ќновлено
2020-07-21
08:36

Ќавчальн≥ дисципл≥ни

Ќазва дисципл≥ни: ‘≥лософ≥€ праваЎифр дисципл≥ни: 6.02.03.01
ƒо списку дисципл≥н
«агальний опис дисципл≥ни
ѕроблема формуванн€ правовоњ держави, реал≥зац≥€ принципу верховенства права передбачають не лише глибинну розробку галузевоњ юридичноњ науки, а й ф≥лософське осмисленн€ теоретичних проблем правознавства ≥ правовоњ реальност≥. —учасний етап в розвитку сусп≥льства характеризуЇтьс€ поширенн€м гуман≥стичних тенденц≥й, що й зумовлюЇ зростанн€ рол≥ ф≥лософ≥њ права в систем≥ гуман≥тарного знанн€. ‘≥лософ≥€ права €к духовна форма п≥знанн€ права вивчаЇ смисл права, його ц≥нн≥сть та значенн€ дл€ житт€ сусп≥льства ≥ людини. ÷€ дисципл≥на €к окрема галузь знань маЇ багатов≥кову ≥стор≥ю. ѕроте й дос≥ багато њњ проблем, що межують з теор≥Їю та соц≥олог≥Їю права, не Ї повн≥стю досл≥джен≥. ўе не склавс€ ≥ не розроблений достатньою м≥рою  та з необх≥дною детал≥зац≥Їю пон€т≥йний аппарат ф≥лософ≥њ права €к м≥ждисципл≥нарноњ дисципл≥ни по досл≥дженню сутност≥ правових реал≥й.
ќб'Їктом досл≥дженн€ ф≥лософ≥њ права Ї феноменолог≥€ та екзистенц≥€ права, природне право. ÷€ дисципл≥на повинна надавати ч≥тке у€вленн€ про глибинн≥ ≥деальн≥ засади права, його ≥дею, зм≥ст та розмежуванн€ м≥ж правом та законом. ¬≥дтак метою даного курсу Ї висв≥тленн€ широкого кола питань, що стосуютьс€ ≥сторичного розвитку ≥ теоретичних засад ф≥лософ≥њ права та њњ впливу на сучасну юридичну практику ≥ наукове п≥знанн€. ” зв`€зку з цим передбачаЇтьс€ розв`€занн€ таких завдань:
1.–озкрити специф≥ку ф≥лософ≥њ права, њњ принципи ≥ функц≥онально-методичн≥ особливост≥.
2.ѕроанал≥зувати лог≥ку ≥ основн≥ етапи ≥сторичного розвитку ф≥лософ≥њ права, њњ м≥сце в контекст≥ класичноњ ≥ некласичноњ ф≥лософ≥њ.
3.«`€сувати конкретний внесок у розробку ф≥лософ≥њ права њњ основоположник≥в та њх посл≥довник≥в.
4.ѕоказати своЇр≥дн≥сть ф≥лософського осмисленн€ права та його вплив на розв`€занн€ проблем св≥тогл€ду, людини, наукового п≥знанн€ ≥ практичноњ д≥€льност≥.
5.ƒосл≥дити характер впливу ф≥лософ≥њ права на формуванн€ та розвиток ф≥лософ≥њ нар€ду з ф≥лософ≥Їю пол≥тики, ф≥лософ≥Їю рел≥г≥њ, соц≥альною ф≥лософ≥Їю, ф≥лософською антрополог≥Їю тощо.
6.ќбгрунтувати важлив≥сть ф≥лософсько-правових погл€д≥в в осмисленн≥ складного феномену права на сучасному етап≥ розвитку украњнського сусп≥льства.

¬ результат≥ вивченн€ навчальноњ дисципл≥ни “‘≥лософ≥€ права” студент маЇ набути компетенц≥њ:

«нати:
-основний зм≥ст вс≥х розд≥л≥в програми, в≥льно волод≥ти терм≥нолог≥чним апаратом ф≥лософ≥њ права;
-передумови виникненн€ ф≥лософ≥њ права, њњ предметну, методичну ≥ функц≥ональну особлив≥сть;
-теоретичн≥ джерела ≥ практичн≥ засади ф≥лософ≥њ права;
-причини упередженого в≥дношенн€ до ф≥лософ≥њ права в рад€нськ≥й юридичн≥й науц≥ та ф≥лософ≥њ;
-“активи” ≥ “пасиви” ф≥лософського осмисленн€ права у розв`€занн≥ тих чи ≥нших ппитань практичноњ юриспруденц≥њ;
-основн≥ напр€ми та зм≥ст творчоњ сп≥впрац≥ представник≥в ф≥лософ≥њ права з представниками ≥нших ф≥лософських теч≥й сучасност≥;
-методолог≥чний потенц≥ал ф≥лософ≥њ права у реал≥зац≥њ м≥ждисципл≥нарних досл≥джень.

–озум≥ти:
-специф≥ку права €к об`Їктивного феномену в русл≥ отриманн€ юридичноњ чи ф≥лософськоњ осв≥ти;
-метаф≥зичний характер ф≥лософського осмисленн€ права;
-причини актуальност≥ правовоњ проблематики впродовж вс≥Їњ ≥стор≥њ розвитку ф≥лософ≥њ;
-основоположне значенн€ ф≥лософ≥њ права дл€ побудови сучасного правового сусп≥льства ≥ п≥двищенн€ правовоњ культури;
-позитивний вплив ф≥лософсько-правовоњ рефлекс≥њ на розвиток в≥тчизн€ноњ юридичноњ науки;

¬м≥ти:
-на основ≥ ірунтовного знанн€ ф≥лософ≥њ права опанувати самост≥йним стилем мисленн€, засвоњти специф≥ку ф≥лософського ос€гненн€ д≥йсност≥;
-розкрити специф≥ку ф≥лософсько-правового способу мисленн€ ≥ практичного д≥€нн€;
-застосувати принципи ≥ настанови ф≥лософ≥њ права до анал≥зу та розв`€занн€ конкретних юридичних проблем;
-анал≥зувати першоджерела з ф≥лософ≥њ права ≥ виробити власну позиц≥ю стосовно актуальних правових  проблем;
-обгрунтувати можливост≥ ≥ позитивне значенн€ ф≥лософського баченн€ сучасних правових проблем у його сум≥рност≥ з нормами морал≥;
-довести актуальн≥сть ф≥лософ≥њ права €к практичноњ ф≥лософ≥њ в житт≥ людини;
-зд≥йснити ф≥лософське розмежуванн€ основних тип≥в праворозум≥нн€ ≥ правообгрунтуванн€.


«ћ≤—“ ƒ»—÷»ѕЋ≤Ќ»
«ћ 1. ¬»Ќ» Ќ≈ЌЌя ≤ –ќ«¬»“ќ  ‘≤Ћќ—ќ‘—№ ќ-ѕ–ј¬ќ¬ќѓ –≈‘Ћ≈ —≤ѓ

Ќ≈ 1.1.  ѕ–≈ƒћ≈“ ≤ «ј¬ƒјЌЌя ‘≤Ћќ—ќ‘≤ѓ ѕ–ј¬ј
‘≥лософ≥€ права €к теоретичний дискурс. ‘≥лософ≥€ права €к частина практичноњ ф≥лософ≥њ. ¬заЇмозв'€зок моральноњ та правовоњ ф≥лософ≥њ, њх взаЇмна доповнювальн≥сть в культурному контекст≥.
‘≥лософ≥€ права та юридичн≥ дисципл≥ни: в≥дм≥нност≥ концептуальних п≥дход≥в у п≥знанн≥ права. —тале й ≥сторично зм≥нне у предмет≥ ф≥лософ≥њ права. –озширенн€ предметного пол€ й проблематики ф≥лософ≥њ права в наш час. Ѕагатоман≥тн≥сть форм сучасного правового дискурсу. √уман≥стичний сенс ≥ гуман≥тарне значенн€ ф≥лософ≥њ права.

Ќ≈ 1.2. ћ≈“ќƒќЋќ√≤я ‘≤Ћќ—ќ‘≤ѓ ѕ–ј¬ј                                                                                                                     
—утн≥сть методолог≥њ права та њњ р≥вн≥.
ќсновн≥ типи праворозум≥нн€: правовий позитив≥зм ≥ природно-правове мисленн€. ≤сторико-теоретичн≥ джерела виникненн€ позитив≥стських ≥ лег≥стських концепц≥й права. ≤Їрем≥€ Ѕентам €к засновник концепц≥њ утил≥таризму. ƒжон ќст≥н ≥ його розум≥нн€ права €к команди, наказу. ≈мп≥ричний, дескриптивний ≥ анал≥тичний характер методу юридичного позитив≥зму. ѕереваги ≥ недол≥ки норматив≥стського розум≥нн€ права в сучасних умовах. ёснатурал≥зм €к вираженн€ об`Їктивних ц≥нностей ≥ потреб людського бутт€.
—пособи обгрунтуванн€ права. ‘орми правового об`Їктив≥зму: юридичний б≥олог≥зм, юридичний економ≥зм, пол≥тичний ≥ культурно-≥сторичний об`Їктив≥зм, соц≥олог≥зм. …ого недооц≥нка активност≥ суб`Їкта. ѕравовий суб`Їктив≥зм €к вираженн€ деонтолог≥чноњ природи права.  ‘≥лософська антрополог≥€ €к ун≥версальна методолог≥€ правознавства. ”€вленн€ про сутн≥сть людини €к фундамент дл€ методолог≥чних моделей розум≥нн€ права. ≈кзистенц≥альна концепц≥€ права.

Ќ≈ 1.3. ‘≤Ћќ—ќ‘≤я ѕ–ј¬ј ¬ ≈ѕќ’” јЌ“»„Ќќ—“≤ ≤ —≈–≈ƒЌ№ќ¬≤„„я                                                                                                                       
 осмоцентричний характер у€влень про соц≥альн≥ €вища античних ф≥лософ≥в.
ѕравова рефлекс≥€ натурф≥лософ≥в —тародавньоњ √рец≥њ. ¬ченн€ соф≥ст≥в про "природне право", пон€тт€ "‘юз≥с" та "Ќомос" (ѕротагор, √≥пп≥й).
«наченн€ —ократа у поворот≥ до практичного ф≥лософуванн€. “отожн≥сть знанн€ ≥ моральност≥ €к гарант≥њ дотриманн€ закон≥в.  ¬несок ѕлатона в теоретичну думку про право й пол≥тику. ѕлатон≥вська ≥де€ блага. ћоральна основа пол≥тичних чеснот громад€нина пол≥су та проблема справедливост≥: "ƒержава", "«акони". ѕол≥тично-правов≥ аспекти платон≥вського утоп≥зму. ¬изначенн€ јристотелем предмету практичноњ ф≥лософ≥њ. ѕоЇднанн€ јристотелем етики з пол≥тикою та економ≥кою.–озум≥нн€ людини €к громад€нина: «зоон пол≥т≥кон». —праведлив≥сть €к норма та лег≥тимац≥њ й обмеженн€ пол≥тичного пануванн€:"ѕол≥тика", "Ќ≥комахова етика".
«агальна характеристика теоретичноњ правовоњ думки ƒавнього –иму. ¬плив грецькоњ теор≥њ та практики на правосв≥дом≥сть та пол≥тико-правов≥ ≥нституц≥њ –иму («акони XII таблиць).   онцепц≥€ найкращоњ форми держави та проблеми справедливост≥ у творах ÷ицерона.  ¬ченн€ римських юрист≥в про право та вплив юриспруденц≥њ на соц≥ум.  одиф≥кац≥€ ёстин≥ана (—оrpus juris civitus) та пон€тт€ цив≥льного, природного права та права народ≥в.
“еоцентризм €к фундаментальний принцип середньов≥чноњ правосв≥домост≥.  —п≥вв≥дношенн€ рел≥г≥йних догмат≥в, моральних ≥ правових норм.  ритика ≥снуючого пор€дку з рел≥г≥йно-≥деальних позиц≥й «√раду Ѕожого» у вченн≥ ј.јвгустина. –егул€тивна роль ≥дењ загального блага у ф≥лософ≥њ ‘оми јкв≥нського.
                                                                                       
Ќ≈ 1.4. ‘≤Ћќ—ќ‘—№ ќ-ѕ–ј¬ќ¬≤ ¬„≈ЌЌя ¬ «ј’≤ƒЌ≤… ™¬–ќѕ≤ ’V-’V≤≤≤ —“.                                                                                                                                              
—вобода сов≥ст≥ €к природне ≥ нев≥дчужуване право в погл€дах ћарт≥на Ћютера. ”топ≥чн≥ ф≥лософсько-пол≥тичн≥ вченн€. “отал≥тарн≥ параметри проекту держави загального благоденства в доктрин≥ “.ћора. ‘≥лософсько-теолог≥чне обірунтуванн€ ≥дењ всесв≥тньоњ монарх≥њ та образ ≥деальноњ держави “. ампанелли. ‘≥лософсько-правов≥ доктрини –еформац≥њ, њх зумовлен≥сть локальними пол≥тичними контекстами (проблеми демократ≥њ ≥ абсолютизму). ѕриродно-правов≥ концепц≥њ лютеранства (ћеланхтон).
ЌовоЇвропейський антропоцентризм ≥ правова св≥дом≥сть Ќового часу. “еор≥€ державного суверен≥тету: абсолютизац≥€ верховноњ влади у вченн≥ ∆.Ѕодена.
“ема справедливого правопор€дку та м≥жнародних в≥дносин у вченн≥ √.√роц≥€. ¬ченн€ про пол≥тику й природне право в ф≥лософ≥њ Ѕ.—п≥нози.
ѕарадигма "пол≥тичного т≥ла" держави в "Ћев≥афан≥" “.√оббса: сусп≥льна угода та пол≥тична влада €к системотворч≥ чинники держави.
ѕравов≥ вченн€ ≥ндив≥дуал≥зму. ќбірунтуванн€ природних прав особи й суверен≥тету народу в ф≥лософ≥њ ƒж.Ћокка. ‘≥лософсько-правовий концепт Ў.ћонтеск'Ї: ≥де€ розд≥лу г≥лок влади та верховенства права.
ƒемократичн≥ вченн€ у ‘ранц≥њ XVIII стор≥чч€.  онцептуал≥зац≥€ ≥дењ сусп≥льноњ угоди в республ≥кансько-демократичн≥й теор≥њ ∆.∆.–уссо. ѕравов≥ погл€ди ¬отльтера. ¬≥дпов≥дн≥сть покаранн€ вчиненому злочину у вченн≥ „езаре Ѕеккар≥а: «ѕро злочини ≥ покаранн€».
ƒискурс французькоњ революц≥њ. ‘ранцузька "ƒекларац≥€ прав людини та громад€нина" та ≥њ ≥сторичне значенн€.

«ћ 2. —”„ј—Ќ≤ ѕ–ќЅЋ≈ћ» ‘≤Ћќ—ќ‘≤ѓ ѕ–ј¬ј

Ќ≈ 2.1. ѕ–ќ¬≤ƒЌ≤ ѕ–ј¬ќ¬≤ ≤ƒ≈ѓ ” «ј’≤ƒЌќ-™¬–ќѕ≈…—№ ≤…
 ‘≤Ћќ—ќ‘≤ѓ ’V≤≤-’≤’ —“.
¬ченн€ про право в систем≥ критичноњ ф≥лософ≥њ  анта. ≤де€ автономност≥ морал≥ та взаЇмна доповнюван≥сть морал≥ ≥ права у  анта. ѕон€тт€ "морального закону" та "ѕрактичного розуму", розум≥нн€ права €к пор€дку свободи. —оц≥альний ≥деал "загального правового громад€нського стану": теоретичн≥ принципи права й правовоњ держави. √уман≥стична концепц≥€ "в≥чного миру" (принцип примата морал≥ по в≥дношенню до пол≥тики).
—п≥вв≥дношенн€ права, морал≥ ≥ моральност≥ в гегел≥вськ≥й ф≥лософ≥њ права. "ƒ≥алектика" громад€нського сусп≥льства ≥ держави (субстанц≥ональна вол€ €к моральн≥сть, що вт≥люЇтьс€ в с≥м'њ, громад€нському сусп≥льств≥ й держав≥). ¬ченн€ √егел€ про абсолютну суверенн≥сть держави та право на в≥йни.
ћарксизм €к форма правового об`Їктив≥зму. ‘ормуванн€ правовоњ теор≥њ марксизму в русл≥ критики гегел≥вськоњ ф≥лософ≥њ права. “еор≥€ класовоњ боротьби й соц≥альноњ революц≥њ €к п≥дірунт€ в марксистському вченн≥ про державу й право. ≤сторична школа права:  Ћ.–анке,  . фон —ав≥н`њ.
ћорально-правове вченн€ ‘.Ќ≥цше €квираз Ївропейського н≥г≥л≥зму: «вол€ до влади»,  «мораль пан≥в» ≥ «мораль раб≥в». «ѕо ту сторону добра ≥ зла».

Ќ≈ 2.2.  ‘≤Ћќ—ќ‘≤я ѕ–ј¬ј ’’ —“ќЋ≤““я
‘ормуванн€ некласичноњ ф≥лософ≥њ ≥ њњ вплив на ф≥лософсько-правову рефлекс≥ю.  ласичний ( онт, ≈.ƒюркгейм, ћ.¬ебер, ѕ.—орок≥н) ≥ нов≥тн≥й (“.ѕарсонс, –.ћертон, Ќ.Ћуман≥) соц≥олог≥зм, його погл€д на право €к ≥нтегровану частину соц≥окультурноњ реальност≥. “енденц≥€ до пр≥оритету суб`Їктивних право особистост≥ над державою €к тенденц≥€ сучасноњ ф≥лософсько-правовоњ думки.
 онцепц≥њ в≥дродженого природного права.
Ќеокант≥анське праворозум≥нн€. “еор≥€ етичного соц≥ал≥зму (√. оген, ѕ.Ќаторп, –.Ўтаммлер,  .‘орлендер). ёриспруденц≥€ €к «математика сусп≥льних наук» у √. огена.  ¬ченн€ про «природне право з м≥нливим зм≥стом» –.Ўтаммлера. јкс≥олог≥чна оц≥нка права √.–адбрухом. јп≥орна ≥де€ права €к вт≥ленн€ 3 ц≥нностей: справедливост≥, доц≥льност≥ ≥ правовоњ стаб≥льност≥.
—учасн≥ теор≥њ справедливост≥. «“еор≥€ справедливост≥» ƒ.–оулза. ѕон€тт€ «вих≥дне положенн€» ≥ «покрови незв≥даного» €к методолог≥чний фундамент сусп≥льного договору.
ѕозитив≥зм та його трансформац≥€ у неопозитив≥зм. «„исте вченн€ про право» √.  ельзена. јнал≥тична юриспруденц≥€ ’.’арта. «¬изнанн€» права €к ключове пон€тт€ ’.’арта. ѕраво €к спос≥б зд≥йсненн€ справедливост≥ у погл€дах Ћ.Ћакамбра. √ерменевтичний п≥дх≥д до ф≥лософ≥њ права ѕ.–≥кьора.  омун≥кативна теор≥€ обгрунтуванн€ справедливост≥ ( .-ќ.јпель, ё.√абермас).
«‘≥лософ≥€ серц€» √.—ковороди €к методолог≥чний фундамент нац≥ональноњ ф≥лософ≥њ права. Ѕ. ≥ст€к≥вський – видатний украњнський методолог права. ћоральне обгрунтуванн€ ≥дењ права у ¬.—оловьйова.  јнал≥з сусп≥льних ≥деал≥в в л≥беральн≥й ф≥лософ≥њ права  ѕ.Ќовгородцева.

Ќ≈ 2.3. ѕ–ј¬ќ¬ј јЌ“–ќѕќЋќ√≤я
ќсоба й право, пон€тт€ правового статусу особи, суб'Їкта права. ”мови взаЇмовизнанн€ ос≥б €к основа правопор€дку. —уб'Їкт €к нос≥й свободи й прав. ѕон€тт€ прав людини в ≥стор≥њ ф≥лософ≥њ права.
ѕон€тт€ правового обов'€зку. —утн≥сть ≥ меж≥ правовоњ в≥дпов≥дальност≥, њњ в≥дм≥нн≥сть в≥д моральноњ в≥дпов≥дальност≥. ¬заЇмн≥ обмеженн€ свободи в прав≥ та в соц≥альних ≥нституц≥€х. ≤нституц≥њ €к соц≥альна аналог≥€ ≥нстинкт≥в в концепц≥њ ј.√елена. ѕравоздатн≥сть особи €к предмет ф≥лософсько-правового анал≥зу.
ѕроблема гарант≥й прав людини в демократичному сусп≥льств≥. ‘ундаментальн≥ принципи правовоњ держави та њх лег≥тимац≥€. ‘≥лософський зм≥ст ≥ обгрунтуванн€ прав людини.  ≤сторичн≥ документи, що декларували права людини.
ѕитанн€ становленн€ громад€нського сусп≥льства, розпод≥лу г≥лок влади. ѕроблеми структуризац≥њ та гармон≥зац≥њ сусп≥льства, пол≥тичних парт≥й та рух≥в. “радиц≥њ та новаторство в украњнському державотворенн≥. ѕроблема лег≥тимац≥њ правовоњ держави, њњ ≥нституц≥й та норм.

Ќ≈ 2.4. ѕ–ј¬ќ¬ј ≈ѕ≤—“≈ћќЋќ√≤я
√носеолог≥чн≥сть права – необх≥дна умова його ≥стинност≥.
—праведлив≥сть €к ф≥лософська категор≥€. ќсобиста й пол≥тична справедлив≥сть.
ѕол≥тична справедлив≥сть €к принцип в≥льного сусп≥льства. ѕриродна справедлив≥сть €к право людини. —усп≥льний догов≥р €к пон€тт€ теор≥њ справедливост≥. јбсолютне в прав≥ – €к предмет правовоњ онтолог≥њ, в≥дносне – правовоњ еп≥стемолог≥њ.
ѕроблема демаркац≥њ права й держави. ѕраво ≥ закон. ќсновн≥ функц≥њ та завданн€ держави; розум≥нн€ держави €к ≥нституц≥њ. ѕрезумпц≥€ невинност≥ ≥ презумпц≥€ добропор€дност≥ €к умова об`Їктивного розсл≥дуванн€ ≥ дос€гненн€ ≥стини у правозастосуванн≥.
ѕон€тт€ “≥стини” – необх≥дний структурний елемент методолог≥њ правознавства.
ѕерел≥к джерел, €к≥ пропонуютьс€ дл€ засвоЇнн€ курсу

1.јлекси –. ѕрирода философии права // ѕроблеми ф≥лософ≥њ права. “.2.  ињв-„ерн≥вц≥, –ута, 2004, с.19-27.
2.јристотель. Ќикомахова этика; ѕолитика // —обр. соч. в 4 т. “. 4. ћ., 1984.
3.јртенюк Ћ., Ѕереговой ¬. ƒо питанн€ про предмет пол≥тичноњ антрополог≥њ: соц≥ально-гуман≥тарний аспект // “еоретико-методолог≥чн≥ основи анал≥зу реформац≥йноњ пол≥тики. – ќстрог-Ћуцьк, 2003, с.448-466.
4 Ѕеккариа „. ќ преступлени€х и наказани€х. – ћ., 1939.
5.Ѕогомолов ј.—. ‘юзис и номос: проблема и решение // ƒиалектический логос. – ћ., 1982, с.198-212.
6.Ѕоднар ё. ÷≥нн≥сн≥ аспекти юриспруденц≥њ // Ќаук.в≥сник „ерн≥вецького ун-ту. ‘≥лософ≥€. ¬ип.350-351. „ерн≥вц≥, –ута, 2007, с.184-187.
7.Ѕратасюк ћ. ѕриродно-правов≥ погл€ди украњнських мислител≥в початку ’’ ст. // Ќаук.в≥сник „ерн≥вецького ун-ту. ‘≥лософ≥€. ¬ип.346-347. „ерн≥вц≥, –ута, 2007, с.131-136.
8.Ѕубер ћ. ѕроблема людини // ‘илософские науки, є3, 1992, с.65-81
9.Ѕурлай ™.¬. ƒуал≥зм “природного” та “позитивного” в прав≥ €к ф≥лософсько-правова проблема // ѕроблеми ф≥лософ≥њ права. “.1.  ињв-„ерн≥вц≥, –ута, 2003, с.83-86.
10.√арси€ ƒионисий. ќ пон€ти€х “культура” и “цивилизаци€” // ¬опросы философии. 2002, є12.
11.√егель √.¬.‘. ‘илософи€ права. – ћ., 1990.
12.√оббс “. Ћевиафан  или о сущности, форме и власти государства. – —ѕб, 1868.
13.√ражданское общество, правовое государство и право // ¬опросы философии (результаты “круглого стола”). 2002, є1.
14.√роциус √. ќ праве войны и мира.  н. 1 -3. ћ , 1956.
15.√удима ƒ.ј. ‘≥лософсько-антрополог≥чний п≥дх≥д – методолог≥чний фундамент сучасноњ юридичноњ науки // ѕроблеми ф≥лософ≥њ права. “.1.  ињв-„ерн≥вц≥, –ута, 2003, с.122-126.
16.ƒавид –. ќсновные правовые системы современности. ћ., 1998.
17.ƒолгов  .ћ. »ммануил  ант: критика вкуса и эстетическа€ критериологи€ // ¬опросы философии. 2005, є8.
18.∆оль  . . ƒо питанн€ про предметну область ≥ методи сучасноњ ф≥лософ≥њ права // ѕроблеми ф≥лософ≥њ права. “.1.  ињв-„ерн≥вц≥, –ута, 2003, с.37-41.
19.»стори€ политических и правовых учений: домарксистский период: ”чебник / ѕод ред. ќ.Ћейста. – ћ., 1991. – 528 с.
20.»стори€ философии: «апад-–осси€-¬осток.  нига 4. – ћ., 1999. – 448 с.
21. ант ». —очинени€ на немецком и русском €зыках. “рактаты и статьи (1784-1786): ¬ 2-х т. – ћ., 1994. – с.369.
22. ацапова ».ј. –усска€ школа права: ѕ.».Ќовгородцев о необходимости этико-нормативного анализа права // ¬опросы философии. 2003, є4.
23. еримов ƒ.ј. —оциологи€ и правоведение // √осударство и право, 1999, є8, с.84-88.
24. ожев ј. »сточник права: антропогенное желание признани€ как исток идеи —праведливости // ¬опросы философии. 2002, є12.
25. озловський ј.ј. ѕраво €к п≥знанн€. ¬ступ до гносеолог≥њ права. – „ерн≥вц≥: “–ута”, 1999, с.4-9.
26. остицький ћ.¬. ‘≥лософ≥€ права €к наука ≥ навчальна дисципл≥на // ѕроблеми ф≥лософ≥њ права. “.1.  ињв-„ерн≥вц≥, –ута, 2003. – 295 с.
27. удр€вцев ¬.Ќ.,  азмирчук ¬.ѕ. —овременна€ социологи€ права. ћ., 1998.
28. ультура ƒревнего –има. –имское право. – ћ., 1985, с.310-247.
29. учуради ». —праведливость – социальна€ и глобальна€ // ¬опросы философии. 2003,  є9.
30. ушаков ё. ‘≥лософ≥€ права  анта та сучасн≥сть // ‘≥лософська думка, 2005, є1, с.94-122.
31.Ћебедев ј.¬. ‘рагменты ранних греческих философов. „.1. – ћ., 1989. - 575 с.
32.Ћокк ƒж. ƒва трактата о правлении // —оч.: ¬ 3 т. – ћ., 1988. – “.3.
33.ћаксимов —.». ”краинский национальный характер и иде€ права //  ультура у ф≥лософ≥њ ’’ ст.: ћатер≥али ’арьк≥вських м≥жнар. —ковородин≥вських читань. – ’арк≥в, 1997. – с.227.
34.ћаксимов —.». ‘илософи€ права как проблема философии права // ѕроблеми ф≥лософ≥њ права. “.2.  ињв-„ерн≥вц≥, –ута, 2004, с.27-33.
35.ћонтескье Ў. ќ духе законов. – —ѕб., 1900.
36.Ќерсес€нц ¬.—. ‘илософи€ права // ѕроблеми ф≥лософ≥њ права. “.2.  ињв-„ерн≥вц≥, –ута, 2004, с.7-19.
37.Ќерсес€нц ј.√. ‘илософи€ права: либертарно-юридическа€ концепци€ // ¬опросы философии. 2002, є3.
38.Ќикомахова этика // јристотель. —очинени€ в 4-х т. “.4. - ћ., 1983, с.53-295.
39.ќборотов ё.ћ. ‘≥лософ≥€ права ≥ методолог≥€ юриспруденц≥њ // ѕроблеми ф≥лософ≥њ права. “.1.  ињв-„ерн≥вц≥, –ута, 2003, с.41-44.
40.ќпыт словар€ нового мышлени€ / ѕод общ. ред. јфанасьева ё. и ‘ерро ћ. – ћ., 1989. – 560 с.
41.ѕолитика // јристотель. —оч. в 4-х т. “.4. - ћ., 1983, с.53-295.
42.ѕрава людини. ћ≥жнародн≥ договори ”крањни.  ., 1992.
43.ѕриродн≥ права людини.  ., 1996.
44.ѕьер “ей€р де Ўарден. ‘еномен человека. – ћ., 1987. – 240 с.
45.–еале ƒж., јнтисери ƒ. «ападна€ философи€ от истоков до наших дней. јнтичность. – —анкт-ѕетербург. - 1994, с.26-167.
46.–еале ƒж., јнтисери ƒ. «ападна€ философи€ от истоков до наших дней. —редневековье. – —анкт-ѕетербург. – 1995. - 368 с.
47.–еале ƒж., јнтисери ƒ. «ападна€ философи€ от истоков до наших дней. Ќовое врем€. – —анкт-ѕетербург. – 1996. - 736 с.
48.–уткевич ј.ћ. ‘илософи€ права ј. ожева // ¬опросы философии. 2002, є12.
   49.—амарска€ ≈.ј. ћаркс, √егель и коммунизм // ¬опросы философии. 2004, є8.
50.—еменов ¬.√., Ўаповал ¬.Ќ., Ўульженко ‘.ѕ.   вопросу о философских основани€х права.  ., 1997.
51.—кирбекк √. √илье  Ќ. »стори€ философии. -  ћ., 2003. – 800 с.
52.—оц≥олог≥€ права. Ќавчальний пос≥бник / ѕ≥д ред. ƒжужи ќ. –  ., 2004. - 286 с.
53.—тепан€нц ћ.“. ћетафора “золота€ середина” как ключ к пониманию общего и частного в философии морали // ¬опросы философии. 2003, є3.
54.“адевос€н Ё.¬. —оциологи€ права и ее место в системе наук о праве // √осударство и право, 1998, є1, с.46-53.
55.“еэтет // ѕлатон. —оч. в 3-х т. “.2. – ћ., 1970, с.223-319.
56.“рубецкой —.Ќ. »стори€ ƒревней философии. – ћ., 2005, с.108,113.
   57.‘илософи€ права: »стори€ и современность. ѕроблемы. “енденции. ћ., 1998.
58.‘≥лософ≥€ права. Ќавчальний пос≥бник // «а ред. доктора юридичних наук, проф. ћ.¬. остицького, кандидата ф≥лософських наук, доц. Ѕ.¬.„м≥л€. –  ., ёр≥нком ≤нтер, 2000. - 336 с.
59.‘≥лософ≥€ права. Ќавчальний пос≥бник // «а ред. доктора ф≥лософських наук, проф.ќ.√.ƒан≥ль€на. –  ., ёр≥нком ≤нтер, 2002. - 272 с.
60.‘≥лософ≥€ права. —ловник. «а заг.ред. Ѕачин≥на ¬.ј. –  ., 2003. - 408 с.
61.‘илософи€. ”чебник / ѕод. –ед √убина ¬.ƒ. – ћ., 1997,. – 432 с.
62.‘ромм Ё. јнатоми€ человеческой деструктивности. – ћ., 1994, с.111-113.
63.’абермас ё. —пор о прошлом и будущем международного права. ѕереход от национального к пос тнациональному контесту // ¬опросы философии. 2004, є3.
64.’ейзинга ….  Homo ludens. ¬ тени завтрашнего дн€. »гра и правосудие. – ћ., 1992, с.93-105.
65.’инске Ќ.  антовское разрешение антиномии свободы или неприкосновенное €дро совести // ¬опросы философии. 2005, є2.
66.Ўемшученко ё.—. јктуальн≥ проблеми ф≥лософ≥њ права // ѕроблеми ф≥лософ≥њ права. “.1.  ињв-„ерн≥вц≥, –ута, 2003, с.7-10.
67.Ўкода ¬. ¬. ¬ступ до правовоњ ф≥лософ≥њ. ’арк≥в, 1997.
68.Ўкода ¬.¬. ќчерк правовой антропологии // ѕроблеми ф≥лософ≥њ права. “.1.  ињв-„ерн≥вц≥, –ута, 2003, с.131-136.
69.ўедрова √.ѕ. √ромад€нське сусп≥льство, правова держава: пол≥тична св≥дом≥сть громад€н.  ., 1994.
70.ёркевич ѕ.ƒ. ≤стор≥€ ф≥лософ≥њ права. ¬ступ // ‘≥лософська ≥ соц≥олог≥чна думка. – 1996. - є3-4, с.58.
71.якушев ≤. ѕравовий захист у соц≥альн≥й пол≥тиц≥ // “еоретико-методолог≥чн≥ основи анал≥зу реформац≥йноњ пол≥тики. – ќстрог-Ћуцьк, 2003, с.317-327.

¬икладацький склад

ѕќ„»Ќќ  ≤–»Ќј Ѕќ–»—≤¬Ќј – к.ф≥лос.н., доцент кафедри ф≥лософ≥њ.

ћетодика викладанн€ та методи навчанн€

ћетоди навчанн€: лекц≥њ, сем≥нарськ≥ зан€тт€, групов≥ та ≥ндив≥дуальн≥ консультац≥њ.

ћетодичне забезпеченн€: навчальна та робоча програми навчальноњ дисципл≥ни; опорн≥ конспекти лекц≥й, комплекс навчально-методичного забезпеченн€, електронний навчально-методичний комплекс навчальноњ дисципл≥ни;, навчально-методична, першоджерельна л≥тература з навчальноњ дисципл≥ни.

ќц≥нюванн€

ћетоди контролю: усне опитуванн€, ≥ндив≥дуальна сп≥вбес≥да, розгл€д проблемних питань, поточн≥ контрольн≥ роботи, поточн≥ тестов≥ завданн€, терм≥нолог≥чний диктант, письмов≥ завданн€ (есе, резюме т.≥н.), практичн≥ завданн€, анал≥з першоджерел, захист практичних завдань, захист ≥ндив≥дуального навчально-досл≥дного завданн€, виконанн€ ≥ндив≥дуального науково-творчого завданн€.

«асоби д≥агностики: перел≥к питань дл€ контролю та самоперев≥рки завдань самост≥йноњ роботи, перел≥к питань дл€ контролю та самоперев≥рки знань з≥ «м≥стових модул≥в (перел≥к питань до модульних контрольних роб≥т) з дисципл≥ни, перел≥к питань до ћодуль-контролю (зал≥к, ≥спит).

‘орми контролю: ѕоточний контроль: усна в≥дпов≥дь на сем≥нарському зан€тт≥, допов≥дь, доповненн€, участь у дискус≥њ, додаткове питанн€, захист реферат≥в, опрацюванн€ першоджерельноњ л≥тератури, написанн€ есе, твору-роздуму, проблемного завданн€, письмових завдань, резюме; розв’€зуванн€ тестових завдань та терм≥нолог≥чний диктант; модульна контрольна робота, п≥дсумкова перев≥рка конспект≥в першоджерел. ѕ≥дсумковий: модульна контрольна робота (≤ модуль, ≤≤ модуль); зал≥к.

ƒо списку дисципл≥н
¬аш≥ зауваженн€, запитанн€ та пропозиц≥њ:webmasterя?Ш„@¬ьПchnu.edu.ua
 © 1999-2010 „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича; ѕрограмуванн€:  рамар ј.¬.