Оновлено
2019-05-15
14:34

Навчальні дисципліни

Назва дисципліни: Сучасна філософська антропологіяШифр дисципліни: 6.02.03.01
До списку дисциплін
Загальний опис дисципліни

Сучасна філософська антропологія - один з провідних напрямів новітньої західної  філософії. Як напрям, вона сформувалася в 20-і роки ХХ ст., хоча витоки її сягають глибоко в історію західної історії філософії. Причиною антропологічного повороту в сучасній філософії стала переорієнтація традиційних соціокультурних цінностей метафізичного характеру на цінність людини як пріоритетну цінність. Сучасна філософська антропологія якраз і покликана значною мірою формувати світоглядні засади сучасного громадянського суспільства. В контексті такого її соціального статусу й формується мета даного курсу, яка зводиться до освоєння студентами провідних філософсько-антропологічних вчень і, відповідно,  визначаються його нормативні завдання:
1.Визначити актуальність та специфіку предмета філософської антропології в контексті сучасної філософської культури.
2.Проаналізувати історико-філософські витоки філософського напрямку.
3.Розкрити специфіку вихідних ідей, принципів, понять і категорій філософської антропології.
4.Визначити філософсько-парадигмальні особливості та методологічні принципи філософського напрямку в системі сучасного філософського знання.
5.Охарактеризувати творчість провідних філософських антропологів.
6.Виявити і проаналізувати основні тенденції розвитку філософської антропології.
7.Розкрити  спорідненість філософської антропології з наближеними до неї філософськими напрямками та вченнями.
8.Осмислити гуманістичний потенціал філософської антропології для реалізації сучасних цивілізаційних та технологічних проектів.

В процесі вивчення навчальної дисципліни “Сучасна філософська антропологія” студент має набути таких компетенцій:
Знати:
- особливості філософсько-антропологічних вчень, їх представників;
- актуальність романтично-неоромантичної антропології;
- аксіологічний та морально-етичний характер „філософії життя”;
- особливості програмного вчення М.Шелера;
- гуманістичний потенціал екзистенціалістських вчень;
- значення структурної антропології для постструктуралізму та постмодернізму;
- оволодіння сучасними філософсько-антропологічними методами пізнання

Розуміти:
- філософську антропологію як соціокультурний і філософський феномен;
- історико-філософські чинники виникнення філософської антропології та закономірності її історичного розвитку;
- причини зосередження філософської антропології на аксіологічних детермінантах людського існування;
- особливості вчень Ніцше, Гайдеггера, Сартра та ін. в обгрунтуванні ціннісно-смислових орієнтирів людини;
- специфіку гуманістичного потенціалу філософської антропології;
- особливості „антропологічного повороту” М.Шелера;
- значення екзистенційної компоненти в життєдіяльності людини;
- основні завдання філософської антропології в розв`язання сучасних соціальних проблем;
- методологічний потенціал філософської антропології.
.
Уміти:
- визначити специфіку філософсько-антропологічних парадигм;
- проаналізувати історико-філософські передумови філософської антропології, основні соціокультурні детермінанти ХХ століття для її формування;
- розкрити метафізичні обмеження в формуванні філософської антропології;
- обгрунтувати роль Ф.Ніцше як засновника новітньої філософської антропології;
- розкрити відмінності романтичного світосприйняття;
- з`ясувати особливості “фундаментальної онтології” М.Гайдеггера в контексті його екзистенціалізму;
- проаналізувати проблему свободи в екзистенціалізмі;
- вміти застосувати феноменологічний та герменевтичний методи для аналізу предмета дослідження;
- визначити основні тенденції розвитку філософської антропології.


ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

ТЕМА 1. Предмет, методи і значення сучасної філософської антропології

Поняття “філософської антропології”. Парадигми новітньої філософської антропології в контексті антропологічних парадигм історії філософії.
Проблема антропоцентризму в філософії. Ревізія раціоналістичної антропології. Онтологічний, гносеологічний та аксіологічний параметри формування філософської антропології.
Методологічне обгрунтування філософської антропології. Методологія сучасних філософських парадигм. Принцип поліваріантності аналізу соціокуль- турного буття людини. Принцип пріоритетності людини в теоретичному та практичному освоєнні дійсності. Методичні засоби філософської антропології. Принцип антропологічної редукції. Органон-принцип філософської антропології. Принцип антропологічної інтерпретації. Принцип відкритого питання.
Значення, структура та мета спецкурсу.

ТЕМА 2. Витоки сучасної філософської антропології в романтично-неоромантичній традиції
Романтизм як явище пізньовікторіанської епохи. Культурологічний спектр проявів романтизму. Негативізм  марксистської  філософії до романтизму. Актуальність романтизму в контексті романтично-екзистенційної ментальності українського народу.
Формування класичного романтизму. Ідейно-світоглядні передумови формування класичного романтизму в англійській та французкій літературах. Йєнська школа романтиків. Романтизм як реакція на негативні результати французької буржуазної революції та соціально-політичні вчення просвітників, які ідейно та теоретичного готували дану революцію. Романтизм як реакція на абсолютизований раціоналістичний принцип німецької класичної філософії.
Романтизм – ідейно-теоретичний світогляд інтелігенції, оріїнтованої на образотворче, духовне освоєння  світу на фоні панівних позитивістської та марксистської ідеології, оріїнтованих на предметно-практичне освоїння дійсності. Принцип перекладницького нарцисизму. Ідеї універсальності, визначальності та динамічності феномена культури. Особливості романтичного стилю: іронічність, фрагментарність, амбівалентність, антиісторизм.
Український класичний романтизм, причини його формування та особливості літературно-філософського прояву. Спорідненість західноєвропейського та українського класичного романтизму.

ТЕМА 3. Неоромантизм та філософія культури
Неороматизм в філософії культури О.Шпенглера. Шпенглер як основоположник сучасної філософії культури. Принцип аффірмації в новітній філософській антропології. Трансформація класичного романтизму в неоромантизмі Шпенглера. Ідея «заблокованості» культур. Культуротворчі основи особистості. Суперечність цивілізації та культури.

ТЕМА 4. Волюнтаристська природа людини в антропології А.Шопенгауера
“Філософія життя” як напрямок в сучасній західній філософії. Вплив теоретиків філософії життя на історичну долю Європи ХХ століття. Спорідненість філософії життя з літературно-філософським осмисленням світу, волюнтаристсько-ніцшеанські ідеї в творчості Лесі Українки, О.Кобилянської, Т.Мана, Г.Гессе, Л.Н.Толстого, Ф.М.Достоєвського т. і.
Філософія  “вселенського песимізму “ А.Шопенгауера. Волюнтаризм як реакція на раціоналізм німецької класичної філософії. Антиісторизм Шопенгауера. Поняття “волі” як визначального онтологічного та гносеологічного принципу. Волюнтаристська антропологія Шопенгауера . Концепція “вселенського песимізму“ як форма теоретичного осмислення долі людства. Причини песимістичного способу життєдіяльності людини. Подолання песимістичного існування людини переорієнтацією її в сферу героїчно-оптимістичних цінностей. Морально-етичне вчення Шопенгауера як “синтез морального песимізму та метафізичної втіхи“. Фальсифікація ідеологами націонал-соціалізму антропології Шопенгауера, розробка ними
“авантюристичної ідеології“ та “авантюристичного права”. Актуальність філософії Шопенгауера в перехідні кризові епохи суспільства.

ТЕМА 5. Ф.Ніцше – основоположник новітньої філософської антропології.
Тріумф творчості і трагедія життя Ніцше. Основні принципи та стилістика творчості Ніцше. Метафізичне вчення, культурологічне, гносеологічне та соціальне значення ніцшеанської тези “Бог мертвий“. Проблеми нігілізму, переоцінки цінностей, волі до влади, вічного повернення та людини як Надлюдини. Морально-етичне вчення Ніцше. Критика історичних типів моралі. Теза “потойбічності добра і зла“ як основа формування нової моралі на засадах принципа волі до влади. Формування визначальних цінностей людського існування . Проголошення та обгрунтування цінностей людини як найбільшої цінності. Творчість Ніцше в герменевтичному контексті.

ТЕМА 6. Поняття та сутність екзистенціалізму
Поняття «екзистенціалізму». Причини виникнення та формування філософського напрямку. Роль екзистенціалізму в формуванні західного громадянського суспільства. Екзистенційно-романтична ментальність українського народу.Осмислення проблеми людського буття українською літературою (Леся Українка) до формування проблеми західною філософською думкою.

ТЕМА 7. Проблема людського буття в екзистенціалізмі
Проблема людського буття. Осмислення екзистенціалізмом факту втрати людиною її буття. Розкриття причин такої втрати. Нігілізм і «бездомність» людини. Метафізичні та новоонтологічні орієнтації людини. Феноменологічний та герменевтичний методи антропології М.Гайдеггера. Буття людини та її онтологічна структура.
Проблема пріорітетів сутності та існування в людському житті. Сутнісно-ейдотична традиція західної історії філософії. Антропологічні наслідки традиційних західних ціннісно-філософських орієнтацій. Необхідність повернення людини до буття. Проблема істини в контексті буття людини. Антропологічна і соціокультурна обумовленість екзистенції стосовно есенції. Релігійний та атеїстичний варіанти екзистенціалізму. Відмінність екзистенційного атеїзму від відомих його історичних типів. Екзистенціалізм – це гуманізм.
Прооблема екзистенційної ситуації . Існування людини як способу закинутості в екзистенційну ситуацію. Формування людської сутності в контексті екзистенційного буття. Ситуація тривожного існування. Тривога і страх. Екзистенційний вимір часу як феноменологічного переживання отимчасовування. Людина як проект. Поняття «турботи» як відповідальності людини за її буття і буття світу.

ТЕМА 8. Проблема свободи в екзистенціалізмі
Поняття „екзистенційної свободи”свободи. Відмінність екзистенційного розуміння свободи від традиційного класичного розуміння. Свобода і необхідність. Свобада «від» і свобода «для». Свобода як залежність від свободи. Тотожність свободи і несвободи. Сутність людини як свободної істоти. Свобода як умова формування людської сутності. Свобода і знання. Свобода як «сваволя». Обмеження сфери розуму для надання  місця свободи. Вибір свободи як переходу людини до буття. Відповідальність за свободу.

ТЕМА 9. Проблема людського існування на межі буття і ніщо
Соціальні та антропологічно-ціннісні фактори самогубства людини. Феномен самогубства в екзистенційному вимірі. Релігійно-екзистенційний варіант виходу із ситуації абсурду. Екзистенційно-стоїцистська модель подолання фатальної межової ситуації. Подолання людського існування шляхом закинутості людини в раціонально-ірраціональну межову ситуацію.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

ТЕМА 10. Антропологічний потенціал фундаментальної онтології

Поняття „фундаментальної онтології” М.Гайдеггера. Методологічні основи фундаментальної онтології, її феноменологічний та герменевтичний характер. Метод повторення, його застосування для осмислення антропології    Канта. Принципова відмінність поглядів Гайдеггера та Шелера на проблему філософської антропології.
Проблема втрати людського буття. Проблема людського буття та його онтологічна структура. Проблематичність ідеї філософської антропології в контексті фундаментальної онтології. Відмінність філософської антропології від емпіричних антропологій. Умови можливості філософської антропології.
Особливості справжнього та фіктивного людського існування.

ТЕМА 11. Соціокультурні проекти філософської антропології
Філософська антропологія в широкому та вузькому значеннях. Соціальні та ідейно-теоретичні передумови формування філософської антропології. Проблема предмета філософської антропології як концепції всеохоплючої реальності людського існування.
Пошуки єдиної ідеї людини. Основоположні вчення Шелера та Плеснера. Герменевтичні та екзистенційні витоки  антропологічних вчень. Ідея становища людини в космосі. Існування людини як співпереживання абсолютної цінності – Бога. Антропологічна структура особистості індивіда. Проблема осягнення вітальних особливостей людини як способу „подолання дуалізму” у вченні Г.Плеспера.
Біологічний варіант філософської антропології. Людина з точки зору самого буття людини. Розкриття сутності людини як синтезу природничо-наукового та ціннісного начал. Співвідношення біологічного та культурного факторів людського існування.
Функціоналістський варіант філософської антропології. Пізнання сутності людини в контексті людської діяльності. Символічні структури людського буття. Людина як функція, пересічення символічними формами існування. Символіка інтуїтивних форм людського життя. Соціально-ідеологічне підгрунтя функціоналістської філософської антропології.

ТЕМА 12.Філософська антропологія Макса Шелера
Два пероди творчості Шелера. Тріадична структура вчення Шелера – аксіологія, соціологія та філософська антропологія. Ідейно-світоглядні та методологічні витоки вчення – феноменологія Гуссерля, апріоризм Канта, релігійність Августина, антропологія Паска ля, аксіологія Ніцше.
Аксіологія Шелера. Принцип емоційного (матеріального) апріорі. Концепція емоційного духу. Метафізика любові. Закони „порядку любові”.
Онтологічний дуалізм людської сутності. Три види знання. Поняття „ідеіруючої абстракції” та „феноменологічної редукції”. Антиномія „пориву” і „духу”.
Концепція людини в епоху „вирівнювання”.

ТЕМА 13.Антропологія франкфуртської школи
Генезис, розвиток і програма франкфуртської школи. Т.Адорно і його “Негативна діалектика”. “Діалектика Просвітництва” Т.Адорно та М.Хоркхаймера. Проблема інструментального розуму. Ностальгія за “цілковито Іншим”. Г.Маркузе і “велика відмова”. Проблема “нерепресивної цивілізації”. Вивільнений ерос. Одномірна людина.
Соціальна проекція неофрейдизму. Загальна характеристика неофрейдизму. Проблема людської деструктивності в психоаналізі Е.Фромма. Біофілія і некрофілія. Соціальні причини формування непродуктивних характерів. Амбівалентна природа людської свободи. Існування людини як способу втечі від свободи. Некрофільський характер, його типізація. Методологічні та клінічні принципи некрофілії. Морально-етичне вчення Фромма. Типи моралі. Морально-етичні засоби нейтралізації некрофілії, залучення соціально-непродуктивних типів до активної продуктивної діяльності. Педагогічні та правові аспекти психоаналітичного вчення Фромма.

ТЕМА 14. Структурна антропологія
Поняття структури в етнології. Мова і спорідненість. Структурний аналіз у лінгвістиці та в антропології. Мова й суспільство. Лінгвістика й антропологія. Структура соціальної організації. Поняття архаїзму в етнології. Соціальні структури і проблема дуальних організацій. Структурна антропологія К.Леві-Стросса.
Структурна антропологія і мистецтво та релігія. Чаклун і його магія. Дієвість символів. Структура міфів. Структура і діалектика. Художній феномен роздвоєння зображення в мистецтві.
Проблема методу і викладання. Місце антропології серед соціальних наук і проблеми її викладання.

ТЕМА 15. Персоналістські концепції людини
Персоналізм як напрямок в сучасній західній антропології. Особистість як первинна творча реальність і вища духовна цінність. Соціокультурні причини персоналістського світогляду. Французький та американський варіант персоналізму.
Французьський персоналізм. Виникнення персоналізму в Франції. Людська особистість і особистість вселенська. Примат людської особистості над матеріальною необхідністю і над колективною видимістю. Особистість як вид “життєвого пориву”, духовної енергії божественного походження. Ірраціоналістична гносеологія французького персоналізму. Соціальна програма “персоналістської та общинної революції”. Теорія демократії як “тиранії” над особистістю. “ Персоналістський маніфест” Мун’є. Персоналістський синтез марксизму з екзистенціалізмом.
Американський персоналізм. Формування персоналізму в руслі вчень Берклі та Лейбніца. Особистість як визначальне поняття. Релігійне обгрунтування персоналістського світогляду. Етика американських персоналістів. Принцип морального самоудосконалення як здатності вільного самообмеження. Соціальна позиція американських персоналістів. Особистість як вища сутність демократії.

Перелік джерел, які пропонуються для засвоєння курсу

Підручники
1.Никоненко С.В. Современная западня философия. – С.-П. 2007.
1.Буржуазная философия кануна и начала империализма. - М., 1977.
2.Буржуазная философия ХХ века. - М., 1974.
3.Современная буржуазная философия .- М., 1978.
4.Социальная философия и философская антропология. - М., 1995.
5.Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник / Під ред. І.В.Бичка. – К., 1994.
6.Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії. – К., 2001.
7.Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.
8.Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – Т. 3. – СПб., 1996.
9.Больнов О.Ф. Философия экзистенциализма. – СПб, 1999.
10.История философии: Запад-Россия-Восток (книга третья. Философия ХІХ-ХХ вв.). – М.,1999.
11.Бродецький О., Чорний І. Новочасний раціоналізм і післяпросвітницький ірраціоналізм. – Чернівці, 2003.
12.Задубрівська О.М., Козьмук Я.Р. Психоаналіз: філософсько-антропологічний аспект. – Чернівці, 2005.
13.Григорьян Б.Т. Философская антропология . – М. 1982.
14.Гордиенко А.Т., Курчанецкий В.А., Лях В.В. Современная буржуазная философия человека . – Киев , 1985 .
15. Буржуазная философская антропология ХХ века. - М., 1986.

Христоматії
Проблема человека в западной философии. – М., 1988.
Сумерки Богов. – М., 1990.

Довідкова література
Философский энциклопедический словарь. – М., 1993.

Періодичні видання
1.Вопросы философии.
2.Практична філософія.
3.Філософська думка.
4.Философские науки.
5.Логические исследования.

Додаткова література
1.Шпенглер О. Закат Европы. – Минск, 1999.
2.Мислителі німецького Романтизму. – Івано-Франківськ, 2003.
3.Шопенгауэр А. Введение в философию. – Минск, 2000.
4.Шопенгауэр А. Понятие воли //Шопенгауэр А. Избр. Произведения. – М., 1992.
5.Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. – М., 1993.
6.Ницше Ф. Сочинения: В 2-х т. – М., 1990.
7.Бродецький О., Чорний І. Новочасний раціоналізм і післяпросвітницький ірраціоналізм. – Чернівці, 2003.
8.Делёз Ж. Ницше и философия. – М., 2003.
9.Делёз Ж. Тайна Ариадны //Вопросы философии. – 1993. – № 4.
10.История философии: Запад-Россия-Восток (книга третья. Философия ХІХ-ХХ вв.). – М.,1999.
11.Патрушев А.И. Жизнь и драма Фридриха Ницше//Новая и новейшая история. – 1993. – №5.
12.Хайдеггер М. Слова Ницше „Бог мертв” //Вопросы философии. – 1990. – №7.
13.Ясперс К. Ницше. Введение в понимание его философии. – СПб, 2004.
14.Больнов О.Ф. Философия экзистенциализма. – СПб, 1999.
15.Бубер М. Проблема человека // Философские науки. – 1992. – № 3.
16.Камю А. Миф о Сизифе. Бунтующий человек. – Минск, 2000.
17.Проблема человека в западной философии. – М., 1988.
18.Сартр Ж.П. Буття і ніщо. – К.,2001.
19.Хайдеггер М. Бытие и время. – М., 1997.
20.Гадамер Г.-Г. Истина и метод., М., 1988.- с. 205-210.
21.Давыдов Ю.Н. Освальд Шпенглер и судьбы романтического мировоззрения // Проблемы романтизма .- Т. 2. М. 1971.- с. 229-303.  Конспект  ( Р1).
22.Маланюк Є. Нариси з історії нашої культурі // Оберіг . Київ . 1992.
23.Свасьян К.А. Тавризян  Г.М. О Шпенглер , Й. Хайзинга : две концепции  кризиса куль турі // В.Ф. – 90.- 6.- с. 168-170.
24.Шопенгаур А. Смерть и ее отношение к неразрешимости нашого существа // А. Шопенгауєр. Избр. Пр-я  - М., 1992.- с. 81   ВБ.

Викладацький склад

КОЗЬМУК ЯРОСЛАВ РОМАНОВИЧ – к.філос.н., доцент кафедри філософії.

Методика викладання та методи навчання

Методи навчання: лекції, семінарські заняття, групові та індивідуальні консультації.

Методичне забезпечення: опорні конспекти лекцій; інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД), першоджерела та хрестоматії першоджерел; методичні рекомендації до практичних занять.

Оцінювання

Методи контролю: усне опитування, індивідуальна співбесіда, розгляд проблемних питань, поточні контрольні роботи, поточні тестові завдання, термінологічний диктант, письмові завдання (есе, резюме т.ін.), практичні завдання, аналіз першоджерел, захист практичних завдань, захист індивідуального навчально-дослідного завдання, виконання індивідуального науково-творчого завдання.

Засоби діагностики: перелік питань для контролю та самоперевірки завдань самостійної роботи, перелік питань для контролю та самоперевірки знань зі Змістових модулів (перелік питань до модульних контрольних робіт) з дисципліни, перелік питань до Модуль-контролю (залік, іспит).

Форми контролю: Поточний контроль: усна відповідь на семінарському занятті, доповідь, доповнення, участь у дискусії, додаткове питання, захист рефератів, опрацювання першоджерельної літератури, написання есе, твору-роздуму, проблемного завдання, письмових завдань, резюме; розв’язування тестових завдань та термінологічний диктант; модульна контрольна робота, підсумкова перевірка конспектів першоджерел. Підсумковий: модульна контрольна робота (І модуль, ІІ модуль); іспит.

Методи оцінювання: поточне семінарське оцінювання, оцінка за ІНДЗ, підсумкові модульні тести-опитування, підсумковий іспит.

До списку дисциплін
Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmasterиSѓМ@яmc¦Љchnu.edu.ua
 © 1999-2010 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.