Оновлено
2019-10-03
13:53

Навчальні дисципліни

Назва дисципліни: Філософія XIX століттяШифр дисципліни: 7.02.03.01
До списку дисциплін
Загальний опис дисципліни
Навчальна програма розрахована на студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки бакалавра, спеціаліста, магістра напряму «Філософія». В методичному плані вона розроблена з врахуванням наступності освоєння студентами навчальних дисциплін.
Курс "Історія філософії ХІХ століття" охоплює філософські вчення XIX ст. (починаючи з А.Шопенгауера і завершуючи В.Дільтеєм).
Метою цього  курсу є глибоке і творче засвоєння основ філософських вчень мислителів ХІХ століття як однієї з важливих складових історії світової філософії.
Завдання курсу для студентів:
– засвоєння знань про основи філософських систем і особливості світогляду провідних представників філософії ХІХ століття;
– оволодіння класичними і некласичними методами філософського пізнання, які застосовувалися філософами ХІХ століття;
– застосування форм та способів філософського дискурсу для обґрунтування власного світогляду, вдосконалення особистої культури філософування.
Програма курсу передбачає засвоєння студентами базових знань з історії філософії, які надалі використовуватимуться ними при написанні рефератів, курсових та дипломних робіт.
Розробляючи програму, автор враховував результати досліджень з історії філософії ХІХ століття провідних українських та зарубіжних дослідників.
Навчальна програма побудована за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджена з структурою змісту навчального курсу, рекомендованою Європейською кредитно-трансферною системою (ECTS).

Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни

Студенти повинні знати:
– загальну характеристику ХІХ століття в історії людства і Європи;
– історіографічні концепції, сучасні методологічні підходи до вивчення періодизації історії філософії;
– характерні риси та особливості кожної з філософських систем, представлених у ХІХ столітті;
– імена, головні віхи життя і творчої діяльності найвизначніших представників філософії ХІХ століття, їх внесок у розвиток світової філософії;
– історичні передумови й філософські витоки виникнення нових напрямів філософії у ХІХ столітті;
– традиційні теми філософування й новітні тенденції у філософії ХІХ століття;
– сутність і дати основних історичних подій, найбільш визначних досягнень у розвитку науки цього періоду.

Успішне опанування спецкурсу має сприяти також формуванню та закріпленню у студентів  таких практичних навичок:
– вміти самостійно аналізувати й узагальнювати набуті знання з історії філософії, причому не лише на основі матеріалів спецкурсу, а й отримані у ході засвоєння інших навчальних дисциплін;
– оволодіти новими й удосконалити набуті раніше навички роботи з різними видами джерел;
– вміти користуватися наявними електронними інформаційними ресурсами з історії філософії для вироблення найбільш сприятливої стратегії освоєння матеріалів курсу;
– демонструвати здатність до прогнозування перспектив розвитку філософії на основі засвоєних знань.

Студент має розуміти значення та роль постановки філософських проблем та способів їх розв’язання у розвитку світової культури і цивілізації, співвідношення філософського й інших форм знання (наукового, релігійного тощог) у формуванні світогляду, пов’язані з цим сучасні соціальні і етичні проблеми, розрізняти історичні типи раціональності, знати структуру, форми, методи пізнання в їхньому історичному розвитку.

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І


ТЕМА 1: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХІХ СТОЛІТТЯ
Соціально-політичний клімат у Європі ХІХ століття. Наслідки Французької революції. Лібералізм і соціалізм. Визначні досягнення науки і техніки. Професія інженера як поєднання теорії і практики. Промислові революції в європейських країнах. Еволюційна теорія Ч.Дарвіна. Відкриття сфери несвідомого у психіці людини З. Фройдом. Критика ідеалізму Г.Гегеля – джерело нової філософії. Переосмислення підвалин філософського знання з погляду досягнень природничих наук. Розмежування наук про природу і наук про дух.

ТЕМА 2: ФІЛОСОФІЯ АРТУРА ШОПЕНГАУЕРА
Післягегелівська філософія. Сцієнтизм – зростання традиційного раціоналізму з емпіризмом. Ірраціоналізм – заперечення претензій розуму на всеосяжність і всемогутність. Критика ідеї прогресу. Життя і творчість А. Шопенгауера. Філософське підґрунтя метафізики волі: Платон, Кант, буддизм. Критика філософії "кафедральних професорів". "Світ – це моє уявлення". Світ як воля. Ірраціоналізм. Об’єктивація волі. Принцип індивідуації. "Афоризми життєвої мудрості". Мистецтво як незацікавлене самопізнання і самозречення. Етика аскези і співчуття. Правила життя.

ТЕМА З: ФОРМУВАННЯ ОСНОВ ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМУ У ФІЛОСОФІЇ СЬОРЕНА К’ЄРКЕГОРА
Трагічна доля родини і відчуття неспокутаної провини. Пошуки зв’язку з Богом. "Страх і трепет". Критика спекулятивної філософії і абстрактного мислення. Сутність суб’єкта пізнання – існування. Що таке людина? Людина як синтез нескінченного і кінцевого, вічного і тимчасового, можливого і доконечного. Людина як самість. Стадії людського існування: естетична, етична, релігійна. Відчай, покаяння і страждання. Роль інтелекту та інтуїції у творчій еволюції світу.

ТЕМА  4: ПОЗИТИВІЗМ
    Передумови становлення позитивної філософії. Розвиток експериментально-математичного природознавства. Структуризація науки. Потреба у критичному переосмисленні методології наукового пізнання. Засновник позитивізму – Огюст Конт. Значення поняття "позитивний". Закон трьох стадій розвитку. Визначеність суспільних форм. Ієрархія наук О.Конта. Обґрунтування нової позитивної науки – соціології. Завдання філософії. Основи методології наук Джона Стюарта Мілля. Індуктивна логіка. Лінгвістичний аналіз: поняття "денотат" і "коннотат". Етика утилітаризму. "Про свободу". Еволюціоністський позитивізм Герберта Спенсера.

ТЕМА 5: ПІСЛЯГЕГЕЛІВСЬКА ФІЛОСОФІЯ: АПОЛОГЕТИ Й ОПОЗИЦІОНЕРИ
Розкол між учнями і послідовниками Г.Гегеля. Праве (Г.А. Габлер, К.Ф. Гешель, Г.Ф.В. Гінріхс) і ліве (Б. Бауер, Д.Ф. Штраус, М. Штірнер) гегельянство. Давид Ф. Штраус "Життя Ісуса": міф чи реальність? Метафізична ідея християнства про єдність кінцевого і нескінченного. Релігія як результат духовної творчості людей. Вчення Бруно Бауера про самосвідомість. Філософський егоїзм Макса Штірнера. "Єдиний і його власність".

ТЕМА 6: ЛІВЕ (МОЛОДЕ) ГЕГЕЛЬЯНСТВО
Життя і творчість Людвіга Андреаса Фейєрбаха. "Сутність християнства". Від релігії до антропології. Універсальне і найвище завдання філософії – людина і її природа. Ідея богопізнання як самопізнання людини. Проекція людських позитивних рис у понятті Бога. Відлуння людських страждань. Відмова від чистого мислення заради звернення до конкретно-індивідуального. Тотожність істини, дійсності і чуттєвості. Пізнання істини у діалозі. Основа загальнолюдської моралі – любов людини до людини. Природні потреби і прагнення до щастя.

ТЕМА 7: ФІЛОСОФСЬКО-СОЦІАЛЬНІ ПОГЛЯДИ КАРЛА МАРКСА
І ФРІДРІХА ЕНГЕЛЬСА

Життя і творчість Карла Маркса. Біографія Фрідріха Енгельса. Спільні праці. Вплив утопічного соціалізму Клода Анрі Сен-Симона і П’єра Жозефа Прудона на сучасників. Аналіз концепцій класичної політекономії К. Марксом. Критика релігії. Трактування проблеми відчуження у Г.Гегеля і К. Маркса. Відчуження продуктів праці і самовідчуження людини. Свобода кожного – мета людського розвитку. "До єврейського питання". Еволюція громадянського суспільства. Комунізм.

ТЕМА 8: МАРКСИЗМ
Діалектичний матеріалізм. Закони розвитку матерії. Стрибкоподібний, дискретний характер переходу з нижчого на вищий щабель розвитку. Історичний матеріалізм. Практика – головний критерій істини. Вчення про "базис" і "надбудову". Буття визначає свідомість. "Маніфест комуністичної партії". Форма власності і спосіб виробництва: їх роль у визначенні суспільно-економічних формацій. Класова боротьба – чинник революційного перетворення суспільства. "Капітал". Теорія додаткової вартості. Науковий соціалізм і комунізм. Різні версії марксизму: ортодоксальний, ревізіоністський, ленінський.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

ТЕМА 9: ФІЛОСОФІЯ ДІЇ ЧАРЛЬЗА САНДЕРСА ПІРСА
Історичні передумови виникнення і розповсюдження прагматизму. Специфіка американського світогляду: успіх – життєве кредо. Прагматизм – філософія дії. Вплив утилітаризму на становлення нової філософії. Життя та творчість засновника прагматизму Чарльза Сандерса Пірса. Розкриття змісту поняття у його можливих прагматичних наслідках. Значення мисленого експерименту і процесу комунікації "безмежної спільноти дослідників" у встановленні істини. Згода – критерій істини. Абдукція як головний метод побудови наукової гіпотези. Концепція тріадичного знакового відношення (об’єкт, знак-репрезентант, ідея-інтерпретант). Основа наших переконань – поведінкові звички.

ТЕМА 10: РОЗВИТОК ПРАГМАТИЗМУ
Біографічні відомості про Вільяма Джеймса. Суб’єктивний критерій істини – вигода індивіда. Перевага досвіду над логікою. Реальність для нас – єдина доступна реальність, яка створена нашим пізнанням. Багатоваріантність та мінливість істини в різних життєвих обставинах. Інструменталізм Джона Дьюї. Реконструкція філософії. Досвід – єдність чуттєвого і раціонального, відчуття і думки – зміст свідомості. Пізнання як інструмент успішної діяльності. Прагматизм у сфері педагогіки та політики. Самореалізація особистості у процесі виховання. Проблемне та проективне навчання. Натуралістичний прагматизм Сідні Хука. Індетермінізм і історичний волюнтаризм. Гуманізм і філософія моторів Фердинанда Шиллера. Творча еволюція.

ТЕМА 11: МАРБУРЗЬКА ШКОЛА НЕОКАНТІАНСТВА
Причини активізації кантівської теорії пізнання у 60-х роках ХІХ століття. Філософія як логіка науки, дослідження процесу наукового пізнання. Перевага теоретичного розуму над практичним у філософії представників марбурзької школи (Германа Когена, Пауля Наторпа, Ернеста Кассірера). "Логіка чистого пізнання" Г.Когена. Річ у собі як нездоланна математична межа процесу пізнання. Апріорні форми – підґрунтя об’єктивності науки. Чотири класи суджень. Дійсність – лише форма, у якій мислиться знання. Панметодизм Пауля Наторпа. Соціальна педагогіка як ключ до розуміння еволюції культури. Вчення про символічні функції і символічні форми у філософії культури Ернеста Кассірера. Три головні функції символічної репрезентації.

ТЕМА 12: ФРАЙБУРЗЬКА (БАДЕНСЬКА) ШКОЛА НЕОКАНТІАНСТВА
Філософія як критична наука про загальнозначущі цінності. Життя і творчість Вільгельма Віндельбанда. Розмежування наук про природу і наук про культуру. Номотетичний та ідіографічний методи наук. Абстрактно-логічні судження і судження оцінки як прояви теоретичного і практичного розуму. Три види оцінок: логічні, етичні й естетичні. Істина, Краса і Добро – ціннісне ядро практичного розуму. Біографія Генріха Ріккерта. Принцип генералізації у науках про природу. Принцип індивідуалізації у науках про культуру. Пояснення і розуміння як особливі функції наукового пізнання. Примат практичного розуму над теоретичним. Істина – значущість – цінність – смисл.

ТЕМА 13: ІНДУКТИВНА МЕТАФІЗИКА
Спроба побудувати метафізику емпіричним шляхом. Біографія Густава Теодора Фехнера. Психофізика. Інтерпретація вчення Шеллінга у дусі панпсихізму. "Денне бачення" проти "нічного бачення". Теологія. Експериментальна естетика. Внесення у світ найбільшої кількості радості і щастя – моральний обов'язок кожної людини. Життя і творчість Рудольфа Германа Лотце. Пошук синтезу сучасної науки та ідеалізму. Ідея трьох світів: дійсності (механізму), істини і цінностей. Механічна інтерпретація природи. Роль досвіду в метафізичній інтерпретації світу. Три роди буття: буття  в логічному сенсі, реальне буття, трансцендентне буття, і три світи: істини, дійсності і цінності. Поняття субстанції. 

ТЕМА 14: ФІЛОСОФІЯ ФРІДРІХА НІЦШЕ
    Біографія Фрідріха Ніцше. Три періоди творчості. Антична трагедія – синтез аполонівського і діонісійського первнів. Становлення грецької раціональності. Демон Сократа. Критика німецької філософії. Поняття декадансу. Мова – істина – цінність. Генеалогія моралі. "Бог помер". Три перетворення духа. Нігілізм і переоцінка усіх цінностей. Воля до влади  (самозбереження, посилення відчуття життя і здатності до життя, приріст сили і влади). Вчення про надлюдину. Ідея вічного повернення. Антихристиянин.

ТЕМА 15: ФІЛОСОФІЯ ВІЛЬГЕЛЬМА ДІЛЬТЕЯ

Життя і творчість Вільгельма Дільтея. Системне, методологічне і предметне обґрунтування наук про дух. Дві групи наук у  системі знання про суспільно-історичну дійсність: “науки про системи культури” і “науки про зовнішню організацію суспільства”. Історицизм і "критика історичного розуму". Пояснення і розуміння. Взаємозв’язок переживання, вираження і розуміння. Вирішальна роль самосвідомості у процесі розуміння. Герменевтика. Внесок Дільтея у становлення філософії життя. Духовно-історичний світ як об’єктивація життя. Тлумачення смислу життя у трьох світоглядних системах: натуралізмі, ідеалізмі свободи й об’єктивному ідеалізмі. 

ТЕМА 16: РОСІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ ХІХ СТОЛІТТЯ
    Філософські погляди Федора Михайловича Достоєвського. Лев Шестов "Достоєвський і Ніцше (філософія трагедії)". Народження ідеалізму і його наслідки. Обмеженість наукового пізнання як засобу орієнтування у світі ("Філософія і теорія пізнання"). Завдання філософії.  Релігійно-філософський напрямок – слов’янофільство. Микола Якович Данилевський. Поліфонічність історичного розвитку у культурно-історичних типах. Релігійна філософія XIX ст. Володимир Сергійович Соловйов. Софія – Душа Світу. Синтез наукових відкриттів і одкровень християнської релігії в рамках цілісного знання (теософія).

ТЕМА 17: РОЗВИТОК ГОЛОВНИХ НАПРЯМІВ ФІЛОСОФІЇ ХІХ століття В УКРАЇНІ

    Вплив  німецької  ідеалістичної  філософії на українських мислителів. Ідеї української ментальності у філософії Михайла Олександровича Максимовича. Містично-екзистенціальні мотиви філософії Г. Гегеля у Йосифа Григоровича Міхневича. Орест Маркович Новицький. Три  головні  ідеї, які обґрунтовує філософія:    ідея  істинного, ідея доброго, ідея  прекрасного. Критика філософії Г. Гегеля Сильвестром Сильвестровичем Гогоцьким. «Філософія серця» Памфіла Юркевича.
Перелік джерел, які пропонуються для засвоєння курсу
1.    Антология мировой философии. В 4-х т. Т. 3; Т.4. / Под ред. Н. С. Нарского. – М.: «Мысль», 1971. (АН СССР. Ин-т философии. Философ, наследие).
2.    Балашов Л. Е. Философия: Учебник. 2-я редакция, с изменениями и дополнениями. Электронная версія. – М., 2005. –  с. 672. Інтернет ресурс: http://granisa.clan.su/
3.    Бродецький О., Чорний І. Новочасний раціоналізм і післяпросвітницький ірраціоналізм. – Чернівці, 2003.
4.    История философии: Учеб. пособие для вузов/ А.Н. Волкова, B.C. Горнев, Р.Н. Данильченко и др.; Под ред. В.М. Мапелъман и Е.М. Пенькова. – М.: «Издательство ПРИОР», 1997. – 464 с.
5.    Історія філософії: Підручник для вищої школи. – Х.: Прапор, 2003. – 768 с.
6.    Кунцман П., Буркард Ф.-П., Видман Ф. Философия: dtv-Atlas: Пер. С 9-го нем. изд. / Худож. Аксель Вайс; Науч. ред. пер. В.В. Миронов. – М.: Рыбари, 2002. – 268 с.: ил.
7.    Малик Э.Г. Иррационалистическая школа философии. (А.Шопенгауэр, С.Кьеркегор, Ф.Ницше). Учебно-методическое пособие. – Ростов-на-Дону, 2002 г. – 30 с.
8.    Нарский  И.С. Западноевропейская философия ХІХ века. – М., 1976.
9.    Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: ОСНОВИ, 1995.
10.    Реале Дж. и Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Т. 4. – С.-Пб., 1997. – 880 с.
11.    Суворова А.Н. Введение в современную философию. Учебное пособие / Електронний ресурс: http://www.psylib.ukrweb.net/books/suvan01/index.htm
12.    Таранов П.С. 120 философов: Жизнь. Судьба. Учение. Мысли: Университетский аналитический справочник по истории философии: В 2 т. - Т.2. - Симферополь: Реноме, 2005. - С.573-652.

Додаткова література
1.    Аббаньяно Н. Экзистенция как свобода //Вопросы философии. – 1992. - №8.
2.    Антология мировой философии.- В 4-х т. – М., 1969.
3.    Асмус В.Ф. Иммануил Кант. – М., 1973.
4.    Бердяев Н.А. Судьба человека в современном мире //Новый мир. – 1990, №1.
5.    Бичко А.К. Риси характерології української нації //Етнонаціональний розвиток України. – К., 1993.
6.    Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії. – К., 2001.
7.    Бродецький О., Чорний І. Новочасний раціоналізм і післяпросвітницький ірраціоналізм. – Чернівці, 2003.
8.    Гайденко П.П. Бытие и разум // Вопросы философии. – 1997. – № 7.- С.114-140.
9.    Глобальне проблемы и перспективы цивилизации. – М., 1994.
10.    Григорян Б.Т. Философия о сущности человека. – М., 1973.
11.    Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М., 2002.
12.    Гуссерль Е. Криза європейського людства і філософія // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. К., 1996. – С.61-94.
13.    Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология // Вопросы философии. –1992. –№ 7.
14.    Делез Ж. Ницше и философия. – М., 2003
15.    Деррида Ж. Шпоры: стили Ницше //Философские науки. – 1991. – №2, 3
16.    Дерріда Ж. Питання стилю //Всесвіт. – 1997. – №7.
17.    Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст. – К., 1992.
18.    Історія філософії: Підручник /Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін;. – К., 2002
19.    Кассирер Э. Жизнь и учение Канта. – Санкт-Петербург: Университетская книга, 1997.
20.    Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины ХVІІ – начала  ХІХ века. – М., 1989.
21.    Нарский  И.С. Западноевропейская философия ХІХ века. – М., 1976.
22.    Ницше Ф. Сочинения: В 2т. – М., 1990
23.    Ойзерман Т.И. Философия Канта // Вопросы философии. – 1992. – №11. –  С. 115-128.
24.    Патрушев А.И. Жизнь и драма Фридриха Ницше //Новая и новейшая история. –1993. – №5
25.    Патрушев Миры и мифы Освальда Шпенглера //Новая и новейшая история. – 1996. – № 3. – С.120-151.
26.    Проблема человека в истории науки и философии. – М., 1990.
27.    Рассел Б. Історія західної філософії. – К.:ОСНОВИ, 1995.
28.    Современная буржуазная философия. – М.,1978.
29.    Хамітов Н., Гармаш Л., Крилова С. Історія філософії. Проблема людини та її меж. – К., 2000.
30.    Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. М., 1981.
31.    Шопенгауэр А. Введение в философию. – Минск, 2000.
32.    Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. – М., 1993
33.    Шопенгауэр А. Понятие воли // Шопенгауэр А. Избр. Произведения. – М., 1992
34.    Ясперс К. Ницше. Введение в понимание его философии. – СПб., 2004.
35.    Ясперс К. Ніцше. Підхід до осягнення // Всесвіт. – 1997. – № 7.

Першоджерела для самостійного опрацювання
1.    Виндельбанд В. История новой философии....Том 2. От Канта до Ницше Електронний ресурс: http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000092/index.shtml
2.    Данилевский Н.Я. Россия и Европа (с приложениями) Електронний ресурс: http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000906/st000.shtml
3.    Дильтей В. Воззрение на мир и исследование человека со времен Возрождения и Реформации / Електронний ресурс: http://vf.narod.ru/classik/dilthey/ocherk1/ocherk1.htm
4.    Дильтей В. Построение исторического мира в науках о духе. Т. 3. (1909-1910) /  Електронний ресурс: http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000741/index.shtml
5.    Дильтей В. Собрание сочинений в 6 тт. Под ред. A.B. Михайлова и Н.С. Плотникова. Т. 1: Введение в науки о духе / Пер. с нем. под ред. B.C. Малахова. - М.: Дом интеллектуальной книги, 2000. – С. 270-730 / Електронний ресурс: http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000740/index.shtml
6.    Дильтей В. Собрание сочинений в 6 тт. Т. 4: Герменевтика и теория литературы. Пер. с нем. под ред. В.В.Бибихина и Н.С.Плотникова. М.: Дом интеллектуальной книги, 2001.
7.    Зиммель Г. 16 лекций, прочитанных в Берлинском университете. (1902-1903) / Електронний ресурс: http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000079/index.shtml
8.    Зиммель Георг. Избранное. Том 2. Созерцание жизни. – М.: Юрист, 1996. – (Лики Культуры) / Електронний ресурс: http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000081/index.shtml 
9.    Киркегор Серен. О понятии иронии. Пер. А. Коськовой, С. Коськова // Логос. – 1993. – №4. – С.176-198 / Електронний ресурс:   http://www.kierkegaard.newmail.ru/works/Begrebet_Ironi.html
10.    Кьеркегор C. Страх и трепет / Електронний ресурс: http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000219/index.shtml
11.    Мареев С.Н. Мареева Е.В. Арсланов В.Г. Американский прагматизм: между позитивизмом и марксизмом // Философия ХХ века. Глава 4. – Режим доступу: http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Mareev/_08.php
12.    Маркс К. и Ф. Энгельс Ф.. Манифест Коммунистической партии / Електронний ресурс: http://esperanto-mv.pp.ru/Marksismo/Manifesto/manifesto.html
13.    Маркс К. К еврейскому вопросу / Електронний ресурс: http://www.hrono.ru/libris/lib_m/evr_vopr.php
14.    Маркс К. Капитал. Т.1 / Електронний ресурс: http://www.esperanto.mv.ru/Marksismo/Kapital1/index.html
15.    Маркс К. Тезисы о Фейербахе // Маркс К., Ф. Энгельс. Сочинения. Изд. 2, т. 3. – М.: Государственное издательство политической литературы, 1955. – С. 1-4 / Електронний ресурс:   http://www.marxists.org/russkij/marx/1845/feuerb.htm
16.    Милль Дж. О Свободе: Антология мировой либеральной мысли (I половины ХХ века). М.: Прогресс-Традиция, 2000. – С. 288–392; пер. с англ. А.Н. Неведомского. – Режим доступу до джерела:  http://www.inliberty.ru/library/classic/1429/
17.    Ницше Ф. Сочинения в 2 т. Т. 1 / Составление, редакція изд., вступ. ст. и примеч. К.А.Свасьяна; Пер. с нем. – М.: Мысль, 1990. – 829, [2] c. / Електронний ресурс: http://filosof.historic.ru/books/a0000_4.shtml
18.    Ницше Ф. Сочинения в 2 т. Т. 2 / Составление, редакція изд., вступ. ст. и примеч. К.А.Свасьяна; Пер. с нем. – М.: Мысль, 1990. – 829, [2] c. / Електронний ресурс: http://filosof.historic.ru/books/a0000_4.shtml
19.    Пирс Ч.С. Начала прагматизма. – М.: Алетейя. 2000. – 352 с.
20.    Риккерт Г. Границы естественнонаучного образования понятий (1896-1902) / Електронний ресурс:   http://filosof.historic.ru/books/a0000_5.shtml 
21.    Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре (1910 – 1910) / Електронний ресурс: http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000444/index.shtml
22.    Риккерт Г. Философия жизни (1920 – 1998) / Електронний ресурс:   http://filosof.historic.ru/books/a0000_5.shtml
23.    Спенсер Г. Опыты научные, политические и философские. Том 1 (1857); Том 2 (1868); Том 3 (1874) / Електронний ресурс:   http://filosof.historic.ru/books/a0000_5.shtml
24.    Фейербах Л. Сущность христианства (1841) / Електронний ресурс:   http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000570/index.shtml
25.    Шестов Л. Достоевский и Ницше (философия трагедии) / Електронний ресурс:   http://www.magister.msk.ru/library/philos/shestov/shest07.htm
26.    Шопенгауэр А. Афоризмы житейской мудрости / Електронний ресурс: http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/shopeng/afor1.php
27.    Штирнер М. Единственный и его собственность / Електронний ресурс:    http://avtonom.org/old/lib/theory/stirner/the_one_and_its_ego.html?q=lib/theory/stirner/the_one_and_its_ego.html
28.    Электронная библиотека по философии - HTTP://FILOSOF.HISTORIC.RU
29.    Энгельс Ф. Письма об историческом материализме (1890-1894) / Електронний ресурс:  http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s01/z0001014/index.shtml
30.    James William. Pragmatism. A New Name for Some Old Ways of Thinking (1907) Електронний ресурс:  http://www.gutenberg.org/cache/epub/5116/pg5116.html
Викладацький склад

РУПТАШ ОЛЬГА ВАСИЛІВНА – к.філос.н., доцент кафедри філософії.

Методика викладання та методи навчання

Основними формами вивчення курсу є лекції та семінарські заняття, а також самостійне опрацювання студентами першоджерел та навчальної літератури. Використовуються нетрадиційні методи навчання: гра, аналіз конкретних ситуацій, проблемна лекція. Методи активного навчання використовуються для тренування та розвитку творчого мислення студентів, формування в них відповідних практичних умінь та навичок. Вони стимулюють і підвищують інтерес до занять, активізують та загострюють сприймання навчального матеріалу.

Методичне забезпечення: навчальна та робоча програми навчальної дисципліни; опорні конспекти лекцій, комплекс навчально-методичного забезпечення, електронний навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни;, навчально-методична, першоджерельна література з навчальної дисципліни.
Оцінювання

Методи контролю: усне опитування, індивідуальна співбесіда, розгляд проблемних питань, поточні контрольні роботи, поточні тестові завдання, термінологічний диктант, письмові завдання (есе, резюме т.ін.), практичні завдання, аналіз першоджерел, захист практичних завдань, захист індивідуального навчально-дослідного завдання, виконання індивідуального науково-творчого завдання.

Засоби діагностики: перелік питань для контролю та самоперевірки завдань самостійної роботи, перелік питань для контролю та самоперевірки знань зі Змістових модулів (перелік питань до модульних контрольних робіт) з дисципліни, перелік питань до Модуль-контролю (іспит).

Форми контролю: Поточний контроль: усна відповідь на семінарському занятті, доповідь, доповнення, участь у дискусії, додаткове питання, захист рефератів, опрацювання першоджерельної літератури, написання есе, твору-роздуму, проблемного завдання, письмових завдань, резюме; розв’язування тестових завдань та термінологічний диктант; модульна контрольна робота, підсумкова перевірка конспектів першоджерел. Підсумковий: модульна контрольна робота (І модуль, ІІ модуль); іспит.

До списку дисциплін
Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmaster@ёњЖ@з•zchnu.edu.ua
 © 1999-2010 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.