Оновлено
2019-05-15
14:34

Навчальні дисципліни

Назва дисципліни: Філософсько-соціальні проблеми науки і технікиШифр дисципліни: 6.02.03.01
До списку дисциплін
Загальний опис дисципліни
Наука і техніка, як соціокультурний феномен, є однією із давніх галузей культури, існують різні форми в яких вони постають та закони і правила, яким підпорядковуються в процесі мисленнєво-комунікативної діяльності, спрямованої на досягнення істинного знання про світ. Незважаючи на те, що з часом змінюється векторність логічних досліджень, з’являються нові методи логічного аналізу і вдосконалюються старі, виникають нові тенденції і постають нові проблеми, зумовлені, як правило, потребами духовно-теоретичної практики, наука і техніка були, є і залишаються осердям культури. Тому коректною є думка про те, що яка наука і техніка – така культура, і навпаки, яка культура – така наука.
У різні епохи по-різному ставились до науки і техніки як теоретичної, так і практичної дисципліни: то підносили її до рівня «мистецтва мислити і діяти», то нахвалялися викинути її як непотріб, то знову й знову повертались до з’ясування її теоретичних засад та практичного застосування. Новітні уявлення про техніку, технологічні системи засвідчують, що таїна природи розсудку ховається в неосяжних глибинах логічного універсаму, яка постає у формах розсудкової діяльності. У контексті історичних культур наука і техніка в її неформальних, напівформальних та формальних варіантах за методами відноситься до «точних» наук, а за проблемами та цілями є гуманітарною. Тому вивчення філософських та соціологічних проблем науки і техніки має за мету формування адекватного епосі стилю мислення, що поєднує в собі правильність і образність міркування.
Успіхи сучасної науки і техніки аж ніяк не применшують роль традиційної філософської думки. Саме такі, генетично зумовлені зв’язки між традиційною філософією і наукою і технікою лягли в основу цієї навчальної програми.
Розробляючи програму, автор враховував результати праць відомих українських та зарубіжних дослідників.
Навчальна програма розрахована на студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки бакалавра, спеціаліста, магістра напряму «філософія».
Навчальна програма побудована за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджена з примірною структурою змісту навчального курсу, рекомендованою Європейською кредитно-трансферною системою (ЕСTS).

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Тема І. ВСТУП. Поняття «технічного» та місце «філософії техніки» в системіфілософського знання

«Техне» в контексті розрізнення Арістотелем теорії (theoria), праксіс (ргахіа) та пойесіс (poiesis). Поняття «артефакту» (штучне та природне) техніки, технології, «технічного знання», «технічних наук». Наука і техніка. Техніка та технічна творчість. Людина і техніка. Техніка і суспільство. Техніка як предмет філософського осмислення. Різні тлумачення техніки.

Тема II. Витоки сучасної філософії техніки

Передісторія «філософії техніки». Філософствуючі інженери. Й. Бекман та його «Allemente Tecnologie». Понят¬тя «технології» та «ідеології»» в ХУШ ст. Поняття «технології» у Г. М. Погше та «технологіки» у Е. Гартіга. Осмислення «технічного» Ф. Рело та «технічної освіти» А. Рідлером. Перші «філософи техніки». Е. Капп та його робота «Основні напрямки філософії техніки» («антропологічний критерій» та вчення про «органопроекцію»);
А. Еспіноса: виникнення і розвиток технології в межах «філософії дії»; А. Нуаре про «знаряддя» його виник¬нення та роль в історії людства; Ф. Бон про місце філософії техніки у вченні про людину.

Тема III. Техніка в історичному розвитку (осмислення основних етапів становлення сучасної техніки та технології)
Первинні знаряддя праці, вирішення проблеми їх вирізнення у зв'язку зі становленням «Homo sapiens». Перші знаряддя і зброя. «Неолітична революція» в техніці. Реміснича та землеобробна техніка, будівельна та військова техніка. Техніка пересування та транспорт. Залізна революція в техніці. Розвинуте ремісниче виробництво та пахотна обробка землі. Мануфактурне виробництво та передумови створення машинної техніки. Машинно-фабричне виробниц¬тво, виробництво машин машинним способом. Технічне «переозброєння» окремих галузей промисловості та сільського господарства. Революція в транспортних засобах. Електрика та засоби зв «язку. Виробництво та наука. На¬уково-технічна революція кінця XIX — початку XX ст.
Поява технічних наук. Конвейерне масове виробництво: напівавтоматизоване та автоматизоване виробництво. Електронно-компьютерна революція середини XX ст. Роботизоване виробництво. Техніка та технологія постіндус-тріального суспільства.

Тема IV. Філософія техніки в XX столітті

Концепція техніки та технічної творчості П.Енгельмайера. (Технічний підсумок XIX ст. «Філософія техніки»). «Людина і машина» М.Бердяєва, «Обвинувачення машини» У. Муньє. Концепція техніки К.Ясперса. Техніка в концепції людини Х.Ортега-і-Гассета. Вчення М. Гайдеггера про «постав». «Філософія техніки» і технічного знан¬ня (Ф.Рапп, Т.Ропполь). Філософія та антроіюлогія техніки А. Хуніга та Х.Заксе, «Філософія техніки» та «соціальна філософія» (X. Люббе та X. Цимерлі).

Тема V. Сучасна техніка та сучасне суспільство
Людина, орієнтована на техніку та техніка, орієнтована на людину. Людино-машинні системи і проблема виведення людини з безпосереднього виробництва. Людина в системі електронних сіток. Електронне та інформаційне суспільство в контексті переходу від індустріального до постіндустріального суспільства. Техніка та глобальні проблеми сучасності, «глобалізація» і «технізація», їх взаємозв'язок.
Перелік джерел, які пропонуються для засвоєння курсу

1.    Философия техники в ФРГ: Пер. с нем. и англ. — М.: Прогресс, 1989.
2.    Новая технократическая волна на Западе. — М.: Прогресс, 1986.
3.    Горохов В. Г. Розин В. М. «Введение в философию техники».
4.    Философия техники — история и современность / РАН Ин-т фиолософии; Ред. В. М. Розин http: www/pholosophy.ru/ipheas/library/filtech/html
5.    Розин В. Μ. Философия техники. От египедских пирамид до виртуальных реальностей. — Μ.: ΝΟΤΑ ΒΕΝΑ. 2001.
6.    Техника в её историческом развитии. От появлення ручних орудий труда до становления техники машино-фабричного производства. — М.: Наука. — 1979.
7.    Виргинский В. С, Хотеенков В. Ф. Почерки истории науки и техники. 1870—1917. — М.: Просвещение, 1988.

Викладацький склад

РОМАН ІГОР ОЛЕГОВИЧ  – к.філос.н., асистент кафедри філософії

Методика викладання та методи навчання

Методи навчання: лекції, семінарські заняття, групові та індивідуальні консультації.

Методичне забезпечення: навчальна та робоча програми навчальної дисципліни; опорні конспекти лекцій, комплекс навчально-методичного забезпечення, електронний навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни;, навчально-методична, першоджерельна література з навчальної дисципліни.

Оцінювання

Методи контролю: усне опитування, індивідуальна співбесіда, розгляд проблемних питань, поточні контрольні роботи, поточні тестові завдання, термінологічний диктант, письмові завдання (есе, резюме т.ін.), практичні завдання, аналіз першоджерел, захист практичних завдань, захист індивідуального навчально-дослідного завдання, виконання індивідуального науково-творчого завдання.

Засоби діагностики: перелік питань для контролю та самоперевірки завдань самостійної роботи, перелік питань для контролю та самоперевірки знань зі Змістових модулів (перелік питань до модульних контрольних робіт) з дисципліни, перелік питань до Модуль-контролю (залік, іспит).

Форми контролю: Поточний контроль: усна відповідь на семінарському занятті, доповідь, доповнення, участь у дискусії, додаткове питання, захист рефератів, опрацювання першоджерельної літератури, написання есе, твору-роздуму, проблемного завдання, письмових завдань, резюме; розв’язування тестових завдань та термінологічний диктант; модульна контрольна робота, підсумкова перевірка конспектів першоджерел. Підсумковий: модульна контрольна робота (І модуль, ІІ модуль); залік.

До списку дисциплін
Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmastertQЅ¶n¬@+…achnu.edu.ua
 © 1999-2010 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.