Оновлено
2019-10-03
13:53

Навчальні дисципліни

Назва дисципліни: Філософія творчостіШифр дисципліни: 6.02.03.01
До списку дисциплін
Загальний опис дисципліни
Курс “Основи філософської творчості” є важливою ланкою в системі підготовки студентів спеціальностей “філософія”. Його важливість і актуальність визначається необхідністю теоретичної розробки кола таких співвідношень, як «творчість-культура», «творчість-гуманізм», «творчість-свобода», «творчість-людина», «гендер-креативність», «талант-здібність» тощо.
З огляду на це головною метою курсу є визначення сутності та специфіки творчості, її філософського підґрунтя, історичних передумов формування творчого мислення, а також аналіз місця та ролі творчого процесу в житті суспільства і окремого індивіда.
Реалізація цієї мети передбачає визначення сутності творчості як іманентної характеристики людського буття, виявлення специфіки художньої та наукової творчості, дослідження трансформації поняття творчості в її історико-філософському аспекті, структуру, динаміку і форми творчості.
Вивчення дисципліни здійснюється протягом одного семестру. Учбовий процес охоплює: лекційні заняття; семінарські заняття; самостійну роботу студентів; індивідуальні та групові консультації; різноманітні види контролю знань, умінь і навичок студентів; додаткові види роботи студентів: написання та захист реферату, здійснення науково-пошукової роботи, написання твору-роздуму на світоглядні теми, есе, прочитання першоджерела з філософії та його критичний творчий аналіз, виконання додаткового практичного завдання; залік.
Завдання курсу:
Реалізація зазначеної мети передбачає головні завдання курсу:
•    дати цілісну картину становлення філософії творчості, її онтологічно-метафізичним засад;
•    розглянути людину як смислове і діяльнісно-творче ядро філософської картини світу;
•    уміти розрізняти психологічні механізми творчості;
•    дослідити історію, розвиток та становлення творчості,
•    знати наукові та філософські принципи інтерпретації творчості;
•    показати відмінності між художньою та науковою творчістю;
•    дослідити особливості мотивів і віднайти шляхи керування власним творчим процесом;
•    ознайомити студентів із сучасними методиками-діагностиками, що виявляють креативність мислення;
•    сформувати навички використання законів та категорій філософії і психології для фундаменталізації професійних знань, подальшого розвитку творчого мислення;
•    вивчити особисті здібності та таланти;
•    проаналізувати шляхи й методи креативності;
•    розуміти сутність і роль вікової та гендерної креативності.
При цьому необхідно максимально використовувати першоджерела поряд із критичним освоєнням спеціальної літератури. Важливим є не так обсяг засвоєної інформації, як особисте ставлення до неї, здатність реагувати і вміння творчо доповнити чи переформулювати пропущений або відсутній матеріал, проявляти розуміння почутого й прочитаного, вміння висловлювати власну думку професійно та неупереджено.

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І
ТВОРЧІСТЬ В СИСТЕМІ  ФІЛОСОФСЬКОГО ОСМИСЛЕННЯ

   
ТЕМА 1. Онтологічно-метафізичні засади творчості
Науково-філософські принципи інтерпретації творчості. Творчість як сутнісна характеристика буття. Свобода як фундаментальне джерело творчості
 
ТЕМА 2. Структура, динаміка і форми творчості
Етапи творчого процесу. Ознаки людської творчості

ТЕМА 3. Розвиток поняття творчості в історії європейської філософії
Міфологічні (античні) та релігійні (середньовічні) уявлення про знання і творчість. Проблема пізнання і творчості у філософії Нового часу. Філософія ХХ століття про творчість: між наукою та мистецтвом.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ
РАЦІОНАЛЬНЕ ТА ІРРАЦІОНАЛЬНЕ У ТВОРЧОСТІ

   
ТЕМА 4. Діяльність та інтуїція у творчому процесі

Творчість як напружена діяльність та миттєве осягнення пізнаючого суб’єкта. Модель художньої творчості в системі суб’єкт-об’єктної взаємодії.

ТЕМА 5. Інтелектуальне та чуттєве у науковій і художній творчості.

Особливості наукового та художнього мислення: елементи творчого пізнання чи повторення відомих істин. Наука і наукова діяльність: методологічні, морально-етичні та аксіологічні засади.
Перелік джерел, які пропонуються для засвоєння курсу

1.    Popper K. The Logic of Scientific Discovery. N.Y., 1961.
2.    Аверенцев С.С. Аналитическая психология К.Г.Юнга и закономерности творческой фантазии //Вопросы литературы. -  1970. – № 3. С.113-143.
3.    Алиева Е.Г. Творческая одаренность и усорвия її развития // Психологический анализ учебной деятельности. – М.: ИФРАН, 1991. – с.7-17.
4.    Аллаярова В.С. Творческое начало в научном мышлении и формирование научного мировоззрения // Научное творчество: особенности и актуальные проблемы. – Свердловск. 1984.
5.    Антология мировой философии. М., 1970. Т. 2.
6.    Антоненко В.Г. Світогляд і художня творчість. – К.: Політвидав України, 1966. – 88 с.
7.    Басин Е.Я. Творчество и эмпатия //Вопросы философии. 1987. № 2. С. 54-66.
8.    Бахтин М. М. К методологии литературоведения // Контекст. М., 1974.
9.    Белов В.А. Ценностное измерение науки. – М.: Идея-Прес, 2001. – 284 с.
10.    Белый А. Символизм как миропонимание. – М.: Республика, 1994. – 528с.
11.    Беляков Б.Н. Структура человеческой мыследеятельности и формы ее отражения. – Челябинск, 1990. – 181 с.
12.    Бергсон А. Два источника морали и религии. – М.: Канон, 1994. – 384 с.
13.    Бергсон А. Творческая эволюция. Материя и память. – Минск: Харвест, 1999. – 1408 с.
14.    Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества. Опыт и оправдание человека. – М.: Правда, 1989. – 607 с.
15.    Бердяєв Н.А. Философия творчества, культуры и искусстве. В 2-х томах. – М.: Искусство: Лига, 1994. – 542 с.
16.    Бескова И. А. Как возможно творческое мышление? М., 1978.
17.    Библер В.С. Мышление как творчество. – М.: Политиздат, 1975. – 399 с.
18.    Богоявлеская Д. В. Интеллектуальная активность как проблема творчества. Ростов- на- Дону, 1989.
19.    Богоявлеская Д. В. О предмете и методе исследования творческих способностей // Психологический журнал. – 1995. – № 5. С. 49-58.
20.    Бондаренко Ю.Я. Человек. Судьба. Вселення. Глазами древних мудрецов. – М.: Школа-пресс, 1994. – 237 с.
21.    Брехт Б. Театр. М., 1963.
22.    Вайцвайг П. Десять заповедей творческой личности. – М.: Прогресс, 1990. – 187 с.
23.    Визгин В.П. Традиция и инновация: взгляд историка науки //Традиции и революции в истории науки. – М.: Наука, 1991. – 216 с.
24.    Виллар Ж. О театральной традиции. М., 1956.
25.    Выготский Л. Н. Психология искусства. М., 1922. Т. 2.
26.    Гайденко В. П., Смирнов Г. А. Западноевропейская наука в средние века. М., 1989.
27.    Гайденко П.П. Парадоксы свободы в учении Фихте. – М.: Наука, 1990. – 127 с.
28.    Гегель Г.В.Ф. Эстетика в 4-х томах. Т.1. – М.: Искусство, 1968. – 312 с.
29.    Гегель. Энциклопедия философских наук. М., 1976. Т. 2.
30.    Геде А. Миф и философское знание //Философские науки. – 1968. – № 6. С.114-126.
31.    Гейзинга Й. Homo ludens. – К.: Основи, 1994. – 250 с.
32.    Гиргинов Г. Наука и творчество. – М.: Прогресс, 1979. – 368 с.
33.    Гроф С. За пределами мезга: Рождение, смерть и трансценденция в психотерапии. – М.: Изд-во Траснперсон. Ин-та, 1993. – 497 с.
34.    Гулыга А.В. Искусство в век науки. – М.: Наука, 1978. – 182 с.
35.    Гуманистическая и трансперсональная  психология: Хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. М., 2000.
36.    Дорфман Л.Я., Ковалева Г.В. Основные направления исследований креативности в науке и искусстве // Вопросы психологии. – 1999. – № 2. С. 101-106.
37.    Ермолаева-Томина Л. Б. Психология художественного творчества. М.,  2003.
38.    Иванов В. П. Человеческая деятельность – познание – искусство. К., 1977.
39.    Иванов В.В. Чет и нечет. Асиметрия мозга и знаковых систем. – М.: Радио и связь, 1978. – 185 с.
40.    Ингольд Ф. Ф. Искусство как "искусство", искусство как жизнь. М., 1989.
41.    Камю А. Миф о Сизифе. Эссе об абсурде / /Сумерки богов. – М.: Политиздат, 1990. – 396 с.
42.    Камю А. Творчество и свобода. – М.: Радуга, 1990.
43.    Кант И. Сочинения в 6-ти т. т. 5. – М.: Мысль. – 1966. – 496 с.
44.    Кармин А.С. Диалектика стихийного и сознательного в управлении творчеством //Диалектика. Творчество. Гуманизм. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1991. – 165 с.
45.    Кассирер Э. Философия символических форм. Т.3. феноменология познания. –М.; СПб.: Университетская книга, 2002. –
46.    Климов Э. Драма, в которой должен быть счастливый финал // Советская культура. 1987. 11 авг.
47.    Князева Е. Н., Курдюмов С. П. Интуиция как самодостраивание // Вопросы философии. 1994. №2.
48.    Конев В.А. К методологии построения теории культуры. – Куйбышев: КГУ, 1979. – 168 с.
49.    Кортасар Х. Избранное. М., 1979.
50.    Косарев А.Ф. Культура и цивилизация. К вопросу о сущности человека //Философия и культура. Очерки  теории и истории. – Л., 1995.
51.    Кун Т. Структура наукових революцій. Port-Royal, 2001. – 226 с.
52.    Левчук Л. Т. Західноєвропейська естетика ХХ ст. К., 1997.
53.    Леглер В.А. Наука, квазинаука, лженаука //Вопросы философии. – 1993. – № 2. – С.49-55.
54.    Лосев А.Ф. Знак. Символ. Миф. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – 480 с.
55.    Лосев А.Ф. История Античной эстетики. Аристотель и поздняя классика. М., 2000.
56.    Лосев А.Ф. Проблема символа и реалистическое искусство. – М.: Искусство., 1976. – 367 с.
57.    Лотман Ю. М. Культура и взрыв. М., 1992.
58.    Лукасевич Я. О творчестве в науке // Градиент. 1994.  № 3-4.
59.    Маковецький А. М., Маковецький В. А. Наука і наукова діяльність як цінність. Чернівці, 2002.
60.    Марчук М.Г. Ціннісні потенції знання. – Чернівці: Рута, 2001. -   с.
61.    Матейко А. Условия творческого труда. – М.: Мир, 1970. – 303 с.
62.    Медведев П. В. Лаборатория писателя. Л., 1933.
63.    Налимов В.В. Спонтанность сознания: Вероятностная теория смыслов и смысловая архитектоника личности. – М.: Прометей, 1989. – 287 с.
64.    Николко В.Н. Творчество как новационный процес. – Симферополь: Таврия, 1990. – 190 с.
65.    Новейший философский словарь. – Минск: Книжный Дом, 2003. – 1280с.
66.    Новиков А. В. От позитивизма к интуитивизму. М., 1976.
67.    Новиков Б.В. Творчество и философия. – К.: Изд-во при КГУ, 1989. – 164 с.
68.    Новиков Б.В. Творчість як спосіб здійснення гуманізму. К.,  2005.
69.    Овсянников М. Ф. История эстетической мысли. М., 1978.
70.    Овчинников Н.Ф. Становление творческой личности и принципы научного исследования //Научное творчество: осбенности и актуальные проблемы. – Свердловск, 1984. – 149 с.
71.    Пименова Ж. В. Художник: его бытие в спонтанном сознании. М., 1997.
72.    Пономарев Я. П. Психология творчества. М., 1976.
73.    Поспелов Д. А. Фантазия или наука? М., 1982.
74.    Пришвин М. Записки о творчестве. М., 1993.
75.    Психология эмоций. Тексты. М., 1984.
76.    Пуанкаре А. О науке. – М.: Наука, 1983. – 560 с.
77.    Пушкин А. С. Осень // Пушкин А. С. Соч.: В 3 т. М., 1985. Т. 1.
78.    Пушкин В.Н. Эвристика – наука о творческом мышлении. – М.: Политиздат, 1967. – 271 с.
79.    Роллан Р. Собр. соч.: В 14 т. М., 1956. Т. 8. 
80.    Роменець В.А. Психологія творчості: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2001. – 288с.
81.    Рубинштейн С.Л. Принцып творческой самодеятельности. К  философским основам современной педагогики //Вопрсосы философии. – 1989. – № 4. С. 89 – 95.
82.    Рунин Б.М. Творческий процесс в эволюционном аспекте //Художественное и научное творчество. – Л.: Наука, 1972. – 336 с.
83.    Сверхъестественное, инфернальное и мистическое в литературе XX века //Иностр. литература, 1992, № 3.
84.    Семенков В.Е., Исаков А.Н. Философское творчество: между Сциллой традиции и Харибдой авангарда //Вопросы философии. 2004. №4. С. 47-53.
85.    Симонов П.В. Мозг и творчество //Вопросы философии, 1992, № 11. – С. 3-24.
86.    Слемнев М.А. Свобода научного творчества. – Минск: Наука и техника, 1980. – 239 с.
87.    Спрингер С., Дейч И. Левый мозг, правый мозг. – М.: Мир, 1983. – 256 с.
88.    Степин В.С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации //Вопросы философии. - № 10. – 1989. – С 3-18.
89.    Толстой Л. Н. Полн. собр. соч.: В 90 т. М.; Л., 1932. Т. 4.
90.    Фейнберг Е.А. Две культуры: интуиция и логика в искусстве и науке. – М.: Наука, 1992. – 247 с.
91.    Философский энциклопедический словарь. М., 1983.
92.    Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2002. – 744с.
93.    Флоренский П.А. Анализ пространственности и времени в художественно-изобразительных произведениях. – М.: Прогресс, 1993. – 324 с.
94.    Фрейд З. Введение в психоанализ: лекции. – М.: Наука, 1989. – 459с.
95.    Фрер А. Беседы с Майолем. М., 1982.
96.    Харин Ю.А. Инициатива в научном творчестве //Научное творчество: особенности и актуальные проблемы. – Свердловск, 1984. – 149 с.
97.    Харин Ю.А., Зеленков А.И. Творчество: критика и преемственность //Творчество в научном познании. – Минск: Наука и техника, 1976. – 232с.
98.    Чанышев А.Н. Философия Древнего мира. М., 2001.
99.    Чорний І. П., Рошкулець Р. Г., Турко О. В. Історія філософії в Україні. Чернівці: Рута, 2003.
100.    Шеллинг Ф. - В. Философия искусства. – М.6 Мысль. – 1966. – 496с.
101.    Шлейермахер Ф. Речи о религии. – М. – к.: “REFL-BOOK” – “ИСА”, 1994.
102.    Шумилин А.Т. Проблемы теории творчества. – М.: Высш. Школа, 1989. – 144 с.
103.    Элиаде М. Космос и история. – М.: Прогресс, 1987. – 312 с.
104.    Юнг К. – Г. Психология и поэтическое творчество //Самосознание европейской культуры XX века. – М.: Политиздат, 1991. – 365 с.
105.    Яковлев Е. Г. Эстетика. М., 2003.

Викладацький склад

КОЗЬМУК ЯРОСЛАВ РОМАНОВИЧ – к.філос.н., асистент кафедри філософії.

Методика викладання та методи навчання

Методи навчання: лекції, семінарські заняття, групові та індивідуальні консультації.

Методичне забезпечення: навчальна та робоча програми навчальної дисципліни; опорні конспекти лекцій, комплекс навчально-методичного забезпечення, електронний навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни;, навчально-методична, першоджерельна література з навчальної дисципліни.
Оцінювання

Методи контролю: усне опитування, індивідуальна співбесіда, розгляд проблемних питань, поточні контрольні роботи, поточні тестові завдання, термінологічний диктант, письмові завдання (есе, резюме т.ін.), практичні завдання, аналіз першоджерел, захист практичних завдань, захист індивідуального навчально-дослідного завдання, виконання індивідуального науково-творчого завдання.

Засоби діагностики: перелік питань для контролю та самоперевірки завдань самостійної роботи, перелік питань для контролю та самоперевірки знань зі Змістових модулів (перелік питань до модульних контрольних робіт) з дисципліни, перелік питань до Модуль-контролю (залік).

Форми контролю: Поточний контроль: усна відповідь на семінарському занятті, доповідь, доповнення, участь у дискусії, додаткове питання, захист рефератів, опрацювання першоджерельної літератури, написання есе, твору-роздуму, проблемного завдання, письмових завдань, резюме; розв’язування тестових завдань та термінологічний диктант; модульна контрольна робота, підсумкова перевірка конспектів першоджерел. Підсумковий: модульна контрольна робота (І модуль, ІІ модуль); залік.

До списку дисциплін
Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmaster№¶uЋ@k)Achnu.edu.ua
 © 1999-2010 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.