Оновлено
2019-05-15
14:34

Навчальні дисципліни

Назва дисципліни: Філософія ХVII-XVIII століттяШифр дисципліни: 6.02.03.01
До списку дисциплін
Загальний опис дисципліни
Період XVII – XVIII століть в політичній історії становить лише половину доби Нового часу, водночас у історико-філософському вимірі цей період вмістив одразу дві яскраві сторінки розвитку західної думки. Становлення першого з них безпосередньо пов’язане з успіхами Наукової революції, а головним здобутком тоді стає поява фундаментальних філософських вчень раціоналістичного і емпіристського спрямування. Недаремно цей відрізок історії філософії іноді називають класичною філософією. А XVIII ст. відоме вже як епоха Просвітництва, менш багата в філософському відношенні, зате насичена різноманітними суспільно-політичними, мистецькими, вільнодумними ідеями.
Враховуючи те, що Новий час у філософії перервав своєю появою тривале ідейне затишшя, а також те, що філософи цієї доби спробували використати передові методологічні засоби нової математично-експериментальної науки, філософія. Нового часу є оригінальною, а її вивчення становить нагальну потребу, коли метою є формування класичної філософської методологічної, концептуально-термінологічної підготовки. І, звичайно, вивчення цього курсу сприяє світоглядному збагаченню студентів-філософів.
Програма укладена для студентів другого курсу філософського та релігієзнавчого відділень філософсько-теологічного факультету. В методичному плані вона розроблена з врахуванням наступності освоєння студентами навчальних дисциплін.
Курс “Філософія ХVII-ХVIII ст.” охоплює філософські вчення XVII-XVIII ст. (починаючи з Бекона і завершуючи представниками англійського Просвітництва).
Метою даного курсу є глибоке і творче засвоєння основ філософських вчень мислителів Нового часу як однієї з важливих складових  світової філософії, а також, забезпечення студентів надійними і широкими знаннями зі сфери класичної західної філософії, її становлення і розвитку, основних способів втілення, історичного значення тощо.
Для досягнення цього ставляться такі завдання:
1.    З’ясувати суть поняття Нового часу, суспільно-політичних, економічних і соціокультурних витоків його появи в історії.
2.    Встановити зміст новизни філософії XVII – XVIII ст., її взаємозв’язок із новою галілеївсько-ньютонівською наукою.
3.    Прослідкувати основні моменти розвитку класичного раціоналізму, його методологічної визначеності, метафізичної проблематики, етичної спрямованості.
4.    Визначити принципові пункти розвитку доктрини емпіризму, його сильні й слабкі сторони, ключові розбіжності з раціоналізмом.
5.    Продемонструвати еволюцію суспільно-політичних ідей XVII-XIII ст. у їх філософському висвітленні, особливо закцентувавши увагу на концепціях природного права і суспільного договору.
6.    Розкрити історичне значення філософії раннього Нового часу і доби Просвітництва, її подальшу трансформацію.
7.    Оволодіти основами вчень провідних представників філософії XVII-XIII ст.
8.    На базі класичних методів пізнання оволодіння трансформованими в Новий час філософськими методами пізнання (зокрема, елімінативною індукцією та декартівською дедукцією).
9.    Вміло осмислити застосування форм та способів Новочасного філософського дискурсу для обґрунтування власного світогляду, вдосконалення особистої культури філософування.
Основними формами освоєння курсу є лекції та семінарські заняття, а також самостійне опрацювання студентами першоджерельної літератури. Програма курсу передбачає надання студентам базових знань даного предмета, які надалі використовуватимуться ними при написанні рефератів, курсових та дипломних робіт.

Компетенції якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

Знати:

-    історико-культурні і соціально-економічні передумови становлення філософії Нового часу; основні наукові відкриття цієї доби;
-    основні філософські і наукові висновки Ф.Бекона;
-    ключові ідеї Р.Декарта стосовно природи матеріальної і духовної субстанцій;
-    основний зміст вчень Т.Гобса про природу, людину і суспільство;
-    поняття і принципи онтології Б.Спінози;
-    методологічні новації раціоналізму Г.Ляйбніца;
-    визначальні принципи емпіризму в гносеології і політичному вченні;
-    своєрідність трансформації емпіризму в суб’єктивному ідеалізмі тощо.

Вміти:
-    встановлювати взаємозв’язок розвитку філософії і науки вXVII – XVIII ст.;
-    визначати сфери практичного застосування індуктивного методу;
-    виявляти екзистенційну складову картезіанського сумніву;
-    аналізувати оцінку Т.Гобсом значення держави і функцій громадянина;
-    осмислювати унікальність філософії Б.Паскаля для новочасного філософування;
-    виявляти практичне значення етичних принципів Б.Спінози;
-    встановлювати значення новочасного скептицизму і агностицизму для утвердження методології некласичної науки тощо.

Розуміти:

-    суть поняття Нового часу; особливості філософування цього періоду;
-    новаторський характер беконівської методології;
-    вплив філософії Р.Декарта на подальший розвиток філософської думки;
-    принципову відмінність ідеалістичних і матеріалістичних тлумачень картезіанського вчення;
-    важливість взаємодоповнення аналітичної і синтетичної складових у методології Т.Гобса;
-    значення методології Дж.Віко для сучасного гуманітарного пізнання;
-    етичну спрямованість філософії Б.Спінози;
-    значення монадології для цілісного осмислення буття;
-    вплив філософії Дж.Лока на розвиток вчень Дж.Берклі і Д.Г’юма тощо.

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.
ФІЛОСОФІЯ XVII СТ. В ЄВРОПІ.
ЗАРОДЖЕННЯ І РОЗВИТОК РАЦІОНАЛІЗМУ Й ЕМПІРИЗМУ


НЕ 1.1. СТАНОВЛЕННЯ ФІЛОСОФСЬКОЇ ПАРАДИГМИ НОВОГО ЧАСУ
Соціально-економічні передумови формування новочасного мислення. Наукова революція. Поняття наукової революції. Відмінність між Геоцентричною та Геліоцентричною системами. Становлення наукової картини світу. Нова постать вченого. Узаконення інструментарію та його використання. Теорія Коперніка та її відмінність від попереднього знання. Система Тихо Браге та її відмінність від коперніканської. Математизація теорії Коперніка Кеплером. Наукова програма Ньютона. Філософсько-світоглядні засади наукових досліджень Коперника, Кеплера, Ньютона. Коперніканська революція в астрономії та спричинені нею світоглядні трансформації. Формування нового типу знання. Ґенеза нової ідеї універсальності науки. Математизація природи Галілеєм. Радикалізація сумніву, формування парадигми філософського мислення „cogito”. Методологія та соціально-політичні процеси як пріоритетні сфери дослідження новочасних мислителів. Емпіризм, сенсуалізм та раціоналізм у філософії Нового часу.

НЕ 1.2. ФІЛОСОФІЯ ФРЕНСІСА БЕКОНА

Ф.Бекон – як перший філософ-емпірик Нового часу. Критика Ф. Беконом схоластичної науки та філософії. Практичні завдання філософії та науки – „Велике відновлення наук”. Предмет дослідження філософії (Бог, який пізнається через його творіння, природа, людина). Шляхи пізнання. Учення про метод. „Ідоли” розуму. Елімінативна індукція. Метафізика. Учення про матерію та форми. Рух і спокій. Відмінність поглядів Ф.Бекона від поглядів батька логіки Аристотеля у праці «Новий органон». Соціально-політичні погляди.

НЕ 1.3. РЕНЕ ДЕКАРТ – ЯК ЗАСНОВНИК ПАРАДИГМИ
ФІЛОСОФСЬКОГО МИСЛЕННЯ „COGITO”

Життя Декарта як пошук свободи та спокою душі. Картезіанський радикальний поворот до „Я”. Принцип універсального сумніву. Природа людського розуму. Доведення існування та роль Бога у філософії Декарта. Проблема істини та облуди. Річ мисляча та річ протяжна. Душа й тіло. Учення про метод. Характеристика дедуктивного методу за Рене Декартом. Проблема людини, правила моралі. Екзистенційний аспект  філософії Декарта. Космогонічна гіпотеза. Механістична картина світу. Наукова програма Декарта.

НЕ 1.4. ВЧЕННЯ ПОСЛІДОВНИКІВ І КРИТИКІВ Р.ДЕКАРТА.
ОККАЗІОНАЛІЗМ

Поняття окказіоналізму. Суть і значення філософських поглядів попередників оказіоналізму для розвитку оказіоналізму Мальбранша. Попередники окказіоналізму. А.Гейлінкс. Окказіоналізм Мальбранша.

НЕ 1.5. ФІЛОСОФСЬКІ ПОГЛЯДИ ТОМАСА ГОБСА
Життя та творчість Томаса Гобса. Концепція філософії та її розділів. Гносеологія, концепція знання та мови. Учення про природу, людину та Бога. Соціально-політичні погляди. Людина в догромадянському суспільстві. Природний закон та природні права людини. Утворення держави та її функціонування. Політичні права та свободи.

НЕ 1.6. ФІЛОСОФІЯ П’ЄРА ГАССЕНДІ

Атомістична наукова програма XVII-XVIII ст. Основні критичні пункти «Розмислів» Декара, які висловив у своєму філософському вченні П’єр Гассенді. П’єр Гассенді: критика декартівських поглядів, теорія пізнання, фізика, етичні ідеї.

НЕ 1.7. РЕЛІГІЙНО-МІСТИЧНА ФІЛОСОФІЯ БЛЕЗА ПАСКАЛЯ
Життя та творчість Блеза Паскаля. Гносеологічна концепція. Злиденність і велич людини. Співвідношення віри та розуму. Релігійні погляди. Подібні та відмінні аспекти між розробленим вченням про серце Б.Паскаля та філософією серця в Українській філософії. Декарт і Паскаль.

НЕ 1.8. ФІЛОСОФСЬКО-СОЦІАЛЬНІ ПОГЛЯДИ  ДЖАМБАТИСТИ ВІКО
Життя і творчість Джамбатисти Віко. Предмет філософії та його відношення до науки.
Історія як наука, методологія історії. Філософія історії.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.
РОЗВИТОК ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ В КІНЦІ XVIІ – У XVIIІ СТ.


НЕ 2.1. СУБСТАНЦІЙНИЙ  МОНІЗМ БЕНЕДИКТА СПІНОЗИ
Смисложиттєвий пошук істини. Критика скептицизму. Концепція Бога. Учення про субстанцію та її атрибути. Пантеїзм. Гносеологічна концепція. основний зміст праці Бенедикта Спінози «Етика». Проблема знання: чуттєве та раціональне. Боротьба проти скептицизму. Принцип детермінізму. Свобода й необхідність, необхідність і випадковість. Проблема чуда, закономірності та фаталізму. Сутність людини. Проблема співвідношення душі й тіла. Воля й афекти. Моральний ідеал. Людське щастя й свобода. Істина як смисл життя. Концепція  релігії та держави.

НЕ 2.2. СУБСТАНЦІЙНИЙ ПЛЮРАЛІЗМ ГОТФРІДА ЛЯЙБНІЦА
Предмет філософії, філософія та конкретні науки. Співвідношення метафізики та конкретних наук. Теорія пізнання. Критика теорії Декарта. Вчення про субстанційні форми. Учення про монади. Монади й будова Всесвіту.  Наперед установлена гармонія. Теодицея. Принципи раціоналістичної методології. Істини розуму та істини факту. Теорія пізнання. Проблема людини та її доля. Поняття «свобода» вчення про свободу. Наукова програма Ляйбніца.

НЕ 2.3. СЕНСУАЛІЗМ ДЖОНА ЛОКА

Критика теорії вроджених ідей. Учення Дж.Лока про ідеї. Ідеї первинних та вторинних якостей. Теорія пізнання. Пізнання та його можливості. Вірогідність та віра. Критика теорії вроджених ідей. Субстанція та універсалії. Учення про ідеї. Ідея первинних та вторинних якостей. Морально-політична доктрина. Поняття «виховання» у праці Джона Лока «Думки про виховання». Релігія та її співвідношення з розумом і вірою. Вплив ідей Лока на подальший розвиток філософії.

НЕ 2.4. СУБ’ЄКТИВНИЙ ІДЕАЛІЗМ І СКЕПТИЦИЗМ В АНГЛІЙСЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ XVIII СТОЛІТТЯ
Сутність суб’єктивного ідеалізму Дж.Берклі. учення про ідеї. Критика ідей матеріальної субстанції. Бог і закони природи. Д.Г’юм про структуру чуттєвого досвіду. Теорія асоціації ідей. Учення про причинність. Скептицизм та агностицизм Г’юма. Проблема особистості Девіда Г’юма, зміст поняття «Я». Соціально-етичне вчення Г’юма.

НЕ 2.5. ПРОСВІТНИЦТВО ТА ЙОГО ОСНОВНІ РИСИ

Поняття Просвітництва. Просвітництво як ідеологія. Просвітники про значення розуму та їх критика метафізичних систем. Критика „позитивних релігій”. Розум і природне право. Критика метафізичних систем. П.Бейль як попередник Просвітництва. Філософського змісту просвітницьких настанов.

НЕ 2.6. ФРАНЦУЗЬКЕ ПРОСВІТНИЦТВО
Захист деїзму Вольтером. Антиклерикалізм. Критика вчення Паскаля та Ляйбніца. Учення про віротерпимість. Оцінка Ш. Монтеск’є значення наук. Праці „Персидські листи” та „Про дух законів”. Учення про розподіл влад. Вчення про походження соціальної нерівності Ж.Ж.Руссо. Учення Руссо про суспільний договір та суверенітет народу. Педагогічні ідеї. Механістичне тлумачення природи в онтології просвітників.

НЕ 2.7. АНГЛІЙСЬКЕ ПРОСВІТНИЦТВО

Суперечка про деїзм та релігію одкровення. Дж. Толланд: християнство без тайн. Захист А.Коллінзом вільнодумства.  Етика англійського просвітництва. Учення Ф. Хатченсона та Д.Гартлі. Вчення Бернарда Мандевіля. Праця „Байка про бджіл”. Шотландська школа „здорового глузду”: Т.Рід, Д.Стюарт, Т.Браун. Суть і значення національних особливостей просвітницьких вчень.

НЕ 2.8. ФРАНЦУЗЬКИЙ МАТЕРІАЛІЗМ XVIII СТОЛІТТЯ

Поняття матерії. Єдність матерії й руху. Кондільяк і гносеологія сенсуалізму. Детермінізм. Проблеми зміни та розвитку. Гносеологія. Проблема походження людини. Людська діяльність: фаталізм і свобода. Етико-соціальні погляди. Соціально-політичні вчення. Д’Аламбер, Кондільяк.
Перелік джерел, які пропонуються для засвоєння курсу

1.    Английское свободомыслие: Д.Локк, Д.Толанд, А.Коллинз. М., 1981.
2.    Антология мировой философии.- М.,1970.- Т.2
3.    Арендт Г. Становище людини. Львів, 1999.
4.    Асмус В.Ф. Жан Жак Руссо // Историко-философские этюды. М., 1984.
5.    Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. – К.: Либідь, 2001.
6.    Богуславский Б.М. Ламетри. М.,1977.
7.    Богуславский Б.М.  Этьен Бонно де Кондильяк. М., 1984.
8.    Беркли Ф. Сочинения. М., 1978.
9.    Бэкон Ф. Великое восстановление наук //Соч. в 2-х т. – М..,1971.- Т.1.
10.    Бэкон Ф.Новый Органон. О началах и истоках  // Соч. в 2-х т. – М..,1972.- Т.2.
11.    Быховский В.Э. Гассенди. – М.,1974.
12.    Быховский В.Э. Джордж Беркли. М., 1970.
13.    Вимога раціональності. Спадщина Рене Декарта у світі сучасної культури. К., 1996.
14.    Вольтер Философские сочинения. М.,1988.
15.    Вышеславцев Б.П. Декарат и современная философия // Этика преображенного Эроса. М., 1994.
16.    Гайденко П.П. Эволюция понятия науки (XVII–XVIII вв.) Формирование научных программ Нового времени. М.,1987.
17.    Гассенди П. Сочинения в 2- т. М., 1966 -1968.
18.    Гельвеций К.А. Сочинения в 2–х  т. М., 1973-1974.
19.    Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. К., 1994.
20.    Гоббс Т. Избранные произведения в 2-х т.-М., 1964.
21.    Гоббс Т. Бегемот. К., 1996.
22.    Гольбах П. Избранные произведения в 2-х т. М., 1963.
23.    Гусєв В.І. Західна філософія Нового часу. XVII – XVIII ст. : Підручник. – 2-ге вид. –К.: Либідь, 2000.
24.    Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії XV-XVII ст. К., 1994.
25.    Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология // Вопросы философии.-1992.-№ 7.
26.    Декарт Р. Метафізичні розмисли. К., 2000.
27.    Декарт Р. Рассуждения о методе // Соч. в 2-т. – М.,1989.- Т.1.
28.    Декарт Р. Первоначала философии // Соч. в 2-т. – М.,1989.- Т.2.
29.    Длугач Т.Б.  Дени Дидро. М., 1986.
30.    Дидро Д. Сочинения в 2-х т. М..1986.
31.    Заиченко Т.А. Джон Локк.- М.,1973.
32.    Киссель М.А. Джамбатиста Вико. М., 1980.
33.    Кузнецов В.Н., Мееровский Б.В., Грязнов А.Ф. Западноевропейская  философия  XVIII  в. – М.,1986.
34.    Кузнецов В.Н. Вольтер. М., 1978.
35.    Кузнецов В.Н. Дени Дидро. М., 1963.
36.    Кузнецов В.Н. Французские материалисты  XVIII   в. М., 1981.
37.    Ламетри Ж. Сочинения. М., 1983.
38.    Лейбниц Г. Сочинения в 4-х т. – М.,1983.
39.    Локк Дж. Сочинения в 3- т. М.,1985 - 1988.
40.    Ляткер Я.А. Декарт. М., 1975.
41.    Майоров Г.Г. Теоретическая философия Готфрида Лейбница.- М., 1973.
42.    Мамардашвили М. Картезианские размышления. М.:ПРОГРЕСС, 2001.
43.    Мандевиль Б. Басня о пчелах. М., 1979.
44.    Мееровский Б.В. Гоббс. – М.,1975.
45.    Мееровский Б.В. Джон Толанд. М., 1978.
46.    Монтескье Персидские письма. М., 1956.
47.    Нарский И.С. Готфрид Лейбниц. М., 1972.
48.    Нарский И.С. Давид Юм. М., 1973.
49.    Нарский И.С. Западноевропейская философия XVII в. – М.,1974.
50.    Нарский И.С. Западноевропейская  философия XVIII в. – М.,1973.
51.    Погребысский И.Б. Лейбниц.- М., 1972.
52.    Паскаль Б. Мысли о религии. Минск-Москва – 2001.
53.    Паскаль Б. Письма к провинциалу. Симферополь, 1998.
54.    Рассел Б. Історія західної філософії. К., 1995.
55.    Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Новое время. – СПб., 1996.
56.    Руссо Ж.Ж. Трактаты .- М.,1969.
57.    Соколов В.В. Спиноза. – М.,1977.
58.    Соколов В.В. Европейская философия XV-XVII вв. – М., 1984.
59.    Спиноза Б. Избранные произведения в 2-х т.М. 1975.
60.    Спиноза Б. Этика. СПб. 2001.
61.    Стрельцов В.В. Блез Паскаль.- М.,1971.
62.    Стрельцова Г.Я. Декарт и Паскаль//Вопросы философии.–1985.- № 3.
63.    Стрельцова Г.Я.  Паскаль. – М., 1979.
64.    Стрельцова Г.Я. Паскаль и европейская культура. М., 1994.
65.    Субботин А.Л. Бернард Мандевиль. М., 1986.
66.    Субботин А.Л. Френсис Бекон.- М., 1974.
67.    Философия и методология науки. Под ред. В. И. Купцова. - М.: Аспект Пресс, 1996. - 551 с.
68.    Фишер К. История новой философии. Декарт, его жизнь, сочинения и учение. СПб., 1994.
69.    Философия эпохи ранних буржуазных революций.- М., 1983.
70.    Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Вопросы философии.-1989.- № 9.- С.153-156.
71.    Хатчесон Ф., Юм Д., Смит А. Эстетика. М., 1973.
72.    Хесле В. Гении философии Нового времени. – М.,1992.
73.    Шашкевич Л.Д. Эмпиризм и рационализм в философии Нового времени. М., 1976.
74.    Шефтсбери Эстетические опыты. М., 1975.
75.    Юм Д. Сочинения: В 2 – т. М., 1966.
76.    Янарас Х. Нерозривна філософія. К., 2000.

Викладацький склад

РУПТАШ ОЛЬГА ВАСИЛІВНА – к.філос.н., доцент кафедри філософії (лекції), ОНУФРІЙЧУК РОМАН ВАСИЛЬОВИЧ – к.філос.н., асистент кафедри філософії (семінарські заняття).

Методика викладання та методи навчання

Методи навчання: лекції, семінарські заняття, групові та індивідуальні консультації.

Методичне забезпечення: опорні конспекти лекцій; інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД), першоджерела та хрестоматії першоджерел; підручники з загального курсу «Філософія», підручники з «Філософія XVII-XVIII ст.».

Оцінювання

Засоби діагностики: тестові завдання до тем, запитання до модульних контрольних робіт, перелік питань для самоконтролю та самоперевірки, завдання для самостійної роботи, перелік запитань для самоперевірки виконання самостійної роботи, перелік тематики рефератів, перелік тематики ІНДЗ, перелік екзаменаційних запитань до дисципліни, білети до курсу, тестові завдання до ККР.

Методи контролю: усне опитування, усні доповіді, індивідуальна співбесіда, розгляд проблемних питань, поточні контрольні роботи, письмові завдання (рецензія статі, есе, резюме, аналіз т.ін.), читання першоджерел, захист практичних завдань, захист ІНДЗ, оцінка за ІНДЗ, підсумковий тест, іспитова співбесіда.

Форми контролю: Підсумковий: модульна контрольна робота (І модуль, ІІ модуль); іспит.

До списку дисциплін
Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmastervФё@тЯhrchnu.edu.ua
 © 1999-2010 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.