеал свободи і Французька революція 1789-1794 pp. Учення німецького філософа Гердера про історичний розвиток людства. Людина, її досвід і культура в філософсько-історичному вченні Гердера. Ідеї Гердера про самоцінність національних мов і культур. ЛЮДИНА ЯК ГЕНІЙ І ТВОРЕЦЬ У ФІЛОСОФІЇ РОМАНТИЗМУ Художньо-естетичні засади філософії романтизму. Критика раціоналізму та просвітницького оптимізму. Натхнення й інтуїція як способи освоєння світу людиною. Людина (геній) як законодавець і творець світу. Примат ірраціонального над раціональним у філософії та естетиці романтизму. Ідея взаємопроникності культур у філософії та естетиці романтизму. Людська історія як божественне одкровення. ДІЯЛЬНА ЛЮДИНА І ДІЯЛЬНИЙ ДУХ У НІМЕЦЬКІЙ КЛАСИЧНІЙ ФІЛОСОФІЇ Антропологічні питання у філософії Канта. Людська свобода і проблема морального вибору в морально-етичному вченні Канта. Категоричний імператив. Моральні принципи і релігія. Людина як суб'єкт мислення і діяльності у філософії Фіхте. Діалектика моральних та соціальних імперативів у практичній філософії Фіхте. Людина у філософії тотожності Шеллінга. Людська свобода і доконечність. Відчуження людини од історії. Примат загального над індивідуальним, історії над людиною у філософії Гегеля. Людина як самоусвідомлення Абсолютного духу. Держава як вища мета розвитку духу. Історія, особистість, герой. ЛЮДИНА ЯК ПРОДУКТ СОЦІАЛЬНИХ І ВИРОБНИЧИХ ВІДНОСИН У ФІЛОСОФІЇ МАРКСИЗМУ Людина як матеріальна істота, яка пристосовує до себе природу. Людина як робітник і суб'єкт виробничого процесу. Людина як сукупність суспільних відносин. Робітничий клас як суб’єкт революції та суспільного поступу. Ідея комунізму як передумова всебічного розвитку людини та кінцева мета суспільства. Економічний матеріалізм, вульгарний соціологізм та аморалізм філософії марксизму. Утопізм соціальної концепції марксизму. ЛЮДИНА В ПОЛОНІ ВОЛІ І ТВОРЧОГО ГОНУ: ФІЛОСОФІЯ ЖИТТЯ Діалектика індивідуальної та світової волі у філософії Шопенгауера. Учення про волю, щастя і страждання. Примат волі над пізнанням. Воля до влади (переважання) як визначальна настанова у філософії Ніцше. Примат волі й інстинктів над розумом і мораллю людини. Ніцшеанська надлюдина "по той бік добра і зла". Методологічні засади філософії життя XX ст. Дільтей і Зіммель: життя як переживання. Ірраціональний зміст життєвого досвіду. Зіммель про психологічні засади релігійної віри, Шпенглерова тріада (душа, світ, життя) й ідея множинності світів. Душа людини та її культура. Техніка і природний розподіл праці. Життя як антиномія духу й душі у філософії Клагеса. Переживання й ідеальні типи особистості у філософії Шпрангера. Інстинкт, інтелект й інтуїція людини у вченні Бергсона. Людина в теїстично-космічному вченні Тейяр де Шардена. ЛЮДИНА В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ Ментальні й екзистенційні настанови української душі та їх рецепція в історії філософської думки. Українське християнство і поєднання орієнтальних і оксидентальних рис у світогляді й культурі українського народу. Г.Сковорода: пізнання самого себе чи втеча од світу. Антропоцентризм і кордоцентризм філософії Сковороди. "Філософія серця" Юркевича. У пошуках "загубленої української людини" або проблема цілісності української душі й української культури на переломі століть.
Перелік джерел, які пропонуються для засвоєння курсу
1. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії. - К., 2001. 2. Бучило Н.Ф., Чумаков А.Н. Философия: Учеб. пос. – М.: ПЕР СЭ, 2001. 3. Виндельбанд В. Что такое философия? (О понятии и истории философии) /Избранное. Дух и история. - М., 1995. С. 22 – 58. 4. Гартман Н. Систематическая философия в собственном изложении //Фауст и Заратустра. – СПб., 2001. С. 207 – 272. 5. Гегель Энциклопедия философских наук. М., 1974-1975. 6. Гегель. Наука логики. //Энциклопедия философских наук. В 3 т., Т. 1. – М., 1975. 7. Громов М.М. Визначення філософії в давньоруській писемності //Філософська і соціологічна думка. – 1989, №1, С. 84-92. 8. Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М., 2002. 9. Гусєв В.І. Західна філософія Нового часу. XVII–XVIII ст.: Підручник. – 2-ге вид. –К.: Либідь, 2000. 10. Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії XV-XVII ст. - К., 1994. 11. Канке В.А. Философия: Учебное пособие для студентов высших и средних специальных учебных заведений. – М.: Логос, 2001. 12. Лешкевич Т.Г. Философия: Курс лекций. – М., 2000. 13. Майоров Г.Г. Формирование средневековой философии. – М., 1979. 14. Мамардашвили М.Н. Как я понимаю философию. – М., 1992. 15. Нарский И.С. Западноевропейская философия ХІХ века. – М., 1976. 16. Несторенко Вступ до філософії: Онтологія людини. – К., 1998. 17. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? – М., 1991. 18. Рассел Б. Історія західної філософії. - К., 1995. 19. Предмет і проблематика філософії. – Львів, 2001. 20. Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник /Під ред. І.В.Бичко/. – К., 1994. 21. Філософія. Світ людини. – К., 1999. 22. Чорний І.П. Філософія як світоглядне знання: методичний посібник. – Чернівці, 2005. 23. Чорний І.П., Рошкулець Р.Г. Філософія. Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2008. – 216с. 24. Ясперс К. Философская вера /Смысл и назначение истории. М., 1991. 25. Чорний І. Від міфу до релігії: трансформація сотеріологічних настанов // Науковий 26. Хайдеггер М. Введение в метафизику. – СПб., 1997. 27. Філософія: Курс лекцій / За ред. І.Ф. Надольного. – К.: Вікар, 2000. Частина 1., п. 1.1. ДОДАТКОВА: 1. Аристотель. О душе // Сочинения. В 4-х т. - М.,1975. -ТІ. 2. Асмус В.Ф. Античная философия. - М.,1976. 3. Багалій Д. Український мандрований філософ Григорій Сковорода. – К., 1992 4. Бергсон А. Творческая эволюция. Материя и память. - Минск, 1999. 5. Бубер М. Я и Ты // Два образа веры. - М.,1999. 6. Виндельбанд В. История философии. - К, 1997. 7. Виндельбанд В. О Сократе // Лики культуры. Альманах. Том первый.-М.,1995. 8. Гегель Г.В.Ф. Философия духа // Энциклопедия философских наук. В 3-х т.-М.,1974. -Т.З. 9. Гердер И. Идеи к философии истории человечества. - М.,1977. 10. Горський B.C. Історія української філософії. - К.,2001. 11. Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. - М., 1980. 12. Грабовий Г. Гоголь і міф України // Сучасність. - 1994. - № 9-Ю. 13. Григорьян. Философская антропология. - М.,1986. 14. Гуревич ПС. Философская антропология. - М.,1997. 15. Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії XV - XVII ст. - К.,1994 16. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях великих философов.-М.,1986. 17. Донцов Д. Дух нашої давнини. - Дрогобич, 1991. 18. Жильсон Э. Философ и теология. - М, 1995. 19. Зарубіжна філософія XX ст. -К, 1993. 20. Історія філософії України. - К.,1994. 21. История философии в кратком изложении. - М.,1991. 22. История современной зарубежной философии. - СПб., 1997. 23. Кант I. Критика чистого розуму. - К,2000. 24. Кассирер Э. Философия символических форм. - В 3-х т. - М.,2002. 25. Кессиди Ф.Х. От мифа к логосу. - М.,1972. 26. Кондзьолка ВВ. Філософія і її історія. - Л, 1996. 27. Коплстон Ф.Ч. История средневековой философии. - М.,1997. 28. Кузанский Н. Сочинения. В 2-х т. - М,1979-1980. 29. Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия. - М.,1989. 30. Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. - Львів - Мюнхен,1995. 31. Майоров ГГ. Формирование средневековой философии. - М, 1979. 31. Марчук М.Г. Ціннісні потенції знання. - Чернівці,2001. 32. Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. - М.,1991. 33. Лосев А.Ф. История античной философии. - М.,1989. 34. Лосев А.Ф. Философия, мифология, культура. - М.,1990. 35. Лосев А.Ф. Эстетика Возрождение. - М., 1978. 36. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. - К.,1993. 37. Ницше Ф. Избранные произведения. В 2-х т. - М.,1990. 38. Нойманн Э. Происхождение и развитие сознания. - М.,1998. 39. Огородник ВВ., Чорний І.П., Бродецький О.Є. Основні риси і проблематика філософії Відродження. - Чернівці, 2000. 40. Ортега-і-Гасет X. Вибрані твори. - К., 1994. 41. Платон. Діалоги. - К.,2000. 42. Попович MB. Микола Гоголь. -К.,1989. 43. Проблема человека в западной философии. - М.,1988. 44. Рассел Б. Історія західної філософії. - К, 1995. 45. Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. - М.,1995. 46. Самосознание европейской культутры. – М., 1991 48. Святий Августин. Сповідь. –К., 1999 47. Сковорода Г. Пізнай у собі людину. - Л., 1995. 48. Сковорода Г. Повне зібрання творів. У 2 т. - К,1992. 49. Соловьев В. Кризис западной философии // Соч. В 2 т. - М.,1998. Т.2. 50. Табачковський В.Г. Людина - Екзистенція - Історія. -К.,1996 51. Тарнас Р. История западного мышления. - М.,1995. 52. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. - М.,1987. 53. Українська душа. - К., 1992. 54. Українські гуманісти епохи Відродження. - К, 1995. - Т. 1-2. 55. Фихте ИГ. Назначение человека // Немецкая классическая философия.-Москва - Харьков,2000. - Т.2. 56. Франкл В. Человек в поисках смысла. - М..,1990. 57. Фромм Э. Бегство от свободы // Догмат о Христе. - М, 1998. 58. Хамитов Н. Пределы мужского и женского. - К, 1997. 59. 61. Чанышев АН. Курс лекций по древней и средневековой философии.-М.,1991. 60. 62. Чанышев АН. Начало философии. - М.,1984. 63. Человек. Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии - М.,1991. 61. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. - К.,1992. 62. Швейцер А. Благоговение перед жизнью. - М.,1992. 63. Шелер М. Избранные произведения. -М.,1994. 67. Шеллинг Ф.В.Й. Философские исследования о сущности человеческой свободы и связанных с ней предметах // Сочинения. - М.,1989. 64. Эрн В. Жизнь и личность Григория Саввича Сковороды // Лики культуры. Альманах. Том первый. -М.,1995. 65. ЮркевичП.Д. Вибране.-К,1993. 66. Юркевич П.Д. Философские произведения. - М.,1990. 67. Ясперс К. Смысл и назначение истории. -М.,1991. 68. Legowicz J. Zarys historii filozofii. - Warszawa, 1991.
Викладацький склад
РАДЗИНЯК ТЕТЯНА ІВАНІВНА – к.філос.н., асистент кафедри філософії.
Методика викладання та методи навчання
Методи навчання: лекції, семінарські заняття, групові та індивідуальні консультації. Методичне забезпечення: опорні конспекти лекцій; інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД), першоджерела та хрестоматії першоджерел.
Оцінювання
Методи контролю: усне опитування, індивідуальна співбесіда, розгляд проблемних питань, поточні контрольні роботи, поточні тестові завдання, термінологічний диктант, письмові завдання (есе, резюме т.ін.), практичні завдання, аналіз першоджерел, захист практичних завдань, захист індивідуального навчально-дослідного завдання, виконання індивідуального науково-творчого завдання. Засоби діагностики: перелік питань для контролю та самоперевірки завдань самостійної роботи, перелік питань для контролю та самоперевірки знань зі Змістових модулів (перелік питань до модульних контрольних робіт) з дисципліни, перелік питань до Модуль-контролю ( іспит). Форми контролю: Поточний контроль: усна відповідь на семінарському занятті, доповідь, доповнення, участь у дискусії, додаткове питання, захист рефератів, опрацювання першоджерельної літератури, написання есе, твору-роздуму, проблемного завдання, письмових завдань, резюме; розв’язування тестових завдань та термінологічний диктант; модульна контрольна робота, підсумкова перевірка конспектів першоджерел. Підсумковий: модульна контрольна робота (І модуль, ІІ модуль); іспит.
До списку дисциплін

Кафедра філософії > Навчальні дисципліни