Навчальні дисципліни

Назва дисципліни: Філософія творчості	Шифр дисципліни: 6.02.03.01
До списку дисциплін
Загальний опис дисципліни
Курс “Основи філософської творчості” є важливою ланкою в системі підготовки студентів спеціальностей “філософія”. Його важливість і актуальність визначається необхідністю теоретичної розробки кола таких співвідношень, як «творчість-культура», «творчість-гуманізм», «творчість-свобода», «творчість-людина», «гендер-креативність», «талант-здібність» тощо. З огляду на це головною метою курсу є визначення сутності та специфіки творчості, її філософського підґрунтя, історичних передумов формування творчого мислення, а також аналіз місця та ролі творчого процесу в житті суспільства і окремого індивіда. Реалізація цієї мети передбачає визначення сутності творчості як іманентної характеристики людського буття, виявлення специфіки художньої та наукової творчості, дослідження трансформації поняття творчості в її історико-філософському аспекті, структуру, динаміку і форми творчості. Вивчення дисципліни здійснюється протягом одного семестру. Учбовий процес охоплює: лекційні заняття; семінарські заняття; самостійну роботу студентів; індивідуальні та групові консультації; різноманітні види контролю знань, умінь і навичок студентів; додаткові види роботи студентів: написання та захист реферату, здійснення науково-пошукової роботи, написання твору-роздуму на світоглядні теми, есе, прочитання першоджерела з філософії та його критичний творчий аналіз, виконання додаткового практичного завдання; залік. Завдання курсу: Реалізація зазначеної мети передбачає головні завдання курсу: • дати цілісну картину становлення філософії творчості, її онтологічно-метафізичним засад; • розглянути людину як смислове і діяльнісно-творче ядро філософської картини світу; • уміти розрізняти психологічні механізми творчості; • дослідити історію, розвиток та становлення творчості, • знати наукові та філософські принципи інтерпретації творчості; • показати відмінності між художньою та науковою творчістю; • дослідити особливості мотивів і віднайти шляхи керування власним творчим процесом; • ознайомити студентів із сучасними методиками-діагностиками, що виявляють креативність мислення; • сформувати навички використання законів та категорій філософії і психології для фундаменталізації професійних знань, подальшого розвитку творчого мислення; • вивчити особисті здібності та таланти; • проаналізувати шляхи й методи креативності; • розуміти сутність і роль вікової та гендерної креативності. При цьому необхідно максимально використовувати першоджерела поряд із критичним освоєнням спеціальної літератури. Важливим є не так обсяг засвоєної інформації, як особисте ставлення до неї, здатність реагувати і вміння творчо доповнити чи переформулювати пропущений або відсутній матеріал, проявляти розуміння почутого й прочитаного, вміння висловлювати власну думку професійно та неупереджено. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І ТВОРЧІСТЬ В СИСТЕМІ ФІЛОСОФСЬКОГО ОСМИСЛЕННЯ ТЕМА 1. Онтологічно-метафізичні засади творчості Науково-філософські принципи інтерпретації творчості. Творчість як сутнісна характеристика буття. Свобода як фундаментальне джерело творчості ТЕМА 2. Структура, динаміка і форми творчості Етапи творчого процесу. Ознаки людської творчості ТЕМА 3. Розвиток поняття творчості в історії європейської філософії Міфологічні (античні) та релігійні (середньовічні) уявлення про знання і творчість. Проблема пізнання і творчості у філософії Нового часу. Філософія ХХ століття про творчість: між наукою та мистецтвом. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ РАЦІОНАЛЬНЕ ТА ІРРАЦІОНАЛЬНЕ У ТВОРЧОСТІ ТЕМА 4. Діяльність та інтуїція у творчому процесі Творчість як напружена діяльність та миттєве осягнення пізнаючого суб’єкта. Модель художньої творчості в системі суб’єкт-об’єктної взаємодії. ТЕМА 5. Інтелектуальне та чуттєве у науковій і художній творчості. Особливості наукового та художнього мислення: елементи творчого пізнання чи повторення відомих істин. Наука і наукова діяльність: методологічні, морально-етичні та аксіологічні засади.
Перелік джерел, які пропонуються для засвоєння курсу
1. Popper K. The Logic of Scientific Discovery. N.Y., 1961. 2. Аверенцев С.С. Аналитическая психология К.Г.Юнга и закономерности творческой фантазии //Вопросы литературы. - 1970. – № 3. С.113-143. 3. Алиева Е.Г. Творческая одаренность и усорвия її развития // Психологический анализ учебной деятельности. – М.: ИФРАН, 1991. – с.7-17. 4. Аллаярова В.С. Творческое начало в научном мышлении и формирование научного мировоззрения // Научное творчество: особенности и актуальные проблемы. – Свердловск. 1984. 5. Антология мировой философии. М., 1970. Т. 2. 6. Антоненко В.Г. Світогляд і художня творчість. – К.: Політвидав України, 1966. – 88 с. 7. Басин Е.Я. Творчество и эмпатия //Вопросы философии. 1987. № 2. С. 54-66. 8. Бахтин М. М. К методологии литературоведения // Контекст. М., 1974. 9. Белов В.А. Ценностное измерение науки. – М.: Идея-Прес, 2001. – 284 с. 10. Белый А. Символизм как миропонимание. – М.: Республика, 1994. – 528с. 11. Беляков Б.Н. Структура человеческой мыследеятельности и формы ее отражения. – Челябинск, 1990. – 181 с. 12. Бергсон А. Два источника морали и религии. – М.: Канон, 1994. – 384 с. 13. Бергсон А. Творческая эволюция. Материя и память. – Минск: Харвест, 1999. – 1408 с. 14. Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества. Опыт и оправдание человека. – М.: Правда, 1989. – 607 с. 15. Бердяєв Н.А. Философия творчества, культуры и искусстве. В 2-х томах. – М.: Искусство: Лига, 1994. – 542 с. 16. Бескова И. А. Как возможно творческое мышление? М., 1978. 17. Библер В.С. Мышление как творчество. – М.: Политиздат, 1975. – 399 с. 18. Богоявлеская Д. В. Интеллектуальная активность как проблема творчества. Ростов- на- Дону, 1989. 19. Богоявлеская Д. В. О предмете и методе исследования творческих способностей // Психологический журнал. – 1995. – № 5. С. 49-58. 20. Бондаренко Ю.Я. Человек. Судьба. Вселення. Глазами древних мудрецов. – М.: Школа-пресс, 1994. – 237 с. 21. Брехт Б. Театр. М., 1963. 22. Вайцвайг П. Десять заповедей творческой личности. – М.: Прогресс, 1990. – 187 с. 23. Визгин В.П. Традиция и инновация: взгляд историка науки //Традиции и революции в истории науки. – М.: Наука, 1991. – 216 с. 24. Виллар Ж. О театральной традиции. М., 1956. 25. Выготский Л. Н. Психология искусства. М., 1922. Т. 2. 26. Гайденко В. П., Смирнов Г. А. Западноевропейская наука в средние века. М., 1989. 27. Гайденко П.П. Парадоксы свободы в учении Фихте. – М.: Наука, 1990. – 127 с. 28. Гегель Г.В.Ф. Эстетика в 4-х томах. Т.1. – М.: Искусство, 1968. – 312 с. 29. Гегель. Энциклопедия философских наук. М., 1976. Т. 2. 30. Геде А. Миф и философское знание //Философские науки. – 1968. – № 6. С.114-126. 31. Гейзинга Й. Homo ludens. – К.: Основи, 1994. – 250 с. 32. Гиргинов Г. Наука и творчество. – М.: Прогресс, 1979. – 368 с. 33. Гроф С. За пределами мезга: Рождение, смерть и трансценденция в психотерапии. – М.: Изд-во Траснперсон. Ин-та, 1993. – 497 с. 34. Гулыга А.В. Искусство в век науки. – М.: Наука, 1978. – 182 с. 35. Гуманистическая и трансперсональная психология: Хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. М., 2000. 36. Дорфман Л.Я., Ковалева Г.В. Основные направления исследований креативности в науке и искусстве // Вопросы психологии. – 1999. – № 2. С. 101-106. 37. Ермолаева-Томина Л. Б. Психология художественного творчества. М., 2003. 38. Иванов В. П. Человеческая деятельность – познание – искусство. К., 1977. 39. Иванов В.В. Чет и нечет. Асиметрия мозга и знаковых систем. – М.: Радио и связь, 1978. – 185 с. 40. Ингольд Ф. Ф. Искусство как "искусство", искусство как жизнь. М., 1989. 41. Камю А. Миф о Сизифе. Эссе об абсурде / /Сумерки богов. – М.: Политиздат, 1990. – 396 с. 42. Камю А. Творчество и свобода. – М.: Радуга, 1990. 43. Кант И. Сочинения в 6-ти т. т. 5. – М.: Мысль. – 1966. – 496 с. 44. Кармин А.С. Диалектика стихийного и сознательного в управлении творчеством //Диалектика. Творчество. Гуманизм. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1991. – 165 с. 45. Кассирер Э. Философия символических форм. Т.3. феноменология познания. –М.; СПб.: Университетская книга, 2002. – 46. Климов Э. Драма, в которой должен быть счастливый финал // Советская культура. 1987. 11 авг. 47. Князева Е. Н., Курдюмов С. П. Интуиция как самодостраивание // Вопросы философии. 1994. №2. 48. Конев В.А. К методологии построения теории культуры. – Куйбышев: КГУ, 1979. – 168 с. 49. Кортасар Х. Избранное. М., 1979. 50. Косарев А.Ф. Культура и цивилизация. К вопросу о сущности человека //Философия и культура. Очерки теории и истории. – Л., 1995. 51. Кун Т. Структура наукових революцій. Port-Royal, 2001. – 226 с. 52. Левчук Л. Т. Західноєвропейська естетика ХХ ст. К., 1997. 53. Леглер В.А. Наука, квазинаука, лженаука //Вопросы философии. – 1993. – № 2. – С.49-55. 54. Лосев А.Ф. Знак. Символ. Миф. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – 480 с. 55. Лосев А.Ф. История Античной эстетики. Аристотель и поздняя классика. М., 2000. 56. Лосев А.Ф. Проблема символа и реалистическое искусство. – М.: Искусство., 1976. – 367 с. 57. Лотман Ю. М. Культура и взрыв. М., 1992. 58. Лукасевич Я. О творчестве в науке // Градиент. 1994. № 3-4. 59. Маковецький А. М., Маковецький В. А. Наука і наукова діяльність як цінність. Чернівці, 2002. 60. Марчук М.Г. Ціннісні потенції знання. – Чернівці: Рута, 2001. - с. 61. Матейко А. Условия творческого труда. – М.: Мир, 1970. – 303 с. 62. Медведев П. В. Лаборатория писателя. Л., 1933. 63. Налимов В.В. Спонтанность сознания: Вероятностная теория смыслов и смысловая архитектоника личности. – М.: Прометей, 1989. – 287 с. 64. Николко В.Н. Творчество как новационный процес. – Симферополь: Таврия, 1990. – 190 с. 65. Новейший философский словарь. – Минск: Книжный Дом, 2003. – 1280с. 66. Новиков А. В. От позитивизма к интуитивизму. М., 1976. 67. Новиков Б.В. Творчество и философия. – К.: Изд-во при КГУ, 1989. – 164 с. 68. Новиков Б.В. Творчість як спосіб здійснення гуманізму. К., 2005. 69. Овсянников М. Ф. История эстетической мысли. М., 1978. 70. Овчинников Н.Ф. Становление творческой личности и принципы научного исследования //Научное творчество: осбенности и актуальные проблемы. – Свердловск, 1984. – 149 с. 71. Пименова Ж. В. Художник: его бытие в спонтанном сознании. М., 1997. 72. Пономарев Я. П. Психология творчества. М., 1976. 73. Поспелов Д. А. Фантазия или наука? М., 1982. 74. Пришвин М. Записки о творчестве. М., 1993. 75. Психология эмоций. Тексты. М., 1984. 76. Пуанкаре А. О науке. – М.: Наука, 1983. – 560 с. 77. Пушкин А. С. Осень // Пушкин А. С. Соч.: В 3 т. М., 1985. Т. 1. 78. Пушкин В.Н. Эвристика – наука о творческом мышлении. – М.: Политиздат, 1967. – 271 с. 79. Роллан Р. Собр. соч.: В 14 т. М., 1956. Т. 8. 80. Роменець В.А. Психологія творчості: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2001. – 288с. 81. Рубинштейн С.Л. Принцып творческой самодеятельности. К философским основам современной педагогики //Вопрсосы философии. – 1989. – № 4. С. 89 – 95. 82. Рунин Б.М. Творческий процесс в эволюционном аспекте //Художественное и научное творчество. – Л.: Наука, 1972. – 336 с. 83. Сверхъестественное, инфернальное и мистическое в литературе XX века //Иностр. литература, 1992, № 3. 84. Семенков В.Е., Исаков А.Н. Философское творчество: между Сциллой традиции и Харибдой авангарда //Вопросы философии. 2004. №4. С. 47-53. 85. Симонов П.В. Мозг и творчество //Вопросы философии, 1992, № 11. – С. 3-24. 86. Слемнев М.А. Свобода научного творчества. – Минск: Наука и техника, 1980. – 239 с. 87. Спрингер С., Дейч И. Левый мозг, правый мозг. – М.: Мир, 1983. – 256 с. 88. Степин В.С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации //Вопросы философии. - № 10. – 1989. – С 3-18. 89. Толстой Л. Н. Полн. собр. соч.: В 90 т. М.; Л., 1932. Т. 4. 90. Фейнберг Е.А. Две культуры: интуиция и логика в искусстве и науке. – М.: Наука, 1992. – 247 с. 91. Философский энциклопедический словарь. М., 1983. 92. Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2002. – 744с. 93. Флоренский П.А. Анализ пространственности и времени в художественно-изобразительных произведениях. – М.: Прогресс, 1993. – 324 с. 94. Фрейд З. Введение в психоанализ: лекции. – М.: Наука, 1989. – 459с. 95. Фрер А. Беседы с Майолем. М., 1982. 96. Харин Ю.А. Инициатива в научном творчестве //Научное творчество: особенности и актуальные проблемы. – Свердловск, 1984. – 149 с. 97. Харин Ю.А., Зеленков А.И. Творчество: критика и преемственность //Творчество в научном познании. – Минск: Наука и техника, 1976. – 232с. 98. Чанышев А.Н. Философия Древнего мира. М., 2001. 99. Чорний І. П., Рошкулець Р. Г., Турко О. В. Історія філософії в Україні. Чернівці: Рута, 2003. 100. Шеллинг Ф. - В. Философия искусства. – М.6 Мысль. – 1966. – 496с. 101. Шлейермахер Ф. Речи о религии. – М. – к.: “REFL-BOOK” – “ИСА”, 1994. 102. Шумилин А.Т. Проблемы теории творчества. – М.: Высш. Школа, 1989. – 144 с. 103. Элиаде М. Космос и история. – М.: Прогресс, 1987. – 312 с. 104. Юнг К. – Г. Психология и поэтическое творчество //Самосознание европейской культуры XX века. – М.: Политиздат, 1991. – 365 с. 105. Яковлев Е. Г. Эстетика. М., 2003.
Викладацький склад
КОЗЬМУК ЯРОСЛАВ РОМАНОВИЧ – к.філос.н., асистент кафедри філософії.
Методика викладання та методи навчання
Методи навчання: лекції, семінарські заняття, групові та індивідуальні консультації. Методичне забезпечення: навчальна та робоча програми навчальної дисципліни; опорні конспекти лекцій, комплекс навчально-методичного забезпечення, електронний навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни;, навчально-методична, першоджерельна література з навчальної дисципліни.
Оцінювання
Методи контролю: усне опитування, індивідуальна співбесіда, розгляд проблемних питань, поточні контрольні роботи, поточні тестові завдання, термінологічний диктант, письмові завдання (есе, резюме т.ін.), практичні завдання, аналіз першоджерел, захист практичних завдань, захист індивідуального навчально-дослідного завдання, виконання індивідуального науково-творчого завдання. Засоби діагностики: перелік питань для контролю та самоперевірки завдань самостійної роботи, перелік питань для контролю та самоперевірки знань зі Змістових модулів (перелік питань до модульних контрольних робіт) з дисципліни, перелік питань до Модуль-контролю (залік). Форми контролю: Поточний контроль: усна відповідь на семінарському занятті, доповідь, доповнення, участь у дискусії, додаткове питання, захист рефератів, опрацювання першоджерельної літератури, написання есе, твору-роздуму, проблемного завдання, письмових завдань, резюме; розв’язування тестових завдань та термінологічний диктант; модульна контрольна робота, підсумкова перевірка конспектів першоджерел. Підсумковий: модульна контрольна робота (І модуль, ІІ модуль); залік.
До списку дисциплін

Кафедра філософії > Навчальні дисципліни