Оновлено
2019-05-15
14:34

Навчальні дисципліни

Назва дисципліни: Філософія та методологія наукиШифр дисципліни: 6.02.03.01
До списку дисциплін
Загальний опис дисципліни
Метою пропонованого курсу є ґрунтовна підготовка майбутніх фахівців у сфері філософії науки, розвиток і поглиблення навичок філософської рефлексії буття, основи якої закладено при вивченні фундаментальних філософських дисциплін. Стратегічним завданням даного курсу є вироблення здатності до багатомірного аналізу феномену науки на теоретичному, історичному, культурологічному, соціально-психологічному рівнях, а також оволодіння основними ідеями сучасних концепцій філософії науки.
При вивченні курсу ставиться завдання роз’яснити специфіку наукового пізнання на тлі інших світоглядних форм, довести самоцінність науки як феномену духовної культури, обов’язково зробити наголос на значущості класичних канонів науковості. Хоч необхідно також експлікувати особливі риси становища наукового знання і пізнання в умовах посткласичної доби, розкривши зміну образу науки, детерміновану глибинними історичними трансформаціями ХХ ст.
Після вивчення курсу студент повинен знати основні поняття, проблеми, завдання, що розв’язуються філософією науки, умови формування і способи існування філософії науки в історико-філософському аспекті, а також провідні концепції сучасної філософії науки, розроблені в межах постпозитивістської традиції і в ще сучасніших варіантах. Також знати потрібно ключові методи і методології, які вивчає філософія науки, елементи і напрями трансформації структури і динаміки розвитку наукового знання, основні проблемні ситуації зі сфери етики наукової діяльності, способи конструювання етосу наукового співтовариства.
По завершенню вивчення курсу студент повинен вміти застосовувати набуті знання при аналізі актуальних проблем розвитку наукового пізнання, можливих стратегій його розвитку. Потрібне також вміння використовувати на практиці основні методологічні принципи аналізу проблем філософії науки, завдяки чому аналізувати проблематику різних концепцій філософії науки класичного і сучасного зразків. До вмінь слід віднести і розрізнення способів постановки і розв’язання проблем наукового пізнання і знання в різних концепціях і вченнях, в тому числі й з урахуванням відмінностей між класичною, некласичною і постнекласичною парадигмами епістемології. Важливо виробити вміння поєднувати при аналізі актуальних проблем наукового розвитку засобів філософії науки і епістемології, при цьому звертаючись не тільки до епістемних факторів, а й до чинників екстранаукового характеру – смислових, світоглядних, етичних категорій.
Розуміти потрібно зміст основних категорій філософії науки, структуру і динаміку наукового пізнання в різних їх проявах, завдання різних методів, що використовуються в науковому дослідженні, особливості співвідношення логіко-методологічних і соціокультурних чинників розвитку науки в різні періоди її розвитку, взаємозв’язок контекстів доведення і обґрунтування в науковому пошуку тощо.


ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. НАУКА В СИСТЕМІ КУЛЬТУРИ

ТЕМА 1. Наука в культурі сучасної цивілізації

Наука серед інших форм знання. Наукове та позанаукове знання. Наукове знання як система, його особливості та структура. Наука і філософія. Наука і мистецтво. Специфіка поняттєвого апарату філософії і науки. Науковий статус філософії. Практична значимість філософії і науки. Перспективи взаємодії філософії й науки. Класифікація наук. Роль науки в сучасній освіті та процесі формування особистості. Функції науки в житті суспільства.

ТЕМА 2. Виникнення науки та основні періоди її розвитку
Ґенеза науки та проблема періодизації її історії. Перед наука і наука у власному розумінні. Культура античного полісу і становлення перших форм теоретичної науки. Середньовічна наука. Наука у власному розумінні: головні етапи становлення. Класичне природознавство і його методологія. Революція в природознавстві кінця ХІХ – початку ХХ ст. і становлення ідей і методів некласичної науки. Формування науки як сфери професійної діяльності. Виникнення дисциплінарно організованої науки. Технологічне застосування науки. Формування технічних наук.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.
СТРУКТУРА І ДИНАМІКА НАУКОВОГО ЗНАННЯ І ПІЗНАННЯ

ТЕМА 3. Структура наукового пізнання
Емпіризм і схоластичне теоретизування. Особливості емпіричного дослідження. Специфіка теоретичного пізнання і його форми. Структура і функції наукової теорії. Закон як ключовий елемент теоретичної системи. Єдність емпіричного і теоретичного, теорії і практики. Проблема матеріалізації теорії. Структура основ науки. Ідеали і норми дослідження. Наукова картина світу, її історичні форми і функції.

ТЕМА 4. Динаміка науки як процес породження нового знання
Динаміка наукового знання: моделі зростання. Формування первинних теоретичних моделей і законів. Становлення розвинутої наукової теорії. Проблемні ситуації в науці. Проблема включення нових теоретичних уявлень у наявні теорії. Наступність у розвитку наукових знань. Єдність кількісних і якісних змін у розвитку науки. Диференціація та інтеграція наук. Взаємодія методів наукового пізнання. Поглиблення й розширення математизації й комп’ютеризації науки.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ НАУКИ

ТЕМА 5. Методологія наукового дослідження

Метод, методика, методологія. Класифікація методів. Основні моделі співвідношення філософії та окремих наук. Функції філософії у науковому пізнанні. Загальнонаукові методи і прийоми дослідження. Методи емпіричного дослідження. Методи теоретичного пізнання. Предметний характер наукової методології. Поняття методологічної культури в науковому пізнанні. Некласичні трансформації методологічних принципів. Поєднання об’єктивності і суб’єктивності у методах некласичного природознавства.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІV. СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ СТАТУС НАУКИ

ТЕМА 6. Наука як соціальний інститут

Наука як соціокультурний феномен. Наука як форма духовно-практичної діяльності і соціальний інститут. Наука і суспільство. Історичний розвиток інституціональних форм наукової діяльності. Еволюція способів трансляції наукових знань. Фундаментальні і прикладні дослідження в науці. Наука і економіка. Наука і влада. Проблема державного регулювання наукової діяльності. Сцієнтизм і антисцієнтизм як способи соціокультурного сприйняття результатів наукової діяльності.

ТЕМА 7. Наукові традиції та наукові революції. Типи наукової раціональності
Взаємодія традицій у виникненні наукового знання. Різноманітність традицій у науці. Проблема виникнення нового знання. Наукова революція як процес зміни основ науки. Глобальні наукові революції і зміна типів наукової раціональності. Античне трактування наукової раціональності. Перша наукова революція і формування нового типу наукової раціональності. Друга наукова революція і зміни у типі наукової раціональності. Третя наукова революція і перехід до некласичних моделей раціональності. Четверта наукова революція і повернення до античних зразків раціональності.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ V.
ІСТОРИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСМИСЛЕННЯ НАУКИ

ТЕМА 8. Класичні підходи до трактування науки

Ідея створення нової науки Ф.Бекона і Р.Декарта. Впровадження індуктивного і дедуктивного методів у наукове пізнання. Механіко-математична модель науки Г.Галілея і І.Ньютона. Математизація природознавства. Єдність теорії й експерименту в новочасній методології науки. Проблема можливості універсального числення у Г.Ляйбніца. Осмислення можливості математичного, природничого і філософського знання у «Критиці чистого розуму» І.Канта. Критика догматизму і скептичний перегляд основ науки в кантівській філософії. Проблема меж наукового знання. Філософія як наука наук в Г.Гегеля. Місце науки у філософській системі Г.Гегеля. Роль діалектичного методу в науковому пізнанні. Заперечення значення філософії і абсолютизація можливостей науки в позитивізмі О.Конта. Наука як основа суспільного виробництва і фактор соціального прогресу в К.Маркса.

ТЕМА 9. Особливості сучасного етапу розвитку науки
Головні характеристики сучасної «постнекласичної» науки. Нові стратегії наукового пошуку в синергетичній методології. Глобальний еволюціонізм і сучасна наукова картина світу. Осмислення зв’язків соціальних і внутрішньонаукових цінностей як умова розвитку сучасної науки. Етичні проблеми сучасної науки. Основні проблеми біоетики. Постнекласична наука і зміна світоглядних орієнтирів техногенної цивілізації. Наука в інформаційному суспільстві. Роль науки в подоланні сучасних глобальних проблем.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ VІ. ОСНОВНІ РИСИ ГУМАНІТАРНИХ НАУК

ТЕМА 10. Соціально-гуманітарні науки: становлення, особливості, методологія

Поняття соціального пізнання. Роль філософії у формуванні наукових знань про суспільство. Науки про природу і науки про культуру (В.Дільтей, В.Віндельбанд, Г.Ріккерт). Методологія соціальних наук і «розуміюча соціологія» М.Вебера. Наука і науковий метод. Специфіка соціального пізнання і його методів. Об’єктивність і вимога «свободи від оцінок». Нові парадигми сучасного соціально-гуманітарного пізнання.
Викладацький склад

РОШКУЛЕЦЬ РОМАН ГЕОРГІЙОВИЧ – к.філос.н., доцент кафедри філософії.

Методика викладання та методи навчання

Методи навчання: лекції, семінарські заняття, групові та індивідуальні консультації.

Методичне забезпечення: навчальна та робоча програми навчальної дисципліни; опорні конспекти лекцій, комплекс навчально-методичного забезпечення, електронний навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни;, навчально-методична, першоджерельна література з навчальної дисципліни.

Оцінювання

Методи контролю: усне опитування, індивідуальна співбесіда, розгляд проблемних питань, поточні контрольні роботи, поточні тестові завдання, термінологічний диктант, письмові завдання (есе, резюме т.ін.), практичні завдання, аналіз першоджерел, захист практичних завдань, захист індивідуального навчально-дослідного завдання, виконання індивідуального науково-творчого завдання.

Засоби діагностики: перелік питань для контролю та самоперевірки завдань самостійної роботи, перелік питань для контролю та самоперевірки знань зі Змістових модулів (перелік питань до модульних контрольних робіт) з дисципліни, перелік питань до Модуль-контролю (залік, іспит).

Форми контролю: Поточний контроль: усна відповідь на семінарському занятті, доповідь, доповнення, участь у дискусії, додаткове питання, захист рефератів, опрацювання першоджерельної літератури, написання есе, твору-роздуму, проблемного завдання, письмових завдань, резюме; розв’язування тестових завдань та термінологічний диктант; модульна контрольна робота, підсумкова перевірка конспектів першоджерел. Підсумковий: модульна контрольна робота (І модуль, ІІ модуль); іспит.

До списку дисциплін
Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmaster‹Јf@пl!6chnu.edu.ua
 © 1999-2010 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.