Оновлено
2019-10-03
13:53

Навчальні дисципліни

Назва дисципліни: Філософія праваШифр дисципліни: 6.02.03.01
До списку дисциплін
Загальний опис дисципліни
Проблема формування правової держави, реалізація принципу верховенства права передбачають не лише глибинну розробку галузевої юридичної науки, а й філософське осмислення теоретичних проблем правознавства і правової реальності. Сучасний етап в розвитку суспільства характеризується поширенням гуманістичних тенденцій, що й зумовлює зростання ролі філософії права в системі гуманітарного знання. Філософія права як духовна форма пізнання права вивчає смисл права, його цінність та значення для життя суспільства і людини. Ця дисципліна як окрема галузь знань має багатовікову історію. Проте й досі багато її проблем, що межують з теорією та соціологією права, не є повністю досліджені. Ще не склався і не розроблений достатньою мірою  та з необхідною деталізацією понятійний аппарат філософії права як міждисциплінарної дисципліни по дослідженню сутності правових реалій.
Об'єктом дослідження філософії права є феноменологія та екзистенція права, природне право. Ця дисципліна повинна надавати чітке уявлення про глибинні ідеальні засади права, його ідею, зміст та розмежування між правом та законом. Відтак метою даного курсу є висвітлення широкого кола питань, що стосуються історичного розвитку і теоретичних засад філософії права та її впливу на сучасну юридичну практику і наукове пізнання. У зв`язку з цим передбачається розв`язання таких завдань:
1.Розкрити специфіку філософії права, її принципи і функціонально-методичні особливості.
2.Проаналізувати логіку і основні етапи історичного розвитку філософії права, її місце в контексті класичної і некласичної філософії.
3.З`ясувати конкретний внесок у розробку філософії права її основоположників та їх послідовників.
4.Показати своєрідність філософського осмислення права та його вплив на розв`язання проблем світогляду, людини, наукового пізнання і практичної діяльності.
5.Дослідити характер впливу філософії права на формування та розвиток філософії наряду з філософією політики, філософією релігії, соціальною філософією, філософською антропологією тощо.
6.Обгрунтувати важливість філософсько-правових поглядів в осмисленні складного феномену права на сучасному етапі розвитку українського суспільства.

В результаті вивчення навчальної дисципліни “Філософія права” студент має набути компетенції:

Знати:
-основний зміст всіх розділів програми, вільно володіти термінологічним апаратом філософії права;
-передумови виникнення філософії права, її предметну, методичну і функціональну особливість;
-теоретичні джерела і практичні засади філософії права;
-причини упередженого відношення до філософії права в радянській юридичній науці та філософії;
-“активи” і “пасиви” філософського осмислення права у розв`язанні тих чи інших ппитань практичної юриспруденції;
-основні напрями та зміст творчої співпраці представників філософії права з представниками інших філософських течій сучасності;
-методологічний потенціал філософії права у реалізації міждисциплінарних досліджень.

Розуміти:
-специфіку права як об`єктивного феномену в руслі отримання юридичної чи філософської освіти;
-метафізичний характер філософського осмислення права;
-причини актуальності правової проблематики впродовж всієї історії розвитку філософії;
-основоположне значення філософії права для побудови сучасного правового суспільства і підвищення правової культури;
-позитивний вплив філософсько-правової рефлексії на розвиток вітчизняної юридичної науки;

Вміти:
-на основі ґрунтовного знання філософії права опанувати самостійним стилем мислення, засвоїти специфіку філософського осягнення дійсності;
-розкрити специфіку філософсько-правового способу мислення і практичного діяння;
-застосувати принципи і настанови філософії права до аналізу та розв`язання конкретних юридичних проблем;
-аналізувати першоджерела з філософії права і виробити власну позицію стосовно актуальних правових  проблем;
-обгрунтувати можливості і позитивне значення філософського бачення сучасних правових проблем у його сумірності з нормами моралі;
-довести актуальність філософії права як практичної філософії в житті людини;
-здійснити філософське розмежування основних типів праворозуміння і правообгрунтування.


ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
ЗМ 1. ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВОЇ РЕФЛЕКСІЇ

НЕ 1.1.  ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА
Філософія права як теоретичний дискурс. Філософія права як частина практичної філософії. Взаємозв'язок моральної та правової філософії, їх взаємна доповнювальність в культурному контексті.
Філософія права та юридичні дисципліни: відмінності концептуальних підходів у пізнанні права. Стале й історично змінне у предметі філософії права. Розширення предметного поля й проблематики філософії права в наш час. Багатоманітність форм сучасного правового дискурсу. Гуманістичний сенс і гуманітарне значення філософії права.

НЕ 1.2. МЕТОДОЛОГІЯ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА                                                                                                                     
Сутність методології права та її рівні.
Основні типи праворозуміння: правовий позитивізм і природно-правове мислення. Історико-теоретичні джерела виникнення позитивістських і легістських концепцій права. Ієремія Бентам як засновник концепції утилітаризму. Джон Остін і його розуміння права як команди, наказу. Емпіричний, дескриптивний і аналітичний характер методу юридичного позитивізму. Переваги і недоліки нормативістського розуміння права в сучасних умовах. Юснатуралізм як вираження об`єктивних цінностей і потреб людського буття.
Способи обгрунтування права. Форми правового об`єктивізму: юридичний біологізм, юридичний економізм, політичний і культурно-історичний об`єктивізм, соціологізм. Його недооцінка активності суб`єкта. Правовий суб`єктивізм як вираження деонтологічної природи права.  Філософська антропологія як універсальна методологія правознавства. Уявлення про сутність людини як фундамент для методологічних моделей розуміння права. Екзистенціальна концепція права.

НЕ 1.3. ФІЛОСОФІЯ ПРАВА В ЕПОХУ АНТИЧНОСТІ І СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ                                                                                                                       
Космоцентричний характер уявлень про соціальні явища античних філософів.
Правова рефлексія натурфілософів Стародавньої Греції. Вчення софістів про "природне право", поняття "Фюзіс" та "Номос" (Протагор, Гіппій).
Значення Сократа у повороті до практичного філософування. Тотожність знання і моральності як гарантії дотримання законів.  Внесок Платона в теоретичну думку про право й політику. Платонівська ідея блага. Моральна основа політичних чеснот громадянина полісу та проблема справедливості: "Держава", "Закони". Політично-правові аспекти платонівського утопізму. Визначення Аристотелем предмету практичної філософії. Поєднання Аристотелем етики з політикою та економікою.Розуміння людини як громадянина: «зоон політікон». Справедливість як норма та легітимації й обмеження політичного панування:"Політика", "Нікомахова етика".
Загальна характеристика теоретичної правової думки Давнього Риму. Вплив грецької теорії та практики на правосвідомість та політико-правові інституції Риму (Закони XII таблиць).  Концепція найкращої форми держави та проблеми справедливості у творах Цицерона.  Вчення римських юристів про право та вплив юриспруденції на соціум. Кодифікація Юстиніана (Соrpus juris civitus) та поняття цивільного, природного права та права народів.
Теоцентризм як фундаментальний принцип середньовічної правосвідомості.  Співвідношення релігійних догматів, моральних і правових норм. Критика існуючого порядку з релігійно-ідеальних позицій «Граду Божого» у вченні А.Августина. Регулятивна роль ідеї загального блага у філософії Фоми Аквінського.
                                                                                       
НЕ 1.4. ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ ХV-ХVІІІ СТ.                                                                                                                                              
Свобода совісті як природне і невідчужуване право в поглядах Мартіна Лютера. Утопічні філософсько-політичні вчення. Тоталітарні параметри проекту держави загального благоденства в доктрині Т.Мора. Філософсько-теологічне обґрунтування ідеї всесвітньої монархії та образ ідеальної держави Т.Кампанелли. Філософсько-правові доктрини Реформації, їх зумовленість локальними політичними контекстами (проблеми демократії і абсолютизму). Природно-правові концепції лютеранства (Меланхтон).
Новоєвропейський антропоцентризм і правова свідомість Нового часу. Теорія державного суверенітету: абсолютизація верховної влади у вченні Ж.Бодена.
Тема справедливого правопорядку та міжнародних відносин у вченні Г.Гроція. Вчення про політику й природне право в філософії Б.Спінози.
Парадигма "політичного тіла" держави в "Левіафані" Т.Гоббса: суспільна угода та політична влада як системотворчі чинники держави.
Правові вчення індивідуалізму. Обґрунтування природних прав особи й суверенітету народу в філософії Дж.Локка. Філософсько-правовий концепт Ш.Монтеск'є: ідея розділу гілок влади та верховенства права.
Демократичні вчення у Франції XVIII сторіччя. Концептуалізація ідеї суспільної угоди в республікансько-демократичній теорії Ж.Ж.Руссо. Правові погляди Вотльтера. Відповідність покарання вчиненому злочину у вченні Чезаре Беккаріа: «Про злочини і покарання».
Дискурс французької революції. Французька "Декларація прав людини та громадянина" та ії історичне значення.

ЗМ 2. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА

НЕ 2.1. ПРОВІДНІ ПРАВОВІ ІДЕЇ У ЗАХІДНО-ЄВРОПЕЙСЬКІЙ
 ФІЛОСОФІЇ ХVІІ-ХІХ СТ.
Вчення про право в системі критичної філософії Канта. Ідея автономності моралі та взаємна доповнюваність моралі і права у Канта. Поняття "морального закону" та "Практичного розуму", розуміння права як порядку свободи. Соціальний ідеал "загального правового громадянського стану": теоретичні принципи права й правової держави. Гуманістична концепція "вічного миру" (принцип примата моралі по відношенню до політики).
Співвідношення права, моралі і моральності в гегелівській філософії права. "Діалектика" громадянського суспільства і держави (субстанціональна воля як моральність, що втілюється в сім'ї, громадянському суспільстві й державі). Вчення Гегеля про абсолютну суверенність держави та право на війни.
Марксизм як форма правового об`єктивізму. Формування правової теорії марксизму в руслі критики гегелівської філософії права. Теорія класової боротьби й соціальної революції як підґрунтя в марксистському вченні про державу й право. Історична школа права:  Л.Ранке, К. фон Савін`ї.
Морально-правове вчення Ф.Ніцше яквираз європейського нігілізму: «воля до влади»,  «мораль панів» і «мораль рабів». «По ту сторону добра і зла».

НЕ 2.2.  ФІЛОСОФІЯ ПРАВА ХХ СТОЛІТТЯ
Формування некласичної філософії і її вплив на філософсько-правову рефлексію. Класичний (Конт, Е.Дюркгейм, М.Вебер, П.Сорокін) і новітній (Т.Парсонс, Р.Мертон, Н.Лумані) соціологізм, його погляд на право як інтегровану частину соціокультурної реальності. Тенденція до пріоритету суб`єктивних право особистості над державою як тенденція сучасної філософсько-правової думки.
Концепції відродженого природного права.
Неокантіанське праворозуміння. Теорія етичного соціалізму (Г.Коген, П.Наторп, Р.Штаммлер, К.Форлендер). Юриспруденція як «математика суспільних наук» у Г.Когена.  Вчення про «природне право з мінливим змістом» Р.Штаммлера. Аксіологічна оцінка права Г.Радбрухом. Апіорна ідея права як втілення 3 цінностей: справедливості, доцільності і правової стабільності.
Сучасні теорії справедливості. «Теорія справедливості» Д.Роулза. Поняття «вихідне положення» і «покрови незвіданого» як методологічний фундамент суспільного договору.
Позитивізм та його трансформація у неопозитивізм. «Чисте вчення про право» Г. Кельзена. Аналітична юриспруденція Х.Харта. «Визнання» права як ключове поняття Х.Харта. Право як спосіб здійснення справедливості у поглядах Л.Лакамбра. Герменевтичний підхід до філософії права П.Рікьора. Комунікативна теорія обгрунтування справедливості (К.-О.Апель, Ю.Габермас).
«Філософія серця» Г.Сковороди як методологічний фундамент національної філософії права. Б.Кістяківський – видатний український методолог права. Моральне обгрунтування ідеї права у В.Соловьйова.  Аналіз суспільних ідеалів в ліберальній філософії права  П.Новгородцева.

НЕ 2.3. ПРАВОВА АНТРОПОЛОГІЯ
Особа й право, поняття правового статусу особи, суб'єкта права. Умови взаємовизнання осіб як основа правопорядку. Суб'єкт як носій свободи й прав. Поняття прав людини в історії філософії права.
Поняття правового обов'язку. Сутність і межі правової відповідальності, її відмінність від моральної відповідальності. Взаємні обмеження свободи в праві та в соціальних інституціях. Інституції як соціальна аналогія інстинктів в концепції А.Гелена. Правоздатність особи як предмет філософсько-правового аналізу.
Проблема гарантій прав людини в демократичному суспільстві. Фундаментальні принципи правової держави та їх легітимація. Філософський зміст і обгрунтування прав людини.  Історичні документи, що декларували права людини.
Питання становлення громадянського суспільства, розподілу гілок влади. Проблеми структуризації та гармонізації суспільства, політичних партій та рухів. Традиції та новаторство в українському державотворенні. Проблема легітимації правової держави, її інституцій та норм.

НЕ 2.4. ПРАВОВА ЕПІСТЕМОЛОГІЯ
Гносеологічність права – необхідна умова його істинності.
Справедливість як філософська категорія. Особиста й політична справедливість.
Політична справедливість як принцип вільного суспільства. Природна справедливість як право людини. Суспільний договір як поняття теорії справедливості. Абсолютне в праві – як предмет правової онтології, відносне – правової епістемології.
Проблема демаркації права й держави. Право і закон. Основні функції та завдання держави; розуміння держави як інституції. Презумпція невинності і презумпція добропорядності як умова об`єктивного розслідування і досягнення істини у правозастосуванні.
Поняття “істини” – необхідний структурний елемент методології правознавства.
Перелік джерел, які пропонуються для засвоєння курсу

1.Алекси Р. Природа философии права // Проблеми філософії права. Т.2. Київ-Чернівці, Рута, 2004, с.19-27.
2.Аристотель. Никомахова этика; Политика // Собр. соч. в 4 т. Т. 4. М., 1984.
3.Артенюк Л., Береговой В. До питання про предмет політичної антропології: соціально-гуманітарний аспект // Теоретико-методологічні основи аналізу реформаційної політики. – Острог-Луцьк, 2003, с.448-466.
4 Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях. – М., 1939.
5.Богомолов А.С. Фюзис и номос: проблема и решение // Диалектический логос. – М., 1982, с.198-212.
6.Боднар Ю. Ціннісні аспекти юриспруденції // Наук.вісник Чернівецького ун-ту. Філософія. Вип.350-351. Чернівці, Рута, 2007, с.184-187.
7.Братасюк М. Природно-правові погляди українських мислителів початку ХХ ст. // Наук.вісник Чернівецького ун-ту. Філософія. Вип.346-347. Чернівці, Рута, 2007, с.131-136.
8.Бубер М. Проблема людини // Философские науки, №3, 1992, с.65-81
9.Бурлай Є.В. Дуалізм “природного” та “позитивного” в праві як філософсько-правова проблема // Проблеми філософії права. Т.1. Київ-Чернівці, Рута, 2003, с.83-86.
10.Гарсия Дионисий. О понятиях “культура” и “цивилизация” // Вопросы философии. 2002, №12.
11.Гегель Г.В.Ф. Философия права. – М., 1990.
12.Гоббс Т. Левиафан  или о сущности, форме и власти государства. – СПб, 1868.
13.Гражданское общество, правовое государство и право // Вопросы философии (результаты “круглого стола”). 2002, №1.
14.Гроциус Г. О праве войны и мира. Кн. 1 -3. М , 1956.
15.Гудима Д.А. Філософсько-антропологічний підхід – методологічний фундамент сучасної юридичної науки // Проблеми філософії права. Т.1. Київ-Чернівці, Рута, 2003, с.122-126.
16.Давид Р. Основные правовые системы современности. М., 1998.
17.Долгов К.М. Иммануил Кант: критика вкуса и эстетическая критериология // Вопросы философии. 2005, №8.
18.Жоль К.К. До питання про предметну область і методи сучасної філософії права // Проблеми філософії права. Т.1. Київ-Чернівці, Рута, 2003, с.37-41.
19.История политических и правовых учений: домарксистский период: Учебник / Под ред. О.Лейста. – М., 1991. – 528 с.
20.История философии: Запад-Россия-Восток. Книга 4. – М., 1999. – 448 с.
21.Кант И. Сочинения на немецком и русском языках. Трактаты и статьи (1784-1786): В 2-х т. – М., 1994. – с.369.
22.Кацапова И.А. Русская школа права: П.И.Новгородцев о необходимости этико-нормативного анализа права // Вопросы философии. 2003, №4.
23.Керимов Д.А. Социология и правоведение // Государство и право, 1999, №8, с.84-88.
24.Кожев А. Источник права: антропогенное желание признания как исток идеи Справедливости // Вопросы философии. 2002, №12.
25.Козловський А.А. Право як пізнання. Вступ до гносеології права. – Чернівці: “Рута”, 1999, с.4-9.
26.Костицький М.В. Філософія права як наука і навчальна дисципліна // Проблеми філософії права. Т.1. Київ-Чернівці, Рута, 2003. – 295 с.
27.Кудрявцев В.Н., Казмирчук В.П. Современная социология права. М., 1998.
28.Культура Древнего Рима. Римское право. – М., 1985, с.310-247.
29.Кучуради И. Справедливость – социальная и глобальная // Вопросы философии. 2003,  №9.
30.Кушаков Ю. Філософія права Канта та сучасність // Філософська думка, 2005, №1, с.94-122.
31.Лебедев А.В. Фрагменты ранних греческих философов. Ч.1. – М., 1989. - 575 с.
32.Локк Дж. Два трактата о правлении // Соч.: В 3 т. – М., 1988. – Т.3.
33.Максимов С.И. Украинский национальный характер и идея права // Культура у філософії ХХ ст.: Матеріали Харьківських міжнар. Сковородинівських читань. – Харків, 1997. – с.227.
34.Максимов С.И. Философия права как проблема философии права // Проблеми філософії права. Т.2. Київ-Чернівці, Рута, 2004, с.27-33.
35.Монтескье Ш. О духе законов. – СПб., 1900.
36.Нерсесянц В.С. Философия права // Проблеми філософії права. Т.2. Київ-Чернівці, Рута, 2004, с.7-19.
37.Нерсесянц А.Г. Философия права: либертарно-юридическая концепция // Вопросы философии. 2002, №3.
38.Никомахова этика // Аристотель. Сочинения в 4-х т. Т.4. - М., 1983, с.53-295.
39.Оборотов Ю.М. Філософія права і методологія юриспруденції // Проблеми філософії права. Т.1. Київ-Чернівці, Рута, 2003, с.41-44.
40.Опыт словаря нового мышления / Под общ. ред. Афанасьева Ю. и Ферро М. – М., 1989. – 560 с.
41.Политика // Аристотель. Соч. в 4-х т. Т.4. - М., 1983, с.53-295.
42.Права людини. Міжнародні договори України. К., 1992.
43.Природні права людини. К., 1996.
44.Пьер Тейяр де Шарден. Феномен человека. – М., 1987. – 240 с.
45.Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Античность. – Санкт-Петербург. - 1994, с.26-167.
46.Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Средневековье. – Санкт-Петербург. – 1995. - 368 с.
47.Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Новое время. – Санкт-Петербург. – 1996. - 736 с.
48.Руткевич А.М. Философия права А.Кожева // Вопросы философии. 2002, №12.
   49.Самарская Е.А. Маркс, Гегель и коммунизм // Вопросы философии. 2004, №8.
50.Семенов В.Г., Шаповал В.Н., Шульженко Ф.П. К вопросу о философских основаниях права. К., 1997.
51.Скирбекк Г. Гилье  Н. История философии. -  М., 2003. – 800 с.
52.Соціологія права. Навчальний посібник / Під ред. Джужи О. – К., 2004. - 286 с.
53.Степанянц М.Т. Метафора “золотая середина” как ключ к пониманию общего и частного в философии морали // Вопросы философии. 2003, №3.
54.Тадевосян Э.В. Социология права и ее место в системе наук о праве // Государство и право, 1998, №1, с.46-53.
55.Теэтет // Платон. Соч. в 3-х т. Т.2. – М., 1970, с.223-319.
56.Трубецкой С.Н. История Древней философии. – М., 2005, с.108,113.
   57.Философия права: История и современность. Проблемы. Тенденции. М., 1998.
58.Філософія права. Навчальний посібник // За ред. доктора юридичних наук, проф. М.В.Костицького, кандидата філософських наук, доц. Б.В.Чміля. – К., Юрінком Інтер, 2000. - 336 с.
59.Філософія права. Навчальний посібник // За ред. доктора філософських наук, проф.О.Г.Данільяна. – К., Юрінком Інтер, 2002. - 272 с.
60.Філософія права. Словник. За заг.ред. Бачиніна В.А. – К., 2003. - 408 с.
61.Философия. Учебник / Под. Ред Губина В.Д. – М., 1997,. – 432 с.
62.Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. – М., 1994, с.111-113.
63.Хабермас Ю. Спор о прошлом и будущем международного права. Переход от национального к пос тнациональному контесту // Вопросы философии. 2004, №3.
64.Хейзинга Й.  Homo ludens. В тени завтрашнего дня. Игра и правосудие. – М., 1992, с.93-105.
65.Хинске Н. Кантовское разрешение антиномии свободы или неприкосновенное ядро совести // Вопросы философии. 2005, №2.
66.Шемшученко Ю.С. Актуальні проблеми філософії права // Проблеми філософії права. Т.1. Київ-Чернівці, Рута, 2003, с.7-10.
67.Шкода В. В. Вступ до правової філософії. Харків, 1997.
68.Шкода В.В. Очерк правовой антропологии // Проблеми філософії права. Т.1. Київ-Чернівці, Рута, 2003, с.131-136.
69.Щедрова Г.П. Громадянське суспільство, правова держава: політична свідомість громадян. К., 1994.
70.Юркевич П.Д. Історія філософії права. Вступ // Філософська і соціологічна думка. – 1996. - №3-4, с.58.
71.Якушев І. Правовий захист у соціальній політиці // Теоретико-методологічні основи аналізу реформаційної політики. – Острог-Луцьк, 2003, с.317-327.

Викладацький склад

ПОЧИНОК ІРИНА БОРИСІВНА – к.філос.н., доцент кафедри філософії.

Методика викладання та методи навчання

Методи навчання: лекції, семінарські заняття, групові та індивідуальні консультації.

Методичне забезпечення: навчальна та робоча програми навчальної дисципліни; опорні конспекти лекцій, комплекс навчально-методичного забезпечення, електронний навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни;, навчально-методична, першоджерельна література з навчальної дисципліни.

Оцінювання

Методи контролю: усне опитування, індивідуальна співбесіда, розгляд проблемних питань, поточні контрольні роботи, поточні тестові завдання, термінологічний диктант, письмові завдання (есе, резюме т.ін.), практичні завдання, аналіз першоджерел, захист практичних завдань, захист індивідуального навчально-дослідного завдання, виконання індивідуального науково-творчого завдання.

Засоби діагностики: перелік питань для контролю та самоперевірки завдань самостійної роботи, перелік питань для контролю та самоперевірки знань зі Змістових модулів (перелік питань до модульних контрольних робіт) з дисципліни, перелік питань до Модуль-контролю (залік, іспит).

Форми контролю: Поточний контроль: усна відповідь на семінарському занятті, доповідь, доповнення, участь у дискусії, додаткове питання, захист рефератів, опрацювання першоджерельної літератури, написання есе, твору-роздуму, проблемного завдання, письмових завдань, резюме; розв’язування тестових завдань та термінологічний диктант; модульна контрольна робота, підсумкова перевірка конспектів першоджерел. Підсумковий: модульна контрольна робота (І модуль, ІІ модуль); залік.

До списку дисциплін
Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmasterМ»@K‡xsxchnu.edu.ua
 © 1999-2010 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.