Оновлено
2019-05-15
14:34

Навчальні дисципліни

Назва дисципліни: Сучасна світова філософіяШифр дисципліни: 7.02.03.01
До списку дисциплін
Загальний опис дисципліни
Система гуманітарної освіти передбачає набуття студентами цілісних, філософських знань про людину та її буття у світі. Осмислення цієї проблеми має стати своєрідним каркасом гуманітарного знання як такого, оскільки без розуміння сутнісних основ людського існування неможливим стає й системне усвідомлення окремих виявів суспільного буття, історії та культури.
Сучасна світова філософія є одним із тематичних розділів історії філософії та її підсумком. В основу даного курсу покладено історико-філософський (хронологічний) та аналітично-проблемний принципи. Перший – застосовується щодо роздумів інтелектуалів стосовно проблеми людини та її призначення. Некласичні розмисли про буття людини та суспільства розглядаються як продукт самого історичного розвитку, акцентується зв’язок цих ідей із загальним дискурсом (системою інституцій та інформаційних потоків) конкретного соціуму, приділяється особлива увага розривам, поверненням, запозиченням, взаємопроникненням, які були пов’язані із зміною суспільних умов. Аналітично-проблемний принцип викладу навчального матеріалу дозволяє абстрактно й альтернативно зобразити розвиток цих ідей. Завдяки застосуванню такої наукової методології дидактичного процесу, схарактеризовано всі головні аспекти сучасної зарубіжної філософії.
Метою вивчення курсу є ґрунтовне, на основі першоджерел, осмислення студентами-політологами усієї палітри гуманістичних учень сучасності.
Визначена мета реалізується шляхом розв`язання наступних завдань:
- ознайомити студентів з історією зародження, розвитку та трансформації головних ідей європейської філософії ХІХ – ХХ ст. Цієї мети планується досягти шляхом ознайомлення студентів з головними ідеями, ключовими поняттями та з працями засновників провідних течій сучасної західної філософії;
- сформувати у студентів уявлення про специфіку некласичного філософії. некласичного мислення;
- ознайомити студентів із головними напрямками й аспектами зарубіжної філософії ХІХ – ХХ ст.;
- під час практичних занять навчити студентів методам аналізу найвизначніших філософських концепцій;
- розвинути порівняльну уяву студентів, вміння співставляти різні концепції, методологічні підходи, віднаходити в них спільні та відмінні елементи, вміти витлумачити ці специфічні риси соціальним або біографічним контекстом, який їх продукував.

У результаті вивчення дисципліни студент має набути таких компетенцій:
знати:
- зміст понять і категорій сучасної зарубіжної філософії;
- основні ідейні лінії в розвитку сучасної зарубіжної філософії;
- мати уявлення про головні проблеми зарубіжної філософії ХІХ – ХХ ст. й теоретико-методологічні підходи до вивчення буття людини і суспільства;
- бути ознайомленим із змістом концепцій найбільш помітних представників сучасної зарубіжної філософії;
вміти:
- порівнювати та класифікувати згадані концепції;
-аналізувати та коментувати філософські тексти, написані з різних теоретико-методологічних позицій;
- самостійно планувати та здійснювати наукове дослідження відповідного рівня складності.
розуміти:
- основні поняття і категорії курсу
- специфіку сучасної світової філософії
- тенденції розвитку сучасних філософських шкіл.

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ

НЕ 1.1 Історико-філософський процес у Європі ХІХ – ХХ ст.

Соціально-історичні та загально-культурні умови виникнення і розвитку зарубіжної філософії ХІХ - ХХ ст. Занепад класики і утвердження некласичного типу філософування. Принцип ірраціоналізму. Вихідні ідеї філософії Артура Шопенгауера та Сьорена Кіркегора.  Ідеї розроблення «наукової філософії» у європейській філософії (Огюст Конт, Жюль Анрі Пуанкаре, Карл Маркс).

НЕ 1. 2 Неокласична філософія.
Особливості неокласичної філософії. Неокантіанство. Баденська школа, маргбуртська школа. Неогегельянство.

НЕ 1.3 Філософія позитивізму.

Класичний позитивізм (Огюст Конт, Джон Міль, Герберт Спенсер) Емпіріокритицизм (Ернст Мах, Ріхард Авенаріус). Неопозитивізм (Моріц Шлік, Рудольф Карнап, Бертран Рассел, Людвіг Вітгенштейн). Постпозитивізм (Карл Поппер, Томас Кун, Імре Лакатос, Пол Карл Фейєрабенд).

НЕ 1.4 Прагматизм.
 Поняття прагматизму. Чарльз Пірс – фундатор філософії прагматизму. Філософія Вільяма Джеймса. Інструменталізм Джона Дьюї.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. ІРРАЦІОНАЛІСТИЧНІ НАПРЯМИ ФІЛОСОФІЇ
К. ХІХ – П.П. ХХ СТ.

НЕ 2.1 Філософія життя.

Поняття філософії життя. Фрідріх Ніцше та ідеї «філософії життя». Життя як культурно-історична реальність (Вільгельм Дільтей, Освальд Шпенглер, Арнольд Дж. Тойнбі, Хосе Ортега-і-Гассет). «Життєвий порив» Анрі Бергсона.

НЕ 2.2 Психоаналітична філософія.
Психоаналітична філософія Зігмунда Фрейда. Аналітична психологія Карла Юнга. Гуманістичний психоаналіз Еріха Фромма. Концепція оргоне Вільгельма Райха.

НЕ 2.3 Феноменологія і герменевтика.

Поняття феноменології. Феноменологія Едмунда Гусерля. Поняття герменевтики. Герменевтика Фрідріха Шлейєрмахера. Буття і мова у філософській герменевтиці Мартіна Хайдеггера. Герменевтика Ханса Гадамера. Гносеологічна герменевтика Поля Рікера.

НЕ 2.4 Персоналізм.
Поняття персоналізму. Російський персоналізм. Американський персоналізм. Французький персоналізм. «Діалогічний персоналізм» Мартіна Бубера.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ. ЛЮДИНОМІРНА ФІЛОСОФІЯ
КІНЦЯ  ХІХ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.


НЕ 3.1 Філософія екзистенціалізму.
Поняття екзистенціалізму. Атеїстичний екзистенціалізм. Релігійний екзистенціалізм.

НЕ 3.2 Філософська антропологія.
Поняття філософської антропології. Релігійна концепція філософської антропології. Біологізаторська концепція філософської антропології. Культурологічна концепція філософської антропології. Філософсько-педагогічна антропологія.

НЕ 3.3 Релігійна філософія кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.
Неотомізм. Християнський еволюціонізм П`єраТейяра де Шардена.  Неопротестантизм. Російська релігійна філософія та філософський містицизму.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IV. ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ПОСТМОДЕРНУ


НЕ 4.1 Неомарксизм (франкфуртська школа).
Поняття неомарксизму. Франкфуртська школа неомарксизму. Сцієнтистський неомарксизм.

НЕ 4.2 Структуралізм і постструктуралізм.
Поняття структуралізму. Структурна антропологія Клода Леві-Стросса. Мова як породження сенсу у філософії Ролана Барта. Філософія постструктуралізму Мішеля Фуко. Структурний психоаналіз Жака Лакана.

НЕ 4.3 Постмодернізм.

Модернізм і постмодернізм. Філософія Жана-Франсуа Ліотара. Філософський постмодернізм Жана Бодріяра. Філософія мистецтва Жиля Дельоза. Принцип деконструкції Жака Дерріди.
Перелік джерел, які пропонуються для засвоєння курсу

1.    Антология мировой философии в 4-х т. – М., 1971.
2.    Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. – К., 2001.
3.    Богомолов А.С. Английская буржуазная философия ХХ века. – М., 1973.
4.    Богомолов А.С. Буржуазная философия США ХХ века. – М., 1974.
5.    Богомолов А.С. Немецкая буржуазная философия после 1865 года. – М., 1969.
6.    Буржуазная философия кануна и начала империализма. Учебное пособие./ Под ред. А.С. Богомолова, Ю.К. Мельвиля, И.С. Тарского. – М., 1977.
7.    Гриненко Г.В. История философии: Учебник. – М., 2006.
8.    Заиченко Г.А. История западной философии. Класика против постмодернизму. – Днепропетровск, 2000.
9.    Зарубіжна філософія ХХ століття. – К., 1993.
10.    Зотов А.Ф. Современная западная философия. – М., 2001.
11.    История современной зарубежной философии / Под ред. А.С. Колесникова. – СПб., 1997.
12.    История философии: Учебник / Ч.С.Кирвель, А.А.Бородич, У.Д.Розенфельд и др.; Под ред. Ч.С.Кирвеля. – 2-е изд., испр. – Мн., 2001.
13.    Коплстон Ф. История философии. XX век / Пер. с англ. П.А.Сафронова. – М., 2002.
14.    Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник. – К., 2005.
15.    Ларіонова В.К. Історія етичних учень. Посібник. – Івано-Франківськ, 2004.
16.    Мир философии. В 2-х т. – М., 1989.
17.    Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навч. посіб. – К., Львів, 2001.
18.    Проблема человека в западной философии. – М., 1988.
19.    Проблема сознания в современной западной философии: Критика некоторых концепций. – М., 1989.
20.    Рассел Б. Історія Західної філософії / Пер з англ. Ю.Лісняка, П.Таращука. – К., 1995.
21.    Реале Дж., Антисери Д. Западная философия: от истоков до наших дней: В 4 т. – СПб., 1994-1997.
22.    Современная западная философия: словарь / сост. Малахов В.С. и др. – М., 1991.
23.    Сучасна зарубіжна філософія. Течії та напрями. Хрестоматія. – К., 1996.
24.    Татаркевич В. Історія філософії. Т.3-й. – Львів, 1999.
25.    Філософія./ За  ред. В.Г. Воронкова. – К., 2004.
26.    Філософія: Підручник / Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. та ін. – К., 2001.
27.    Философский энциклопедический словарь. – М., 1983, 1999.
28.    Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.
29.    Філософія: Курс лецій/ Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. – К., 2000.
30.    Хамітов В.  Історія філософії: Проблема людини. Навч. посіб. – К., 2000.
31.    Ярошовець В.І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму. Підручник. – К., 2004.

Викладацький склад

ДУТКОВСЬКИЙ ІВАН БОРИСОВИЧ – к.філос.н., асистент кафедри філософії.

Методика викладання та методи навчання

Методи навчання: лекції, семінарські заняття, групові та індивідуальні консультації.

Методичне забезпечення: опорні конспекти лекцій, інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни, першоджерельна література, навчальні посібники з курсу „Сучасна зарубіжна філософія”, методичні рекомендації до вивчення дисципліни.

Оцінювання

Методи контролю: усне опитування, індивідуальна співбесіда, розгляд проблемних питань, поточні контрольні роботи, поточні тестові завдання, письмові завдання (рецензія статі, есе, резюме, план-конспект лекції, план-конспект-семінару, аналіз, самоаналіз лекції, семінару т.ін.), аналіз першоджерел для самостійного читання, захист практичних завдань, захист ІНДЗ.

Засоби діагностики: перелік питань для контролю та самоперевірки завдань самостійної роботи, перелік питань для контролю та самоперевірки знань зі Змістових модулів (перелік питань до модульних контрольних робіт) з дисципліни, перелік питань до Модуль-контролю (залік, іспит).
Форми контролю: Підсумковий: модульна контрольна робота (І модуль, ІІ модуль); залік. (ІІІ модуль IV модуль); іспит.

До списку дисциплін
Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmaster„YІа©@тZwchnu.edu.ua
 © 1999-2010 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.