Оновлено
2019-05-15
14:34

Навчальні дисципліни

Назва дисципліни: Філософія політикиШифр дисципліни: 6.02.03.01; 7.02.03.01; 8.02.03.01
До списку дисциплін
Загальний опис дисципліни

Курс «Філософія політики» є пропедевтикою сучасної політичної проблематики і має на меті показати взаємозв’язки та взаємовпливи філософських та політичних парадигм. В курсі охоплюються та аналізуються ті теорії та концепції, навколо яких зосереджені основні науково - методологічні дискусії світової філософської спільноти та які реально детермінують як основний зміст філософії, так і загальнополітичну діяльність, стратегію та тактику. філософія політики вивчає закономірності розвитку політичної діяльності, допомагаючи поміщати явища у такі штучні умови, у яких зацікавлене суспільство. Філософія політики дає пояснення і обґрунтування системи існуючих загальноприйнятих цінностей, збагачує мотиваційні структури майбутніх випускників розумінням гуманістичного смислу їх діяльності. Філософія Політики посідає особливе місце у формуванні світогляду, осмислення загальнолюдського, гуманістичного змісту етичних, естетичних і правових цінностей сучасного світу.
  Мета курсу – подати комплексне уявлення про сучасну гуманітарну та українську державотворчу перспективу: основні теоретичні підходи, методологічні принципи, філософсько-політичні рефлексії, дискурсивні практики та експериментальний практико-дослідницький аналіз. Окрім того, окреслення головних антропологічних проблем  у філософії політики  та формування свідомості студентів на засадах сучасних гуманістичних ідеалів, ліберально-демократичних цінностей, національно-патріотичних та громадянських пріоритетів. Визначальним у процесі вивчення дисципліни є осмислення студентами специфіки сучасної філософії, яка допоможе їм, майбутнім спеціалістам, розкрити максимальні теоретичні та практичні перспективи фахової самореалізації в процесі європейської самоідентифікації України.
Завдання курсу:
-    виявити контекст основних філософсько-політичних традицій;
-    окреслити основні проблемні питання філософсько-політичних досліджень;
-    розглянути основні політично-ідеологічні парадигми сучасності та показати їх взаємозв’язок із загально світоглядними та філософськими проблемами;
-    проаналізувати філософсько-політичну проблематику в контексті процесів державотворення;
-    виробити світоглядно-політичні орієнтири, спрямовані на визначення кожної людини, її антропологічної та онтологічної цінності в контексті політичних процесів.
-    Застосування в рамках практичних завдань класичних та сучасних методів науково-філософського пізнання – дедукції, індукції, діалектики, феноменології, психоаналізу, герменевтики тощо;
-    осмислення історичного розвитку суспільства та визначальних тенденцій його сучасного поступу;
-    самоутвердження себе як особистості та фахівця на засадах пріоритету прав людини в сучасному громадянському суспільстві;
-    застосування форм та способів філософського дискурсу для обґрунтування власного світогляду (переконання).

Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни
В результаті опанування курсу студент повинен:

Знати: основні теоретичні уявлення про різноманітні форми політичної діяльності,  співвідношення істини і похибок, знання і віри, особливості функціонування політичної складової знання у попередні історичні епохи і в сучасному суспільстві, про системи релігійних, моральних і інтелектуальних цінностей, їх значення в історії людства і в різних культурних традиціях;
-    діалектику формування політичної діяльності особистості, її свободи і відповідальності, своєрідність інтелектуального, морального і естетичного досвіду різних історичних епох;
-     мати уявлення про філософські концепції політики, про роль свідомості і самосвідомості в політичній діяльності;

Розуміти:  роль філософії у розвитку політики, розглядати соціальні і етичні проблеми в процесі політичної діяльності, розрізняти історичні типи  політичної діяльності, знати структуру, форми, методи наукового пізнання в їхньому історичному розвитку, сучасні філософські моделі політичного існування;
-  смисл співвідношення індивідуального та загального в політичній діяльності, суть традиції філософського осмислення політичного процесу, дискусії про характер змін, які відбуваються з людиною і людством на рубежі третього тисячоліття;

Вміти: осмислювати історичний розвиток суспільства та визначальні тенденції його сучасного   поступу;
-    оволодіти методикою наукового аналізу в контексті філософсько-світоглядного, ціннісно-смислового визначення;
-    самоутвердити себе як особистості та фахівця на засадах пріоритету прав людини в сучасному громадянському суспільстві.

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

НЕ 1.1.Філософія політики – світоглядне обґрунтування політичних ідей

1 Філософія і політика: взаємозв’язок, взаємовплив та розвиток.
2.Політика як сфера виявлення філософії.
3.Гуманістичний смисл взаємодії суспільства, політичної особи та політики.
4.Політика як стратегія життя та сенс діяльності.
5. Філософія як інструмент політики.
6. Україна в сфері політико-філософських ідей.

НЕ 1.2. Історія філософії політики. Основні етапи. Підґрунтя основних світових політичних ідеологій.
1.Становлення філософії політики. Значення даного виду знання для розвитку науки, політики, політичної діяльності.
2.Зміна парадигми і контексті зміни часових епох.
4.Основні етапи становлення філософсько-політичної думки.
5.Філософсько-політичні ідеї українських філософів.
6. Огляд основних політичних ідеологій. Аналіз. Порівняння

НЕ 1.3. Політична антропологія

1.    Людина політична. Різноманітність підходів до суті “політичної людини”.
2.    Смисли політичної діяльності.
3.    Політика як творчість,
4.    Людське в політичних процесах, Вплив людини на формування політичної думки.
5.    Людина як частина політичного процесу, політичної маси. Воля до влади. Харизма. Рівність і єдність, підкорення інтересів політичній еліті.

НЕ 2.1.Політична онтологія.

1. Визначення основних онтологічних проблем у взаємозв’язку із політичними процесами та явищами.
2.Проблема єдиного і множинного в політичних процесах.
3. Гармонія політичних структур та суспільних відносин.
4. Методологічно-праксеологічні аспекти політичних онтологічних систем.

НЕ2.2. Політична аксіологія. Цінність влади
1.    Влада як функція соціуму: професійний розподіл та його зміни.
2.    Парадигма служіння та підкорення.
3.    Суб’єкт-об’єктні проблеми влади.
4.    Психо-соціальний аспект влади.
5.    Етика і політика. Головні цінності політики та людини політичної. Роль політичних цінностей та їх легітимізація.
6.    Особистий та масовий та суспільний егоїзм. Відношення ідеалу і реальності.

НЕ 2.3. Гносеологія у філософії політики. Закони і категорії філософії політики.

1.    Види знання та політика. Політичне та філософське у знанні.
2.    Суб’єкт та об’єкт пізнання у політиці. Пізнання та політична практика.
3.     Політика та істина. Істинна політика.
4.    Інтелектуально-чуттєвий аспект політичної діяльності. Творчість в політиці.
5.     Емпіричний та теоретичний рівні. Можливість, дійсність, імовірність в політиці. Політична необхідність і випадковість. Частина і ціле.
Політичні суперечності та гармонія в політиці. Системність.

НЕ 2.4.Політична свідомість
1.    Структура політичної свідомості. Типи політичної свідомості
2.    Ідеологія та суспільна психологія. Активність ідеології
3.    Ідеологія та істина. Ідеологія та наука.
4.    Структура політичної ідеології
Різновиди сучасних політичних ідеологій

НЕ 2.5. Філософія політики як  методологія політичного пізнання
1.    Теорія та методологія політичного пізнання.
2.    Методологія політики та теорія політичної дійсності
3.    Структура сучасної методології політики
4.    Розширення сфери дії методології політики

Перелік джерел, які пропонуються для засвоєння курсу

Основна література
1.    Арендт Х. Истоки тоталитаризма. — М.: ЦентрКом, 1996.
2.    Баталов Э. Я. Политическое — слишком человеческое // Полис. — 1995. — № 5.
3.    3 . Баталов Э. Л. Топология политических отношений // Полис. — 1995. — № 2.
4.    Бжезинский З. Великая шахматная доска (Господство Америки
5.    и его геостратегические императивы). — М.: Междунар. отношения, 1998.
6.    Богданов Е. Н., Зазыкин В. Г. Психологические основы “паблик рилейшнз”. — СПб.: Питер, 2003.
7.    Болл Т. Власть // Полис. — 1993. — № 5.
8.    Варій М. Й. Політико-психологічні передвиборні та виборчі технології. — К.: Ніка-Центр, 2003.
9.    Гаджиев К. С. Политическая философия: формирование и сущность // Вопросы философии. — 1995. — № 7.
10.    Гаджиев К. С. Политическая философия. — М.: Экономика, 1999.
11.    Гаєвський Б. А. Філософія політики. — К.: Вища шк., 2005.
12.    Гусейнов Г. Ложь как состояние сознания // Вопр. философии. —1989. — № 11.
13.    Діденко Н. Г. Управління, влада, держава: філософські аспекти взаємодії / Донецький держ. ун-т управління. — Донецьк: ДонДУУ, 2005.
14.    Державність, мораль і засоби масової інформації: Матеріали наук.-практ. конф., 7–9 серпня 2000 р. — Луцьк: Надстир’я, 2000.
15.    Дегтярев А. А. Политическая власть как регулятивный механизм социального общения // Полис. — 1996. — № 3.
16.    Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія. — К.: Лібра, 1999.
17.    Ильин М. В., Коваль Б. И. Что есть политика и что — наука о политике // Полис. — 1991. — № 4 .
18.    Ильин М. В., Мельвиль А. Ю. Власть // Полис. — 1997. — № 6.
19.    Исаев И. А. Власть и закон в контексте иррационального: Очерки по философии политики и права. — М.: Юристъ, 2006.
20.    Калініченко М. Влада громадянського суспільства. — Суми: Універ. кн., 2006.
21.    Кирилюк Ф. М. Політологія Нової доби: Посібник. — К.: Вид. центр “Академія”, 2003.
22.    Кирилюк Ф. М. Політологія Ренесансу: Навч. посіб. — К.: Знання, 2000.
23.    Кирилюк Ф. М. Політологія середньовіччя: Навч. посіб. — К.:Тов-во “Знання” України, 2000.
24.    Кирилюк Ф. М. Стародавня політологія: Навч. посіб. — К.: Знання України, 2000.
25.    Кравченко И. И. Политическая мифология: вечность и современность // Вопр. философии. — 1999. — № 1.
26.    Ледяев В. Г. Власть: концептуальный анализ // Полис. — 2000. —№ 1.
27.    Ледяев В. Г. Формы власти: типологический анализ // Полис. —2000. — № 2.
28.    Мадіссон В. В., Шахов В. А. Сучасна українська геополітика — К.:Либідь, 2003.
29.    Матц У. Идеологии как детерминанты политики в эпоху модерна// Полис. — 1992. — № 1–2.
30.    Московичи С. Век толп. — М.: Центр психологии и психотерапии, 1998.
31.    Оболонский А. В. Мораль и право в политике и управлении — М.: ГУ ВШЭ, 2006.
32.    Ортега-и-Гассет X. Восстание масс // Вопр. философии. — 1989. — № 3,4.
33.    Панарин А. С. Философия политики — М.: Новая шк., 1996.
34.    Плуцер-Сарно А. “Ритуал” и “миф” в современной политике // Логос. — 2000. — № 2.
35.    Поппер К. Открытое общество и его враги: В 2 т. — К.: Ника-Центр, 2005.
36.    Порфімович О. Л. Імідж і влада. — К.: Дакор, 2007.
37.    Почепцов Г. Имиджмейкер. Паблик рилейшнз для политиков и бизнесменов. — К.: РА Губерникова, 1995.
38.    Рубин В. А. Личность и власть в древнем Китае: Собр. тр. — М.:Издат. фирма “Восточная лит.” РАН, 1999.
39.    Толстоухов А.В Філософія політики: Підр./К.:Знання України, 2003.- 400 с.

Першоджерела
1.    Аристотель. Политика // Соч. в 4-х томах. – М., 1975. – т. 1.
2.    Вебер М. Политика как призвание и профессия // М. Вебер.Избр. произведения. — М.: Прогресс, 1990.
3.    Гегель Г. В. Ф. Философия права. — М.: Мысль, 1990.
4.    Гоббс Т. Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної. — К.: Дух і Літера, 2000.
5.    Канетті Е. Маса і влада — К.: Вид. дім “Альтернативи”, 2001.
6.    Канетти Э. Масса и власть — М.: Ad Marginem, 1997.
7.    Макіавеллі Н. Флорентійські хроніки: Державець — К.: Основи,1998
8.    Райх В. Психология масс и фашизм. — СПб.: Универ. кн., 1997.
9.    Рікер П. Насильство та мовлення / П. Рікер. Навколо політики. — К., 1995.
10.    Рікер П. Мова політики і риторики / П. Рікер. Навколо політики. — К., 1995.
11.    Рикер П. Мораль, этика, политика / П. Рикер. Герменевтика, этика, политика. — М., 1995.
12.    Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре. Трактаты. — М.: КАНОН-пресс, 1998.
13.    Конев В.А. Философия культуры и парадигмы философского мышления // Филос. науки .- 1991.- №6.- С. 16-29.
14.    Левчук Л.Т. Естетичні аспекти „глибинної психології” //.Левчук Л.Т. Західноєвропейська естетика ХХ століття. – К., 1997. – С. 71-90.
15.    Ницше Ф. Воля к власти. Опыт переоценки всех ценностей. — М.: Культурная революция, 2005.
16.    Платон. Государство // Платон. Собр. соч.: в 3 т. — М.: Мысль,1972 — Т. 3, ч. 1.
17.    Платон. Политик // Платон. Собр. соч.: В 3 т. — М.: Мысль, 1972. — Т. 3, ч. 3.
18.    Платон. Государство // Соч. в 3-х томах. – М., 1968. – т. І.
19.    Платон. Законы // Там же. – т. 3.
20.    Туровский М.В., Туровская С.Л. Мифология и философия как формы знания // Филос. науки .- 1991.- №10.- С. 3-20.
21.    Хайдеггер М. Европейский нигилизм // Проблема человека в западной философии.- М., 1988.- С. 126-313.

Викладацький склад

ДУТКОВСЬКИЙ ІВАН БОРИСОВИЧ – к.філос.н., асистент кафедри філософії.

Методика викладання та методи навчання

Методи навчання: лекції, семінарські заняття, групові та індивідуальні консультації.

Методичне забезпечення: навчальна та робоча програми навчальної дисципліни; опорні конспекти лекцій, комплекс навчально-методичного забезпечення, електронний навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни;, навчально-методична, першоджерельна література з навчальної дисципліни.

Оцінювання

Методи контролю: усне опитування, індивідуальна співбесіда, розгляд проблемних питань, поточні контрольні роботи, поточні тестові завдання, термінологічний диктант, письмові завдання (есе, резюме т.ін.), практичні завдання, аналіз першоджерел, захист практичних завдань, захист індивідуального навчально-дослідного завдання, виконання індивідуального науково-творчого завдання.

Засоби діагностики: перелік питань для контролю та самоперевірки завдань самостійної роботи, перелік питань для контролю та самоперевірки знань зі Змістових модулів (перелік питань до модульних контрольних робіт) з дисципліни, перелік питань до Модуль-контролю (залік).

Форми контролю: Поточний контроль: усна відповідь на семінарському занятті, доповідь, доповнення, участь у дискусії, додаткове питання, захист рефератів, опрацювання першоджерельної літератури, написання есе, твору-роздуму, проблемного завдання, письмових завдань, резюме; розв’язування тестових завдань та термінологічний диктант; модульна контрольна робота, підсумкова перевірка конспектів першоджерел. Підсумковий: модульна контрольна робота (І модуль, ІІ модуль); залік.

До списку дисциплін
Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmasterІAа@ы„dwЄЅchnu.edu.ua
 © 1999-2010 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.