Оновлено
2019-10-03
13:53

Навчальні дисципліни

Назва дисципліни: СинергетикаШифр дисципліни: 7.02.03.01
До списку дисциплін
Загальний опис дисципліни
Характеризуючи синергетику як міждисциплінарний напрям досліджень, зазвичай відзначають, що це новий напрям наукового пошуку, що лише формується. Хоча синергетика існує лише дещо більше 30 років, вона вже не раз виявлялася «на роздоріжжі» міждисциплінарної та кроскультурної еволюції.
Якщо пов'язувати дату народження синергетики з початком 70-х років нашого століття, коли з'явилися роботи Германа Хакена, який ввів термін “синергетика” в наукову літературу, то термін її існування виглядає порівняно невеликим. Проте вже з цієї точки зору філософсько-методологічне, світоглядне осмислення синергетики - завдання актуальне, тим паче, що нас цікавлять особливості сучасної постнеклассичеськой науки, її “людиномірність” (В.С.Степін), ті нові і новітні тенденції її розвитку, які саме в синергетиці знаходять свій найбільш виразний вираз (С.П.Курдюмов, Ю.А.Данілов, Ю.Л.Клімонтовіч Г.А.Малінецкий, Д.С.Чернавський).
Ця дисципліна полонить своєю новизною і новим відкриттям традиції в науці і культурі не тільки фізиків, біологів і математиків, але і істориків, соціологів, психологів лінгвістів, екологів і економістів, теологів і мистецтвознавців. Саме у цьому динамічно відкритому, комунікативному і трансдісциплінарному контексті синергетика постає перед студентами під час вивчення курсу, відкривається  в ширший і багатовимірний історичній перспективі. Відроджуючи чарівність природи і світу, над поясненням яких довго і наполегливо працював розум класичної науки.
Мета курсу: з позиції цілісних підходів розкрити природу й сутність синергетичного світобачення крізь призму нових міждисциплінарних наукових досліджень. 
Головними завданнями є різнобічне цілісне розкриття предмету синергетики, її головних ідей, понять, принципів і образів у векторі діалогу (полілогу) філософії та культур Сходу і Заходу. Встановлення більш точного опису природничонаукової картини світу на основі системного підходу.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен:
- знати про взаємозв’язок природничонаукової та гуманітарної парадигм; питання, що пов’язані з самоорганізацією складних систем; сучасний стан розвитку термодинаміки і проблеми, кризові явища, у класичному природознавстві.
- вміти відзначати синергетичні моменти у заданих моделях; пояснити основні питання, що пов’язані з предметом курсу.
- розуміти основні поняття, якими повинен вільно оперувати в ході вивчення дисципліни, їх основні  смислові навантаження.

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

НЕ1.1 Синергетика у світлі сучасної науки (2 год)

Синергетика як принципово новий погляд на світ та нове розуміння процесів розвитку. Науковий напрям про універсальні структури самоорганізації. Системність, цілісність світу як основна ідея синергетики.
Сутність синегретичного бачення наукового прогресу: відкритість систем наукового знання; нелінійність наукового прогресу; самоорганізація когнітивних систем.
Синергетичне бачення еволюції науки: різновекторність руху (еволюція-інволюція).
Самоорганізація як процес виникнення макроскопічно упорядкованих просторово-часових структур у складних нелінійних динамічних системах, що знаходяться в станах, далеких від рівноважних, поблизу особливих критичних точок (біфуркаційних).

НЕ 1.2. Синергетика як нелінійна наукова парадигма (2 год)
Теорія самоорганізації як новий підхід для розуміння функціонування нових когнітивних систем. Математичний, фізичний, філософський зміст нелінійності. Особливості феномену нелінійності.
Нелінійність розвитку науки. Поліваріантність і альтернативність розвитку наукового знання, нерівномірність темпів наукового прогресу як прояви нелінійності науки. Протистояння холістської методології та аналітичного підходу в руслі традицій квантової механіки (Н.Бор та Е.Шредінгер).
Маргінальність та забобонність науки в контексті нелінійного підходу (еволюція-інволюція).
 
НЕ 1.3. Синергетичне світобачення в дискурсі предметно-понятійної цілісності (2 год)
Нове тлумачення феноменів історичного розвитку наукового знання: переосмислення «наукових революцій» Т.Куна, «дослідницьких програм» І.Лакатоса у світлі особливого синергетичного бачення когнітивних процесів. Відкриття зразків переходу від хаосу до порядку як можливість нового погялду на старі епістемні проблеми.
Гуманістичний потенціал синергетики як можливість пошуку оптимальних для людини шляхів розвитку. Переосмислення місця людини в структурі пізнавальної та практичної діяльності.

НЕ 1.4. Нелінійна динаміка і синергетичний підхід (2 год)
Рівні еволюції розвитку складно організованих систем. Атрактори як реальні шляхи еволюційного розвитку складної системи. Концепція нелінійного розвитку як усвідомлення відсутності єдиного еволюційного шляху розвитку. Ідея поліваріантності, альтернативності шляхів еволюції лінійних систем.
Проблема випадковості в історичному контексті (Ст.Греція, Новий час) та з точки зору синергетичного світобачення. 

НЕ 2.1. Синергетика в контексті культури (2 год)
Особливості понятійно-категоріального апарату синергетики. Поєднання синергетичних конструкцій та філософсько-методологічних пошуків шляхом перетворення перших на образи культури.
«Аттрактор» – ейдос (Платон) – форма (Аристотель) – архетип (К.-Г. Юнг). «Біфуркація» та паралелі культури (міф, казка) та повсякденне життя людини як вияв біфуркаційних процесів. Еволюційне дерево. Сучасні IT- технології – прояв синергетичних компонентів у сфері повсякденного життя. «Фракталі» та їх прояв у живій природі (світ як сукупність монад (Ляйбніц)).

НЕ 2.2. Синергетичне світобачення і діалог культур Сходу і Заходу
Особливості східної парадигми філософування. Особливості західного стилю мислення. Компаративістський підхід до вирішення світоглядних проблем у межах полілогу Сходу і Заходу.

НЕ 2.3. Синергетика пізнання
Концепція глобального еволюціонізму як система уявлень про всезагальний процес розвитку природи в різноманітних його формах. Становлення та ускладнення біологічних, а також неживих систем.
Відкриття дивних атракторів та режимів із загостренням (below-up regimes) як ядро теорії самоорганізації та можливість побудови містків між синергетикою (природознавство) та гуманітарними науками (в т.ч. епістемологією).

НЕ 2.4. Самоорганізація і творче мислення (2 год)
Характерні риси творчого мислення. Хаос як конструктивний механізм самоорганізації складних систем. Різноманітність та варіювання підходів як основа продуктивного мислення (гештальтпсихологія).
Проблема виникнення нового в контексті розвитку філософської думки. Самоорганізація як механізм творчого мислення. Проблема творчої інтуїції.
Творчість як можливий науковий термін. Шляхи розуміння алгоритмів творчості.
Перелік джерел, які пропонуються для засвоєння курсу

1.Пригожин И. От существующего к возникающему. М. Мир, 1985, 327с
2. Степин В.С. Философская антропология и философия науки. М.: Высшая школа,1992, 310с.
3. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. М. Мир, 1986, 431 с
4. Николис Г., Пригожин И. Познание сложного. М. Мир, 1990, 342с
5. Хакен Г. Синергетика. М. Мир, 1985, 419с
6. Арнольд В.И. Теория катастроф. М. Наука 1990
7. Ласло Э. Век бифуркаций. Постижение изменяющегося мира. Путь. 1995. № 7. С.3-129
8. Том Р. Динамическая теория морфогенеза. В книге : На пути теоретической биологии. Пролегомены. М., 1970. С. 145-157.
9. Концепции самоорганизации: становление нового образа научного мышления. М.,1994, 207 с.
10. Самоорганизация и наука: опыт философского осмысления.М.1986. 431 с.
11. Ахромеева Т.С., Курдюмов С.П., Малинецкий.Г.Г. Парадоксы мира нестационарных структур. М.,1985.
12. Аршинов . В.И., Войцехович В.Э. Синергетическое знание:между сетью и принципами. (Под ред. Аршинова В.И., Буданова В.Г., Войцеховича В.Э.) М. Прогресс-Традиция 2000.
13. Акчурин. И.А. Развитие понятийного аппарата теории самоорганизации.В книге: Самоорганизация и наука. Опыт философского осмысления. М 1994. С.80 – 97
14. Курдюмов С.П., Малинецкиц Г.Г., Потапов А.Б., Синергетика – новые направления. М.1989
15. Князева Е. Н., Курдюмов С.П. Синергетика как новое мировидение: диалог с Пригожиным. Вопросы философии. 1992. № 12, с.3-20
16. Князева Е.Н., Курдюмов С.П., Самоорганизация сложных систем. М. 1992
17. Князева Е.Н. Одиссея научного разума. М., 1995, 225с.
18. Василькова В.В. Синергетика. Порядок и хаос в развитии социальных систем. Санкт-Петербург. «Лань» 1999. 480 с
19. Бранский В.П. Теоретические основания социальной синергетики.// Петербургская социология. №1. 1997
20. Аршинов В.И.«Синерегетика как феномен постнеклассической науки».М.ИФРАН 1999
21. Буданов В.Г. Трансдисциплинарное образование и принципы синергетики. // Синергетическая парадигма. (Под ред. Аршинова В.И., Буданова В.Г., Войцеховича В.Э.) М. Прогресс-Традиция 2000.
22. Аршинов В.И., Буданов В.Г. Синергетика наблюдения как познавательный процесс.//Философия, наука, цивилизация. Эдиториал УРСС. 1999.
23. Буданов В.Г. Синергетическая алгебра гармонии. // Синергетическая парадигма. (Под ред. Аршинова В.И., Буданова В.Г., Войцеховича В.Э.) М. Прогресс-Традиция 2000.
24. Капра Ф. Дао физики. Спб. ОРИС, 1994
25. Чернавский Д.С. Мышление, как распознавание образов.//Синергетика-3. Труды семинара по синергетики. М. МГУ. 2000. 343 с.
26. Буданов В.Г. Язык науки или наука языка. Философские исследования . № 1. 2000
27. Капица С.П., Малинецкий Г.Г., Курдюмов С.П. Синергетика и прогнозы будущего. М. Наука. 1997 . 286с.
28. Буданов В.Г. О фрактальной природе времени эволюционирующих систем. // Синергетика-2. Труды семинара по синергетики. М. МГУ. 1999. 232с.
29. Буданов В.Г. "Синергетические аспекты информационных кризисов и культура" Философия и наука. Москва. ИФ РАН, 1996 .
30. Буданов В.Г. "Синергетические стратегии в образовании". Философские проблемы образования. Москва. РАГС. 1996.
31. Буданов В.Г. "Принципы гармонии как холистические правила эволюционного суперотбора". Современная картина мира. Формирование новой парадигмы. Москва. 1997 с. 109-123
32. Арманд А.Д., Буданов В.Г. и др. Анатомия кризисов. Коллективная монография под редакцией акад. Котлякова В.М. Наука. Москва. с. 480. 1998
33. «Синергетика для психологов. Тексты.» ( под. Редакцией Буданова В.Г., Трофимовой И.Н.) Москва МГСУ «Союз» 1997. С. 361.
34. Буданов В.Г. "Принципы синергетики и управление кризисом". В книге Синергетика и социальное управление. Изд РАГС .М 1998. С 86-100. 35. Буданов В.Г. «Когнитивная физика или когнитивная психология». Событие и смысл. М. ИФ РАН 1998
36. Моисеев Н.Н. Человек и ноосфера. М. Прогресс. 1985. С 380
37. Буданов В.Г., Мелехова О.П., Концепции современного естествознания. М. МГТУГА. 1998. 114с
38. Дубнищева Т.Я. Концепции современного естествознания. 1997, 650с
39. Матурана У. Язык и интеллект. М.,1996.
40. Бергсон А. Творческая эволюция. М.1998
41. Капица С.П., Курдюмов С.П., Малинецкий Г.Г.,Синергетика и прогнозы будущего.   М. Наука. 1997.
42. Чернавский Д.С. Синергетика и информация. М.: Знание. 1990
43. Евин И.А. Синергетика искусства .М: 1993.
44. Плотинский Г.А. Математическое моделирование социальных систем. М.МГУ 1990
45. Синергетическая парадигма. (Под ред. Аршинова В.И., Буданова В.Г., Войцеховича В.Э.) М. Прогресс-Традиция 2000.
46. Эшби У.Р. Принципы самоорганизации.// Принципы самоорганизации. М.:1966.314-343

Викладацький склад

ОНУФРІЙЧУК РОМАН ВАСИЛЬОВИЧ – к.філос.н., асистент кафедри філософії.

Методика викладання та методи навчання

Методи навчання: лекції, семінарські заняття, групові та індивідуальні консультації.

Методичне забезпечення: опорні конспекти лекцій; інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД), першоджерела та хрестоматії першоджерел.

Оцінювання

Методи контролю: усне опитування, індивідуальна співбесіда, розгляд проблемних питань, поточні контрольні роботи, поточні тестові завдання, термінологічний диктант, письмові завдання (есе, резюме т.ін.), практичні завдання, аналіз першоджерел, захист практичних завдань, захист індивідуального навчально-дослідного завдання, виконання індивідуального науково-творчого завдання.

Засоби діагностики: перелік питань для контролю та самоперевірки завдань самостійної роботи, перелік питань для контролю та самоперевірки знань зі Змістових модулів (перелік питань до модульних контрольних робіт) з дисципліни, перелік питань до Модуль-контролю (залік, іспит).

Форми контролю: Поточний контроль: усна відповідь на семінарському занятті, доповідь, доповнення, участь у дискусії, додаткове питання, захист рефератів, опрацювання першоджерельної літератури, написання есе, твору-роздуму, проблемного завдання, письмових завдань, резюме; розв’язування тестових завдань та термінологічний диктант; модульна контрольна робота, підсумкова перевірка конспектів першоджерел. Підсумковий: модульна контрольна робота (І модуль, ІІ модуль); іспит.

До списку дисциплін
Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmasterbАжКЖ@и(9’лchnu.edu.ua
 © 1999-2010 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.